Статті

С

Судовий позов до підприємства: що слід робити бухгалтеру

Правники стверджують, що за ставленням громадян до інституту судочинства можна судити про рівень цивілізованості суспільства. Оскільки ми поступово та наполегливо цивілізуємося, кількість судових суперечок неухильно зростає. Судові позови стали повсякденним явищем для українського бізнес-середовища. Як слід поводитися бухгалтеру, коли на його підприємство подали позов з вимогою виплати грошових коштів?
Спробуємо проаналізувати ситуацію.

02 жовтня, 2019

Загальний стандартизований алгоритм

Насамперед бухгалтеру слід з’ясувати, чи виникло у підприємства власне зобов’язання у зв’язку з позовом.

Відповідно до п. 3 розділу І НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» зобов’язання — це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Таким чином, розглядаючи зміст позову, головбух має зрозуміти:

Чи була відповідна подія в минулому?
Чи може бути наслідком цієї події майбутній відтік ресурсів підприємства?
Якими є очікування у керівництва підприємства щодо можливого зменшення економічних вигід?

Часто на початку судової тяганини, коли рівень невизначеності найвищий, фахівці підприємства не спроможні надати адекватні відповіді на всі ці запитання. Тоді головбух опиняється у важкому становищі. Тут доречно зауважити, що ситуація у головбуха, який працює за П(С)БО, значно складніша, ніж ситуація у головбуха, який складає звітність за МСФЗ. Адже в МСФЗ зафіксовано принцип нейтральності звітування, а в системі П(С)БО діє принцип обачності. Його постулати містяться в п. 6 третього розділу НП(С)БО 1: методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства. Отже, за обставин, коли важко визначити наявність або відсутність боргу, головбух, який дотримується приписів нацстандартів, мусить схилитися до найбільш песимістичного сценарію.

Втім, це не означає, що зобов’язання завжди слід відразу визнавати в пасиві Балансу.

Для випадків, коли невизначеність зависока, існує окрема бухгалтерська категорія — непередбачене зобов’язання. Згідно з дефініцією п. 4 П(С)БО 11 «Зобов’язання», непередбачене зобов’язання — це:

  1. зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або
  2. теперішнє зобов’язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов’язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов’язання не можна достовірно визначити.

Аналогічна категорія в системі МСФЗ називається умовні зобов’язання (див. визначення в параграфі 10 МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи»).

Відповідно до п. 19 П(С)БО 11 непередбачені зобов’язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою. Фактично це означає, що, з точки зору бухобліку, непередбачені (умовні) зобов’язання — це невизнані зобов’язання.

У п. 5 П(С)БО 11 зазначено, що зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо є ймовірність майбутньої виплати внаслідок судового розгляду, то головбуху слід розглянути доцільність створення забезпечення. В п. 4 П(С)БО 11 наведено таку дефініцію: забезпечення — це зобов’язання з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу.

Принагідно звернемо увагу на те, що в переліку забезпечень, наведеному в п. 13 П(С)БО 11, про судові позови не згадується. Але це не означає, що створювати забезпечення під можливі виплати позивачам не потрібно. В листі МФУ від 22.04.2016 р. № 31-11410-06-5/11705 зазначено таке: «при оцінці витрат слід розрізняти ситуації, коли існує невизначеність у сумі або часі погашення зобов’язання, що виникає внаслідок минулих подій. У такому випадку відповідно до пункту 13 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання» <…>, створюються забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат, перелік яких не є вичерпним, зокрема до нього можна віднести забезпечення під судові справи, позови тощо».

Тут слід зважати на те, що П(С)БО 11, оповідаючи про балансове визнання зобов’язань, констатує необхідність наявності ймовірності відтоку економічних ресурсів, але не конкретизує, про який саме ступінь імовірності йдеться1. Тому для з’ясування цього питання, на нашу думку, раціонально було б звернуться до досвіду «старшого брата»: у параграфі 15 МСБО 37 вказано, що коли неясно, чи є існуюче зобов’язання, минулу подію вважають такою, що спричинює існуюче зобов’язання, якщо, беручи до уваги всі наявні свідчення, є скоріше можливим, аніж неможливим те, що існуюче зобов’язання є на кінець звітного періоду. Параграф 23 того ж стандарту розглядає вибуття ресурсів чи іншу подію як імовірну, якщо більш можливо, що подія відбудеться, ніж не відбудеться, тобто ймовірність того, що подія відбудеться, перевищує ймовірність того, що подія не відбудеться.

При буквальному тлумаченні наявність навіть мізерної ймовірності зменшення економічних вигід повинна призводити до негайного визнання боргу.

Фактично тут ідеться про поріг ймовірності 50 %. Все, що знаходиться до цього порогу, розглядається бухгалтерами як умовне (непередбачене) зобов’язання, а те, що перевищує цей поріг, має бути визнано в пасиві балансу.

Таким чином, якщо ймовірність програшу в суді на дату балансу оцінюється менше 50 %, то головбух обмежиться позабалансовим обліком, відобразивши суму позову на рахунку 042 «Непередбачені зобов’язання». Крім того, головбух повинен докладно розкрити всю релевантну інформацію в Примітках до Звіту. В п. 22 П(С)БО 11 містяться вимоги за кожним видом непередбачених зобов’язань наводити таку інформацію:

  • стислий опис зобов’язання та його суму,
  • невизначеність щодо суми або строку погашення,
  • суму очікуваного погашення зобов’язання іншою стороною.

Коли 50-відсотковий бар’єр подолано, головбух має нарахувати забезпечення під майбутню сплату позовних вимог та негайно визнати витрати (п. 13 П(С)БО 11).

Ще раз наголосимо: зобов’язання за судовими позовами слід визнавати та включати у витрати не тоді, коли підприємство погодилося їх сплатити, а тоді, коли ймовірність того, що в майбутньому їх доведеться сплатити, стає високою. Ми змушені підкреслити це тому, що в самому Мінфіні, схоже, не дуже розуміють вимоги затверджених ним стандартів. Прикладом цього може бути лист Мінфіну від 16.06.2017 р. № 35210-07-10/16083, в якому розглядалося питання обліку претензій. Висновок авторів листа був таким: «<…> суми визнаних претензій відображаються підприємством — одержувачем претензій у складі витрат того звітного періоду, в якому було прийнято рішення задовольнити вимоги заявника претензій».

Ступінь імовірності програшу в суді має оцінюватися компетентними посадовими особами підприємства. Зазвичай це юристи підприємства. У прикладі 10 Додатка В до МСБО 37 описано розвиток судового провадження на різних етапах: на кожну дату балансу бухгалтер отримує потрібну інформацію саме від юристів. Спочатку «юристи суб’єкта господарювання повідомляють про ймовірність того, що суб’єкт господарювання не буде визнано відповідальним», і головбух при складанні звіту не нараховує забезпечення, обмежуючись лише відповідними повідомленнями в Примітках. Рік по тому ситуація ускладнюється, і «юристи повідомляють про ймовірність того, що суб’єкт господарювання визнається відповідальним унаслідок нових обставин справи». Наслідком цього стає формування забезпечення в пасиві Балансу.

Таким чином, у питаннях нарахування забезпечень під судові позови головбух у більшості випадків потребуватиме професійної допомоги юриста. Така співпраця іноді потребує адміністративної підтримки з боку керівництва підприємства.

Практика

Розглянемо кілька прикладів практичного застосування приписів стандартів щодо зобов’язань, пов’язаних із судовими позовами.

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом» у своєму П(С)БО-звіті за 2017 рік повідомило про встановлення спеціальних внутрішніх критеріїв суттєвості для обліку відповідних сум:

«Для визначення кількісних ознак окремих видів облікової інформації встановлені такі пороги суттєвості: <…>для створення забезпечення ймовірних витрат під судові позови та забезпечення витрат за неодержаними документами — 250 000 грн; для непередбачених зобов’язань з метою обліку на позабалансовому рахунку 04 «Непередбачені активи й зобов’язання» — 500 000 грн».

Крім того, ДП «НАЕК Енергоатом», виконуючи вказівку п.п. 21.1 П(С)БО 11, наводить в Примітках інформацію про строки погашення забезпечень:

«Для забезпечень, що створюються в ДП «НАЕК Енергоатом», визначені такі очікувані строки погашення: <…> Забезпечення ймовірних витрат під судові позови — протягом року».

Інформація про судові справи, що тривають, також наведена в розділі Приміток, присвяченому опису кредитних ризиків діяльності підприємства. Таким чином, вочевидь, реалізується вимога п.п. 45.2 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти».

Для наочності застосування вимог МСБО 37 проаналізуємо ситуацію з досить відомою судовою суперечкою між АТ «НАК Нафтогаз України» та ПАТ «Газпром» у Стокгольмі.

Якщо поглянути на фінансовий звіт «Нафтогаз України» за 2016 рік, то можна переконатися в тому, що юристи компанії спочатку не були оптимістично налаштовані щодо виграшу в суді. В 2016 році було нараховано забезпечення під судові позови в сумі понад 6 млрд грн.

Натомість юристам «Газпрому» оптимізму було не позичати. У фінзвіті цієї компанії за 2016 рік жодних забезпечень (оціночних зобов’язань) під судові позови нараховано не було, а інформацію про судову суперечку з «Нафтогазом України» було подано лише в примітках, в розділі «Умовні зобов’язання»:

«16 июня 2014 г. НАК «Нафтогаз Украины» обратилось в Арбитражный институт Торговой палаты г. Стокгольма, Швеция, с просьбой об арбитраже к Обществу с требованиями о ретроактивном изменении цены на природный газ, возмещении всех переплат, осуществленных им с 20 мая 2011 г., и отмене положения контракта, запрещающего реализацию поставляемого по нему природного газа за пределами Украины. 1 июля 2014 г. НАК «Нафтогаз Украины» и Общество предоставили ответы на просьбы по соответствующим арбитражам. 21 июля 2014 г. указанные дела были консолидированы. Уточненная сумма требований НАК «Нафтогаз Украины» к Обществу — свыше 14 230 млн долл. США.<…> вынесение решения арбитрами планируется 30 апреля 2017 г.».

Всі вже знають, яким розгромним був вердикт шведських арбітрів.

Звіт української компанії за 2017 рік фіксує сторнування раніше визнаних забезпечень в сумі понад 6 млрд грн.

Не погодившись з рішенням арбітрів, ПАТ «Газпром» оскаржило його. Ось що про проблеми у стосунках з «Газпромом» повідомляє звіт «Нафтогазу України» за 2018 рік у розділі Приміток, який присвячено умовним зобов’язанням:

«<…> після винесення обох Остаточних Рішень представники Газпрому офіційно заявили, що Газпром відмовляється відновлювати поставки газу до України попри рішення Трибуналу в рамках Арбітражного провадження щодо купівлі-продажу газу. Газпром також не підтвердив, що здійснить оплату компенсації відповідно до рішення Трибуналу у Арбітражному проваджені щодо транзиту газу. Натомість 20 квітня 2018 року Газпром подав Прохання про арбітраж до Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма, вимагаючи перегляду або відміни окремих умов Контракту № КП купівлі-продажу природного газу в 2009–2019 роках та Контракту № ТКГУ про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки через нібито дисбаланс між зобов’язаннями сторін за цими контрактами, який виник внаслідок винесення Остаточних рішень у обох Арбітражних провадженнях.
Нафтогаз України заперечив позовні вимоги Газпрому та висунув зустрічні вимоги, грошова оцінка яких буде визначена згодом. Компанія також вживає заходів для примусового виконання Остаточного рішення у Арбітражному провадженні щодо транзиту газу.
Газпром також оскаржує Окреме та Остаточне рішення у Арбітражному провадженні щодо купівлі-продажу природного газу та Остаточне рішення у Арбітражному провадженні щодо транзиту природного газу.
На підставі Остаточних рішень та з огляду на невиконання їх Газпромом,
Нафтогаз розпочав арешт активів Газпрому у низці юрисдикцій, включаючи акції дочірніх компаній Газпрому Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG у Швейцарії.
Т
акож, 6 липня 2018 року Нафтогаз подав Прохання про арбітраж до Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма щодо перегляду тарифу у Контракті № ТКГУ про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки. Попередня оцінка грошової вимоги складає 11 580 мільйонів доларів США. Газпром подав свою відповідь 14 серпня 2018 року, заперечуючи вимоги Нафтогазу України. За клопотанням Газпрому, 6 вересня 2018 року Правління Торгової палати м. Стокгольма прийняло рішення про консолідацію обох арбітражних справ. Відповідно до погодженого процедурного графіку остаточне рішення у консолідованому провадженні має бути винесене до 1 листопада 2021 року».

Підсумки

Якщо до підприємства позиваються до суду, то головбух не може ігнорувати цю проблему. В будь-якому випадку йому треба буде відреагувати на позов належними бухгалтерськими діями.

Якщо ситуація із судовим розглядом на дату балансу оцінюється оптимістично, то можна обмежитися примітками та позабалансовим обліком. Якщо ж справи кепські, то доведеться оцінювати та визнавати в балансі забезпечення.

Зі свого боку хочемо побажати головбухам конструктивних взаємовідносин з юристами та своєчасного оформлення первинних документів, у яких мають міститися всі необхідні бухгалтеру дані про ймовірність судового програшу, та про оцінку суми втрат підприємства у разі такого програшу.

Іван Чалий, головний редактор журналу «Практика МСФЗ»

Календар бухгал­тера
25.10.19

Звіт про обсяги реалізованих послуг (форма № 1-послуги (квартальна)) за ІІІ квартал 2019 року

Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі (форма № 1-опт (квартальна)) за ІІІ

Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі (форма № 3–торг (квартальна)) за ІІІ квартал 2019

Фінзвітність за ІІІ квартал 2019 року до органів статистики

28.10.19

ЄСВ із зарплати (доходу) за вересень 2019 року (гірничими підприємствами)

29.10.19

Транспортний податок за ІІІ квартал 2019 року

Податок на нерухоме майно за ІІІ квартал 2019 року

Вверх
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку