Чи завжди некомерційне = неприбуткове? Або КНП очима податківців
(коментар до листа ДФСУ від 21.05.2018 р. № 17389/6/99-99-15-02-02-15)
Версія для друку
Любов Крута, Сергій Дорошенко експерти газети «Бухгалтерія: бюджет»
Медична реформа, яка вже більше року проходить в Україні, надала популярності такій формі господарювання, як комунальне некомерційне підприємство (далі — КНП).
З одного боку, такі підприємства — не новація, адже провадження некомерційної господарської діяльності, зокрема на підставі права оперативного управління комунальним майном, і раніше було передбачено ст. 52 ГКУ1. Але з іншого — діюча термінологія податкового законодавства оперує поняттям «неприбуткове підприємство».
Тож, чи ідентичні для фіскалів поняття «некомерційне підприємство» та «неприбуткове підприємство»? Відповідь знаходимо у листі, що коментується.
Некомерційне = неприбуткове? Одразу скажемо, що це питання виникло не з простої цікавості, а у зв’язку з визначенням системи оподаткування для новоствореного КНП.
Адже в загальному випадку юридичні особи, які провадять господарську діяльність на території України, є платниками податку на прибуток підприємств. А от неприбуткові підприємства, установи та організації є винятком з цього правила (п. 133.1.1 ПКУ2). Вони лише подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації3 за підсумком року, і жодних зобов’язань щодо сплати податку на прибуток у них не виникає.
Тож, чи можуть КНП користуватися такими привілеями з огляду на їх некомерційність, закріплену у назві? Фіскали у коментованому листі наштовхують на думку, що це цілком можливо, але не «автоматично». Пояснимо.
Згідно зі ст. 52 ГКУ некомерційним господарюванням є діяльність, спрямована на досягнення будь-якої мети, окрім одержання прибутку. Тобто, на перший погляд, є бажання одразу поставити рівність між статусами «некомерційне» і «неприбуткове». Але! Питання оподаткування (зокрема, податком на прибуток) визначає саме ПКУ. І податківці у листі, що коментується, нагадують умови визнання підприємства неприбутковим, визначені цим Кодексом.
Так, отримати «пільгу» зі сплати податку на прибуток можна лише у разі дотримання всіх вимог п. 133.4 ПКУ, а саме:
1) підприємство має бути утворено та зареєстровано в порядку, визначеному законом, що регулює його діяльність (для закладів охорони здоров’я — це Основи № 28014);
2) установчі документи підприємства мають містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. При цьому не вважається таким розподілом фінансування видатків на утримання самого підприємства, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його установчими документами;
3) установчі документи підприємства мають передбачати передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення його як юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
4) підприємство має бути внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі — Реєстр).
ДО ВІДОМА. Щоб КНП вважали неприбутковим з дня його держреєстрації, треба встигнути подати документи для внесення до Реєстру не пізніше як протягом 10 днів з дня держреєстрації5.
Що слід зробити, ми розповідали у матеріалі «Реєстр і звіт неприбуткових організацій: нові правила для бюджетників» // «Бухгалтерія: бюджет», № 3/2017, с. 4.
Документи Отже, КНП будуть звільнені від сплати податку на прибуток лише у разі внесення їх у Реєстр.
В загальному випадку для цього необхідно:
1) подати до органу ДФС Реєстраційну заяву (форма № 1-РН — додаток 1 до Порядку № 4406);
2) додати завірені підписом керівника і печаткою установи копії установчих документів, які відповідають одночасно всім вимогам п.п. 133.4.1 ПКУ. Якщо документи опубліковані на порталі відповідно до Закону № 7557, їх подання в друкованому вигляді не обов’язкове.
А у бюджетних установ є преференції. Положення абз. 3 і 4 п.п. 133.4.1 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів на них не поширюються (абз. 6 п.п. 133.4.1 ПКУ). Тобто, щоб бюджетна установа була внесена до Реєстру, достатньо до Реєстраційної заяви додати завірені підписом керівника і печаткою установи (якщо є) копії установчих документів, що підтверджують «бюджетний» статус8.
Тоді як «небюджетники» мають обов’язково передбачити у статуті вимоги абз. 3 і 4 п.п. 133.4.1 ПКУ: щодо заборони розподілу отриманих доходів (прибутків) і щодо передачі активів іншим неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юрособи. Тобто якщо статут не містить цих вимог, «небюджетники» мають внести зміни до нього для включення до Реєстру.
У коментованому листі зазначено: заклади охорони здоров’я комунальної власності, що були перетворені на КНП, повністю утримуються з місцевих бюджетів, відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ, можуть бути зареєстровані в Реєстрі за ознакою неприбутковості 0031 «Бюджетні установи»9. Тобто в листі йдеться саме про бюджеті установи (які повністю утримуються з місцевих бюджетів).
Але зауважимо, що повністю утримувати з місцевих бюджетів можна лише КНП, які не встигли укласти договір з Національною службою здоров’я України (далі — НСЗУ) та не отримують від цієї служби відповідні кошти. З 01.07.2018 р. повноцінно працює НСЗУ, і саме цей орган здійснює фінансування КНП за бюджетною програмою 2308020 «Надання первинної медичної допомоги населенню». Тобто наразі КНП, які уклали договори з НСЗУ та отримують від цієї служби відповідні кошти, якщо і утримуються з місцевих бюджетів, то не повністю. Актуальною рекомендація податківців могла бути у період до 01.07.2018 р., коли всі КНП отримували фінансування повністю з місцевого бюджету у зв’язку з тим, що НСЗУ тільки створювалась.
Тож питання внесення до Реєстру КНП, які отримують кошти від НСЗУ (не є бюджетними установами), залишається відкритим. Адже КНП не зможуть скористатися абз. 6 п.п. 133.4.1 ПКУ, потрібно буде все ж передбачати вимоги абз. 3 і 4 п.п. 133.4.1 ПКУ у статуті і додавати копію цього документа до Реєстраційної заяви.
Реєстраційна заява Дамо декілька порад щодо заповнення самої Реєстраційної заяви для реєстрації КНП в Реєстрі.
По-перше, в шапці документа слід ставити позначку навпроти слова «реєстрація», оскільки в результаті реорганізації одна юрособа (комунальна установа) була припинена, а інша створена (КНП). Відповідно, КНП проходить реєстрацію вперше.
По-друге, у полі «Найменування неприбуткового підприємства (установи, організації)» слід зазначати повну назву юрособи. Зауважимо, що відповідно до роз’яснень, наданих Мін’юстом у листі від 02.04.2018 р. № 3752/8.4.3/32-1810 (далі — лист № 3752), назва такої юрособи повинна складатися за такою формулою: «комунальне некомерційне підприємство» + власна назва юридичної особи + вказівка на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить це підприємство.
По-третє, у полі «Код та назва організаційно-правової форми» радимо зазначати «комунальне підприємство» з кодом «150». Це також роз’яснив Мін’юст у листі № 3752. Деталізації на комерційне/некомерційне для комунальних підприємств ДК 002:200411 не містить.
Сподіваємось, що перетворення комунальних закладів охорони здоров’я пройде вдало і проблем з податківцями не виникне!
