Вносимо ясність
Для того щоб блокувальний процес працював відповідно до п. 10 Порядку №1171, необхідні такі складові:
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117.
- критерії ризиковості платника податку;
- критерії ризиковості здійснення операцій;
- перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Затверджувати їх Кабмін уповноважив ДФС за погодженням із Мінфіном. Донедавна всі ці критерії було встановлено листами ДФСУ від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18 та від 21.03.2018 р. № 960/99-99-07-18. Саме на їх правовій «нелегальності» наполягали платники ПДВ та здоровий глузд. Суди також ставали на бік справедливості2.
Додатково див. матеріал «Є у світі справедливість: суд проти блокування податкових накладних на підставі критеріїв, встановлених листом ДФСУ» // «ПБ», № 19/2019, с. 22.
Як ви зрозуміли із преамбули, податківці недовго думали та вирішили усіх перехитрити. З-під їх пера вийшли:
- Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій, зареєстровані в ДФС листом від 07.08.2019 р. № 1962/99-99-29-01-01 та введені в дію 08.08.2019 р.;
- Показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, зареєстровані в ДФС листом від 07.08.2019 р. № 1963/99-99-29-01-01 та введені в дію 08.08.2019 р.
Отож з 8 серпня блокування працює по-новому. Зауважимо: такий «фінт» від фіскалів, звісно, засмучує, проте суті справи не змінює. Тож оскаржувати правомірність блокування ПН/РН на підставі критеріїв, встановлених листами ДФСУ, ви все одно можете.
Проте поки справа дійде до суду, жити якось треба. Подивимося, що змінилося.
«Ризикові» платники
«Ризикові» платники податків зможуть реєструвати ПН/РК тільки в тому разі, якщо потраплять під «щасливі» критерії, визначені п. 3 Порядку № 117. В іншому випадку усі ПН та РК будуть блокуватися незалежно від їх змісту. Отож потрапити у цей список ой як не хочеться.
Розберемося, яких змін зазнали критерії відбору. І одразу зазначимо, що вони торкнулись виключно п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.
НАГАДАЄМО. В п. 1.6 наведені ознаки, за наявності яких платника податку можуть віднести до категорії ризикових на підставі рішення комісії ГУ ДФС в областях, м. Києві та ОВПП ДФС.
Почнемо із добрих новин. Раніше платники ПДВ — новачки могли потрапити у перелік ризикових тільки через те, що дата реєстрації платником ПДВ не перевищує трьох місяців. Зараз цю ознаку виключили. Однак на цьому гарні новини власне й закінчилися.
Решта змін полягає в наданні нового звучання двом ознакам ризиковості платника з перелічених у п. 1.6 (див. таблицю).
Зміни до ознак ризиковості платника податку
|
Було |
Стало |
|
«платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим)» |
«керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України ”Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”» |
|
«наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником» |
«в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування» |
Остання ознака у таблиці заслуговує трохи уваги. Хоч фіскали і надали їй «пишної» форми, по суті нічого не змінилося. Ця ознака як була розпливчастою і суб’єктивною, так і залишилася. Потрапити на її підставі до когорти ризикових буде легко як і раніше.
Ризикові операції
Наступні у списку — Критерії ризиковості здійснених операцій. Тут вже аналізується зміст ПН/РК. Їх перелік, на жаль, поповнився. Відтепер під моніторинг будуть потрапляти «зменшувальні» РК до ПН, виписаних та зареєстрованих постачальником товарів/послуг на неплатника ПДВ, складені та подані на реєстрацію у ЄРПН у термін, що перевищує 14 к. дн. з дня складання ПН, зареєстрованої в ЄРПН без порушень граничних строків реєстрації.
Тут, мабуть, були наміри поставити під удар суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі. На такі висновки наштовхує строк у 14 к. дн. Саме протягом 14 к. дн. споживач має право повернути товар належної якості, якщо він не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням (ст. 9 Закону № 10233).
Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII.
Звісно, оскільки цей критерій сформовано досить широко, блокування також загрожує і тим платникам ПДВ, котрі співпрацюють із суб’єктами господарювання — неплатниками, наприклад, єдинниками, бюджетниками тощо.
ДО ВІДОМА. Відповідно до п.п. 1 п. 3 Порядку № 117 ПН, котрі не надаються покупцю, блокуванню не підлягають. Досі фіскали поширювали такий підхід і на РК. Тепер виходить, що спокійними можна бути лише стосовно ПН.
Зауважимо: також розширився перелік «ризикових» товарів. Його використовують для так званого критерію «пересорт».
Позитивна історія
Якщо платник ПДВ повз лав «ризикових» платників, система має перевірити його на наявність позитивної податкової історії. Відповідно за її наявності ПН/РК пройдуть реєстрацію без подальшої перевірки. Одразу зазначимо, що ці показники зазнали лише косметичних змін.
Так, показники щодо залишкової вартості ОЗ, наявності власних (право власності/користування) або орендованих земельних ділянок, сплати ЄСВ прописали без прив’язки до конкретної дати. Нагадаємо: у старій редакції орієнтуватися слід було на 01.01.2017 р. (стосовно зміни керівника) та 01.01.2018 р. (вартість ОЗ, задекларовані земділянки). Тепер же податківці будуть «підтягувати» актуальні дані.
На жаль, ті показники позитивної історії, котрі були прописані невдало, так і лишилися без правок. І не дивно, адже фіскали не зацікавлені в розширені кола «позитивних» платників.
Отож зупиняти свій креатив фіскали аж ніяк не хочуть! Але маємо сподівання, що суди і далі залишаться вірними своїм попереднім висновкам та допомагатимуть платникам, які боротимуться за те, щоб блокувальні процеси не виходили за межі правового поля.
