Фіскальні курйози

Що б зробити, аби нічого не робити?

Платники податків вже давно відчули практичну користь індивідуальних податкових консультацій. Отже, звертатися до податківців за їх отриманням, стали регулярно та наполегливо.

Однак схоже, що контролерам така наполегливість здається настирливістю. Дивує, з якою заповзятістю вони іноді «сканують» обов’язкові реквізити звернень на отримання ІПК у письмовій формі (п. 52.1 ПКУ). І якщо знайдуть найменшу похибку, то, користуючись нагодою (абз. 8 п. 52.1 ПКУ), не примушують себе ламати голову над належною відповіддю по суті, а просто відбуваються відпискою. Коли ж помилок у реквізитах начебто й не вбачається, а розбиратися з питанням ой як не хочеться, фіскали вмикають кмітливість.

Так, під їх прискіпливий погляд потрапив такий обов’язковий реквізит звернення, як дата підписання. На перший погляд незрозуміло, до чого тут можна причепитися, адже будь-який лист зазвичай датують під час реєстрації. Проте фіскалам такої дати виявилося замало. Вони не полінувалися простудіювати Правила організації діловодства1та знайшли там корисну для себе зачіпку, яку й явили світу в листі ДФСУ від 04.03.2019 р. № 6990/7/99-99-10-02-17.

Так, відповідно до п. 2 гл. 4 розд. II Правил організації діловодстваа усі реквізити на документі, пов’язані з його проходженням і виконанням, датуються і підписуються. Дата документа проставляється посадовою особою, яка його візує, погоджує або затверджує, та зазначається нижче підпису ліворуч. Але це не скасовує обов’язкової наявності дати реєстрації звернення, яка має красуватися у спеціально відведеному місці на бланку (п.п. 3 п. 4 розд. II Правил організації діловодства).

Отже, податківці хочуть бачити у зверненні, крім дати реєстрації, також дату його підписання! При цьому ще й зазначають, у якому саме місці звернення має бути розташована така дата, а також вказують допустимий спосіб її оформлення: цифровий, словесно-цифровий. А ось дата реєстрації звернення, на думку податківців, може бути також «зашита» у штрих-коді (у разі застосування автоматизованої системи реєстрації).

Таким чином, платникам податків, які нехтують зазначеними формальностями, в отриманні ІПК цілком можуть і відмовити.

Пощастило лише фізичним особам, на яких Правила організації діловодства не поширюються, а отже, такі особи вільні обирати місце зазначення дати підписання звернення (зверху або знизу поруч з підписом).

Дуже дивно, що фіскальне відомство не пошкодувало часу своїх найбільш винахідливих працівників, аби знайти та обґрунтувати таку сумнівну та формальну ознаку, за якою можна відмовляти в наданні письмової ІПК. При цьому максимум, що виграють від цього податківці, — затягування часу, адже якщо ІПК потрібна платнику, він виправить недоліки звернення та надасть його знов.

Майстерність перекладати з хворої голови на здорову

У матеріалі «Недозареєстрована податкова накладна: чи варто нервувати?» // «ПБ», № 13/2019, с. 31 ми вже розповідали про силу фіскальної винахідливості щодо намагань саботувати пряму норму абз. 13 п. 201.10 ПКУ. Нагадаємо, це положення ПКУ дозволяє вважати ПН зареєстрованою у ЄРПН, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття чи неприйняття або зупинення реєстрації такої ПН.

Отже, податкове законодавство покладає на платника ПДВ обов’язок скласти ПН та своєчасно направити її на реєстрацію до ЄРПН. А завдання податківців — упродовж операційного дня опрацювати отриману ПН та надіслати платнику відповідну квитанцію, що також прописано у п. 14 Порядку № 12462. І кожен має нести відповідальність згідно зі своїми обов’язками! Якщо ж фіскали не спроможні виконати покладені на них функції, то це не має впливати на право покупця щодо отримання ПК, а також не повинно наражати платника податку на штрафи за порушення термінів реєстрації.

Проте, чого тільки не вигадали фіскали, щоб не просто не відповідати за власні «проколи», а й примусити нести відповідальність платників податку. Чергову порцію креативу на цю тему містить ІПК від 15.05.2019 р. № 2172/6/99-99-12-02-01-15/ІПК. Наразі податківці намагаються «вплести» у справу загальні норми обміну електронними документами з контролюючими органами, встановлені Порядком № 5573. Як ми знаємо, після надсилання на адресу фіскалів електронних документів платник зазвичай отримує дві квитанції:

• перша квитанція засвідчує факт отримання документа контролерами;
• друга квитанція засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.

І ось якщо перша квитанція не надійшла платнику протягом встановленого часу, то документ вважається не одержаним контролерами (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557). Саме це правило фіскали й намагаються застосувати до реєстрації ПН/РК. Мовляв, не отримали першої квитанції, значить, ПН/РК взагалі не надійшла до ЄРПН, а отже, про її реєстрацію не може бути й мови, з усіма наслідками, що з цього випливають. Цікаво, що таку позицію контролери просувають також під час судових спорів.

Але ж хочемо звернути увагу, що Порядок № 1246 передбачає генерування лише однієї квитанції, яка повідомляла б платника про долю ПН/РК. І направити її платнику мають саме протягом того операційного дня, в якому ПН/РК була направлена на реєстрацію. Та й усі платники ПДВ знають, що на практиці перша квитанція про одержання контролерами ПН/РК ніколи не надходить.

Радує, що Верховний суд (далі — ВС) став на бік ображених платників. Зокрема, у постанові Касаційного адміністративного суду ВС від 12.07.2019 р. у справі № 0940/1600/18 колізію між положеннями нормативних актів вирішено на користь п. 201.10 ПКУ та Порядку № 1246, оскільки в цьому випадку Порядок № 557 має нижчу юридичну силу.

Тож хотілося б, щоб фіскали направляли свою енергію у мирне русло та замість того, щоб шукати лазівки у законодавстві, турбувалися б про удосконалення своєї технічної бази.

Платникам же радимо взяти за правило не зволікати з реєстрацією ПН/РК до останнього дня! Адже двобій з фіскалами виграти можна, але хто поверне вам нервові клітини?