Визначаємо категорію підприємства: поради від Мінфіну
(коментар до листа МФУ від 04.07.2019 р. № 35210-01-2/17297)
Версія для друку
Для того щоб зрозуміти проблематику, слід зазирнути до Закону про бухоблік. Підприємствам для подання фінзвітності слід розуміти, до якої категорії (мікро-, мале, середнє чи велике) воно належить. І все добре, поки є стабільність, тобто підприємство із року в рік належить до однієї із наведених у ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік категорій. Дива починаються тоді, коли суб’єкт господарювання починає «стрибати» із категорії в категорію. У свою чергу, правильний вибір категорії впливає:
- на формат фінзвітності. Мікро- та малі підприємства подають її за формами, наведеними у П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»;
- на звітний період. Порядок № 4191дозволяє «малечі» подавати тільки річну фінзвітність (п. 2). Зауважимо: ця поблажка не стосується високодохідників-прибутківців. Вони разом із квартальною прибутковою декларацією мають подавати і проміжну фінансову звітність.
Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.
Отже, правильний вибір категорії є важливим. У ситуації, коли підприємство змінює одну категорію на іншу, з метою звітування слід орієнтуватися на норми ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік.
ЦИТАТА. «<…> Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств <…>».
(витяг із ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік)
Як бачите, норма прописана досить заплутано. Саме тому ми неодноразово зверталися до Мінфіну за роз’ясненнями. Лист, що коментується, є відповіддю на наш запит. Звісно, вона не є ідеальною, проте наштовхує на думки, корисні для суб’єктів господарювання. Почнемо аналіз відповіді можновладців.
Правило 1: орієнтир на минулий рік. Оскільки строк подання фінансової звітності за перше півріччя до органів статистики майже сплив та наближається граничний термін її подання фіскалам, важливо нагадати, що коней на переправі не міняють. Змінювати формат фінзвітності зараз не потрібно. Мінфін у листі, що коментується, зазначає, що з метою застосування норм Закону про бухоблік щодо визначення у 2018 році категорії, до якої належить підприємство, слід застосовувати показники річної фінзвітності за 2017 рік. Отже, обираючи категорію, слід орієнтуватися на минулорічні показники для подання як проміжної, так і річної фінансової звітності.
Далі ускладнюємо завдання. Подивимося на ситуацію, коли категорія із року в рік змінюється.
Правило 2: невідповідність два роки поспіль. Далі фахівці відомства трохи пояснюють трактування вищезгаданої норми: «У разі якщо підприємство за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає одній з категорій (мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств), то таке підприємство належатиме до однієї з трьох інших категорій залежно від його показників, які відповідають критеріям певної категорії підприємства».
Із цього випливає, що з метою застосування норми ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік слід два роки поспіль не відповідати певній категорії. А вже на початку третього року «застрибувати» до тієї, яка «більше личить». Для того щоб було зрозуміліше, розглянемо на конкретних прикладах, як ці правила працюють у комбінації.
Приклад 1. Підприємство за підсумками 2017 року належить до малих підприємств, а за даними 2018 року — до середніх.
Тут говорити про подання фінзвітності повним пакетом, як за підсумками 2018 року, так і в 2019 році зарано. Підприємство має продовжувати звітувати як мале і лише за результатами 2019 року визначитися із новою категорією з метою подання звітності у 2020 році.
Так, якщо і за підсумками 2019 року підприємство належатиме до середніх (2018 та 2019 рр. — два роки поспіль воно не відповідає категорії малого), то у 2020 році звітність слід буде подавати повним пакетом. Однак якщо підприємство повернеться до малих, то нічого змінювати не потрібно.
Приклад 2. Підприємство два роки поспіль потрапляє до різних категорій: 2017 р. — мале, 2018 — середнє, 2019 — мікропідприємство.
Тут маємо ситуацію трохи розширену, ніж у прикладі 1. З огляду на відповідь Мінфіну, вважаємо, що звітувати у 2020 році підприємство має виходячи з того, що воно мікро-. Два роки поспіль має місце невідповідність критеріям малого (2018–2019 рр.), отже, подавати звітність слід виходячи із показників категорії, до якої підприємство потрапило за результатами другого року такої невідповідності.
