Статті

П

Пішла голота на вигадки, або Як ФОП-єдиноподатникам обійти РРО

Небезпека загальної РРОтизації схвилювала фізосіб — підприємців не на жарт. Відразу ж колективний розум почав виробляти варіанти законного позбавлення від ярма РРО. Ми теж вирішили зробити свій посильний внесок у цю добру справу і запропонувати вам свої рецепти.

Небезпека загальної РРОтизації схвилювала фізосіб — підприємців не на жарт. Відразу ж колективний розум почав виробляти варіанти законного позбавлення від ярма РРО. Ми теж вирішили зробити свій посильний внесок у цю добру справу і запропонувати вам свої рецепти.

За інформацією Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики, незабаром до РРО-лещат можуть потрапити 250 тис. ФОП-єдиноподатників третьої групи і 50 тис. — другої. Про терміни їх переходу на використання РРО, а також про те, які заходи їм слід вжити, щоб усе пройшло чисто — голки не підточиш, ми розповідали у статті «Дозвольте відрекомендуватися! РРО — супутник ФОП-єдиноподатника».

Сподобалося те, що там написано? Ой, навряд чи...

Тоді читайте, як цього неподобства можна уникнути.

0. «Нульовий варіант»

Дуже розраховувати на нього не варто, але знати про нього буде не зайвим. Мова про законопроект від 13.01.2015 р. № 1718. У ньому, серед іншого, пропонується надати право ФОП — платникам єдиного податку першої – третьої груп не застосовувати реєстратори розрахункових операцій. Інакше кажучи, парламентарії хочуть повернути законодавство РРО в цій частині до того стану, який був до проведення податкової реформи. Аналогічні норми містяться і в законопроекті від 20.03.2015 р. № 2444.

Задуми обох законопроектів, безумовно, гарні — їх ухвалення знизить тиск на малий бізнес і заспокоїть підприємницьку громадськість. Але надії на це поки що занадто слабкі — обидва документи не виносили навіть на перше читання. Тому є сенс пройтися по більш реалістичних варіантах обходу РРО.

1. «Знеготівковлення»

Абсолютно законний спосіб позбутися від обов’язку встановити касовий апарат — перевести всі розрахунки в безготівкову форму. На жаль, якщо ви продаєте товари чи надаєте послуги населенню, цей спосіб підходитиме далеко не завжди. Але якщо ваші контрагенти — переважно юридичні особи (або підприємці, які мають банківські рахунки), вважаємо, з ними ви зможете домовитися. І якщо вони будуть перераховувати вам грошові кошти в безготівковій формі зі своїх поточних рахунків — РРО вам буде ні до чого.

До речі, варіант «знеготівковлення» спрацьовує навіть у разі отримання готівки від звичайної фізособи. Але для цього їй доведеться внести гроші до каси банку для зарахування на ваш поточний рахунок. Тоді такі готівкові кошти для вас будуть мати статус безготівкових. Про це прямо сказано у п. 2.5 Положення № 637.

Але зверніть увагу: згідно зі ст. 3 Закону про РРО прийом платіжних карт вимагає використання РРО. Отже, переведення всіх продажів виключно на карткові розрахунки від РРО все одно не рятує!

2.  «Отерміналювання»

Ні, мова не про встановлення POS-терміналів для прийому платіжних карт, адже ми тільки що сказали, що їх наявність нічого не вирішить. Тут ми маємо на увазі встановлення у вашому приміщенні так званого програмно-технічного комплексу самообслуговування (ПТКС). У народі такі пристрої теж називають терміналами, але ми маємо на увазі не «айбокси», а термінали, які належать будь-якому з банків. Тоді такий термінал, на наше тверде переконання, випадає зі сфери впливу ст. 3 Закону про РРО, яка зобов’язує суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з приймання готівки для подальшого переказу, «фіскалізуватися». Водночас банківські послуги відповідно до п. 2 ст. 9 цього Закону звільнені від РРО. От їх вам і буде надавати банківський термінал, точніше кажучи, банк за допомогою свого терміналу.

Варіант, скажімо чесно, досить слизький, поки що немає однозначної практики в цій справі, а наявні роз’яснення податківців (див. консультації в категоріях 109.11 і 109.16 ЗІР) рівняють усі термінали під одну мірку. Причому, судячи з усього, вони зобов’язують видавати фіскальний чек не власника терміналу, а одержувача грошових коштів. У всякому разі, цей висновок на сьогодні випливає з листа ДФСУ від 10.02.2015 р. № 4315/7/99-99-22-07-03-17.

Але як тільки контролери розберуться з тим, що тільки термінали комерційних агентів банків, через які відбувається прийом готівки для її зарахування на рахунок одержувача, мають набути статус реєстратора розрахункових операцій і самі видавати фіскальний чек, а одержувачі таких коштів тут взагалі ні до чого, цей варіант обходу РРО може отримати досить широке поширення.

3. «Позареалізаціонка»

Ідея цього варіанта в тому, що приймаючи готівку за операціями, які не пов’язані з реалізацією товарів/послуг (так звані позареалізаційні надходження готівкових коштів), РРО можна не застосовувати. Наприклад, у разі повернення підзвітних сум або позики (див. роз’яснення в категорії 109.03 ЗІР).

Більше того, до позареалізаційних надходжень належать також платежі за надане в лізинг (оренду) майно. А це за буквального прочитання означає, що ФОП-орендодавці могли би РРО і не застосовувати, якщо інших операцій з продажу товарів/надання послуг за готівку/за картками у них немає.

На жаль, податківці на сьогодні вважають інакше — в тому ж роз’ясненні вони висловилися про обов’язкове застосування РРО під час отримання орендної плати. Детально про фіскальний підхід контролерів і наші контраргументи, що дозволяють відстояти орендодавцям свою безРРОшність, читайте в статті «Чи потрібен РРО під час оренди? Запитайте краще у Гідрометцентру».

4. «Міграція»

Чим би не закінчилися спроби РРОтизувати підприємців-єдиноподатників, на сьогодні чітко можна сказати, що перша група уникла такої долі. Звідси напрошується такий спосіб легального обходу РРО: якщо ви примудрилися працювати в групах 2 або 3, проаналізуйте свою діяльність під кутом обмежень, що висуваються до першої групи п.п. 1 п. 291.4 ПКУ. Раптом вам вдасться вкластися у прокрустове ложе цього підпункту.

Зрозуміло, мігрувати на ринки ми вам не пропонуємо. Наша пропозиція — міграція до групи 1 — годиться для тих ФОП, які надають побутові послуги населенню. Якщо заважає сума доходу або наявність найманих працівників — розгляньте можливість поділу своєї діяльності шляхом додаткової реєстрації ФОП — платників єдиного податку з числа тих же «найманців» (зрозуміло, за належного ступеня довіри між вами).

5. «Перепрофілювання»

Йдемо далі. Продовжувати працювати без РРО отримають право також платники єдиного податку груп 2 і 3 (починаючи з визначеного ПКУ для кожної групи строку), які будуть здійснювати діяльність на ринках або продавати товари дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі. Може бути, це стане для вас виходом? Ринки знову винесемо за дужки — всі підприємці не зможуть піти під крило ринкової торгівлі. Але ось перепрофілювати свою діяльність так, щоб торгувати з автокрамниць, автокафе, авторозвозок, автоцистерн, розносок, лотків, столиків тощо (через засоби пересувної мережі), вважаємо, окремим із вас цілком вдасться. Та ще й на оренді торгового приміщення заощадите.

6. «Переродження»

Досить оригінальний варіант, але він може врятувати тих ФОП, які торгують продукцією власного виробництва. Якщо ви — один з них, пропонуємо вам «переродитися» в юрособу-єдиноподатника. Тоді право не застосовувати касовий апарат вам надасть п. 1 ст. 9 Закону про РРО, який, на жаль, підходить до цього права вибірково: підприємствам — дає, підприємцям — ні.

Не станемо стверджувати, що вести свій бізнес через юридичну особу у вас вийде так само легко, як зараз через ФОП, але втік не втік, а побігти можна. А раптом хтось і наважиться на такий радикальний крок. Тільки прорахуйте все, будь ласка, заздалегідь...

7. «Оробочування» послуг

Як відомо, нині чинна редакція п. 1 ст. 9 Закону про РРО більше не містить звільнення від РРО для суб’єктів господарювання, що надають послуги. Правда, таке звільнення і раніше не працювало для ФОП, а поширювалося тільки на юросіб, які мали виписувати прибуткові та видаткові касові ордери. Ну й гаразд, зараз не про це...

А про що тоді? — запитаєте ви. Про те, щоб розібратися в істинній суті вашої діяльності — ви справді надаєте послуги в чистому вигляді чи все ж виконуєте роботи? Тоді Закон про РРО вас взагалі не стосується!

Поки що не будемо в межах цієї статті копати глибше — адже відрізнити послугу від роботи не так вже й просто. Але натяк, сподіваємося, ви зрозуміли. А якщо знадобиться практична допомога, обіцяємо повернутися до цієї теми в окремій публікації.

8. «Дев’яти-десятистатейне»

Вище вже згадувалися деякі можливості обійти касові апарати, прямо передбачені ст. 9 Закону про РРО. Пробіжіться по ній уважно ще раз. Деякі ФОП, ми впевнені, знайдуть у ній для себе що-небудь до вподоби. Наприклад, автобусні перевізники, які зараз сильно стурбовані тим, що з 01.07.2015 р./01.01.2016 р. їм доведеться купувати РРО на кожну маршрутку. Так от це не так, бо п. 4 цієї статті звільняє вас від такої напасті, якщо на автомобільному транспорті видавати пасажирам талони, квитанції, квитки з нанесеними друкарським способом серією, номером та номінальною вартістю.

А ще є ст. 10 Закону про РРО, до якої прив’язаний Перелік № 1336. Під час реалізації зазначених у ньому товарів (робіт, послуг) можна приймати оплату без РРО. Але в цьому випадку звільнення «не чисте». Замість РРО доведеться застосовувати розрахункові книжки і книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю, які реєструють в ДПІ за основним місцем обліку. Загалом, пропрацюйте і зазначений Перелік — зайвим це вже точно не буде.

Гаразд, на сьогодні поки що вистачить. Хоча є варіанти і хитріші (скажімо, з використанням договорів доручення чи комісії), але для першого разу цього цілком достатньо. А якщо законодавці не схаменуться і не введуть «нульовий варіант» (див. вище), неодмінно продовжимо розмову. Давайте переживати неприємності у міру їх надходження.

Олена Лозова, консультант

Використані документи

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.

Перелік № 1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку