Статті

В

Виручка у валюті в єдиноподатника: податки й облік

Валютні операції — об’єкт підвищеної уваги контролюючих органів. Тому експортерам важливо врахувати всі нюанси, пов’язані з особливістю відображення таких операцій в обліку.
У статті ми розповімо про те, як правильно вести валютний облік.

Валютні операції — об’єкт підвищеної уваги контролюючих органів. Тому експортерам важливо врахувати всі нюанси, пов’язані з особливістю відображення таких операцій в обліку.
У статті ми розповімо про те, як правильно вести валютний облік.

Особливості продажу валютної виручки

У зв’язку зі складною ситуацією на валютному ринку Нацбанк цього року ввів особливі правила продажу валютної виручки. На сьогодні ці особливі правила установлено постановою № 354. Для експортерів головні обмеження полягають у такому.

По-перше, скорочені передбачені в ст. 1 і 2 Закону № 185 терміни проведення розрахунків за операціями експорту й імпорту товарів. Зокрема, виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, вказані в контрактах, але не пізніше 90 (а не 180) календарних днів від дати оформлення (виписки вивізної митної декларації) продукції, що експортується. У разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності цей термін обчислюють з моменту підписання акта або іншого документа, який засвідчує факт виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Нагадаємо, що відлік зазначеного терміну розрахунків згідно з п. 2.2 Інструкції № 136 банк розпочинає з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації або підписання акта (іншого документа).

Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний (а не на розподільчий!) рахунок останнього (п. 2.3 Інструкції № 136).

По-друге, встановлено вимогу щодо обов’язкового продажу у розмірі 75 % на міжбанківському валютному ринку України (далі — МВРУ) надходжень в іноземній валюті:

  • з-за кордону на користь юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців;
  • на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій НБУ.

Ця вимога поширюється тільки на надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора і в російських рублях.

Виключення із вказаного правила про обов’язковий продаж валюти наведено в п. 2 постанови № 354.

Будь-яку валюту також може бути продано або обміняно банком за дорученням клієнта (пп. 17, 18 розділу I Положення № 281).

Розподільчий чи поточний: на що орієнтуємося

Через те, що валюта спочатку надходить на розподільчий рахунок банку, з якого вона в певній кількості продається, виникає питання щодо необхідності відображення такого рахунку в балансі експортера.

На сьогодні однозначної відповіді на нього немає, оскільки існують аргументи як на користь відображення засобів на розподільчому рахунку у балансі експортера, так і проти.

Аргументи «проти розподільчого рахунку» ґрунтуються на тому, що такий рахунок належить до рахунків банку, а не клієнта (ст. 7 Закону № 2346, п. 1.8 Інструкції № 492). Із цього роблять висновок, що відображати такий рахунок у балансі не слід, оскільки грошові кошти на розподільчому рахунку підприємство не контролює. Додатковий аргумент полягає в тому, що експортна операція не знімається з валютного контролю на дату вступу грошових коштів на розподільчий рахунок: банк аналізує дату вступу засобів саме на поточний рахунок (п. 2.3 Інструкції № 136).

Аргументи «за розподільчий рахунок» зведено до того, що валюта з розподільчого рахунку, яку продає банк, належить саме клієнтові і результати такої операції впливають на його облік. Тут наявна операція в іноземній валюті — господарська операція, вартість якої визначено в іноземній валюті або яка вимагає розрахунків в іноземній валюті (п. 4 П(С)БО 21).

При цьому відповідно до п. 5 П(С)БО 21 операції в іноземній валюті під час первинного визнання відображають у валюті звітності шляхом перерахунку суми в інвалюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дату визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат).

Дотримати вказаних норм у разі продажу іноземної валюти з розподільчого рахунку можна, якщо датою здійснення операції буде визнано дату надходження валюти на такий рахунок і активи у вигляді валютної виручки будуть визнані у балансі на дату надходження валюти саме на розподільчий рахунок.

Є і додатковим аргументом на користь відображення засобів на розподільчому рахунку у балансі. Наприклад, якщо від нерезидента надходить  попередня оплата, то у варіанті «без розподільчого рахунку» заборгованість перед ним буде показана у балансі за двома курсами:

  • 75 % — за курсом продажу інвалюти на МВРУ;
  • 25 % — за курсом НБУ.

А такий порядок не відповідає бух обліковим нормативам.

ВИСНОВОК. Нам ближчий варіант із відображенням у балансі експортера засобів, які надійшли на розподільчий рахунок. Тому далі ми виходитимемо з нього.

Надходження валюти та курсові різниці: бухоблік

Надходження валюти за експортом Відповідно до п. 5 П(С)БО 21 операції в іноземній валюті під час первинного визнання відображають у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення операції (дати визнання активів, доходів).

Між тим ці норми дещо застаріли, оскільки вони були підлаштовані під «подвійний» курс НБУ, який раніше діяв упродовж дня. Зараз застосовують лише один курс НБУ, тому треба ««коригувати» його під нові норми.

З огляду на це, вказані операції відображають у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції.

Суму авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, отриману від інших осіб в рахунок платежів для постачання готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, під час включення до складу доходу звітного періоду перераховують у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату отримання авансу. Тобто тут важливий курс на дату отримання авансу (на цю дату фіксується дохід), зміна курсу на розмір доходів не впливає.

У разі отримання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами і відвантаження частинами покупцеві немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнають за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, з огляду на послідовність їх отримання (п. 6 П(С)БО 21).

Курсові різниці У розрахунках із нерезидентом можуть виникнути курсові різниці, які нараховують лише за монетарними статтях статтями (п. 7–8 П(С)БО 21).

До монетарних належать статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи та зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (чи визначеній) сумі грошових коштів або їх еквівалентів (п. 4 П(С)БО 21).

ВИСНОВОК. Щодо експорту, монетарними статтями (за ними обчислюємо курсові різниці) будуть:
— грошові кошти в іноземній валюті(Дт 334, Дт 312);
— дебіторська заборгованість за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги (Дт 362).
А ось кредиторська заборгованість за отриманими авансах авансами (Кт 681) — стаття немонетарна (за нею курсові різниці не обчислюємо).

Звертаємо увагу: під час розрахунку курсових різниць використовують  лише офіційний курс НБУ(комерційні курси придбання валюти на МВРУ на обчислення курсових різниць не впливають).

Пов’язано це з тим, що в п. 4 П(С)БО 21 курсову різницю визначено як різницю між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів. При цьому під валютним курсом розуміють установлений НБУ курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Курсові різниці за монетарними статтями в інвалюті визначають за курсом НБУ на дату:

  • здійснення господарської операції (в межах її обсягу);
  • балансу.

Оскільки баланс підприємства складають за станом на кінець останнього дня кварталу (роки), єдино податники розраховують у бухгалтерському обліку курсові різниці щокварталу.

Порівнянню підлягають курс НБУ на дату операції (дату балансу) з попереднім курсом НБУ, за яким обчислювалась валюта.

Курсові різниці за операційною діяльністю відображають у складі:

  • інших операційних доходів (субрахунок 714 «Дохід від операційної курсової різниці»);
  • інших операційних витрат (субрахунок 945 «Втрати від операційної курсової різниці»).

Продаж валюти Результати від продажу іноземної валюти схематично можна зобразити так:

МВРУ – КНБУ × Од) > 0 → доходи

МВРУ – КНБУ × Од) < 0 → витрати

де ДМВРУ — сума гривень, отримана від продажу валюти на МВРУ (за курсом МВРУ);

КНБУ — курс НБУ на дату операції продажу інвалюти.

Згідно з Інструкцією № 291 фінансові результати від продажу іноземної валюти відображають так:

  • позитивний результат між ціною продажу іноземної валюти (за курсом МВРУ) і її балансовою вартістю (за курсом НБУ) показують на субрахунку 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти»;
  • негативний результат між ціною продажу іноземної валюти (за курсом МВРУ) і її балансовою вартістю (за курсом НБУ) враховують на субрахунку 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти».

Приклад 1 (експорт із попередньою оплатою). 22.04.2015 р. від нерезидента надійшла авансова плата за товар, що реалізовується на експорт, на розподільчий рахунок банку у розмірі 10000 дол. США (курс НБУ на 22.04.2015 р. становив 22,276179 грн за 1 дол. США). 23.04.2015 р. 75 % валюти було продано на МВРУ за курсом 22,28 грн за 1 дол. США. Курс НБУ на 23.04.2015 р. становив 22,542193 грн за 1 дол. США.
Товари були відвантажені на експорт 28.04.2015 р. Курс НБУ на 28.04.2015 р. становив 22,898565 грн за 1 дол. США.

Таблиця 1. Облік операцій надходження іноземної валюти щодо експорту із попередньою оплатою

Дата операції

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, дол./грн

дебет

кредит

22.04.2015

Надійшла на розподільчий рахунок авансова оплата з експортного контракту

334

681

$10000

222761,79

23.04.2015

Зараховано на поточний рахунок підприємства 25 % авансової оплати в іноземній валюті

312

334

$2500

56355,48

23.04.2015

Відображено витрати від продажу 75 % валюти (негативна різниця між комерційним курсом продажу валюти (МВРУ) і курсом НБУ на дату продажу:
(22,28 – 22,542193) × $7500)

942

334

1966,45

23.04.2015

Надійшли кошти від продажу 75 % валюти на поточний рахунок (за вирахуванням комісії банку)

311

334

166600,00

23.04.2015

Включено до витратвартість послуг банку від продажу валюти

92

334

500,00

23.04.2015

Відображено курсові різниці з валюті валюти
(22,542193 – 22,276179) × $10000

334

714

2660,14

28.04.2015

Відвантажено товари на експорт (доходи відображено за курсом на дату отримання оплати)

362

702

$10000

222761,79

28.04.2015

Зроблено зарахування заборгованості

681

362

$10000

222761,79

Приклад 2 (експорт із постоплатою). 22.04.2015 р. підприємство відвантажило товари на експорт на суму 10000 дол. США. Курс НБУ на 22.04.2015 р. становив 22,276179 грн за 1 дол. США.
28.04.2015 р. на розподільчий рахунок банку надійшла оплата у розмірі 10 000 дол. США. 29.04.2015 р. 75 % валюти було продано на МВРУ за курсом 20,7 грн за 1 дол. США. Курс НБУ на 28.04.2015 р. становив 22,898565 грн за 1 дол. США, на 29.04.2015 р. — 22,262406 грн за 1 дол. США.

Таблиця 2. Облік операцій надходження іноземної валюти щодо експорту з постоплатою

Дата операції

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, дол./грн

дебет

кредит

22.04.2015

Відвантажено товари на експорт

362

702

$10000

222761,79

28.04.2015

Надійшла на розподільчий рахунок оплата з експортного контракту

334

362

$10000

228985,65

28.04.2015

Відображено курсові різниці із заборгованості нерезидента
(22,898565 – 22,276179) × $10000

362

714

6223,86

29.04.2015

Зараховано на поточний рахунок підприємства 25 % виручки в іноземній валюті

312

334

$2500

55656,01

29.04.2015

Відображено витрати від продажу 75 % валюти (негативна різниця між комерційним курсом продажу валюти (МВРУ) і курсом НБУ на дату продажу:
(20,7 – 22,262406) ×$7500

942

334

11718,05

29.04.2015

Надійшли кошти від продажу валюти на поточний рахунок (за вирахуванням комісії банку)

311

334

154784,25

29.04.2015

Включено до витрат вартість послуг банку від продажу валюти

92

334

465,75

29.04.2015

Відображено курсові різниці з валюти
(22,262406 – 22,898565) × $10000

945

334

6361,59

Валютна  виручка та єдиний податок

Відповідно до п. 292.5 ПКУ дохід в іноземній валюті перераховується в гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату його отримання. Як бачимо, ПКУ не враховує факту обов’язкового продажу валюти, у зв’язку з чим існують підстави вважати, що в цьому випадку до доходу єдино податника включається сума іноземної валюти, що надійшла на розподільчий рахунок банку, перерахована в гривні за курсом на цю дату.

Проте у контролерів із цього приводу є особлива думка. Приміром, стосовно доходу в іноземній валюті фізичної особи — підприємця, платника єдиного податку податківці пропонують поводитись так. У консультації з категорії 107.04 ЗІР (для фізичних осіб) і  108.01.02 (для юросіб) на запитання про те, як визначаються доходи в іноземній валюті у разі продажу валюти з розподільчого рахунку, була отримано таку відповідь: до складу доходу платника єдиного податку від експортних операцій включається сума коштів, що надійшла на поточний рахунок у гривнях від обов’язкового продажу валюти, при цьому валютні кошти, перераховуються в гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження їх на валютний рахунок.

Якщо дотримуватись цього підходу, то інвалюта, яка поступила надійшла до доходу єдино податника буде включена так:

  • у частині, яка підлягає обов’язковому продажу (75 %), — у розмірі коштів, які надійшли від продажу валюти на поточний рахунок у гривнях;
  • у частині, яка не підлягає продажу (25 %), —з огляду на курс НБУ, що діє на день надходження валюти на поточний рахунок в іноземній валюті.

Щодо відображення курсової різниці в обліку з єдиного податку податківці дотримуються «однобокої» позиції. Зокрема, вони вважають, що доходи від операційних і неопераційних курсових різниць (позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти) включаються до складу доходів юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи, а ось негативне значення курсових різниць не зменшує бази оподаткування єдиним податком (див. консультацію в категорії 108.01.02 ЗІР).

Такої самої думки контролери дотримуються і стосовно різниці, що виникла під час продажу валюти. Наприклад, у консультації з категорії  108.01.02 ЗІР було зазначено:

ЦИТАТА«У разі продажу іноземної валюти, яка надійшла на валютний рахунок платника єдиного податку від здійснення операції з експорту товарів (робіт, послуг), у складі доходу враховується позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату її надходження на валютний рахунок. При цьому від’ємна різниця, що виникає при продажу іноземної валюти, отриманої від продажу товарів, робіт, послуг, не зменшує базу оподаткування єдиним податком».
(Витяг з консультації з категорії  108.01.02 ЗІР)

Ми ж вважаємо, що будь-які курсові різниці не мають впливати на дохід платника єдиного податку, оскільки в ПКУ це не передбачено.

Приклад 3. Юридична особа — платник єдиного податку за ставкою 4 % продало товари на експорт, інші дані аналогічні до прикладу 1.

Дохід з метою обчислення єдиного податку розраховуватиметься так:

1) варіант податківців:

  • дохід: 166 600,00 + 2500,00 × 22,542193 = 222 955,48 (грн);
  • сума єдиного податку: 222 955,48 × 4 % = 8918,22 (грн);

2) наш варіант:

  • дохід: 10 000 × 22,276179 = 222 761,79 (грн);
  • сума єдиного податку: 222 761,79 × 4 % = 8910,47 (грн).

Як бачимо, різниця за даними прикладу розміру єдиного податку вийшла незначною —  7,75 грн (8918,22 – 8910,47). Між тим в деяких випадках вона може становити дуже суттєві суми.

Тому для того, щоб убезпечити себе від можливих претензій податківців, єдино податник може отримати письмову індивідуальну податкову консультацію з цього питання на підставі ст. 52 ПКУ.

Влада Карпова, консультант

Документи статті

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 185 — Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.

Закон № 2346 — Закон України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.

Постанова № 354 — Постанова Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному і валютному ринках України» від 03.06.2015 р. № 354.

Інструкція № 136 — Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена Постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. № 136.

Інструкція № 492 — Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній і іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.

Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.1999 р. № 291.

Положення № 281 — Положення про порядок і умови торгівлі іноземною валютою, затверджене постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 281.

Класифікатор — Класифікатор іноземних валют і банківських металів, затверджений постановою Правління НБУ від 04.02.1998 р. № 34.

П(С)БО 21 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджений наказом МФУ від 10.08.2000 р. № 193.


Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку