Статті

З

Зарплата головбуха ЦПМСД: нюанси встановлення

Приводом для написання статті стало запитання нашої читачки: «Проконсультуйте, будь ласка, про оплату праці головного бухгалтера КЗ ”ЦПМСД” (обслуговує населення до 50 тисяч): головному лікарю встановлено 14-й тарифний розряд (посадовий оклад — 4264,00 грн), має вищу кваліфікаційну категорію (підвищення — 791,14 грн). Посадові оклади завідувачів амбулаторій (якнайбільші) не перевищують окладу головлікаря. Виходить, що зарплата головбуха менше ніж 3723,00 грн, тобто він отримує зарплату на рівні прибиральниці. Який вихід? Які премії та доплати можна надавати, крім 50% за складність та напруженість?». Запитання є — будемо розбиратися.

17 липня, 2018

Віта Макаренко, експерт газети
Анжела Купліванчук, завідувач відділу з соціально-економічної роботи Профспілки працівників охорони здоров’я України

Оклад головбуха: особливості встановлення

Почнемо з початку. Оплату праці медичних працівників провадять відповідно до Умов № 308/519. Розміри посадових окладів (тарифних ставок) визначають за тарифними розрядами Єдиної тарифної сітки (далі — ЄТС), які встановлюються фахівцям залежно від наявної кваліфікаційної категорії, робітникам — від кваліфікаційного розряду в межах діапазону, визначеного для цих посад (професій) Довідником кваліфікаційних характеристик, і відображають у тарифікаційному списку.

Порядок установлення посадового окладу головному бухгалтерові закладу охорони здоров’я прописано в абз. 2 п.п. 2.2.1 Умов № 308/519.

ЦИТАТА. «Заступникам керівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, заступникам керівників структурних підрозділів цих закладів та установ посадові оклади встановлюються на 5–15 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника, а головному бухгалтеру — на 10–30 відсотків.

Заступникам керівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення (крім заступника керівника з медсестринства) і головному бухгалтеру посадові оклади встановлюються з урахуванням норм пункту 1.5 без урахування підвищень за кваліфікаційну категорію, шкідливі та важкі умови праці».

(абз. 2–3 п.п. 2.2.1 Умов № 308/519)

Тож обчислюючи посадовий оклад головного бухгалтера в розмірі 10–30% нижче від посадового окладу головлікаря, посадовий оклад головлікаря беруть з урахуванням вимог п. 1.5 Умов № 308/519 і без урахування підвищень за кваліфікаційну категорію, шкідливі та важкі умови праці. У п. 1.5 Умов № 308/519 зазначено: посадовий оклад головлікаря (визначений згідно з пп. 2.1–2.2 цих Умов з урахуванням підвищення за кваліфікаційну категорію) не може бути нижчим від посадових окладів керівників структурних підрозділів — лікарів (провізорів) відповідної або нижчої кваліфікації (визначених згідно з пп. 2.1–2.2 цих Умов з урахуванням підвищення за оперативне втручання). Такий порядок установлення посадових окладів не застосовують для керівників, які не мають кваліфікаційної категорії.

1. Визначаємо посадовий оклад головного лікаря. Оскільки до ЦПМСД прикріплено до 50 тисяч осіб населення, вказаний ЦПМСД віднесено до V групи з оплати праці (показники віднесення закладів та установ до груп з оплати праці керівних працівників наведені вдодатку 2 до Умов № 308/519). За таблицею, наведеною в п.п. 2.2.1 Умов № 308/519, керівнику встановлено 14-й тарифний розряд ЄТС.

Розмір окладу за 14-м тарифним розрядом ЄТС з 01.01.2018 р. становить 4264,00 грн. За наявності вищої кваліфікаційної категорії за спеціальністю «Організація і управління охороною здоров’я» оклад головного лікаря підвищується на 44,9% тарифної ставки працівника 1-го тарифного розряду за ЄТС, тобто на 791,14 грн (п.п. 2.4.1 Умов № 308/519).

Посадовий оклад головлікаря має бути не нижчим від посадового окладу керівника структурного підрозділу (в нашому випадку — завідувача амбулаторії).

ВАЖЛИВО! Порівняльні розрахунки здійснюють виходячи з окладу керівника структурного підрозділу відповідної або нижчої кваліфікації (п. 1.5 Умов № 308/519). У нашому випадку — виходячи з розрахункового посадового окладу завідувача амбулаторії вищої кваліфікаційної категорії, тобто того, що відповідає окладу головлікаря (див. лист МОЗ від 19.08.2010 р. № 10.03.68/2466).

Порівняльні розрахунки для визначення окладу головлікаря

Посада

Складові зарплати

Разом

посадовий оклад

(п. 2.2 і п.п. 2.2.5 Умов № 308/519)

підвищення за кваліфікаційну категорію (п.п. «б» п.п. 2.4.1 Умов № 308/519)

підвищення за завідування (п.п. «б» п.п. 2.2.3 Умов № 308/519)

Головлікар

4264,00

791,14

(1762,00 грн × 44,9%)

5055,14

Завідувач

(вища кваліфікаційна категорія)

4264,00

426,40

(4264,00 × 10%)

4690,40

Оскільки посадовий оклад головного лікаря (з урахуванням підвищення за кваліфікаційну категорію) більший від розрахункового посадового окладу завідувача амбулаторії, то оклад головлікарю встановлюють у розмірі 4264,00 грн. Цю суму фіксують у графі 5 тарифікаційного списку. На цей оклад нараховують підвищення, доплати й надбавки, встановлені головлікареві.

2. Визначаємо посадовий оклад головному бухгалтеру. Його встановлюють на 10–30% нижче від посадового окладу головного лікаря, визначеного за 14-м тарифним розрядом без урахування підвищень за кваліфікаційну категорію. З 01.01.2018 р. він становить 4264,00 грн.

Згідно з п. 1.6 Умов № 308/519 конкретні розміри доплат, надбавок та інших виплат визначаються керівником закладу, установи за рахунок і в межах фонду заробітної плати та відображаються в розрахункових відомостях на виплату заробітної плати. За своєчасне та правильне визначення розміру заробітної плати працівників згідно з чинним законодавством несе відповідальність керівник закладу (п. 1.9 Умов № 308/519).

Конкретний розмір посадового окладу визначається тарифікаційною комісією. Керівник закладу очолює тарифікаційну комісію, яка створюється в кожному закладі охорони здоров’я з метою проведення роботи з визначення посадових окладів працівників закладів охорони здоров’я та розмірів доплат і надбавок1.

Створюють таку комісію за наказом керівника, і до її складу входять: заступник керівника з економічних питань (спеціаліст-економіст), головний бухгалтер, працівник, який займається питаннями кадрів, голова профспілкового комітету та інші особи, яких може залучати керівник закладу.

Розглянемо кілька варіантів визначення посадового окладу головному бухгалтеру в мінімально-максимальному діапазоні:

  • на 10% нижче від посадового окладу головлікаря: 3837,60 грн = 4264,00 грн – 4264,00 грн × 10%;
  • на 20% нижче: 3411,20 грн = 4264,00 грн – 4264,00 грн × 20%;
  • на 30% нижче: 2984,80 грн = 4264,00 грн – 4264,00 грн × 30%.

Зауважимо, що головний бухгалтер ЦПМСД не має права на підвищення посадового окладу за керівництво бухгалтерською службою, передбачене п.п. 2.2.3 Умов № 308/519. Адже таке підвищення передбачене для керівників структурних підрозділів — лікарів. А головбух, хоча й є керівником структурного підрозділу, не є лікарем.

Отже, у випадку встановлення посадового окладу головного бухгалтера в розмірі на 20 або 30% нижче посадового окладу головлікаря, оклад головбуха буде меншим за розмір мінімальної заробітної плати (МЗП), з 01.01.2018 р. — 3723 грн. У підсумку — незважаючи на різну кваліфікацію, посадові обов’язки та стаж роботи, головбух відповідно до визначених умов оплати праці отримає однакову зарплату з низькокваліфікованим працівником, якому «дотягнуть» зарплату до 3723 грн.

Доплата до МЗП

Згідно зі ст. 3Закону про оплату праці, якщо розмір зарплати за повністю відпрацьовану місячну норму праці менший від розміру МЗП, здійснюють доплату до рівня МЗП. У статті перелічено виключні виплати, які не входять до МЗП, зокрема премії до ювілейних і святкових дат.

Також до МЗП не включаються:

  • виплати, нараховані за невідпрацьований час (відпускні; компенсація за невикористану відпустку; лікарняні, декретні; оплата простою; оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони виконуються в робочий час);
  • інші виплати, що не залежать від виконаної працівником місячної (годинної) норми праці (матеріальна допомога (у т.ч. і на оздоровлення); сума вихідної допомоги в разі припинення трудового договору; винагорода за цивільно-правовим договором, оскільки вона не пов’язана з трудовими відносинами; зарплата за сумісництвом).

Усі інші виплати, передбачені Умовами № 308/519включаються до МЗП. У листі від 27.01.2017 р. № 10.1-17/2025 фахівці МОЗ навели аналогічний перелік виплат, які включають до МЗП, а які слід нараховувати понад МЗП.

Чи бути доплаті до МЗП в тарифікаційному списку Чи потрібно показувати доплату до МЗП в тарифікаційному списку? У листі від 27.01.2017 р. № 10.1-17/2025 МОЗ зазначило: форму тарифікаційного списку потрібно модернізувати, додавши до неї відповідні графи:

  • «Місячний фонд заробітної плати без урахування доплати до мінімальної заробітної плати» — нова колонка 21;
  • «Доплата до мінімальної заробітної плати» — нова колонка 22;
  • «Доплата за шкідливі умови робітникам (додаток 6 до Умов № 308/519) за використання дезінфікувальних засобів, які не враховуються до розміру мінімальної заробітної плати». Тож доплати за шкідливі умови робітникам (додаток 6 до Умов № 308/519) і за використання дезінфікувальних засобів запропоновано вилучити зі стовпця 15 «Доплати, що мають обов’язковий характер» і відобразити їх у колонках 23, 24.

МОЗ у листі від 27.01.2017 р. № 10.1-17/2025 для наочності навіть навело форму модифікованого тарифікаційного списку, підкресливши, що такі зміни хоча й не передбачені нормативними документами, але спрямовані на спрощення розрахунків роботи з визначення доплати до МЗП.

Диференціація

Виходить, зміни, внесені до ст. 95 та 96 КЗпП, а також ст. 3 та 31 Закону про оплату праці, призвели до порушення міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень у розмірі оплати кваліфікованої та некваліфікованої праці працівників бюджетної сфери й нівелювали диференціацію зарплати як засіб встановлення працівникам різної кваліфікації відмінних один від одного тарифних розрядів. Простими словами, відбулась «зрівнялівка» в зарплаті працівників різних рівнів кваліфікації.

Аби виправити цю ситуацію, уряд ухвалив постанову № 1037. Так, відповідно до абз. 3 п. 2 постанови № 1037 керівники з 01.01.2017 р. повинні забезпечити диференціацію зарплати працівників, які отримують зарплату на рівні МЗП. При цьому КМУ надав дві настанови.

По-перше, провести диференціацію слід шляхом встановлення працівникам:

  • доплат;
  • надбавок;
  • премій

з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи.

По-друге, диференціацію слід провести в межах фонду оплати праці.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У постанові № 1037, запроваджуючи норму щодо проведення диференціації, уряд не визначив нової виплати для її забезпечення. Для проведення диференціації зарплати не можна вводити нову виплату під назвою «На забезпечення диференціації». Це потрібно досягти за рахунок виплат (надбавок, доплат та премій), які вже передбачені Умовами № 308/519.

Проте доплат і надбавок, які встановлюються працівникам, не так вже й багато — їх можна перелічити на пальцях. Ідеться про виплати, які керівник може встановлювати на свій розсуд.

Розглянемо, які ж доплати і надбавки може отримати головний бухгалтер ЦПМСД, аби виконати вимогу щодо проведення диференціації.

1. Надбавки за:

  • високі досягнення у праці;
  • виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання);
  • складність, напруженість у роботі.

Такі надбавки встановлюються в граничному розмірі до 50% посадового окладу. При цьому встановлення зазначеної надбавки має бути обґрунтованим і в разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначені надбавки зменшуються або скасовуються. Тож працівнику, якому винесено догану, не можна виплатити жодної з надбавок. Встановлюють зазначені надбавки в межах фонду оплати праці.

2. Доплатами, які керівник може встановити на власний розсуд за складність виконуваної роботи, наприклад, є:

  • за розширення зони обслуговування;
  • за збільшення обсягу виконуваних робіт.

Але встановлюють такі доплати працівникам за умови виконання ними роботи, яку за встановленими нормами (нормативами) має виконувати більша кількість працівників, та в розмірі до 50% посадового окладу працівника.

При цьому слід пам’ятати, що зазначені доплати не встановлюють керівникам закладів, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів та їх заступникам (за винятком завідувачів відділень соціальної допомоги та їх заступників, завідувачів ФАПів та аптечних кіосків), а отже, головний бухгалтер, як керівник бухгалтерської служби, права на такі доплати не має.

Усі інші надбавки та доплати встановлюють за певних умов: наявність відповідного стажу, регалій (наукового ступеня тощо) чи виконання певних робіт (наприклад, важких та шкідливих). Тобто просто так їх не встановити.

3. Також головний лікар має право ухвалити рішення щодо преміювання головного бухгалтера.

Слід пам’ятати, що в закладі має бути положення про преміювання, затверджене за погодженням із профспілковим комітетом.

Розмір премії працівника залежить від особистого внеску в загальні результати роботи підрозділу, закладу і граничними розмірами не обмежується, при цьому надають її в межах фонду заробітної плати.

Крім того, одному і тому ж працівнику можна одночасно встановити надбавку за складність та напруженість в роботі в максимальному розмірі та виробничу премію — обмежень щодо цього немає.

Але, на жаль, реалії такі, що на практиці, у зв’язку з відсутністю достатнього обсягу асигнувань у закладах охорони здоров’я, розмір премії обмежений, а то і взагалі надати її неможливо.

Тому перше, що потрібно зробити, — це звернутися до установи вищого рівня за додатковими коштами на проведення диференціації. Вагома підстава є: виконання норм постанови № 1037.

4. Крім цього, керівник має право надати головному бухгалтеру матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, і також у межах фонду оплати праці (п. 5.11 Умов № 308/519).

Оскільки матдопомогу виплачують «понад» МЗП, у місяці виплати матдопомоги головбух отримає зарплату на рівні МЗП + матдопомогу. І диференціація буде проведена. Проте це можна зробити одноразово, а не щомісяця. Тому ситуацію з проведенням диференціації не вирішує.

Підкреслюємо: не можна задля створення економії фонду оплати праці примусово направляти працівників у відпустку без збереження зарплати, переводити на неповний робочий час! Такі дії є порушенням трудового законодавства, за які відповідальність набагато вища, аніж за непроведення диференціації.

Крім того, у минулому році фахівці МОЗ у листі від 13.05.2017 р. № 10.1-13/10/1080-17/12869 одним зі способів забезпечення диференціації пропонували встановити на рівні обласних та Київської міської держадміністрацій так звану муніципальну надбавку. Вона не передбачена умовами оплати праці працівників, але голови обласних рад мають право передбачити її виплату з метою диференціації зарплати працівників.

Але найкращим інструментом для вирішення проблеми диференціації зарплат працівників медзакладів, на думку МОЗ, є автономний статус медичного закладу комунального некомерційного підприємства, передбачений Законом № 2002. Адже, якщо заклад перебуває в такому статусі, він має всі можливості встановити власну сітку зарплат, а отже, забезпечувати їх диференціацію.

Підсумок

На жаль, як бачите, картина не дуже втішна. І так низький рівень оплати праці кваліфікованих працівників у галузі охорони здоров’я ускладнено ще й змінами, внесеними до Закону про оплату праці щодо визначення МЗП, які призвели до порушення міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень у розмірі оплати кваліфікованої та некваліфікованої праці працівників бюджетної сфери.

І якщо наразі в межах розпочатої реформи медичної галузі про підвищення зарплати медичним працівникам хоча б говорять, то доля заробітків інших спеціалістів медзакладів невідома.

 

Використані документи

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322-VIII.

Умови № 308/519 — Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджені спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519.

Закон № 2002 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» від 06.04.2017 р. № 2002-VIII.

Закон про оплату праці  Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.

Довідник кваліфікаційних характеристик — Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я», затверджений наказом МОЗ від 29.03.2002 р. № 117.

Постанова № 1037 — постанова КМУ «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 28.12.2016 р. № 1037.

 

Комунальним некомерційним підприємствам

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку