Нецільове використання бюджетних коштів: як не припуститися помилки

У ЧОМУ СУТЬ НЕЦІЛЬОВОГО ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ?

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу регулюються БКУ.

Одним із принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України, є принцип цільового використання бюджетних коштів, тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Нагадаємо, що бюджетне призначення — це повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане БКУ, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

У свою чергу, бюджетним асигнуванням є пов­новаження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Отже, нецільовим використанням бюджетних коштів відповідно до ст. 119 БКУ є їх витрачання на цілі, що не відповідають:

• бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);
• напрямам використання бюджетних кош­тів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів;
• бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних кош­тів).

ПРИКЛАДИ НЕЦІЛЬОВОГО ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ

У зв’язку зі здійсненням Держказначейством всебічного контролю за дотриманням учасниками бюджетного процесу норм бюджетного законодавства, форми нецільового використання бюджетних коштів стають дедалі більш «витонченими».

Тобто такий класичний приклад нецільового використання, як витрачання за кодами економічної класифікації видатків, що не відповідають змісту проведеної операції, майже не трапляється.

Надалі пропонуємо розглянути найцікавіші, на нашу думку, приклади нецільового використання бюджетних коштів, які допускаються розпорядниками бюджетних коштів.

 Приклад 1. Установа здійснила закупівлю комплектуючих та запасних частин для персональних комп’ютерів за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» нібито для проведення ремонту комп’ютерної техніки, яка враховується на балансі. При цьому бюджетні призначення і асигнування за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» в установі не затверджувались.

На перший погляд все в рамках чиного законодавства, якби не той факт, що з придбаних комплектуючих та запасних частин установою було проведене збирання нового комп’ютера.

Таким чином, по суті, видатки проведені за КЕКВ 2210, а в результаті ми отримуємо закінчений основний засіб, який мав би бути придбаний за КЕКВ 3110. Такі дії кваліфікуються як нецільове використання бюджетних коштів.

Підсумуємо: бюджетні установи та організації мають право придбавати комплектуючі та запчастини для ремонту та модернізації тих комп’ютерів, які вже враховуються на балансі та витрати за якими були здійснені раніше за КЕКВ 3110.

 Приклад 2. Виконавчому комітету місцевої ради були затверджені кошти на утримання за КТКВК 010116«Органи місцевого самоврядування». Разом з цим упродовж бюджетного періоду виконавчим комітетом проводилась оплата за службові телефонні переговори працівників комітету за рахунок коштів, що були виділені за КТКВК 070807 «Інші освітні програми», тобто за рахунок коштів, які виділялись для реалізації регіо­нальної освітньої програми.

Такі дії кваліфікуються як нецільове використання бюджетних коштів.

 Приклад 3. Виконкомом сільради за рахунок кош­тів, передбачених кошторисом на його утримання, були придбані канцтовари та бензин, які в подальшому були передані виборчкому під час проведення виборів депутатів.

Враховуючи, що видатки на підготовку та проведення виборів депутатів проводяться виключно за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виборчих фондів партій, кандидати в депутати від яких зареєстровано Центрвиборчкомом, надання такої допомоги виборчкому від виконкому сільради, який здійснює функціонування за рахунок місцевого бюджету, відповідно до вимог ч. 2 ст. 85 БКУ буде кваліфікуватись як нецільове використання бюджетних коштів.

 Приклад 4. Лікувально-профілактичним закладом, який утримується за рахунок коштів міського бюджету, було придбано медичне обладнання. В подальшому за рішенням керівника закладу зазначене обладнання було передано на баланс до іншого лікувально-профілактичного закладу, утримання якого проводиться за рахунок кош­тів державного бюджету.

Такі дії суперечать вимогам ч. 2 ст. 85 БКУ і кваліфікуються як нецільове використання бюджетних коштів.

 Приклад 5. Лікувально-профілактичним закладом на підставі договорів, укладених з підрядною організацією, проводився ремонт покрівлі будівлі закладу, який полягав у заміні частини покрівлі із рулонних матеріалів. Оплата виконаних робіт за укладеними договорами була проведена за рахунок коштів загального фонду кошторису закладу, передбачених на проведення поточних видатків за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)». При цьому за одним з договорів було проведено ремонт частини покрівлі, площа якої становить 30 % від загальної площі покрівлі будівлі, а за іншим договором — 40 % від загальної площі покрівлі зазначеної будівлі.

Згідно з п. 1.2.6.11 Примірного переліку № 150 до поточного ремонту може бути віднесено тільки частковий ремонт покрівлі в разі його виконання на площі до 10 % від загальної площі покрівлі.

Враховуючи умови п. 2.6.9 Примірного переліку № 150 і той факт, що за кожним з укладених договорів роботи здійснювались на площі більше ніж 10 % покрівлі, оплату таких робіт слід було провести за КЕКВ 3130 «Капітальний ремонт».

Вищезазначені дії кваліфікуються як нецільове використання бюджетних коштів.

 Приклад 6. Навчальним закладом, який утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, були проведені виплати додаткових відпусток особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Враховуючи, що відповідно до ст. 87 БКУ виплати особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, підлягають проведенню виключно за рахунок коштів Державного бюджету, такі дії кваліфікуються як нецільове використання бюджетних коштів.

Зазначимо, що виправити вже здійснені дії в частині нецільового використання бюджетних кош­тів неможливо, а умовою, за якою можна уникнути таких порушень безумовно, є суворе дотримання бюджетного законодавства та вимог ведення бухгалтерського обліку.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЦІЛЬОВЕ ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ

Нецільове використання бюджетних коштів відповідно до ст. 116 БКУ є порушенням бюджетного законодавства.

Заходи впливу за порушення бюджетного законодавства передбачено положеннями ст. 117 БКУ. Зокрема, за порушення в частині нецільового використання бюджетних коштів до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися заходи впливу у вигляді:

1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів;

2) зупинення операцій з бюджетними коштами;

3) призупинення бюджетних асигнувань;

4) зменшення бюджетних асигнувань;

5) повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів).

Зазначимо, що основним заходом при виявленні нецільового використання бюджетних коштів є зменшення бюджетних асигнувань (його застосовують завжди при виявленні такого порушення). При цьому разом з ним можуть застосовувати інші заходи впливу.

 ВАЖЛИВО! Не допускається застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства, визначених ст. 117 БКУ, за раніше виявлені та усунені порушення бюджетного законодавства (ч. 3 ст. 118 БКУ).

Далі розглянемо більш детально кожен із заходів впливу, порядок їх застосування та визначимось з органами, уповноваженими на їх застосування.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРО НЕНАЛЕЖНЕ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства може застосовуватися учасниками бюджетного процесу, уповноваженими БКУ на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства. Такими учасниками, зокрема, є Мінфін, органи Держказначейства, Держфін­інспекції, місцеві фіноргани, головні розпорядники бюджетних коштів (далі — уповноважені органи).

Як вказано у п. 1 ч. 1 ст. 117 БКУ, зазначений захід впливу застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства. Виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені у строк до 30 календарних днів.

Проте фактично такий захід впливу за нецільове використання бюджетних коштів на сьогодні не застосовується.

ЗМЕНШЕННЯ БЮДЖЕТНИХ АСИГНУВАНЬ

Зменшення бюджетних асигнувань передбачає позбавлення повноважень на взяття бюджетного зобов’язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) та у разі необхідності з подальшим внесенням змін до Закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет).

Цей захід впливу, як ми вже зазначали, є основ­ним при виявленні нецільового використання бюджетних коштів.

Механізм зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів у разі вчинення ними порушень бюджетного законодавства, зокрема нецільового використання бюджетних коштів, визначено Порядком № 255.

Рішення про зменшення бюджетних асигнувань приймають:

• головний розпорядник коштів державного бюджету — міністр фінансів;
• головний розпорядник коштів місцевого бюджету — керівник місцевого фінансового органу;
• розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня — головний розпорядник коштів відповідного бюджету.

Підставою для зменшення бюджетних асигнувань є протокол про порушення бюджетного законодавства або акт ревізії, в якому зафіксовано факт вчинення розпорядником бюджетних коштів у поточному чи минулих роках порушень бюджетного законодавства. Такий протокол або акт складає орган Держфінінспекції (далі — контролюючий орган). Протягом 10 робочих днів з дати підписання протоколу або реєстрації акта ревізії контролюючий орган подає органу, що приймає рішення про зменшення бюджетних асигнувань, протокол про порушення бюджетного законодавства або засвідчену підписом керівника контролюючого органу копію акта ревізії, який скріплений печаткою такого органу. Одночасно з поданням зазначених документів керівник контролюючого органуприймає рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами.

Бюджетні асигнувань зменшують за КЕКВ та кодами класифікації кредитування бюджету і відповідною бюджетною програмою (КТКВК), за якими встановлено порушення бюджетного законодавства. Якщо ж на момент прийняття рішення про зменшення бюджетних асигнувань обсяг невикористаних бюджетних асигнувань за відповідними кодами та бюджетною програмою недостатній — бюджетні асигнування зменшують за іншими кодами.

За захищеними видатками відповідного бюджету бюджетні асигнування не зменшують. Але якщо буде встановлено нецільове використання бюджетних коштів, факти вчинення порушень бюджетного законодавства за такими видатками, то асигнування зменшать за іншими кодами та програмами.

 ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо буде виявлено нецільове використання за спецфондом відповідного бюджету, рішення про зменшення бюджетних асигнувань приймається за загальним фондом. Виняток: розпорядник бюджетних коштів утримується виключно за рахунок коштів спецфонду. У такому разі бюджетні асигнування буде зменшено за спецфондом.

Слід розуміти, що недостатність невикористаних бюджетних асигнувань у поточному році за бюджетними програмами (КТКВК) у цілому для зменшення бюджетних асигнувань є підставою для перегляду обсягів бюджетних асигнувань відповідному розпоряднику бюджетних коштів на наступні бюджетні періоди у бік зменшення планових граничних обсягів видатків та надання кредитів.

ЗУПИНЕННЯ ОПЕРАЦІЙ З БЮДЖЕТНИМИ КОШТАМИ

Зупинення операцій з бюджетними коштами полягає у зупиненні будь-яких операцій зі здійснення платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства. Механізм застосування уповноваженими органами у межах наданих їм повноважень до розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів такого заходу впливу, як зупинення операцій з бюджетними коштами, визначаєПорядок № 21.

Зокрема, розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами уповноважений орган приймає протягом 3 робочих днів з дня надходження протоколу або акта ревізії контролюючого органу, в якому зафіксовано порушення вимог бюджетного законодавства (у нашому випадку нецільове використання бюджетних коштів).

У разі прийняття уповноваженим органом розпорядження про зупинення операцій, зупиненню підлягають операції з бюджетними коштами на рахунках розпорядників та/або одержувачів за бюджетною програмою (КТКВК), за якою виявлено нецільове використання бюджетних коштів.

Якщо нецільове використання виявлено за бюджетною програмою (КТКВК), яка відсутня у поточному бюджетному періоді, то уповноважений орган зазначає в розпорядженні про зупинення операцій за бюджетною програмою (КТКВК), згідно з якою передбачено утримання розпорядника.

При цьому зупиненню підлягають будь-які операції, за винятком:

• сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• виконання рішень органів, яким відповідно до закону надано право стягнення коштів;
• здійснення захищених видатків.

Орган Держказначейства після надходження розпорядження про зупинення операцій зупиняє операції на відповідних рахунках.

Слід пам’ятати, що розпорядження про зупинення операцій може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 124 БКУ.

ПРИЗУПИНЕННЯ БЮДЖЕТНИХ АСИГНУВАНЬ

Призупинення бюджетних асигнувань передбачає припинення повноважень на взяття бюджетного зобов’язання на відповідну суму на строк від одного до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) відповідно доПорядку № 319.

Дії Мінфіну, органів Держказначейства, Держфінінспекції, Мінфіну АР Крим, місцевих фінорганів, головних розпорядників бюджетних коштів у разі прийняття рішення про призупинення бюджетних асигнувань розпорядникам чи одержувачам бюджетних коштів за допущені порушення в частині нецільового використання бюджетних коштів також визначаються Порядком № 319.

Бюджетні асигнування призупиняються на термін від одного до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду в обсязі, що дорівнює 50 % асигнувань, затверджених у плані асигнувань розпорядника бюджетних коштів за скороченою економічною класифікацією видатків бюджету та класифікацією кредитування бюджету на цей період, за винятком асигнувань, передбачених за захищеними видатками, визначеними БКУ.

Рішення про призупинення бюджетних асигнувань є підставою для внесення змін до помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету (плану асигнувань із загального фонду бюджету відповідного розпорядника бюджетних коштів) шляхом перенесення бюджетних асигнувань на наступні періоди.

Розпорядник чи одержувач бюджетних коштів, якому призупинені бюджетні асигнування, у встановлені у рішенні про призупинення бюджетних асигнувань строки подає інформацію відповідному органу (Мінфіну чи місцевому фінансовому органу) про усунення порушення бюджетного законодавства та копії документів, що його підтверджують.

Слід розуміти, що у разі невжиття заходів щодо усунення порушення бюджетного законодавства розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів у строки, встановлені у рішенні про призупинення бюджетних асигнувань, керівник органу, що прийняв таке рішення, має право на повторне застосування призупинення бюджетних асигнувань до того ж розпорядника чи одержувача бюджетних коштів.

ПОВЕРНЕННЯ КОШТІВ ДО БЮДЖЕТУ

Механізм повернення до відповідного бюджету коштів, отриманих як субвенція, розпорядником бюджетних коштів та повернення коштів одержувачем бюджетних коштів у разі нецільового використання ними у поточному чи минулих роках бюджетних коштів визначаєтьсяПорядком № 1163.

Підставою для повернення коштів до відповідного бюджету є акт ревізії, складений контролю­ючим органом, у якому зафіксовано факт нецільового використання субвенції розпорядником бюджетних коштів або нецільового використання бюджетних коштів їх одержувачем.

Контролюючий орган складає вимогу до розпорядника бюджетних коштів про повернення до відповідного бюджету використаної ним не за цільовим призначенням суми субвенції або вимогу до одержувача бюджетних коштів про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням.

Розпорядник бюджетних коштів, який допустив нецільове використання субвенції, відповідно доп. 5 Порядку № 1163 самостійно виконує вимогу протягом 10 робочих днів після її надходження. У разі коли таке порушення було встановлено протягом бюджетного періоду, в якому надавалася субвенція, розпорядник бюджетних коштів виконує вимогу за рахунок коштів, отриманих як субвенція.

Якщо субвенція за бюджетними призначеннями поточного бюджетного періоду на момент складання акта ревізії повністю використана та якщо зазначене порушення було встановлено після закінчення бюджетного періоду, в якому надавалася субвенція, і в поточному бюджетному періоді субвенція не передбачається, розпорядник бюджетних коштів погоджує з головним розпорядником бюджетних коштів питання про визначення коштів, за рахунок яких буде виконуватися вимога.

Слід розуміти, що у разі невиконання розпорядником бюджетних коштів вимоги у строк, контролюючий орган у межах своєї компетенції приймає або ініціює прийняття в установленому порядку рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами або призупинення бюджетних асигнувань такому розпоряднику бюджетних коштів на суму субвенції, використаної не за цільовим призначенням, на період до виконання вимоги чи до її скасування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСАДОВИХ ОСІБ

За порушення бюджетного законодавства відповідальність несе не тільки сама бюджетна установа, а також її посадові особи.

Посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 1 ст. 121 БКУ).

Порушення бюджетного законодавства, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законами України його керівника чи інших відповідальних посадових осіб, залежно від характеру вчинених ними діянь.

Дисциплінарна відповідальність застосовується до порушників у вигляді догани або звільнення.

Про адміністративну та кримінальну відповідальність ви дізнаєтеся з таблиці.

ГОЛОВНІ ТЕЗИ

• Нецільовим використанням бюджетних кош­тів відповідно до ст. 119 БКУ є їх витрачання на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів,бюджетним асигнуванням.
• За нецільове використання бюджетних коштів до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися заходи впливу у вигляді (ст. 117 БКУ): зупинення операцій з бюджетними коштами; призупинення бюджетних асигнувань; зменшення бюджетних асигнувань;повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів).
• За нецільове використання бюджетних коштів посадові особи бюджетної установи можуть притягуватися до адміністративної (штраф за ч. 5 ст. 16412 КпАП від 1190 грн до 1445 грн) абонавіть кримінальної відповідальності (ст. 210 ККУ).

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ ТА СКОРОЧЕННЯ

БКУ — Бюджетний Кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI. КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. №8073-X. ККУ — Кримінальний Кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III. Порядок № 21 — Порядок зупинення операцій з бюджетними коштами, затверджений постановою КМУ від 19.01.2011 р. № 21. Порядок № 319 —Порядок призупинення бюджетних асигнувань, затверджений наказом Мінфіну від 15.05.2002 р. № 319. Порядок № 255 — Порядок зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів, затверджений постановою КМУ від 17.03.2011 р. №255.

Порядок № 1163 —Порядок повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1163. Примірний перелік № 150 —Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом ДержкомЖКГ від 10.08.2004 р. № 150. КЕКВ — код економічної класифікації видатків бюджету. КТКВК —код тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів.