Статті

І

Інтегрована картка платника: джерело важливої фіскальної інформації

Все більше і більше платників оцінюють переваги електронних фіскальних сервісів. Зокрема, скориставшись ЕКП1, можна передивитись дані власних ІКП2та отримати актуальну на поточний час інформацію щодо стану розрахунків з бюджетом у розрізі видів платежу. І, що ще цінніше, можна простежити історію виникнення певних показників.
Погодьтеся, знання цієї інформації значно полегшує життя та іноді дозволяє уникнути неприємностей або непорозумінь. Тож давайте з’ясуємо, що таке ІКП та як «вичавити» з неї максимум користі.

Інтегрована картка платника.

Що таке ІКП

Порядок № 4223визначає певний регламент ведення органами ДФС оперативного обліку4податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, а також ЄСВ. Саме ІКП і є формою такого оперативного обліку, який включає перелік показників, що характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Фіскалами відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися таким платником.

Порядок ведення органами ДФСУ оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом МФУ від 07.04.2016 р. № 422.

Процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

Відкриття та закриття ІКП ІКП відкриваються за основним місцем обліку платника та за неосновним місцем обліку (за місцем розташування об’єктів оподаткування).

Відкриття ІКП відбувається (п. 2 гл. 1 розд. ІІ Порядку № 422):

  • на підставі службової записки відповідного співробітника фіскальної служби про призначення платнику певних платежів (крім ІКП з ПДВ та ЕП, які відкриваються після внесення платника до відповідних реєстрів);
  • при самостійному нарахуванні платником грошових зобов’язань, пені або ЄСВ на підставі поданих податкових декларацій, розрахунків та УР;
  • при нарахуванні контролерами грошових зобов’язань, пені або ЄСВ відповідно до актів перевірок, ППР5та інших документів;
  • у разі сплати платником відповідних сум.

Податкове повідомлення-рішення.

Закриття ІКП здійснюється відповідно до п. 3 гл. 1 розд. ІІ Порядку № 422 у разі проведення заходів щодо зняття з обліку платників в органах ДФС у зв’язку з припиненням платника податків або відсутністю за неосновним місцем обліку об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням. При цьому перед закриттям ІКП «обнуляється». Тож якщо у ІКП обліковуються грошові зобов’язання або податковий борг, вони мають бути погашені або списані у порядку, визначеному ст. 101 ПКУ. Якщо ж ІКП містить дані про помилково або надміру сплачені кошти, то перед закриттям ІКП вони мають бути повернені платнику або списані до бюджету (відповідного фонду) за заявою платника чи у деяких випадках (зокрема, згідно з абз. 3 п. 4 гл. 1 розд. ІІ Порядку № 422) за рішенням керівника органу ДФС.

НЮАНС. Якщо припинення юридичної особи відбувається внаслідок реорганізації і така особа має непогашені зобов’язання (заборгованість) або переплату, то відповідні показники переносяться до ІКП юридичної особи — правонаступника з дотриманням хронології їх виникнення.

Крім того, хочемо звернути увагу, що у разі переведення платника на обслуговування з одного до іншого органу ДФС у зв’язку зі зміною місцезнаходження або у разі ліквідації чи реорганізації органу ДФС закриття ІКП не відбувається. У цих випадках здійснюється автоматична передача ІКП з попереднього до нового місця обліку (п. 4 гл. 1 розд. ІІ Порядку № 422).

ВАЖЛИВО! Якщо перехід до нового органу ДФС відбувся у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) платника, то передача ІКП здійснюється у такі строки (категорія 135.04 ЗІР):

  • у день взяття на облік в органі ДФС за новим місцезнаходженням (місцем проживання) відокремлених підрозділів юридичної особи та самозайнятих осіб;
  • після закінчення поточного бюджетного періоду — для юридичних осіб (в тому числі великих платників податків), ФОП, які після зміни місцезнаходження повинні сплачувати визначені законодавством податки і збори за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного року.

Суть явища Визначення терміна «ІКП» є не дуже легким для сприйняття, тому спробуємо викласти суть «своїми словами». Простіше кажучи, відповідно до затверджених алгоритмів на підставі первинних показників6, що містяться у первинних документах, у розрізі кожного виду платежу фіскалами автоматизовано накопичується інформація щодо сум, які мають бути сплачені платником у законодавчо встановлені терміни та фактично ним сплачені. Такими «накопичувачами» і є ІКП.

Показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску.

При цьому під первинними документами розуміються документи, складені платниками податків, зборів, інших платежів та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством, зокрема, податкові декларації, уточнюючі розрахунки, ППР, вимоги про сплату боргу (недоїмки), судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), інформація органів Казначейства7про надходження податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску тощо.

Державна казначейська служба України.

До базових правил обліку в ІКП нарахованих та сплачених сум можна віднести такі:

  • облік ведеться у розрізі платників та видів платежу;
  • усі вартісні облікові показники8відображаються у гривнях з двома десятковими знаками;
  • нараховані та сплачені суми відображаються в ІКП окремими обліковими операціями9у хронологічному порядку;
  • кожна облікова операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення;
  • після здійснення облікової операції проводяться розрахункові операції10та підбиваються підсумки за усіма графами ІКП;
  • завданням фіскалів є забезпечення достовірності (відповідності первинним показникам, що містяться у первинних документах) та коректності (узгодженості зі встановленими алгоритмами обліку) облікових показників ІКП.

Показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку.

Дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників.

Комплекс операцій автоматизованого процесу ведення оперативного обліку, які впливають на достовірність облікових та звітних показників щодо стану розрахунків платників з бюджетами та цільовими фондами.

Отже ІКП — це «фіскальний продукт», що акумулює безліч інформації, яка врешті-решт дозволяє аналізувати динаміку «взаємовідносин» між платником та бюджетом (цільовим фондом) та розуміти, хто кому і скільки винен та коли настає термін проведення розрахунків. І ось наразі податківці люб’язно надали платникам можливість переглядати деякі дані з ІКП. А це досить важливе джерело інформації.

Зміни на краще

Бухгалтери з досвідом напевно пам’ятають важкі часи, коли можна було лише здогадуватись, що коїться на особових рахунках платника податку. Тоді бухгалтерам доводилось самотужки вести облік нарахованих та сплачених сум податків (зборів, платежів) та час від часу проводити звірки з податківцями. Нагадаємо: раніше від фіскалів можна було отримати акт звірки стану розрахунків за певним платежем, який складався за встановленою формою. Зазвичай такі звірки викривали розбіжності між даними фіскалів та суб’єктів господарювання, з’ясування природи виникнення яких потребувало часу та нервів. Однак ще більш прикро було, коли несподівано та у найневдаліший момент платник дізнавався про виникнення від’ємного сальдо розрахунків з бюджетом, тобто податкового боргу. Іноді такий «сюрприз» міг коштувати дуже дорого, наприклад, участі у тендері.

Наразі маємо ресурс, який розкриває фіскальні обрахунки у режимі реального часу. Тож якщо не лінуватися та регулярно зазирати до ЕКП, можна встигати вчасно реагувати навіть на неочікувані «розрахункові» ситуації.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Порядком № 422 наразі не передбачено складання акту звірення стану розрахунків між фіскалами та суб’єктом господарювання. І це чудово! Адже якщо вам необхідна така інформація у письмовому вигляді, ви можете звернутись до податківців у порядку, передбаченому Законом № 39311, та впродовж 15 р. дн. (а у найгіршому випадку — не пізніше, ніж за місяць) отримати від них необхідні відомості за визначений вами період (категорія 135.04 ЗІР), а не стандартний акт з регламентованим переліком показників.

Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР.

Однак приводів звертатись до фіскалів за письмовим документом не так вже багато, хіба що його вимагають треті особи (наприклад, судові органи). Щоб отримати потрібну інформацію, більше не доведеться навіть вставати з робочого місця.

Як відшукати дані з ІКП у ЕКП

Щоб отримати доступ до інформації з ІКП, достатньо увійти, використовуючи ЕЦП12, до приватної частини ЕКП13. Після цього ліворуч у переліку сервісів потрібно знайти сервіс «Стан розрахунків з бюджетом». Клацнувши мишкою на знайдену «іконку», ви і потрапите за призначенням. Тут ви побачите перелік усіх ІКП, відкритих на ваше ім’я, та зможете відфільтрувати їх за потрібним контролюючим органом. А у разі потреби зануритися в історію та дослідити питання виникнення або зміни того чи іншого показника ви також зможете обрати за допомогою фільтра потрібний вам рік (див. рис. 1).

 Електронний цифровий ключ.

Додатково див. матеріал «Електронний кабінет платника податків: не так сталось, як гадалось» // «ПБ», № 8/2018, с. 20.

Рис. 1. 	  Перелік ІКП, відкритих платнику органами ДФС  Стан розрахунків з бюджетом

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Тут ви також побачите інформацію про актуальні реквізити рахунків, за якими необхідно здійснювати сплату податків, зборів та ЄСВ станом на поточну дату. Погодьтеся, з огляду на доволі часті зміни реквізитів для сплати зазначена опція є дуже корисною.

Ще до того, як платник перейде до деталізованої інформації за обраною ІКП, він може ознайомитись з основними показниками. Так, праворуч наведені дані:

  • про операції, проведені протягом поточного року (обсяг нарахованих/зменшених платежів, сплачених до бюджету та/або повернених звідти сум, а також нарахованої пені);
  • про суми наявної переплати або податкового боргу та залишок несплаченої пені.

Якщо цих показників недостатньо і платник бажає розібратися, звідки що взялося, він може ще раз клацнути мишкою та перейти до інформації з ІКП у розрізі операцій (див. рис. 2).

Рис. 2. 	  Інформація з ІКП у розрізі операцій  Платіж 70 71010000 00  Назва податку ЄДИН. ВНЕС., НАРАХ. РОБОТ НА СУМИ: ЗАРОБ. ПЛАТИ, ВИНАГ. ЗА ДОГОВ. ЦПХ, ДОП. ПО ТИМЧАС. НЕПР.  Нарах. плат. самост. о.п. по строку (декл. термін спл. пот.рік)

Тут вже наочно видно, якою датою, яка саме облікова операція та в якій сумі була проведена.

ВАЖЛИВО! Щоб побачити більш детальну інформацію про зміст певної облікової операції, необхідно навести курсор на значення у полі «Код операції».

Звідки, що та коли потрапляє до ІКП

Для того щоб інформація в ІКП була коректною і достовірною та відповідала вимогам чинного законодавства, фіскали розробляють та удосконалюють механізми та алгоритми, кожний з яких має свої нюанси залежно від конкретної ситуації та характеру певної облікової операції. Ми не беремося охопити наразі усі тонкощі фіскальних механізмів ведення оперативного обліку, проте ставимо на меті ознайомити платників з основними найбільш цікавими моментами, які стосуються майже кожного.

Нараховано/зменшено Перш за все особливу увагу хочемо приділити загальному правилу: нарахування в ІКП здійснюються тією датою, яка відповідає граничному терміну сплати відповідного грошового зобов’язання, тож на цю дату необхідно забезпечити надходження до бюджету певної суми, щоб запобігти виникненню податкового боргу (недоїмки).

Найбільша доля нарахувань та зменшень нарахованих сум у ІКП відбувається на підставі поданої платником звітності. Тут потрібно пам’ятати, що за умовчанням до ІКП потрапляють відповідні показники усієї поданої звітності. Проте існують винятки. Зокрема, після подання платником звітності з ознакою «Звітна нова» (до спливу граничного терміну подання звітності за відповідний період) раніше подана звітність з ознакою «Звітна» стає недіючою та її показники виключаються з ІКП. Така ж доля очікує й показники звітності, яку податківці відмовляться приймати на підставі п. 49.11 ПКУ (неправильно зазначені обов’язкові реквізити).

Особливу увагу хочемо приділити даті проведення нарахувань в ІКП за поданою платниками звітністю (категорія 135.04 ЗІР):

  • у разі подання платником звітності у законодавчо встановлені терміни для такого подання, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, нарахування в ІКП відображаються датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за поданою звітністю (абз. 1 п. 2 гл. 4 розд. ІV Порядку № 422);
  • у разі подання звітності після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, а також уточнюючих звітних документів та звітності, поданій за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника, нарахування в ІКП проводиться за датою їх подання (абз. 2 п. 2 гл. 4 розд. ІV Порядку № 422).

ВАЖЛИВО! Коректні показники звітності потраплять до ІКП тільки у разі коректного складання платником такої звітності. Якщо ж звітність складено з помилками, то і у ІКП може відбитися несподівана сума. Отже, варто перевіряти, що ж «сіло» на особові рахунки, та за необхідності оперативно виправляти власні помилки через надання звітності з ознакою «Звітна нова» (звичайно, якщо вкладаєтеся у строки) або «Уточнююча».

Також хотілося б зупинитися на правилах здійснення нарахувань за ППР. Як ми знаємо, ППР можуть прийматися податківцями як за наслідками контрольно-перевірочних заходів, так і у випадках, коли обов’язок визначення сум податкових зобов’язань платника покладено на контролюючий орган. Проте у обох випадках нарахування в ІКП відбудуться датою граничного строку сплати визначеного у ППР грошового зобов’язання, яка відлічується від дати вручення ППР. У консультації з категорії 135.04 ЗІР фіскали повідомляють, що відображення в ІКП нарахованих у ППР сум здійснюється контролюючими органами, які проводять контрольно-перевірочні заходи.

Проте, якщо платник повністю або частково оскаржує ППР у адміністративному або судовому порядку, оскаржувана сума вважається неузгодженою (пп. 56.15 та 56.18ПКУ) та відповідно до п. 2 гл. 4 розд. V Порядку № 422 не обліковується у ІКП до завершення процедури оскарження (категорія 133.05 ЗІР). Це правило поширюється й на інші рішення та вимоги фіскалів (зокрема, рішення щодо ЄСВ).

Сплачено/повернуто Тут накопичуються відомості щодо сплачених платником сум за відповідним платежем, а також щодо повернених такому платнику сум (згідно з ст. 43 ПКУ або Порядком № 614). Дані для рознесення у ІКП фіскали беруть з інформації, наданої Казначейством. І головне для платника — не тільки своєчасно здійснити платіж, а ще й не схибити під час заповнення платіжного документа. Адже якщо кошти зайдуть на неправильний рахунок або взагалі не зможуть бути вчасно «ідентифіковані» фіскалами, буде біда. По-перше, ви витратите час на розшук та повернення цих «заблукалих» коштів, а по-друге, можете вскочити в халепу із застосуванням до вас штрафів, якщо врешті-решт виявиться, що помилка «у адресі» спричинила виникнення податкового боргу (недоїмки)15.

Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджений наказом МФУ від 16.01.2016 р. № 6.

Якщо платіжний документ заповнено неправильно, але з його полів можна виділити інформацію про код платника, якому призначено платіж, гроші мають шанс потрапити за призначенням (абз. 3 п. 3 гл. 2 розд. ІІІ Порядку № 422). При цьому орієнтуватися податківці будуть не на поле платіжного доручення «Код платника», а на код клієнта, зазначений у полі «Призначення платежу» (категорія 135.04 ЗІР).

Якщо ж серед платників, які перебувають на обліку у контролюючому органі, не буде знайдено платника із зазначеним у платіжному доручені кодом, отриманий платіж отримає код «Платежі до з’ясування» та його доля залежатиме від результатів з’ясувальних процедур (абз. 4–8 п. 3 гл. 2 розд. ІІІ Порядку № 422).

І зовсім безнадійні платежі отримають статус «Виключені з обробки платежі».

Сальдо розрахунків Власне кажучи, заради визначення цього показника і ведуться ІКП.

ВИНЯТОК. ІКП з ПДФО та ВЗ ведуться лише за надходженнями та не містять інформації про нарахування (окрім донарахувань за результатами перевірок), що не дозволяє податківцям визначити сальдо розрахунків без проведення документальної перевірки, але це радше прикрий виняток, який тільки підтверджує правило.

Сальдо розрахунків, на відміну від попередніх розглянутих показників, не «тягнеться» з первинних документів, а є розрахунковим. Воно являє собою різницю між нарахованими (зменшеними) сумами певного платежу та сумами, сплаченими платником (поверненими платнику) за цим платежем, станом на поточну дату. Але для того щоб усвідомити, як формується сальдо розрахунків, недостатньо знати сухі цифри нарахувань та сплат, важливо розуміти, як вони взаємодіють між собою, зокрема, за якими правилами та у якій послідовності сплачені платником суми «гасять» здійснені нарахування.

ВАЖЛИВО! Пріоритетним напрямком зарахування коштів, які сплачує платник податків, є погашення податкового боргу (п. 87.9 ПКУ). Тобто у разі наявності у платника податків податкового боргу за відповідним платежем кошти, які він буде сплачувати за таким платежем, направлятимуться саме на погашення податкового боргу у хронологічній черговості його виникнення до повного погашення. При цьому у першу чергу погашатиметься податкове зобов’язання, потім — штрафи, а в останню чергу — пеня. І на це жодним чином не вплине напрям сплати таких коштів, який визначить платник податків у платіжному документі (п. 131.2 ПКУ, абз. 3–4 п. 4 гл. 2 розд. ІІІ Порядку № 422).

Від’ємне значення сальдо розрахунків свідчить про наявність у платника податкового боргу (недоїмки), а отже, готуйтеся до негараздів, про які ми детально розповідали у матеріалі «Податковий борг: природа походження та можливі наслідки» // «ПБ», № 31/2018, с. 8.

Позитивне значення показника сальдо розрахунків може бути:

  • використане платником для зарахування у рахунок сплати майбутніх нарахувань за відповідним платежем, у т. ч. нарахувань за ППР (категорія 135.04 ЗІР). Відбувається це в автоматичному режимі. Але тут необхідно бути обережними платникам ПДВ. Як усі вже знають, сплата ПДВ до бюджету наразі має певні особливості, пов’язані з функціонуванням СЕА16, а саме зарахування до бюджету сум податкових зобов’язань, самостійно визначених платником у податковій звітності, здійснюється виключно з електронних ПДВ-рахунків платника. Тож наявна у ІКП переплата (позитивне сальдо розрахунків) не «перекриє» нарахувань податкових зобов’язань за декларацією або УР (категорія 101.27 ЗІР). Стати у пригоді така переплата може лише для зарахування у сплату штрафів, пені або, борони Боже, донарахувань за наслідками податкових перевірок;
  • повернене у порядку, встановленому ст. 43 ПКУ17, або згідно з правилами, встановленими Порядком № 6 (якщо йдеться про ЄСВ).
Система електронного адміністрування.

Див. матеріал «Повернення переплати з бюджету: місія здійсненна» // «ПБ», № 14/2018, с. 14.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Нескінченно зволікати з поверненням переплати не вийде. Річ у тому, що згідно з п. 4 гл. 2 розд. ІІI Порядку № 422 на підставі рішення керівника (заступника керівника) органу ДФС щоденно відбувається списання помилково та/або надміру сплачених сум платежів, що обліковуються в ІКП більше 1095 днів без руху (відсутні зменшення та нарахування зобов’язань або нарахування, які мають нульове значення, та сплата), за умови відсутності заяви платника про повернення таких сум (категорія 135.04 ЗІР).

Пеня Останні відомості з ІКП, до яких має доступ платник, — це дані про нарахування та сплату пені. Пеня може бути нарахована:

  • самостійно платником у податковій звітності;
  • контролюючим органом шляхом зазначення її суми у ППР;
  • контролюючим органом просто шляхом внесення інформації про здійснене нарахування безпосередньо до ІКП (зокрема, у разі самостійного збільшення платником грошових зобов’язань з ПДВ, адже форма УР не містить поля для здійснення такого нарахування платником, або відповідно до гл. 7 розд. ІІI Порядку № 422 у разі несвоєчасної сплати платником сум узгоджених платежів).

Оскільки пеня підпадає під визначення податкового боргу (п.п. 14.1.175 ПКУ), наявність у ІКП даних про суми залишків несплаченої пені є тривожним дзвіночком. Пеню краще або сплачувати, або оскаржувати. І якщо суми пені, донараховані податківцями у ППР, підлягають оскарженню на загальних підставах, то в оскарженні «вільнонарахованої» податківцями пені фіскали намагаються відмовити платнику (категорія 133.01ЗІР), мовляв, порядок такого оскарження не передбачений ст. 56 ПКУ. Замість цього контролери поблажливо пропонують звернутися до них за роз’ясненнями щодо історії нарахування пені. Звичайно, красно дякуємо їм за «доброту», але поступатися не варто! Тим паче, що правила нарахування пені фіскали зазвичай бачать інакше, ніж платники.

Як приклад відповіді податківців на звернення платника щодо нарахування пені у ІКП хочемо навести ІПК ДФС від 02.01.2019 р. № 13/6/99-99-12-02-01-15/ІПК, з якої вбачається, що платник не зрозумів, на підставі чого фіскали нарахували йому певні суми пені з ПДВ. Податківці дійсно розтлумачили свої дії, але їх аргументи, м’яко кажучи, не відповідають вимогам чинного законодавства18. Ми ж радимо після отримання від податківців письмових роз’яснень (звичайно, якщо такі роз’яснення виявляться незадовільними, а дії фіскалів з нарахування пені — протиправними) подати скаргу до контролюючого органу вищого рівня за процедурою, встановленою Законом № 393.

І наостанок

Наприкінці хочемо зазначити, що, незважаючи на усі зусилля фіскалів, іноді показники у ІКП відображаються некоректно. Якщо платник має підозри щодо відображення недостовірної інформації за податками, зборами та ЄСВ (задвоєння оплати/нарахування, переплата/недоплата), фіскали у категорії 140.03 ЗІР пропонують надіслати запит до органу ДФС за основним (неосновним) місцем обліку щодо звірки стану розрахунків з наданням копії зображення відповідної інформації на екрані монітора, отриманої за допомогою клавіші Print Screen на комп’ютерній клавіатурі, та даних платника щодо фактичного стану розрахунків з підтверджуючими документами (у разі їх наявності).

Звичайно, може виявитися, що схибив і сам платник, однак якщо недостовірність відображених даних підтвердиться і фіскали не виправлять помилку, знов-таки залишається скаржитися до контролюючого органу вищого рівня відповідно до Закону № 393. Однак не забуваймо про ще один шлях примушування фіскалів до приведення ІКП у відповідність до первинних документів та чинного законодавства — звернення до суду.

Але хочемо все ж таки побажати платникам коректних облікових показників та оптимістичного сальдо розрахунків !

Світлана Куртенок, бухгалтер-експерт

Календар бухгал­тера
28.03.19

ЄСВ з зарплати (доходу) за лютий 2019 року (гірничими підприємствами)

29.03.19

ПДВ за лютий 2019 року

ПДФО з нарахованого, але не виплаченого доходу за лютий 2019 року

Акцизний податок за лютий 2019 року

ВЗ з нарахованого, але не виплаченого доходу за лютий 2019 року

Вверх
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку