Як орендодавцю-бюджетнику розрахувати земельний податок
Заклад культури (краєзнавчий музей) займає частину двоповерхового будинку загальною площею 1004,6 кв. м. Одне з приміщень будинку площею 71,2 кв. м передано в оренду міській телестудії, а ще одне (площею 100 кв. м) — редакції газети. Загальна площа земельної ділянки, прилеглої до цього будинку, становить 1199 кв. м. Як розрахувати земельний податок для кожного з наших орендарів?
Версія для друку
Узагалі-то, зробити це зовсім неважко. І востаннє ми розповідали про це недавно (див. газету «Бухгалтерія: бюджет», № 5/2018, с. 10).
Головне тут — не стільки правильно провести арифметичний розрахунок (хоча це, без сумніву, теж важливо), скільки коректно визначити, хто є платником земельного податку в такій ситуації та на кого покладено обов’язок декларування і сплати до бюджету цього податку.
Отже, насамперед слід згадати, що заклади культури, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, звільняються від сплати земельного податку (п.п. 282.1.4 ПКУ). Таке звільнення у розумінні ПКУ є пільгою, у зв’язку з чим заклад культури:
- щороку не пізніше 20 лютого мав би складати і подавати до контролюючого органу за місцем розташування земельної ділянки річну декларацію із земельного податку із визначеним у ній нульовим податковим зобов’язанням;
- щокварталу протягом 40 календарних днів, наступних за останнім місяцем кварталу, подавати Звіт про суми податкових пільг у розмірі 100 % земельного податку.
Разом з тим, якщо землекористувачі, які мають пільги із земельного податку, надають в оренду окремі будівлі, споруди або їх частини, вони мають сплачувати податок за земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ПКУ).
Однак «земельна» пільга залишається недоторканою у разі надання будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування (див абзац другий п. 284.3 ПКУ). Оскільки обидва ваші орендарі — звичайні суб’єкти господарювання, то пільгу із земельного податку ви все ж втрачаєте. При цьому обов’язок декларувати і сплачувати земельний податок до бюджету й надалі залишається за вами — він у жодному разі не переходить до ваших орендарів, які, у свою чергу, можуть компенсувати земподаток вам. Але така компенсація допускається лише якщо це прямо передбачено договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Інакше ви як орендодавець не маєте правових підстав вимагати від орендарів відшкодування своїх витрат на сплату земельного податку. Це підтверджує і ДКСУ в листі від 09.01.2018 р. № 16-09/25-591.
Так от, у випадку, що розглядається, «земельну» пільгу ви втрачаєте не повністю, а лише частково — за частину площі земельної ділянки, пропорційну площі приміщень, переданих в оренду. Тож і сплачувати податок вам доведеться не за всю землю, закріплену за вашим закладом, а лише за її частину. Як обрахувати площу такого «уявного» клаптика землі, а також як обчислити земельний податок за таку площу, який вам доведеться сплачувати, покажемо на вашому ж прикладі.
Приклад. Заклад культури, який у поточному році має право на пільгу із земельного податку, здає в оренду приміщення сумарною площею 171,2 кв. м двом суб’єктам підприємницької діяльності до кінця 2019 року. Нормативна грошова оцінка (НГО) землі станом на 01.01.2019 р. з урахуванням коефіцієнта індексації — 468,16 грн/кв. м. Ставка земельного податку, визначена рішенням органу місцевого самоврядування для відповідної категорії земель, — 3 % НГО. Решту числових даних візьмемо із запитання читача.
Обчислимо спочатку суму земельного податку, яку ви сплачували б за усю земельну ділянку за повної відсутності пільги:
1199 кв. м × 468,16 грн/кв. м × 3 % : 100 % = 16839,72 грн.
Якби ви не здавали своїх приміщень в оренду, то пільгувалася б уся площа земельної ділянки.
Однак у разі передачі в оренду приміщень сумарною площею 171,2 кв. м пільга втрачається на частину земельної ділянки, площа якої становить 204,33 кв. м (171,2 : 1004,6 × 1199). Таким чином, пільгуються лише 994,67 кв. м (1199 – 204,33). Тоді сума пільги дорівнює:
994,67 кв. м × 468,16 грн/кв. м × 3 % : 100 % = 13969,94 грн.
І нарешті, обчислимо річну суму земельного податку після застосування пільги, яку ви маєте протягом поточного року сплатити до бюджету:
16839,72 грн – 13969,94 грн = 2869,78 грн.
Як бачите, нічого складного тут немає. Залишається лише розбити цю суму на 12 рівних частин і за результатами наших розрахунків заповнити податкову декларацію (див. рис. 1).
ВАЖЛИВО! Якщо декларацію із земельного податку на поточний рік ви ще не подавали, у вас залишається кілька днів, щоб зробити це у строк не пізніше 20 лютого. У такому разі в шапці декларації проставте відмітку «Звітна».
Якщо декларацію із статусом «Звітна» ви вже подали, але з помилками, то у той же строк ви ще можете встигнути подати декларацію з виправленими показниками з відміткою «Звітна нова», причому без жодних штрафів.
Якщо ж із якихось причин ви запізнитесь із поданням декларації «Звітна нова», то у строк не пізніше 01.03.2019 р. можна подати декларацію з відміткою «Уточнююча», причому теж без будь-яких штрафів. Справа в тому, що сума штрафу в колонці 3 рядка 7 розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання» уточнюючої декларації (як сума колонок з 4 по 15 рядка 5) зазначається лише за місяцями, за якими минув термін сплати (див. консультацію з категорії 112.05 ЗІР). А у випадку, що розглядається, термін сплати земельного податку за перший місяць поточного року — січень — спливе тільки 1 березня.
І насамкінець покажемо, як розподілити суму земельного податку між двома вашими орендарями. За базу такого розподілу логічно взяти сумарну площу приміщень, переданих в оренду. Тоді перший орендар має вам компенсувати земподаток у розмірі:
2869,78 грн × (71,2 кв. м : 171,2 кв. м) = 1193,51 грн,
а другий — у розмірі:
2869,78 грн × (100 кв. м : 171,2 кв. м ) = 1676,27 грн.
