Ні, «компенсуючі» ПЗ нараховувати ви не повинні. Але не поспішайте радіти. Річ у тому, що ви взагалі не мали права на ПК. Давайте розмірковувати разом, чому.
Під постачанням послуг ПКУ розуміє будь-яку операцію, що не є постачанням товарів, чи іншу операцію з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 ПКУ).
Беззаперечно, що у ситуації, яка розглядається, ми маємо справу з операцією з постачання послуг, яка відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ. Отже, постачальник послуг, який є платником ПДВ, мав на дату «першої події» скласти ПН та зареєструвати її у ЄРПН, як того вимагає п. 201.1 ПКУ. При цьому обов’язковими реквізитами ПН є назва або ПІБ покупця (отримувача) та його ІПН (пп. «г» та «д» п. 201.1 ПКУ). Такий покупець (отримувач) за певних умов і матиме право на ПК. І ось тут ми і маємо визначитися з тим, хто ж у тристоронньому договорі є покупцем (отримувачем).
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Водночас ч. 1 ст. 528 ЦКУ встановлено, що виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства або суті зобов’язання не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто. У цьому разі кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. До речі, п. 188.1 ПКУ також не заперечує, що компенсація вартості товарів або послуг може бути здійснена або безпосередньо покупцем, або через будь-яку третю особу.
Отже, сукупність наведених норм не залишає сумнівів: у наведеному випадку ваше підприємство не є безпосереднім споживачем результатів виконаних робіт, а є лише стороною, що фінансує процес, тобто, так би мовити, «благодійником». А ось учасниками ПДВ-операції є виконавець (проектна організація) та замовник (сільська рада, для якої виконавець і здійснює договірні роботи). Між ними й виникають ПДВ-відносини.
Такої ж думки дотримуються й податківці. Зокрема, у листі ДФСУ від 30.08.2016 р. № 14970/5/99-99-15-03-02-16, ІПК від 11.10.2017 р. № 2210/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, ІПК від 28.09.2018 р. № 4199/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, а також у категорії 101.16 ЗІР вони зазначають, що незалежно від того, що згідно з умовами договору виконання обов’язку щодо оплати за товари/послуги покладено на іншу особу, ПН складається на отримувача товарів/послуг.
Тож, на жаль, проектна організація не мала законодавчих підстав складати та реєструвати ПН на ваше підприємство. А ви, в свою чергу, не мали право формувати ПК за такою помилково складеною ПН.
Отже, наразі вам доведеться подавати УР до червневої декларації з ПДВ та «прибирати» зайву суму ПК. При цьому, окрім суми недоплаченого податку, вам доведеться сплатити 3 % самоштрафу, а також пеню, нараховану відповідно до ст. 129 ПКУ1. Звичайно, якщо за червень 2018 року ви задекларували від’ємне значення суми ПДВ і УР лише його зменшить, то вам пощастило відбутися «малою кров’ю», адже штрафи та пеня не загрожують. Але при цьому не забудьте простежити, як зменшення суми червневого від’ємного значення, перенесеного у декларації за наступні звітні періоди (липень, вересень, жовтень, листопад та грудень), на них вплинуло. Якщо у наступних звітних періодах виправлення червневої помилки призвело до виникнення або збільшення податкового зобов’язання з ПДВ, то знов доведеться складати УР за відповідний період, і тут вже санкцій не оминути.
Про нюанси розрахунків з бюджетом при поданні УР ми детально розповідали у матеріалі «Уточнюючі розрахунки на збільшення та зменшення податкових зобов’язань з ПДВ: розраховуємося з бюджетом» // «ПБ», № 41/2018, с. 23.
А ось у випадку, коли в усіх наступних звітних періодах також задекларовано від’ємне значення суми ПДВ та його сума виявилась більшою, ніж розмір «знятого» ПК, то подавати зайві УР до декларацій за ці періоди не потрібно. Достатньо в декларації з ПДВ за період, у якому буде поданий УР до червневої декларації, заповнити р. 16.2 «збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків», в якому вказати зі знаком «–» суму, на яку зменшено червневе від’ємне значення. При цьому не забудьте заповнити таблицю «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового рішення та/або уточнюючого розрахунку», в якій вкажіть дату приймання та реєстраційний номер УР, зазначений у другій квитанції (категорія 101.23 ЗІР).
Однак це ще не все. Проектній організації доведеться «анулювати» помилково складену на вас ПН за допомогою «зменшуючого» РК. Зареєструвати такий РК у ЄРПН необхідно буде вашому підприємству, що в свою чергу зменшить ваш реєстраційний ліміт. Зверніть увагу, що відповідно до п. 201.10 ПКУ направити такий РК на реєстрацію до ЄРПН ви маєте впродовж 15 к. дн. з дня отримання від постачальника (проектної організації). Порушення цього терміну може призвести до штрафу за ст. 1201 ПКУ. Однак якщо проектна організація з якихось причин не надішле на вашу адресу «зменшуючого» РК, вам нічого не загрожує незважаючи на те, що зменшення вашого реєстраційного ліміту так і не відбудеться.
Крім того, проектна організація має скласти та зареєструвати правильну ПН на отримувача послуг (сільську раду). Датою такою ПН має бути дата «першої події», тобто зарахування коштів. У цьому випадку покупець не є платником ПДВ, тож ПН складатиметься з урахуванням відповідних правил, а саме:
- у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» ставиться позначка «Х» та вказується тип причини «02»;
- у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник»;
- у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» зазначається умовний код 100000000000;
- рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорту» не заповнюється.
Також проектна організація має скласти «нульовий» УР за червень 2018 року, разом з яким подати уточнюючий додаток Д5, у якому «відсторнувати» ПЗ, помилково нараховані за ІПН вашого підприємства, та додати ПЗ на неплатника (умовний ІПН 100000000000).
ЦЕ ЦІКАВО. Якщо б замовником робіт був платник ПДВ, то фіскали відмовили б йому у праві на ПК, навіть у разі складання виконавцем правильної ПН. Обґрунтовують контролери таку позицію тим, що відповідно до п. 198.1 ПКУ до складу ПК відносяться суми податку сплачені/нараховані за операцією з придбання товарів (послуг). Оскільки ж платив не замовник, а третя сторона, ПК не дістанеться нікому.