«МЕДИЧНА БУХГАЛТЕРІЯ»:
Дата складання РК: мозаїка актуальних роз’яснень податківців

Повернення коштів покупцю — платнику ПДВ відбувається до повернення ним товару продавцю

У категорії 101.15 ЗІР податківці зазначають, що оскільки в разі повернення продавцем коштів покупцю не виконуються вимоги п. 192.1 ПКУ, зокрема немає факту повернення товару, то підстав для складання РК до ПН також немає. Такий РК може бути складений датою повернення товару продавцю.

У цьому випадку податківці орієнтуються на дату завершальної події.

Дата повернення товару покупцем і дата його отримання постачальником різні

У такому разі податківці в категорії 101.15 ЗІР радять складати РК на дату отримання товару постачальником.

Пояснюють свою позицію вони так: у разі повернення покупцем товару постачальник складає РК на дату отримання такого товару / дату повернення коштів покупцю — залежно від того, яка із цих подій сталася раніше.

А тут податківці вже натякають, що якби постачальник спочатку повернув кошти покупцю, то РК слід було би складати саме на дату повернення коштів (дату «першої події»). Цікаво, що це суперечить їхній консультації, яка наведена в попередній ситуації.

Покупець повертає товар або частину товару раніше, ніж постачальник повертає кошти за такий товар

У цій ситуації, на думку податківців, постачальник має скласти РК на дату повернення товару (категорія 101.04 ЗІР).

Аналогічну думку ДПС України виклала, зокрема, в ІПК від 07.10.2024 № 4725/ІПК/99-00-21-03-02 та від 06.10.2025 № 5308/ІПК/99-00-21-03-02: якщо покупець повертає товар або частину товару раніше, ніж постачальник повертає кошти за такий товар, то РК складають на дату повернення постачальнику такого товару (частини товару).

У цьому випадку податківці застосовують правило «першої події».

Зауважимо, що такої позиції податківці дотримувалися не завжди. Так, у консультації із ЗІР, яка станом на поточну дату переведена до нечинних, вони доходили протилежного висновку. Вони зазначали, що коли на дату повернення частини товарів суму плати за них не зараховують у рахунок оплати іншого товару, а повертають покупцю, то РК складають на дату повернення коштів. Тобто раніше контролери орієнтувалися на дату «завершальної події».

Якщо ж орієнтуватися на поточну позицію податківців, то виникає запитання: як із погляду ПДВ кваліфікувати кошти до моменту їх повернення покупцю? Адже фактично їх можна розцінювати як аванс. А як відомо, сума авансу з оплати товарів / послуг має бути «закрита» відповідною ПН. Вихід, на нашу думку, в тому, щоби правильно кваліфікувати заборгованість у бухгалтерському обліку:

• постачальнику обліковувати заборгованість, що утворилася після повернення товару, за кредитом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» (а не 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»);
• покупцю — за дебетом субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (а не 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»).

Це дасть змогу остаточно позбутися неоднозначності з визначенням сутності коштів, які підлягають поверненню, та довести, що їх не можна розглядати як аванс за операціями постачання.

Покупець повертає частину товарів, кошти за які залишаються в продавця та зараховуються в рахунок оплати за іншим постачанням товарів

У категорії 101.04 ЗІР податківці рекомендують визначитися з напрямом подальшого використання коштів негайно та на дату повернення частини товару скласти:

• зменшувальний РК;
• нову ПН, яка має посвідчити оновлений ПДВ-статус коштів, що тепер «звільнилися».

Тут податківці для визначення дати складання РК орієнтуються на дату фактичної події, а не на дату досягнення відповідної домовленості.

Утім, у цьому випадку питання викликає також дата складання нової ПН, адже часто буває таке, що кошти на деякий час «зависають» у невизначеності. У такому разі логічно було би скласти ПН датою ухвалення рішення щодо подальшої долі коштів (тобто датою укладання відповідної угоди). Однак при цьому знову ж таки важливо на період «невизначеності» правильно кваліфікувати заборгованість у бухобліку.

Також зауважимо, що складати нову ПН слід лише в разі направлення коштів у рахунок попередньої оплати інших товарів (послуг). Якщо ж кошти підуть на погашення заборгованості за товари (послуги), постачання яких уже відбулося, ПН складати не треба, адже перенаправлення коштів буде другою подією.

Відбувається наступний за постачанням перегляд цін. Питання тут полягає в тому, на яку дату складати РК — на дату здійснення перерахунку ціни чи на дату доплати / повернення коштів?

Податківці вважають, що в разі зміни суми компенсації вартості товарів / послуг РК складають на дату доплати / повернення коштів (категорія 101.15 ЗІР).

І знову бачимо орієнтир не на дату проведення перерахунку, а на дату фактичної події.

ПН складена на дату отримання попередньої оплати, після чого відбулася зміна номенклатури товарів / послуг

Податківці вважають, що в такому разі РК слід складати на дату постачання товарів / послуг (категорія 101.15 ЗІР).

Такий наполегливий «фактичний» підхід податківців не спрацює, наприклад, якщо постачання відбудеться не одномоментно, а протягом декількох днів кількома партіями. Яку ж дату обрати тоді? На нашу думку, у таких випадках для визначення дати складання РК все ж таки доцільніше орієнтуватися на укладення угоди про зміну номенклатури.

Покупець — неплатник ПДВ повертає продавцю оплачений товар

В ІПК від 18.06.2025 № 3347/ІПК/99-00-21-03-01 ДПС України зазначила, що в разі повернення оплачених товарів покупцем — неплатником ПДВ постачальник (продавець) складає РК після надання такому покупцю повної грошової компенсації вартості повернених товарів.

У цьому випадку податківці відштовхуються від прямої норми п. 192.2 ПКУ.