Статті

О

Орендна плата: які напрями використання? Відповідає Мінфін

(коментар до листа МФУ від 17.09.2018 р. № 04330-05-10/24157)

04 січня, 2019

Cтаттю взято з газети  "Бухгалтерія: бюджет"№42
 
Людмила Линник,
юрист газети «Бухгалтерія: бюджет»
Сергій Дорошенко,
експерт газети «Бухгалтерія: бюджет»

Надання приміщень в оренду — одна з найпоширеніших операцій для бюджетних установ, яка дає змогу отримати їм додаткові надходження у вигляді орендної плати. Але, як відомо, не завжди вся сума орендної плати залишається в розпорядженні установи, та й напрями використання таких коштів чітко регламентовані. На які цілі бюджетні установи можуть застосовувати орендну плату? Відповідь на це запитання містить лист, що коментується.

Але перш ніж розібратися, чи надало міністерство конкретні роз’яснення, нагадаємо пропорції розподілу орендної плати.

Орендна плата: розподіл

Незважаючи та те, хто саме є орендодавцем нерухомого майна, що перебуває на балансі установи (безпосередньо установа або ФДМУ чи орган управління), орендна плата розподіляється між установою-балансоутримувачем та відповідним бюджетом, з якого утримується така установа.

Держбюджет Згідно з абз. 10 п. 17 Методики № 7861 у разі оренди майна бюджетних установ орендна плата спрямовується до держбюджету в розмірі, встановленому БКУ2.

Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.
Методика розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затверджені постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786.

У свою чергу, відповідно до п.п. 10 ч. 3 ст. 29 БКУ орендна плата за державне майно розподіляється так:

  • 50 % відноситься до доходу спецфонду держбюджету;
  • 50 % є власними надходженнями установи-балансоутримувача.

ВАЖЛИВО! Такий розподіл орендної плати (50/50) застосовують незалежно від того, хто є орендодавцем (суб’єкт управління чи безпосередньо установа-балансоутримувач), якщо йдеться про майно бюджетних установ. На це звертало увагу МФУ в листі від 05.09.2017 р. № 06220-12/23-3435/5/2785 (детальніше див. в газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 36/2017, с. 5).

Місцевий бюджет Методику розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем для об’єктів, що перебувають у комунальній власності, визначають відповідні місцеві ради (ч. 2 ст. 19 Закону про оренду3).

Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 р. № 2269-XII.

Згідно з п. 29 ч. 1 ст. 64, п. 28 ч. 1 ст. 66, п. 14 ч. 1 ст. 69 БКУ надходження від оренди комунального майна є доходами загального фонду відповідних місцевих бюджетів. Але, на відміну від держбюджету, відсоткового розміру розподілу для місцевих бюджетів БКУ не встановлює. Тож, теоретично пропорції розподілу можуть бути і такі, як у держбюджеті (50/50), й інші, залежно від рішення відповідної місцевої ради.

Але яку б частину орендної плати не отримала бюджетна установа, плата за оренду майна відноситься до власних надходжень спецфонду установи: підгрупа 3 групи 1 (ч. 4 ст. 13 БКУ).

ДО ВІДОМА. Штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення умов договору оренди не можуть бути зараховані до власних надходжень, адже їх неможливо віднести до жодного із видів доходів, на отримання яких бюджетним установам надане відповідне право (ч. 4 ст. 13 БКУ). Такі надходження мають бути перераховані до бюджету, з якого фінансується установа. На це звернув увагу Мінфін в листі від 03.08.2018 р. № 35140-05-10/20587 (детальний коментар до нього див. в одному з наступних номерів нашої газети).

Відповідно до пп. 23, 28 Порядку № 2284 видатки спецфонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються та використовуються у такій послідовності:

Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджені постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.
  • за встановленими напрямами використання;
  • на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов’язань за спеціальним та загальним фондами кошторису;
  • на проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Отже, в першу чергу кошти, які надійшли до спецфонду у вигляді орендної плати, використовують за встановленими напрямами використання.

Орендна плата: встановлені напрями використання

Закон про оренду не містить вказівок, на які цілі можуть використовувати орендну плату бюджетні установи. Це тому, що основним «дороговказом» витрачання бюджетних коштів для бюджетних установ є БКУ та нормативно-правові акти, прийняті на його виконання.

От і Мінфін в листі, що коментується, підкреслює: видатки бюджетних установ фінансуються виключно за напрямами, передбаченими бюджетним законодавством. Що з цього приводу визначено в БКУ?

ЦИТАТА. «Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев’ятої статті 51 цього Кодексу) на:

<…>

утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 3 першої групи)».

(витяг з абз. 17 ч. 4 ст. 13 БКУ)

Начебто все зрозуміло, але таке загальне формулювання ясності аж ніяк не додає. Що мається на увазі під словом «майно»? Це необоротні активі, чи можливе придбання і запасів за кошти орендної плати?

Знов запитання, прямої відповіді на які в БКУ немає. І, якщо чесно, то й в інших законодавчих актах також. Тому і виникла необхідність звернутися до Мінфіну за відповідними поясненнями. Частково їх все ж таки знаходимо в листі, що коментується.

Так, виходячи з аналізу завдань і цілей передачі майна в оренду, Мінфін дійшов висновку, що така діяльність спрямована перш за все на підвищення ефективності використання відповідного майна. Говорячи простими словами: якщо установи мають вільні об’єкти, які не використовуються ними для здійснення діяльності і виконання своїх функцій, передача їх в оренду забезпечить одночасно і їх використання, і убезпечить установу від додаткових витрат на їх утримання, та ще й більше — принесе дохід.

Тож, положення абз. 17 ч. 4 ст. 13 БКУ слід розуміти як можливість установ витрачати надходження від орендної плати на покриття витрат, пов’язаних із забезпеченням належного утримання майна такої установи, його облаштування, експлуатації та ремонту, а також на придбання іншого майна, у тому числі такого, яке може бути передано в оренду.

З наведеного зробимо висновок, що кошти від оренди можна використовувати за такими напрямками.

Напрямок 1: утримання, експлуатація і ремонт. Ані бюджетне, ані орендне законодавство (та і Мінфін у листі, що коментується) не уточнює природу майна, на яке можна витрачати орендну плату. Отже, виходить, що орендну плату можна витрачати на утримання, експлуатацію і ремонт приміщень, обладнання, транспортних засобів та іншого майна, що використовуються для забезпечення діяльності установи. При цьому це можуть бути:

1) поточні витрати, пов’язані з належним утриманням майна установи. Зазначимо: чіткого законодавчого визначення поняття «утримання» чи «експлуатація» для майна немає. Але з аналізу норм ЦКУ5 можемо зробити висновок, що це заходи, направлені на підтримання належного (життєдіяльного) стану майна та використання його за призначенням.

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Таким чином, до витрат на утримання і експлуатацію майна установи можна віднести, наприклад, сплату комунальних послуг, здійснення поточного ремонту тощо;

ДО ВІДОМА. Може здатися, що до витрат на утримання майна належить і заробітна плата, наприклад, прибиральників службових приміщень, які задіяні в прибиранні майна, переданого в оренду. Але це не так. По-перше, такі працівники прибирають не тільки площу, що передана в оренду (а й іншу площу установи). По-друге, витрати на утримання майна в належному стані (зокрема, на прибирання) орендарі відшкодовують згідно з договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

2) капітальні витрати. Це можуть бути витрати на модернізацію (дообладнання, реконструкцію) майна, здійснення його капітального ремонту. Адже заборони проводити капітальні видатки за рахунок коштів від надходження орендної плати немає.

Напрямок 2: придбання. Відсутність уточнення виду майна, яке установи можуть придбавати за надходження від оренди, дає підстави вважати, що ці кошти можуть бути направлені на придбання будь-якого нового майна  необхідного для як роботи, так і для передачі в оренду. І це можуть бути як необоротні активи, так і запаси.

Маємо одну ремарку: придбати самостійно нерухоме майно установи не можуть, оскільки вони не є суб’єктами права власності.

НАГАДАЄМО. Правом державної власності наділена держава, від імені якої державні органи лише здійснюють управління ним (ст. 326 ЦКУ). Правом комунальної власності наділені територіальні громади (ст. 60 Закону про МС6ст. 327 ЦКУ), від імені яких діють відповідні місцеві ради.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР.

Інші напрями використання

Частина 9 ст. 51 БКУ передбачає: якщо обсяги власних надходжень перевищують відповідні витрати, розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких надпланових обсягів у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, стипендій, комунальних послуг та енергоносіїв. Якщо такої заборгованості немає, розпорядник бюджетних коштів спрямовує 50 % коштів на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень, і 50 % коштів — на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою.

Тож, якщо після витрачання надходжень від орендної плати за встановленими напрямами використання (визначені абз. 17 ч. 4 ст. 13 БКУ, див. вище) кошти залишилися, то:

  • спочатку їх направляють на погашення заборгованості за спеціальним та загальним фондами;
  • потім (тобто, якщо немає заборгованості або вона вже погашена коштами спецфонду): 50 % коштів — на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень (тобто за напрямами, визначеними ч. 4 ст. 13 БКУ), 50 % коштів — на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету.

При цьому слід здійснити перерозподіл обсягів узятих бюджетних зобов’язань за загальним фондом бюджету для проведення видатків за цими зобов’язаннями із спеціального фонду бюджету.

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку