«МЕДИЧНА БУХГАЛТЕРІЯ»:
Виплати фізособам: підказка для бухгалтера на 2025 рік

Вероніка Чернишова, економістка-аналітикіня газети

Розміри мінімальної зарплати й прожиткового мінімуму на 2025 рік

Основні показники, які впливають на розрахунки з фізособами (працівниками, виконавцями робіт за договорами ЦПХ), — МЗП та прожитковий мінімум, установлені ст. 8 та ст. 7 Закону про Держбюджет відповідно. Протягом 2025 року зміна цих показників не передбачена, вони діють із 1 січня 2025 року в розмірах, наведених у табл. 1 нижче.

Таблиця 1. Розміри МЗП та прожиткового мінімуму на 2025 рік

Показник	Розмір, грн
І. МЗП:
місячна	8000,00
погодинна1 МЗП в погодинному розмірі застосовують підприємства всіх форм власності, а також ФОП, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці (ч. 6 ст. 31 Закону про оплату праці).	48,00
ІІ. Прожитковий мінімум:
для працездатних осіб2 Мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку), згідно зі ст. 6 Закону про оплату праці, установлюють у розмірі, не меншому від ПМПО на 1 січня календарного року (у 2025 році — 3028,00 грн).	3028,00
для дітей до 6 років3 Цей показник важливий, зокрема, під час утримання аліментів. Згідно із ч. 2 ст. 182 СКУ мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим від 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.	2563,00
для дітей віком від 6 до 18 років3 Цей показник важливий, зокрема, під час утримання аліментів. Згідно із ч. 2 ст. 182 СКУ мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим від 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.	3196,00

Вимоги щодо оплати праці в розмірі, не нижчому від МЗП

Згідно зі ст. 95 КЗпП, МЗП — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. МЗП є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності й господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Своєю чергою, ПМПО (на 01.01.2025 — 3028,00 грн) — це мінімальний розмір посадового окладу або тарифної ставки (ч. 6 ст. 96 КЗпП).

Основні вимоги щодо оплати праці працівників установлює ст. 31 Закону про оплату праці. Нагадаємо основні правила, яких має дотримуватися роботодавець під час нарахування заробітної плати працівникам.

Правило 1 У разі відпрацювання повного робочого часу у звітному місяці сума нарахованої працівнику зарплати не може бути меншою від МЗП (!), тобто з 01.01.2025 — не менше ніж 8000,00 грн.

Правило 2 Якщо нарахована зарплата працівника, який виконав місячну норму праці, нижча за МЗП, слід нарахувати йому доплату до рівня МЗП. Ця сума є складовою частиною зарплати й оподатковується ПДФО, ВЗ та ЄСВ в загальному порядку, установленому для заробітної плати. Зауважимо, що ця вимога застосовується до всіх працівників, у тому числі до сумісників.

Правило 3 У разі укладення трудового договору на умовах неповної зайнятості розрахунок мінімальної планки в оплаті праці проводять відповідно до зайнятості працівника (наприклад, МЗП × 0,5 ставки). Якщо працівник не виконав у повному обсязі місячної (годинної) норми праці, МЗП виплачують пропорційно виконаній нормі праці (ч. 5 ст. 31 Закону про оплату праці).

Правило 4 Під час обчислення розміру зарплати для забезпечення її мінімального розміру дохід працівника порівнюють з МЗП окремо за основним місцем роботи й окремо за сумісництвом. Це стосується й внутрішніх сумісників.

Правило 5 Перелік виплат, що їх не враховують під час обчислення МЗП, визначений ч. 2 ст. 31 Закону про оплату праці, зокрема це: доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний і надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Інші складники заробітної плати (у тому числі суму індексації) враховують (див. табл. 2).

Правило 6 Суми середнього заробітку, які зберігаються за працівниками за час відпусток, виконання державних або громадських обов’язків, підвищення кваліфікації, службового відрядження, вихідної допомоги й компенсації за невикористані відпустки не є заробітною платою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу, а є середнім заробітком, який розраховують згідно з положеннями Порядку № 100. А отже, суми середнього заробітку не враховують під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру (див., зокрема, листи Мінсоцполітики від 13.02.2017 № 322/0/101-17/282, від 15.02.2017 № 356/0/101-17/282, від 17.02.2017 № 3223/0/2-17/28, від 14.11.2018 № 29/0/216-18).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! МЗП є державною гарантією для працівників, які виконують роботу на умовах трудових договорів, тоді як розмір винагороди за договором ЦПХ визначають власне в такому договорі, а отже, до договорів ЦПХ вимогу про розмір винагороди не нижче від МЗП не застосовують (див., зокрема, лист Мінсоцполітики від 17.02.2017 № 3223/0/2-17/28).

У табл. 2 наведено перелік найпоширеніших виплат фізособам, які враховують або не враховують під час порівняння доходу фізособи з розміром МЗП.

Таблиця 2. Виплати, що їх ураховують / не враховують для порівняння з МЗП

Виплати
І. Найпоширеніші виплати, що їх УРАХОВУЮТЬ у 8000,00
1. Оплата праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками та посадовими окладами.
2. Оплата праці за час перебування у відрядженні, розрахована за денним заробітком (якщо на час відрядження виплачують зарплату згідно зі ст. 121 КЗпП).
3. Надбавки та доплати до тарифних ставок (окладів, посадових окладів): за суміщення професій (посад); розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт; виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника; інтенсивність праці; керівництво бригадою; допуск до державної таємниці; науковий ступінь; класність водіям (машиністам) транспортних засобів; виконання особливо важливої роботи на визначений строк; високі досягнення у праці, зокрема державним службовцям; знання та використання в роботі іноземної мови; дипломатичні ранги, персональні звання службових осіб, ранги державних службовців, кваліфікаційні класи суддів; високу професійну майстерність; особливі умови праці; роботу у вечірні години (з 18:00 до 22:00); інші надбавки та доплати, крім названих у ст. 31 Закону про оплату праці.
4. Премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер. ВИНЯТОК. Під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховують премії до святкових і ювілейних дат (ч. 2 ст. 31 Закону про оплату праці).
5. Премії за виконання важливих та особливо важливих завдань.
6. Винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік чи мають разовий характер (винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи)).
7. Оплата роботи у святкові й неробочі дні.
ІІ. Найпоширеніші виплати, що їх НЕ ВРАХОВУЮТЬ у 8000,00
1. Оплата праці за період відрядження, розрахована за середнім заробітком.
2. Витрати на відрядження (добові, наднормативні кошти).
3. Винагорода за договорами ЦПХ.
4. Доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я: за роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці, що їх виплачують за результатами атестації робочих місць; за використання дезінфекційних засобів (атестацію не проводять); робітникам, зайнятим прибиранням туалетів (атестацію не проводять); за роботу в нічний час (з 22:00 до 06:00); за роботу на територіях радіоактивного забруднення.
5. Надбавка за роз’їзний характер робіт (ч. 2 ст. 31 Закону про оплату праці).
6. Оплата роботи в понаднормовий час (ч. 2 ст. 31 Закону про оплату праці).
7. Суми компенсації за затримку виплати зарплати (див., зокрема, лист Мінсоцполітики від 17.02.2017 № 3223/0/2-17/28).
8. Плата за невідпрацьований час, зокрема: відпускні, компенсація за невикористану відпустку; оплата періоду курсів підвищення кваліфікації; оплата простоїв не з вини працівника тощо.
9. Разові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних і святкових дат як у грошовій, так і в натуральній формі) (ч. 2 ст. 31 Закону про оплату праці).
10. Матеріальна допомога систематичного характеру, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом) (лист Мінсоцполітики від 13.02.2017 № 294/0/101-17/282).
11. Допомога та інші соцвиплати (лікарняні, декретні).
12. Суми вихідної допомоги (лист Мінсоцполітики від 17.02.2017 № 3223/0/2-17/28).
13. Суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку під час звільнення.
14. Компенсація моральної шкоди працівникам за кошти підприємства, яку виплачують за рішенням суду.
15. Вартість виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).

Розміри ПСП

ПСП застосовують до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру ПМПО на 1 січня звітного (податкового) року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 ПКУ). А отже, у 2025 році граничний розмір доходу, який надає право на ПСП, становить: 3028,00 × 1,4 = 4240,00 грн.

Працівник має право на зменшення загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця, на суму ПСП (див. табл. 3).

ВАЖЛИВО! ПСП застосовують до нарахованого платнику податків місячного доходу як заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Для цього працівник має подати роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП (пп. 169.2.1, 169.2.2 ПКУ).

Таблиця 3. Розміри ПСП на 2025 рік

Вид ПСП (норма ПКУ)	Розмір ПСП, грн	Ознака ПСП1 Наводять у гр. 9 розд. І додатка 4 ДФ до Податкового розрахунку.	Граничний розмір доходу, що надає право на ПСП, грн
1. Загальна ПСП, 50 % ПМПО2 (пп. 169.1.1) Розрахунок з огляду на ПМПО, установлений на 1 січня звітного року.	1514,00	«01»	4240,00
2. Підвищена ПСП, 150 % загальної (пп. «в», «г», «ґ», «д», «е» пп. 169.1.3)	2271,00	«02»
3. Підвищена ПСП, 200 % загальної (пп. 169.1.4)	3028,00	«03»
4. Загальна ПСП «на дітей», 50 % ПМПО на кожну дитину (пп. 169.1.2)3 Таку ПСП надають особі за наявності в неї двох і більше дітей віком до 18 років у розрахунку на кожну таку дитину.	1514,00 × на кількість дітей	«04»	Для одного з батьків — 4240,00 × кількість дітей. Для другого з батьків — 4240,00 грн.
5. Підвищена ПСП «на дітей», 150 % загальної (пп. «а», «б» пп. 169.1.3)4 Підвищена ПСП «на дітей» — це ПСП самотній матері (батьку), вдові (вдівцю), опікуну (піклувальнику) (пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ) або особі, яка утримує дитину з інвалідністю (пп. «б» пп. 169.1.3 ПКУ), на кожну таку дитину віком до 18 років. Якщо платник має, наприклад, двох дітей віком до 18 років, одна з яких має інвалідність, то на дитину без інвалідності ПСП надають у розмірі 1514,00 грн, а на дитину з інвалідністю — 2271,00 грн.	2271,00 × на кількість дітей	«02»

Зверніть увагу: з огляду на те, що в разі відпрацювання повного робочого часу у звітному місяці сума нарахованої працівнику заробітної плати не може бути меншою за МЗП (з 01.01.2025 — 8000,00 грн), що перевищує граничний дохід для ПСП (4240,00 грн), більшість працівників користуватися ПСП не буде. Фактично скористатися ПСП зможуть працівники, які:

1) працюють неповний час;

2) не відпрацювали частину місяця (відпустка «за власний рахунок», хвороба, відпустка), у зв’язку із чим сума нарахувань за місяць не перевищила граничного доходу для ПСП;

3) користуються ПСП «на дітей» (граничний розмір доходу розраховують кратно кількості дітей).

Граничні розміри бази нарахування ЄСВ у 2025 році

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ мінімальний страховий внесок — сума ЄСВ, яку визначають розрахунково як добуток МЗП на розмір внеску, установлений законом на місяць, за який нараховують заробітну плату (дохід), і яка підлягає сплаті щомісяця. А отже, у загальних випадках мінімальна база нарахування ЄСВ становить у 2025 році: 8000,00 × 22 % = 1760,00 грн.

Своєю чергою, максимальна величина бази нарахування ЄСВ — максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що з 01.01.2025 дорівнює 20 розмірам МЗП, установленої законом, на яку нараховують ЄСВ (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Граничні розміри бази нарахування ЄСВ та мінімальний і максимальний розміри самого ЄСВ наведені в табл. 4.

Таблиця 4. Граничні розміри бази нарахування ЄСВ у 2025 році

Показник	Розмір, грн
1. Мінімальна база (МЗП)	8000,00
2. ЄСВмін (ряд. 1 × 22 %)	1760,00
3. Максимальна база (20 МЗП)	160 000,00
4. ЄСВмакс (ряд. 3 × 22 %)	26 400,00
5. ЄСВмакс для інших ставок ЄСВ:
для ставки 8,41 % (ряд. 3 × 8,41 %)	13 456,00
для ставки 5,3 % (ряд. 3 × 5,3 %)	8480,00
для ставки 5,5 % (ряд. 3 × 5,5 %)	8800,00

Випадки нарахування додаткової бази з ЄСВ

Вимогу про нарахування ЄСВ в розмірі, не нижчому від мінімального (з 01.01.2025 в розмірі 1760,00 грн), установлено ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ. Таке донарахування роблять тільки для цілей ЄСВ, донараховану базу відображають лише у звітності з ЄСВ (додаток Д1 до Податкового розрахунку).

Необхідність нарахувати додаткову базу з ЄСВ до рівня МЗП (не плутайте з доплатою працівнику до рівня МЗП!) виникає, якщо одночасно виконуються чотири умови.

Врахуйте: на виплати зовнішнім сумісникам і стороннім особам, що виконують роботи (послуги) за договорами ЦПХ, ЄСВ нараховують на фактично нараховані суми. Нараховувати додаткову базу тут не потрібно.

Для ставок 8,41, 5,3, 5,5 % мінімального розміру бази не встановлено. Зокрема, немає мінімального розміру бази для доходу працівника, який має статус особи з інвалідністю, зокрема й для тих, хто працює у ФОП. ЄСВ в таких випадках нараховують на фактичну базу.

Водночас пам’ятайте:

1. Внутрішнім сумісникам для таких цілей дозволено підсумовувати заробіток. Те саме стосується й виплат за договором ЦПХ особі, яка працює в цьому ж місці за основним місцем роботи: можна підсумовувати дохід (зарплата + винагорода за договором ЦПХ) з метою порівняння з мінімальною базою ЄСВ.

2. Якщо за місяць працівнику не нараховували виплати, що оподатковуються ЄСВ (наприклад, він увесь місяць перебував у відпустці «за власний рахунок» або у відпустці для догляду за дитиною до 3 років), нараховувати додаткову базу з ЄСВ не потрібно.

При цьому частина місяця може бути не відпрацьована через хворобу, перебування у відпустці тощо. ЄСВ все одно сплачуйте в розмірі, не нижчому від мінімального.

ВАЖЛИВО! Робота в режимі неповного робочого часу або дистанційна робота не звільняє від нарахування додаткової бази з ЄСВ з огляду на МЗП. Розрахунок пропорційно до відпрацьованого часу тут не діє.

Ставки ЄСВ, ПДФО та ВЗ (основні виплати)

У табл. 5 наведено ставки ЄСВ, ПДФО та ВЗ, які підприємство повинно застосовувати щодо заробітної плати (лікарняних, відпускних тощо) працівників з інвалідністю, інших працівників та щодо винагороди за договорами ЦПХ.

Таблиця 5. Ставки ЄСВ, ПДФО та ВЗ

Платники податку, збору, внеску	Вид платежу
	ПДФО	ЄСВ	ВЗ
Зарплата, лікарняні, декретні1 Враховуйте, що відповідно до пп. 165.1.1 ПКУ із суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами ПДФО та ВЗ не утримують.
1. Підприємство-роботодавець:
щодо працівників з інвалідністю	18 %	8,41 %	5 %
щодо інших працівників		22 %
Виплати за договорами ЦПХ
2. Будь-який замовник (підприємство або ФОП)	18 %	22 %	5 %

«Натуральний» коефіцієнт для негрошових доходів

Відповідно до п. 164.5 ПКУ, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких установлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюють за такою формулою:

К = 100 : (100 – Сп),

де К — коефіцієнт;

Сп — ставка ПДФО, установлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Таблиця 6. «Натуральний» коефіцієнт для негрошових доходів

Ставка ПДФО	«Натуральний» коефіцієнт
5 %	1,05263
18 %	1,21951

Пільги в оподаткуванні окремих віплат

Таблиця 7. Пільги в оподаткуванні окремих виплат

Вид виплати (норма ПКУ)	Граничний розмір, що не оподатковується ПДФО й ВЗ	Ознака доходу в додатку 4 ДФ Податкового розрахунку
1. Нецільова благодійна допомога (будь-якій фізособі незалежно від того, чи має вона право на ПСП) (пп. 170.7.3)	4240,00 грн на рік	«169»
2. Допомога від роботодавця на:
лікування працівника, або члена його сім’ї першого ступеня спорідненості, або дитини, яка перебуває під його опікою (піклуванням) (пп. 165.1.19)	Обмеження за сумою немає	«143»
поховання працівника (пп. «б» пп. 165.1.22)	8480,00 грн	«146»
3. Оплата навчання (як працівника, так і сторонньої особи) (пп. 165.1.21)	24 000,00 грн (3 МЗП за кожний повний чи неповний місяць навчання)	«145»
4. Подарунки в негрошовій формі (будь-якій фізособі) (пп. 165.1.39)	2000,00 грн (25 % МЗП на місяць)	«160»
5. Внески на недержавне пенсійне забезпечення та/або добровільне медичне страхування за кошти роботодавця (пп. «в», «г» пп. 164.2.16)	Не більше ніж 30 % суми зарплати, яку цей роботодавець нарахував працівнику	«125» «204»1 Цю ознаку доходів застосовують для внесків, що їх сплачує резидент «Дія Сіті» за свій рахунок на користь гіг-фахівця в межах 30 % нарахованої винагороди такому гіг-фахівцю.
6. Прощення боргу до закінчення строку давності (наприклад, за позикою) (пп. «д» пп. 164.2.17)	2000,00 грн (25 % МЗП в розрахунку на рік)2 З 2018 року борг, прощений до закінчення строку позовної давності фізособі, не вважається безнадійним. Платники податку на прибуток, які проводять коригування, не можуть на цю суму зробити «зменшувальне» коригування (з пп. 14.1.11 ПКУ виключено пп. «г»). 3 Крім списаних боргів з податків, зборів, обов’язкових платежів.	«189»
7. Списання боргу після закінчення строку давності (пп. 164.2.7)	1514,00 грн (50 % ПМПО)3 Крім списаних боргів з податків, зборів, обов’язкових платежів.	«107»

Строк сплати ПДФО, ЄСВ та ВЗ

Якщо порівняти з минулим 2024 роком, строки сплати податків не змінилися, нагадаємо їх у табл. 8.

Таблиця 8. Строки сплати ПДФО, ВЗ та ЄСВ

Спосіб виплати доходу	ПДФО та ВЗ	ЄСВ
1. Своєчасна виплата:
1.1) готівкою (кошти для виплати доходу отримано в банку)	Одночасно з отриманням грошових коштів у банку (пп. 168.1.2 ПКУ та абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ)	Одночасно з виплатою (абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ)
1.2) у безготівковій формі (дохід перераховано на банківський рахунок фізособи)	Одночасно з перерахуванням коштів з рахунку (пп. 168.1.2 ПКУ та абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ)
1.3) готівкою з виручки або в натуральній формі	Протягом 3 банківських днів, наступних за днем виплати (пп. 168.1.4 ПКУ)
2. Доходи нараховані, але не виплачені	Протягом 30 к. дн., наступних за останнім днем місяця, у якому нараховано дохід (пп. 168.1.5, пп. 49.18.1 і п. 57.1 ПКУ)	Не пізніше 201 числа місяця, наступного за місяцем нарахування доходів (абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ) Гірничі підприємства — не пізніше 28 числа місяця.

Витрати на відрядження

Враховуйте, що конкретний розмір добових установлюють внутрішнім документом (положенням) щодо відряджень. Мінсоцполітики вважає, що нижче від мінімальної планки, установленої для добових бюджетникам постановою № 98, роботодавець опуститися не може (лист від 21.12.2016 № 1732/0/101-16/28). Для відряджень по Україні мінімальний розмір добових для бюджетників з 01.01.2022 — 300,00 грн.

Якщо розмір добових буде встановлено вищий за граничні розміри (за 1 к. дн. понад 800,00 грн (понад 0,1 МЗП на 01.01.2025), а для закордонних відряджень — понад 80 євро), із суми перевищення треба утримати ПДФО за ставкою 18 % (причому із застосуванням «натурального» коефіцієнта) і ВЗ за ставкою 5 %. Для платників податку на прибуток обмежень щодо суми, яка може бути включена до складу витрат, немає.

Таблиця 9. Неоподатковуваний розмір витрат на відрядження

Вид витрат	Неоподатковуваний ПДФО та ВЗ розмір
Добові:
для відряджень у межах України	У межах 800,00 грн на день (не більше ніж 0,1 МЗП на 1 січня).
для закордонних відряджень	У межах 80 євро за кожний к. дн. відрядження за офіційним курсом гривні до євро, установленим НБУ, у розрахунку за кожний такий день.
Інші витрати	Склад витрат деталізований у пп. 170.9.1 ПКУ. Обмежень щодо суми в законодавстві немає, але вони можуть бути встановлені внутрішнім документом (положенням) про відрядження працівників (якщо такі витрати документально підтверджені).

Лікарняні, декретні

Суму страхових виплат застрахованій особі та оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за кошти роботодавця обчислюють множенням суми денної виплати, розмір якої встановлюють у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу (якщо його наявність передбачена законодавством), на кількість календарних днів, що підлягають оплаті (п. 2 Порядку № 1266). Нагадаємо, що в загальних випадках страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не менше від мінімального страхового внеску (ст. 14 Закону про соцстрахування).

Отже, залежно від тривалості страхового стажу під час розрахунку суми лікарняних працівникові враховують певний відсоток середньої зарплати за день (див. табл. 10).

Таблиця 10. Відсоток середньої зарплати для розрахунку лікарняних і декретних

Вид виплати та страховий стаж	Відсоток середньої зарплати для розрахунку виплати, % (ст. 17 Закону про соцстрахування)
1. Лікарняні (перші 5 днів хвороби та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю):
до 3 років	50
від 3 до 5 років	60
від 5 до 8 років	70
понад 8 років	100
пільгові категорії, незалежно від страхового стажу1 Право на це мають такі працівники: – особи, віднесені до 1–3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; – один із батьків або особа, яка їх замінює, що доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи; – ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону № 3551 (у тому числі й учасники АТО); – ветерани війни, постраждалі учасники Революції гідності та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України; – особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань згідно із Законом № 1584; – донори, які мають право на пільгу на підставі ч. 4 ст. 20 Закону № 931 (підстава — «Довідка про надання донорам пільг» за формою № 435/о); – особам, реабілітованим відповідно до Закону № 962, серед тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.	100
на період перебування в закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під контролем у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)	50
2. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами (незалежно від страхового стажу)	100

Зауважте, що допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання, виплачують у розмірі 100 % середньої заробітної плати (оподатковуваного доходу). При цьому перші 17 днів тимчасової непрацездатності в цьому випадку роботодавець оплачує за кошти підприємства, установи, організації (абз. 3 ч. 3 ст. 36 Закону про соцстрахування).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Працівникам та гіг-фахівцям резидентів «Дія Сіті» лікарняні та декретні виплачують у розмірі зарплати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески, незалежно від страхового стажу (пп. «б» ч. 1 ст. 17 Закону про соцстрахування). Це стосується і страхових випадків через самоізоляцію (ч. 2 ст. 17 Закону про соцстрахування).

Під час розрахунку лікарняних і декретних також слід пам’ятати про деякі обмеження щодо розміру нарахованої суми (див. табл. 11), а також дотримуватися таких правил:

1. Сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами в розрахунку на місяць не має перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачували страхові внески, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений з МЗП, установленої на час настання страхового випадку (ч. 2 ст. 19 Закону про соцстрахування).

2. Нижнє обмеження для декретних, установлене ч. 2 ст. 19 Закону про соцстрахування, діє в усіх випадках незалежно від розміру страхового стажу за останній рік (листи Мінсоцполітики від 23.11.2017 № 514/0/86-17/273, від 06.12.2017 № 23788/0/2-17/21, ФСС від 08.11.2017 № 5.2-28-1155).

3. Якщо лікарняні оплачують з урахуванням відсотків (50, 60, 70 %), то спочатку визначають денну виплату з огляду на фактичний середній заробіток з урахуванням відсотків і лише потім отриманий результат порівнюють із максимальною планкою. При цьому максимальна планка (МЗП : 30,44) є константою, процент оплати днів хвороби тут не враховують.

4. Щоб обчислити верхнє обмеження для лікарняних і декретних (20 МЗП останній місяць РП : 30,44), розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ треба брати в останньому місяці розрахункового періоду (п. 4 Порядку № 1266). Це значення протягом 2025 року становить 160 000,00 грн (див. табл. 4).

5. Сума допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць, яку виплачують працівникам і гіг-спеціалістам резидентів «Дія Сіті», не має перевищувати розміру заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачували страхові внески (ч. 3 ст. 17 Закону про соцстрахування). Допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами працівникам і гіг-спеціалістам резидентів «Дія Сіті» надають у розмірі заробітної плати (доходу) такої особи, з якого фактично сплачено страхові внески, незалежно від страхового стажу (ч. 1 ст. 19 Закону про соцстрахування).

Таблиця 11. Обмеження для лікарняних і декретних у 2025 році (за 1 к. дн.)

Середньоденна зарплата	Нижнє обмеження, якщо страховий випадок настав	Верхнє обмеження, якщо страховий випадок настав
Страховий стаж протягом останніх 12 місяців становить МЕНШЕ ніж 6 місяців
Для лікарняних	Х	262,81
Для декретних	262,81 (1 МЗП : 30,44)	525,62 (2 МЗП : 30,44)
Страховий стаж протягом останніх 12 місяців становить БІЛЬШЕ ніж 6 місяців
Для лікарняних	Х	5256,24 (20 МЗП останній місяць РП : 30,44)
Для декретних	262,81 (1 МЗП : 30,44)

Враховуйте також, що якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи (для розрахунку допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, у тому числі внаслідок захворювання або травми, що пов’язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), середню заробітну плату визначають з огляду на тарифну ставку (посадовий оклад) або її частину, установлену на день настання страхового випадку. Якщо тарифну ставку (посадовий оклад) не встановлюють, розрахунок проводять з огляду на розмір МЗП (або її частини), установленої законом на день настання страхового випадку (п. 28 Порядку № 1266).

Під час обрахунку середньої заробітної плати з розрахункового періоду виключають календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин, перелік яких наведено в п. 3 Порядку № 1266. Для зручності наведемо їх у табл. 12.

Таблиця 12. Поважні причини для цілей розрахунку лікарняних і декретних

Поважні причини
1. Тимчасова непрацездатність
2. Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами
3. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком
4. Відпустка без збереження заробітної плати
5. Призупинення дії трудового договору у зв’язку з воєнною агресією російської федерації проти України
6. Період, протягом якого працівник проходив: строкову військову службу; військову службу за призовом осіб офіцерського складу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб серед резервістів в особливий період; військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення. Але! За умови, що за таким працівником роботодавець не зберігав середнього заробітку за такий період.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Страхові виплати, передбачені Законом про соцстрахування, здійснюють, якщо звернення по їх призначення надійшло не пізніше 6 календарних місяців із дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, із дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї (ч. 5 ст. 24 Закону про соцстрахування).

 

Використані документи

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

СКУ — Сімейний кодекс України від 10.01.2002 № 2947-III.

Закон про Держбюджет — Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-ІХ.

Закон про ЄСВ — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР.

Закон про соцстрахування — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV.

Закон № 931 — Закон України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» від 30.09.2020 № 931-ІХ.

Закон № 962 — Закон України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років» від 17.04.1991 № 962-XII.

Закон № 1584 — Закон України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 № 1584-III.

Закон № 3551 — Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII.

Податковий розрахунок — Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма, затверджена наказом МФУ від 13.01.2015 № 4).

Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 № 100.

Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

Постанова № 98 — постанова КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 № 98.