Цивільно-правовий та трудовий договори: не помиліться у виборі

Чим регулюються відносини за договором

Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП).

Сторони договору: роботодавець та працівник

ЦКУ: глава 61 (підряд) та глава 63 (послуги).

Сторони договору: замовник та підрядник/виконавець

Форма договору

Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. У певних випадках додержання письмової форми договору є обов’язковим (ст. 24 КЗпП).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Додержання письмової форми є обов’язковим, зокрема:

• у разі укладення контракту (п. 3 ч. 1 ст. 24 КЗпП);
• у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі (п. 4 ч. 1 ст. 24 КЗпП);
• у разі укладення трудового договору з фізичною особою (п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП)

У випадках, передбачених ст. 208 ЦКУ, договір укладають у письмовій формі

Предмет договору та мета його укладання

1. Мета укладання — організація процесу праці. Відповідно предметом трудового договору є сам процес праці, тобто виконання певної роботи (певних трудових функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою.

2. Як правило, трудова функція працівника не передбачає будь-якого кінцевого результату.

3. Працівника приймають на певну посаду, передбачену штатним розписом підприємства

1. Договір ЦПХ укладається з метою досягнення певних результатів.

2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦКУ).

3. За договором про надання послуг виконавець надає послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 901 ЦКУ)

ПОРАДИ:
1) у договорах ЦПХ не використовуйте формулювання на зразок «прийнято для виконання функцій водія», «виконання роботи за професією муляра» тощо;
2) максимально детально прописуйте предмет договору (не полінуйтесь перелічити конкретні види робіт/послуг)

Документальне оформлення відносин, результатів виконання роботи

1. Прийом на роботу оформлюють заявою та наказом (розпорядженням) керівника. За основним місцем роботи ведуть трудову книжку.

2. З 01.01.2015 р. відповідно до оновленої ч. 3 ст. 24 КЗпП роботодавець зобов’язаний повідомити центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування ЄСВ про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабміном.

Донедавна, зважаючи на відсутність затвердженого Кабміном порядку, фахівці ДФСУ (лист від 04.06.2015 р. № 19779/7/99-99-17-03-01-17) зазначали, що для виконання вимоги щодо повідомлення достатньо показати прийняття працівника на роботу у таблиці 5 форми № Д4.

Кабмін розповів про те, як повідомляти органи ДФСУ про прийняття працівника на роботу, у постанові від 17.06.2015 р. № 413. Нею, по-перше, затверджено саму форму Повідомлення про прийняття працівника на роботу. Крім того, у постанові вказано, що:

1. власник підприємства або уповноважений ним орган (особа) чи фізособа-роботодавець подає повідомлення про прийняття працівника на роботу до терорганів ДФСУ за місцем обліку їх як платника ЄСВ до початку роботи працівника;
2. повідомлення можна подати одним із таких способів:

• засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;
• на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
• на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із 5 особами.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору (оформленого наказом чи розпорядженням) та повідомлення органу ДФСУ про прийняття працівника на роботу.

3. Слід ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, провести інструктаж з правил охорони праці тощо.

4. Виконання обов’язків за договором підтверджують наряди, замовлення, табель обліку робочого часу.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! На сьогодні трудові договори між фізичною особою — підприємцем та її найманими працівниками уже не потрібно реєструвати у Центрі зайнятості

1. Результат виконання роботи/факт надання послуги фіксують у відповідному акті про надання послуг (акті про виконання робіт)

Строк договору

Трудовий договір може (ст. 23 КЗпП):

• бути безстроковим (укладається на невизначений строк);
• укладатися на визначений строк, встановлений за погодженням сторін (укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк; випадки застосування строкових договорів обмежені);
• укладатися на час виконання певної роботи

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст. 846 ЦКУ).

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін (ст. 905 ЦКУ).

Договори ЦПХ не можуть укладатися на невизначений строк

ПОРАДИ:
1) укладаючи договір ЦПХ, не допускайте ситуацій, коли після закінчення строку договору фізособа продовжує надавати послуги чи виконувати роботи. Стежте за тим, щоб було подовжено договір або укладено новий;
2) якщо підрядник має виконувати роботи за договором на об’єкті замовника, доступ на який обмежено певним часом, не використовуйте у договорі формулювання на кшталт: «Робота виконується з 9:00 до 18:00». Краще вкажіть таке: «Підрядник зобов’язується виконати роботи у строк ____ днів (місяців). Замовник зобов’язується забезпечити можливість доступу на об’єкт щоденно (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з 09:00 до 18:00»

Оплата за договором

1. Заробітна плата.

2. Розмір заробітної плати має бути не нижчим від законодавчо встановленого мінімуму.

3. Виплата зарплати: не рідше ніж двічі на місяць через відрізок часу, що не перевищує 16 календарних днів, і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст. 115 КЗпП)

1. Винагорода за договором.

2. Розмір встановлюється за домовленістю сторін, не обмежений ні мінімальним, ні максимальним розмірами (ст. 843, ст. 903 ЦКУ). У договорі підряду визначають ціну роботи або способи її визначення (ст. 843 ЦКУ).

3. Строки виплати встановлюють за домовленістю сторін (ст. 843, ст. 903 ЦКУ)

ПОРАДИ:
1) укладаючи договір ЦПХ, уникайте висловів на кшталт «оплата праці», «заробітна плата», ні в якому разі не посилайтеся на норми КЗпП у частині визначення розміру винагороди тощо;
2) періодична (наприклад, щомісячна) виплата винагороди у фіксованому розмірі може викликати сумніви щодо цивільно-правового характеру угоди, тому стежте за тим, щоб розмір винагороди було обґрунтовано відповідними документами (кошториси, акти)

Межі відповідальності

1. Ризик негативних наслідків роботи покладається на роботодавця.

2. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано дисциплінарну відповідальність у вигляді догани або звільнення (ст. 147 КЗпП).

3. За заподіяну роботодавцеві шкоду працівника можна притягнути до матеріальної відповідальності, але лише в межах, дозволених главою ІХ КЗпП

1. Виконавець діє на власний ризик (ч. 1 ст. 837 ЦКУ). Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг, відшкодовує виконавець у разі його вини у повному обсязі (ч. 1 ст. 906 ЦКУ).

2. У договорі сторони можуть обумовити порядок відшкодування шкоди, розмір санкцій за порушення умов договору

Відмітні характеристики відносин

1. Працівник підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку.

2. Обов’язок забезпечити умови праці для працівника за трудовим договором покладається на роботодавця.

3. Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі (ст. 30 КЗпП).

4. Роботодавець зобов’язаний надати працівнику трудові та соціальні гарантії, передбачені трудовим законодавством (відпустки, оплата тимчасової непрацездатності, надання пільг, забезпечення особливих умов праці для жінок, неповнолітніх тощо)

1. Виконавець розподіляє свою роботу у часі на власний розсуд, самостійно організовує виконання роботи/надання послуги.

2. Умови виконання договору забезпечує сам підрядник/виконавець або сторони договору спільно в порядку, передбаченому самим договором.

3. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (ч. 1 ст. 838 ЦКУ). Виконавець за договором про надання послуг повинен надати послугу особисто (ч. 1 ст. 902 ЦКУ), але у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору на іншу особу (ч. 2 ст. 902 ЦКУ). Незалежно від того, хто виконує роботи/послуги, відповідальним перед замовником залишається підрядник/виконавець