«ЗАРПЛАТА ТА КАДРОВА СПРАВА»:
Чи зазначати в заяві на звільнення статтю КЗпП?
До нашої редакції неодноразово надходили запитання щодо того, чи повинні працівники у заявах на звільнення зазначати статтю КЗпП, за якою звільняються? Чи потрібно працівнику знати норми КЗпП або достатньо звернутись до працівника кадрової служби?
Діана Свиридова, юрист газети «Зарплата та кадрова справа»
Згідно з КЗпП, якщо працівник вирішив подати заяву на звільнення, йому необов’язково вказувати конкретну статтю, відповідно до якої він звільняється, хоча це може бути корисним. Основне, що повинно бути в заяві, — це чітке бажання працівника звільнитися та дата, з якої він хоче припинити трудові відносини. Іноді працівники вказують статтю лише для уточнення підстави звільнення (наприклад, за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП).
Чи повинні працівники знати КЗпП? Базове знання законодавства, що регулює трудові права та обов’язки, є корисним для всіх працівників. Проте не завжди працівники можуть бути обізнані в деталях закону, тож, звісно, у такому випадку можна звернутися за допомогою до кадровика чи іншого фахівця. Втім, може трапитися, що інформація подається не зовсім коректно. Тому працівникові варто не покладатися беззастережно на поради кадровика, а самостійно ознайомитися з основними аспектами КЗпП або звернутися до юриста, якщо виникають сумніви. Підготовка до звільнення має включати не тільки написання заяви, а й розуміння своїх прав і обов’язків, а також можливих наслідків звільнення.
Отже, хоча працівникам не обов’язково вказувати статті КЗпП у заявах на звільнення, знання основних положень закону допоможе їм захистити свої права і бути впевненими у правильному оформленні документів.
Заява на звільнення має містити чіткий текст, у якому працівник висловлює своє бажання звільнитися, вказує дату останнього робочого дня (наприклад, при звільненні за угодою сторін на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП) та, за можливості, підстави для звільнення. Зазначення працівником статті КЗпП може внести ясність у випадку обговорення причин звільнення. Якщо працівник звільняється за власним бажанням, важливо детально описати причини, але це не є обов’язковим. У разі звільнення за певною статтею (наприклад, через порушення трудової дисципліни) чітке зазначення статті допомагає уникнути непорозумінь.
Тому радимо все ж таки ознайомитися з основними статтями КЗпП, зокрема тими, що стосуються звільнення. Це може включати статті, які описують процедури звільнення, право на виплату компенсацій та інші важливі аспекти. Заява на звільнення — це важливий юридичний документ, який може впливати на подальші трудові відносини працівника. Важливо діяти обачливо і, якщо можливо, документувати всі етапи процесу звільнення. Знання своїх прав та обов’язків допоможе не лише уникнути непорозумінь, а й захистити свої інтереси у складній ситуації.
Наприклад, у разі звільнення з поважної причини на підставі ст. 38 КЗпП, звісно, важливо знати підстави, за якими звільняють працівника у зручний час. Про це ми писали у газеті «Зарплата та кадрова справа», № 18/2016, с. 15 та 31.
Також важливо знати і про можливість та умови звільнення за угодою сторін. Про це ми писали у газеті «Зарплата та кадрова справа», № 21/2017, с. 14 та № 22/2020, с. 18.