«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
Купили у нерезидента товар і продали іншому нерезиденту, оминаючи митний кордон: ПДВ-наслідки

Версія для друку

09 листопада, 2024

Тема: ПДВ ЗЕД

Формально з огляду на положення ст. 74 і 85 МКУ 1операції підприємства з нерезидентами, про які йдеться в запитанні, не підпадають під визначення митних режимів імпорту й експорту, адже товар не перетинає митного кордону України і, відповідно, не випускається у вільний обіг на митній території України та/або за її межами.

Водночас законодавство у сфері ЗЕД 2не містить заборони на операції резидента з придбання товару у нерезидента без ввезення такого товару в Україну, а також операції з його продажу нерезиденту без вивезення з України. На це прямо вказують положення ст. 1 Закону про ЗЕД 3, а саме:

• імпорт товарів — це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами (абз. 14 ст. 1 Закону про ЗЕД);
• експорт товарів — це продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів (абз. 10 і 14 ст. 1 Закону про ЗЕД).

Отже, в цій ситуації маємо справу з двома окремими операціями підприємства з нерезидентами, а саме:

1. імпортом без ввезення — придбання товару у нерезидента без перетину митного кордону України;
2. експортом без вивезення — подальший продаж товару іншому нерезиденту, оминаючи митний кордон України.

Водночас жодної заборони щодо здійснення таких операції під час воєнного стану законодавство не містить. Тобто такі операції з нерезидентами цілком законні як у мирні часи, так і під час війни. До речі, це підтверджують і податківці в роз’ясненні в категорії 112.02 ЗІР. Цікаво, що в ІПК ДПС України від 15.10.2024 № 4837/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК щодо можливості здійснення платником податку тих чи інших фінансово-господарських операцій (у тому числі придбання товару і його продажу за межами митної території України) податківці порадили звернутися до Мінекономіки, оскільки це питання не належить до компетенції ДПС України.

Проте, слід зважати на те, що Нацбанк у постанові № 18 4установив деякі особливості здійснення розрахунків за ЗЕД-операціями під час воєнного стану. Серед іншого скорочено строки валютних розрахунків. Так, відповідно до п. 142 постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів становлять 180 к. дн. і застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022. Також п.п «а» п. 143 постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в п. 142 постанови № 18, не поширюються на операції з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону № 361 5(еквівалент 400 тис. грн), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Водночас власне процедура валютного нагляду за дотриманням термінів проведення розрахунків не змінилася, її, як і раніше, регулює Інструкція № 7 6. Нагадаємо, що відповідно до п.п. 1 п. 9 Інструкції № 7 банк припиняє валютний нагляд, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми (еквівалента 400 тис. грн). Водночас суму незавершених розрахунків визначають за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Нацбанком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог тощо). Тож, якщо сума операції не перевищує незначного розміру, вона взагалі не має потрапити під валютний нагляд.

Якщо сума операції дорівнює або перевищує еквівалент 400 тис. грн, то згідно з п.п. 5 п. 9 Інструкції № 7 у разі імпорту товару без його ввезення на територію України банк завершує здійснення валютного нагляду після виконання однієї з умов:

• або зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку — в разі продажу нерезиденту товару в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, і резидент подав документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію);
• або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці й можуть уважатися договором.

Візьміть до уваги, що банк, через який проводилась оплата імпорту без ввезення товару на територію України, здійснює валютний нагляд за операцією з експорту товару, за якою товар, що був придбаний резидентом за відповідним імпортним договором, перепродається нерезидентові (п. 21 розд. IV Інструкції № 7).

Ідемо далі й поговоримо про ПДВ-наслідки. Почнемо із загальних вимог щодо оподаткування ПДВ. З огляду на положення ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема, є:

• постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України (п.п. «а» п. 185.1 ПКУ). Своєю чергою, місце постачання товарів / послуг визначається відповідно до ст. 186 ПКУ;
• ввезення товарів на митну територію України;
• вивезення товарів за межі митної території України.

Зокрема, згідно з п. 186.1 ПКУ місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у п.п. «б» і «в» цього пункту);
б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;
в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

З огляду на наведене «об’єктність» операцій з постачання товарів визначається місцем їх постачання — митною територією України, а також фактом перетину товаром кордону (ввезення в Україну, або вивезення з України). А отже, операції з постачання товарів за межами митної території України не є об’єктом оподаткування ПДВ. Тобто незалежно від того, хто є постачальником і отримувачем товару (резидент або нерезидент), якщо місце постачання товарів / послуг розташоване за межами митної території України, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Отже, в розглянутій ситуації, оскільки обидві операції (придбання товару у нерезидента й продаж іншому нерезиденту цього товару) відбуваються за межами митної території України, тобто товар взагалі не перетинає митний кордон, об’єкта оподаткування ПДВ не виникає ані під час придбання товару, ані під час його подальшого продажу.

До речі, таку думку поділяє й податковий орган в роз’ясненні в категорії 101.05 ЗІР, у якому податківці дійшли такого висновку: «враховуючи те, що операції з придбання і постачання товарів здійснюються за межами митної території України, а саме товари фактично не ввозяться на митну територію України та не вивозяться, то за даними операціями не виникає об’єкта оподаткування ПДВ».

Схожу думку щодо оподаткування ПДВ операцій з комісійної торгівлі за межами України містить роз’яснення в категорії 101.04 ЗІР.

Підсумуємо: в розглянутій ситуації операції підприємства з нерезидентами є «необ’єктними», адже відбуваються за межами України. А це означає, що в разі продажу товару нерезиденту за межами митної території України складати ПН на таку операцію не потрібно (це підтверджують і податківці, зокрема в роз’ясненні в категорії 101.16 ЗІР).