«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
Кава, чай, цукор та інші офісні «пряники»: що з ПДВ?

Версія для друку

02 листопада, 2024

Тема: ПДВ Торгівля

Напевно, як власне ситуація, яку розглянуто в ІПК № 4963, так і ставлення податківців до неї не здивують багатьох платників ПДВ. Йдеться про податкові наслідки з ПДВ у разі придбання підприємством — платником ПДВ товарів для загального використання в офісі працівниками й відвідувачами офісу: води, кави, чаю, печива тощо. Переважно сумніви викликає власне зв’язок таких придбань з господарською діяльністю підприємства і, відповідно, доля ПК за такими операціями. Варто нагадати, що в цьому винні податківці, які багато років наполягають на думці, що тільки в разі компенсації вартості таких товарів у межах оподатковуваних операцій з придбання такі товари вважаються використаними в господарській діяльності підприємства. Забігаючи наперед, зазначимо, що ІПК № 4963 не стала винятком: відповідь податкового органу, на жаль, кардинально не відрізняється від думки, яку податківці просувають доволі тривалий час.

Зокрема, у консультації, яку розглядаємо, підприємство поцікавилось думкою податкового органу щодо:

• права на ПК з ПДВ у разі придбання товарів, які призначені для використання в офісі будь-яким працівником та/або відвідувачем офісу, у платників ПДВ;
• обов’язку нарахування ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ в разі придбання згаданих товарів у продавців — платників ПДВ і неплатників ПДВ.

А що ж податківці? Судіть самі.

Право на ПК Контролери в ІПК № 4963 зазначили, що в разі якщо придбання підприємством товарів, які призначені для використання в офісі будь-яким працівником та/або відвідувачем офісу, здійснювалося у платників ПДВ, то відповідно до пп. 198.1,198.2 ПКУ за датою першої з подій суми ПДВ, нараховані (сплачені) підприємством у зв’язку з придбанням таких товарів, включаються до складу ПК за умови наявності відповідного документального підтвердження (ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, митних декларацій, інших документів, передбачених п. 201.11 ПКУ).

Тут податківці дійсно мають рацію. Положення п. 198.1 ПКУ визначають, що до ПК відносяться суми ПДВ, сплачені / нараховані в разі здійснення операцій, зокрема, із придбання або виготовлення товарів та послуг (п.п. «а» п. 198.1 ПКУ). У загальних випадках 1п. 198.2 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до ПК визначає дату тієї події, що відбулася раніше:

• дату списання коштів із рахунку платника податку в банку / у небанківського надавача платіжних послуг на оплату товарів / послуг;
• дату отримання платником податку товарів / послуг.

Крім того, п. 198.3 ПКУ прямо визначає, що нарахування ПК здійснюється незалежно від того, чи почали такі товари / послуги й основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас згідно з п. 198.6 ПКУ не відносяться до ПК суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені: ПН/РК, зареєстрованими в ЄРПН; чи митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України); чи іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ (до яких серед іншого належать касові чеки 2, які містять суму отриманих товарів / послуг, загальну суму нарахованого ПДВ (з визначенням фіскального номера й податкового номера постачальника) на суму, що не перевищує 200,00 грн за день (без урахування ПДВ)).

Отже, незалежно від того, чи будуть придбані товари визнані такими, що використовуватимуться в госпдіяльності та/або в оподатковуваних ПДВ операціях, включити суми ПДВ до складу ПК підприємство має повне право, але за умови, що матиме ПН на суму покупки, зареєстровані постачальником в ЄРПН, або касові чеки (на суму до 200,00 грн без ПДВ). Підкреслимо, що за відсутності зареєстрованої ПН чеки на суму, що перевищує 200,00 грн (без урахування ПДВ) «частково» не можуть бути враховані у складі ПК (на цьому наполягають податківці, зокрема, в категорії 101.24 ЗІР ).

ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ Інша річ, якщо йдеться про подальше використання придбаних товарів. Річ у тому, що, в разі коли придбані товари призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, які є не є господарською діяльністю платника податку, положення п.п. «г» п. 198.5 ПКУ вимагають нівелювати ПК за такими товарами, тобто нарахувати ПЗ з ПДВ. Зауважте, що це правило поширюється на товари, придбані з ПДВ, тобто придбані у продавців — платників ПДВ.

ДО ВІДОМА. Визначаючи господарське або негосподарське використання, контролери зазвичай керуються п.п. 14.1.36 ПКУ, згідно з яким господарською вважається діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Нагадаємо, що на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ, в разі якщо товари, придбані з ПДВ, призначені для використання або починають використовуватися в операціях, які не є господарською діяльністю платника податку, такий платник ПДВ зобов’язаний:

• нарахувати ПЗ з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ;
• скласти зведену ПН не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду й зареєструвати її в ЄРПН в терміни, визначені ПКУ.

Отже, податківці в ІПК № 4963, керуючись нормами згаданого п.п. «г» п. 198.5 ПКУ, дійшли такого висновку:

ЦИТАТА. «Якщо вартість таких товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування (тобто компенсуються покупцями, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ), товари визнаються такими, що призначаються для використання / використані у господарській діяльності, в оподатковуваних операціях, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, не здійснюється».
(витяг з ІПК № 4963)

Знайома логіка, чи не так? Отже, єдиною умовою ненарахування ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ, на думку контролерів, є врахування вартості офісних «товарів загального користування» у вартості товарів / послуг, якими торгує підприємство. Можна впевнено стверджувати, що відступати від цієї логіки податківці не збираються: схожу думку містить, наприклад, низка ІПК ДПС України від 22.12.2023 № 4853/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, від 22.12.2023 № 4852/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, від 22.12.2023№ 4851/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, від 22.12.2023 № 4848/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК.

Водночас у коментованій консультації та в наведених роз’ясненнях податківці не уточнюють, що вважатиметься підтвердженням того, що вартість «кави з цукром» включена у вартість товарів / послуг, що їх реалізовано підприємством. На думку спадає підхід, запропонований контролерами в численних роз’ясненнях, присвячених питанням оподаткування безоплатних рекламних роздач придбаних (виготовлених) товарів (див. ІПК ДПС України від 25.05.2020 № 2183/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, від 15.01.2020 № 107/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, від 18.07.2019 № 3324/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 23.05.2019 № 2343/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Так, документами, які можуть підтверджувати включення вартості таких товарів / послуг до вартості оподатковуваних операцій, податківці називали «калькуляцію вартості товарів/готової продукції/послуг або інший, визначений обліковою політикою платника податку, документ, який встановлює ціни продажу придбаних, ввезених чи самостійно виготовлених товарів, та враховує у складі таких цін вартість безоплатно розданих/наданих товарів/послуг».

Отже, любите частувати — заздалегідь потурбуйтеся про належний документальний супровід.

Зауважте ще такий момент. Від нарахування ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ платника не врятує невключення до складу ПК зареєстрованих постачальником в ЄРПН ПН за операціями з придбання товарів, якими користуються в офісі працівники й відвідувачі. За наявності права на ПК те, що платник ним не скористався, не звільняє його від обов’язку нарахувати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ. Зокрема, в чинному роз’ясненні в категорії 101.06 ЗІР контролери підкреслили, що: «податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ по товарам/послугам, які були придбані після 01 липня 2015 року з ПДВ, суми податку по яким не були включені до складу податкового кредиту, зокрема з причини зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, нараховуються платником податку-покупцем в звітному (податковому) періоді, в якому виникають підстави для включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг, до складу податкового кредиту, тобто в звітному (податковому) періоді, в якому податкова накладна зареєстрована в ЄРПН».

Інакше кажучи, якщо формування ПК — це право платника ПДВ, тобто платник може відкласти (принаймні в межах строку, визначеного п. 198.6 ПКУ, — 365 к. дн. із дати складення ПН/РК) формування ПК або взагалі не формувати ПК за певними придбаннями, то нарахування ПЗ за п. 198.5 ПКУ — це обов’язок (у разі підстав для їх нарахування), який відкласти або проігнорувати не можна. І нарахування ПЗ слід здійснити в тому звітному періоді, коли у платника такий обов’язок виникає, а саме:

• якщо придбані з ПДВ товари одразу призначалися для використання в негосподарських операціях — у звітному періоді, в якому виникли підстави для формування ПК;
• якщо придбані з ПДВ товари були призначені для використання в оподатковуваних операціях, але згодом таке призначення змінилось, — на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах.

Тож не дивуйтеся, якщо раптом вирішили пригостити представників податкового органу кавою з пряниками за кошти підприємства, а вони натомість запросили підтвердження того, що їх частування або сплачене покупцями у вартості реалізованих товарів / послуг, або принаймні оподатковане (визначені ПЗ з ПДВ) .

До цього йшлося виключно про випадки, коли каву, чай, цукор тощо для загального використання в офісі підприємство купує у платників ПДВ. Зовсім інша річ, якщо продавець — неплатник ПДВ: тут підстав для хвилювання у покупця— платника ПДВ немає, адже, як справедливо зазначили податківці в ІПК № 4963, якщо придбання підприємством товарів, які призначені для використання в офісі будь-яким працівником та/або відвідувачем офісу, здійснювалося у неплатників ПДВ, тобто ПК з ПДВ підприємством при їх придбанні не формувався, то й підстав для нарахування ПЗ за правилами, встановленими п. 198.5 ПКУ, немає.