«МЕДИЧНА БУХГАЛТЕРІЯ»:
Облік виробничих запасів: повторюємо, узагальнюємо

Лідія Безкоровайна, експертка газети

Сутність і призначення виробничих запасів

Облік запасів на підприємстві регламентований НП(С)БО 9 «Запаси» та Методрекомендаціями № 2. У п. 4 НП(С)БО 9 «Запаси» зазначено, що запаси — це активи, які:

• утримуються для подальшого продажу (розподілення, передання) за умов звичайної господарської діяльності;
• перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
• утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управління підприємством.

Рахунки й субрахунки для обліку виробничих запасів відповідно до Плану рахунків № 291 та Інструкції № 291 наведено в табл. 1. Приклади кореспонденції рахунків наведено в додатку 3 до Методрекомендацій № 2.

Таблиця 1. Субрахунки для обліку виробничих запасів

Рахунок / субрахунок	Об’єкти, що підлягають зарахуванню на субрахунок відповідно до Інструкції № 291
20 «Виробничі запаси»	Запаси сировини й матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва.
201 «Сировина й матеріали»	Сировина й основні матеріали, які використовують для надання медичних послуг.
202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»	Куплені напівфабрикати, готові комплектувальні вироби, що придбані для надання медичних послуг, які потребують додаткових витрат праці з їх оброблення або збирання.
203 «Паливо»	Нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали, оплачені талони на нафтопродукти й газ.
204 «Тара й тарні матеріали»	Усі види тари, крім тари, яку використовують як господарський інвентар; матеріали й деталі, які використовують для виготовлення тари та її ремонту.
205 «Будівельні матеріали»	Будівельні матеріали, конструкції та деталі, обладнання й комплектувальні вироби, які належать до монтажу; інші матеріальні цінності, необхідні для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.
206 «Матеріали, передані в переробку»	Матеріали, передані в переробку на сторону та які надалі включаються до складу собівартості медичних послуг.
207 «Запасні частини»	Запасні частини, готові деталі, вузли, агрегати, які використовують для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті.
208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»	Мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати, медикаменти, хімікати, які використовують для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин, саджанці, насіння й корми, що використовують для висаджування, посіву та відгодівлі тварин.
209 «Інші матеріали»	Бланки суворого обліку, відходи виробництва, невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на цьому підприємстві (брухт, утиль), зношені шини тощо.

Надходження виробничих запасів

Є різні шляхи надходження виробничих запасів на підприємство:

• придбання за грошові кошти (власні чи кошти цільового фінансування);
• виготовлення власними силами;
• безоплатне отримання;
• отримання в результаті обміну.

Під час надходження запасів їх оцінюють за первісною вартістю, яку визначають залежно від способу такого надходження.

Так, первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

• суми, яку сплачують згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;
• суми ввізного мита;
• суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
• транспортно-заготівельних витрат;
• інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою (п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси»).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їхню первісну вартість, такі запаси можна оцінювати й відображати за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Первісною вартістю запасів, виготовлених власними силами підприємства, є їхня виробнича собівартість, визначена відповідно до вимог НП(С)БО 16 «Витрати».

Первісною вартістю запасів, отриманих безоплатно, визнають їхню справедливу вартість з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, якщо вони виникають.

Первісна вартість запасів, отриманих у результаті обміну, залежить від того, на який актив здійснюють такий обмін — подібний чи неподібний.

Первісною вартістю запасів, отриманих у результаті обміну на подібні запаси, є балансова вартість переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їхню справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їхня справедлива вартість.

Первісною вартістю запасів, придбаних в обмін на неподібні запаси, є справедлива вартість отриманих запасів.

Первісною вартістю запасів, отриманих від ліквідації основних засобів, є їхня чиста вартість реалізації (якщо вони призначені для продажу) або вартість їх можливого використання (якщо їх будуть використовувати на підприємстві).

ЦИТАТА. «Чиста вартість реалізації запасів — очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію».

(абз. 6 п. 4 НП(С)БО 9 «Запаси»)

Відображення в бухобліку надходження виробничих запасів розглянемо на прикладах.

Приклад 1. ЗОЗ-КНП (платник ПДВ) за власні кошти придбав продукти харчування на суму 21 000,00 грн, у т. ч. ПДВ — 3 500,00 грн. ЗОЗ надає лише послуги, звільнені від оподаткування ПДВ.

Відобразимо в обліку придбання продуктів харчування за умови передоплати та післяплати в табл. 2.

Таблиця 2. Придбання виробничих запасів за власні кошти

Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн
	дебет	кредит
Передоплата
1. Перераховано попередню оплату постачальнику	371	311	21 000,00
2. Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі суми попередньої оплати	641	644	3 500,00
3. Отримано продукти харчування від постачальника (без ПДВ)	201	631	17 500,00
4. Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ	644	631	3 500,00
5. Нараховано компенсувальні податкові зобов’язання з ПДВ	201	641	3 500,00
6. Здійснено залік заборгованостей	631	371	21 000,00
Післяплата
1. Отримано продукти харчування від постачальника (без ПДВ)	201	631	17 500,00
2. Відображено податковий кредит із ПДВ (якщо ПН зареєстровано в ЄРПН)	641	631	3 500,00
3. Нараховано компенсувальні податкові зобов’язання з ПДВ	201	641	3 500,00
4. Перераховано заборгованість постачальнику	631	311	21 000,00

Якщо підприємство не є платником ПДВ, то суму податку включають у первісну вартість придбаних продуктів харчування.

Якщо ЗОЗ-КНП придбаває запаси за рахунок фінансування з місцевого бюджету, то отримання такого фінансування відображають кореспонденцією рахунків: Дт 311 — Кт 482, а в міру використання запасів (Дт 23, 91, 92 — Кт 20) це фінансування визнають доходом: Дт 482 — Кт 718.

Підприємство може також придбати виробничі запаси через підзвітну особу.

Приклад 2. У ЗОЗ-КНП (платник ПДВ) видали підзвітній особі з каси 600,00 грн для придбання паперу для друку. Вартість придбаного паперу становить 594,00 грн (у т. ч. ПДВ — 99,00 грн). Невикористані кошти підзвітна особа повернула в касу підприємства. ЗОЗ надає лише послуги, звільнені від оподаткування ПДВ.

Відобразимо в обліку придбання паперу.

Таблиця 3. Придбання виробничих запасів підзвітною особою

Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн
	дебет	кредит
1. Видано з каси кошти підзвітній особі	372	301	600,00
2. Підзвітна особа придбала папір (без ПДВ)	209	372	495,00
3. Відображено податковий кредит із ПДВ (якщо ПН зареєстровано в ЄРПН)	641	372	99,00
4. Нараховано компенсувальні податкові зобов’язання з ПДВ	209	641	99,00
5. Повернено невикористані кошти до каси підприємства	301	372	6,00

Отримати запаси підприємство може й безоплатно. Причому як від фізичних, так і від юридичних осіб. При цьому відображення в обліку оприбуткування таких безоплатно отриманих запасів відрізнятись не буде.

Приклад 3. ЗОЗ-КНП безоплатно отримав від благодійної організації медикаменти, справедлива вартість яких 73 000,00 грн.

Таблиця 4. Безоплатне отримання виробничих запасів

Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн
	дебет	кредит
Оприбутковано безоплатно отримані медикаменти	201	483	73 000,00

Так само у складі цільового фінансування відображають справедливу вартість безоплатно отриманих виробничих запасів за централізованим розподілом.

Облік ТЗВ

Відомо, що відповідно до п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси» до первісної вартості запасів, придбаних за плату, окрім іншого, включають транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ).

ЦИТАТА. «Транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів)».

(п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси»)

Включати ТЗВ до первісної вартості запасів під час оприбуткування доцільно лише тоді, коли можна достовірно визначити суму таких витрат. Якщо підприємство окремо оплачує ТЗВ транспортній організації або продавцю запасів на підставі укладених договорів, то такі витрати слід обліковувати та включати в первісну вартість запасів. Якщо ж доставку запасів здійснює сам постачальник і сума ТЗВ окремо в документах не зазначена, то очевидно, що вона вже включена у вартість запасів і окремо відображати її в обліку не треба.

Окремою ситуацією є транспортування запасів власними силами підприємства. На законодавчому рівні не встановлено, із чого конкретно можуть складатися такі витрати. Очевидно, до їхнього складу можна віднести витрати пального. Якщо транспортування запасів здійснює працівник підприємства (водій), який виконує такі роботи згідно з робочою інструкцією, то його роботу оплачують нарахуванням йому зарплати. Тож відносити до ТЗВ оплату праці за транспортування запасів не треба. Якщо ж для транспортування запасів підприємство запросило стороннього фахівця за договором цивільно-правового характеру, то витрати на оплату такого договору можна віднести до ТЗВ.

Як же правильно відобразити в обліку ТЗВ та включити їх у первісну вартість запасів?

Варіант 1. Цей варіант застосовують у ситуації, коли можна достовірно визначити суми витрат, які безпосередньо відносять до придбаних запасів. Тоді ТЗВ в періоді придбання запасів відразу (під час оприбуткування) включають до їхньої первісної вартості й відображають на відповідних субрахунках обліку запасів.

Отже, якщо придбання запасів відображають за дебетом рахунку 20 «Виробничі запаси», то на цьому ж рахунку відображають і ТЗВ, що належать до конкретного найменування чи виду запасів.

Приклад 4. Доставка одного найменування запасів. ЗОЗ-КНП придбав 2 000 кг цементу на суму 11 202,00 грн. За доставку сплачено транспортній організації 360,00 грн.

Загальна вартість придбаних будівельних матеріалів становить 11 562,00 грн (11 202,00 + 360,00). Оскільки здійснені ТЗВ пов’язані з доставкою одного виду запасів, то повністю включаються в первісну вартість. Тоді вартість 1 кг цементу становитиме:

11 562,00 грн : 2 000 кг = 5,78 грн.

Саме за такою вартістю відображатимуть в обліку вибуття (використання) цементу.

У випадку придбання одного найменування, виду чи групи запасів ТЗВ повністю включають у їхню первісну вартість на основі відповідного первинного документа. Якщо ж була одночасна доставка кількох найменувань, видів чи груп запасів, то ТЗВ необхідно розподілити між ними.

Приклад 5. Доставка декількох найменувань запасів. ЗОЗ-КНП придбав будівельні матеріали для поточного ремонту будівлі: фарбу фасадну — 6 банок по 10 кг (вартість однієї банки — 525,00 грн, у т. ч. ПДВ — 87,50 грн); гіпсову штукатурку — 10 мішків по 30 кг (вартість одного — 90,00 грн, у т. ч. ПДВ — 15,00 грн); ґрунтовку універсальну — 4 каністри по 5 кг (вартість однієї — 123,00 грн, у т. ч. ПДВ — 20,50 грн). Доставку будівельних матеріалів здійснив постачальник. У рахунку, отриманому від нього, зазначено вартість транспортних послуг — 418,00 грн, у т. ч. ПДВ — 69,67 грн.

Для цього прикладу розподіляти ТЗВ доцільно пропорційно вазі перевезених будівельних матеріалів. В інших випадках (наприклад, якщо різні одиниці виміру запасів) можна розподіляти ТЗВ пропорційно об’єму, кількості транспортних місць, вартості кожного виду запасів.

Розраховуємо загальну вагу перевезених будівельних матеріалів:

6 шт. × 10 кг + 10 шт. × 30 кг + 4 шт. × 5 кг = 380 кг.

Визначаємо суму ТЗВ, що припадають на 1 кг перевезених будівельних матеріалів:

418,00 грн : 380 кг = 1,10 грн.

ТЗВ на доставку фарби: 1,10 грн × 60 = 66,00 грн.

ТЗВ на доставку штукатурки: 1,10 грн × 300 = 330,00 грн.

ТЗВ на доставку ґрунтовки: 1,10 грн × 20 = 22,00 грн.

Первісна вартість одиниці будівельних матеріалів складе:

• фарба фасадна (1 банка) — 525,00 грн + 66,00 грн : 6 = 536,00 грн; 1 кг — 53,60 грн;
• гіпсова штукатурка (1 мішок) — 90,00 грн + 330,00 грн : 10 = 123,00 грн; 1 кг — 4,10 грн;
• ґрунтовка універсальна (1 каністра) — 123,00 грн + 22,00 грн : 4 = 128,50 грн; 1 кг — 25,70 грн.

Якщо суму ТЗВ одразу включають до первісної вартості запасів, то під час їх вибуття окремо списувати ТЗВ не треба.

Варіант 2. Якщо ТЗВ пов’язані з доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів, то їхню суму можна узагальнювати за окремими групами запасів на окремому субрахунку (наприклад, 200 «Транспортно-заготівельні витрати на запаси») або на окремому додатковому субрахунку (наприклад, 2011 «Транспортно-заготівельні витрати на сировину та матеріали») (абз. 2 пп. 5.5 розд. 5 Методрекомендацій № 2).

У цьому випадку суми ТЗВ протягом місяця накопичують на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, а в кінці місяця можуть розподіляти між сумою залишку запасів станом на кінець звітного місяця й сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.

Для такого розподілу необхідно визначити середній відсоток ТЗВ, який розраховують за формулою:

Середн. % ТЗВ =	ТЗВ поч. + ТЗВ міс.	× 100 %,
	ВЗ поч. + ВЗ міс.

де Середн. % ТЗВ — середній відсоток ТЗВ;

ТЗВ поч. — залишок ТЗВ на початок звітного місяця;

ТЗВ міс. — сума ТЗВ за місяць;

ВЗ поч. — вартість залишку запасів на початок звітного місяця;

ВЗ міс. — вартість запасів, що надійшли протягом звітного місяця.

Суму ТЗВ, яку відносять до запасів, що вибули, визначають як добуток середнього відсотка ТЗВ й вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів (пп. 5.6 розд. 5 Методрекомендацій № 2).

Приклад 6. КНП (неплатник ПДВ) у червні закуповувало стерильні перев’язувальні пакети. Їх доставила транспортна організація.

12.06 придбали перев’язувальні пакети на суму 14 560,00 грн, ТЗВ — 416,00 грн.

17.06 придбали перев’язувальні пакети на суму 21 940,00 грн, ТЗВ — 624,00 грн.

21.06 придбали перев’язувальні пакети на суму 16 200,00 грн, ТЗВ — 459,00 грн.

28.06 придбали перев’язувальні пакети на суму 19 700,00 грн, ТЗВ — 549,00 грн.

Усього придбали перев’язувальних пакетів на суму 72 400,00 грн, ТЗВ — 2 048,00 грн.

Облік ТЗВ здійснюють на окремому аналітичному рахунку. Розподіляють їх із використанням середнього відсотка ТЗВ.

Таблиця 5. Розподілення ТЗВ

Показник, грн	Субрахунок 201 «Сировина й матеріали»	Аналітичний рахунок 2011 «Транспортно-заготівельні витрати на сировину й матеріали»
Залишок на початок місяця	3 870,00	98,00
Надійшло протягом місяця	72 400,00	2 048,00
Списано протягом місяця	70 050,001 Вартість списаних запасів визначають за методом оцінки вибуття запасів, затвердженим у розпорядчому документі про облікову політику.	1 968,41
Залишок на кінець місяця	6 220,00	177,59

Розрахуємо середній відсоток ТЗВ за даними табл. 5:

Середн. % ТЗВ =	98,00 + 2 048,00	× 100 %	= 2,81 %.
	3 870,00 + 72 400,00

ТЗВ, що підлягають списанню:

ТЗВ виб. = 2,81 % × 70 050,00 = 1 968,41 грн.

У бухгалтерському обліку ТЗВ будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 6.

Таблиця 6. Облік ТЗВ

Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн	Примітки
	дебет	кредит
1. Придбано перев’язувальні пакети	201	631	14 560,00	Кореспонденції повторюються чотири рази на кожну суму придбання окремо.
2. Відображено ТЗВ	2011	631	416,00
3. Використано перев’язувальні пакети протягом місяця:				Кореспонденцію складають стільки разів, скільки разів зазначено в первинних документах вибуття запасів на відповідну суму.
якщо КНП для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9	23	201	70 050,00
якщо КНП для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9	801	201
	23	801
4. Списано суму ТЗВ за використаними перев’язувальними пакетами:				Кореспонденцію складають у кінці місяця.
якщо КНП для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9	23	2011	1 968,41
якщо КНП для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9	801	2011
	23	801

У розпорядчому документі про облікову політику підприємство має встановити методи оцінки, визначити порядок обліку та розподілення ТЗВ.

Документальне оформлення руху виробничих запасів

Надходження запасів на підприємство має бути оформлене документально. Первинні документи для обліку запасів на підприємстві на законодавчому рівні не затверджено. Підприємство має право самостійно розробляти первинні документи для обліку запасів. У таких документах мають бути обов’язкові реквізити, передбачені п. 2.4 Положення № 88. Також можна за основу взяти форми первинних документів, якими користуються бюджетні установи. Такі документи затверджені наказом № 431.

Вибуття запасів

Під час використання виробничих запасів для надання послуг, продажу та іншого вибуття їх оцінку, відповідно до п. 16 НП(С)БО 9 «Запаси», здійснюють за одним із таких методів:

• ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
• середньозваженої собівартості;
• собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
• нормативних затрат;
• ціни продажу.

ЗОЗ використовують лише перші три методи. Метод оцінки вибуття запасів обов’язково має бути зазначений у розпорядчому документі про облікову політику підприємства.

Відображення використання виробничих запасів або їх вибуття на рахунках бухобліку залежатиме від мети їх використання, джерел їх отримання й варіанта обліку витрат підприємства, що розглянемо на наступних прикладах.

Приклад 7. У поточному місяці на КНП було використано виробничі запаси:

• медикаменти (які були отримані централізовано) для надання медичних послуг на суму 12 300,00 грн;
• будівельні матеріали (які надані благодійною організацією) для ремонту терапевтичного відділення на суму 10 350,00 грн;
• пальне (що було придбане за власні кошти) для автомобіля, який використовує адміністрація підприємства, на суму 1 380,00 грн.

У бухобліку господарські операції щодо використання виробничих запасів та МШП будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 7.

Таблиця 7. Використання виробничих запасів та МШП

Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн
	дебет	кредит
1. Використано медикаменти для надання медичних послуг:
якщо КНП для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9	23	201	12 300,00
якщо КНП для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9	801	201
	23	801
2. Визнано дохід від цільового фінансування	482	718	12 300,00
3. Використано будівельні матеріали для ремонту терапевтичного відділення:
якщо КНП для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9	91	205	10 350,00
якщо КНП для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9	805	205
	91	805
4. Визнано дохід від цільового фінансування	483	718	10 350,00
5. Використано пальне для адміністративних потреб:
якщо КНП для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9	92	203	1 380,00
якщо КНП для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9	803	203
	92	803

Якщо КНП має виробничі запаси, які не планує далі використовувати або які є надлишковими, то їх можна реалізувати. У цьому випадку треба відобразити дохід від їх продажу на субрахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів», а собівартість їх реалізації — на субрахунку 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів».

Приклад 8. КНП (платник ПДВ) ухвалило рішення реалізувати зайві запасні частини, що містяться в гаражі і які використовувати не планують, оскільки списали авто, для якого призначені ці запчастини. Собівартість запчастин становить 7 800,00 грн, а вартість реалізації — 12 000,00, у т. ч. ПДВ — 2 000,00 грн.

Господарські операції з реалізації запчастин за умови передоплати й післяплати наведено в табл. 8.

Таблиця 8. Продаж виробничих запасів

Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн
	дебет	кредит
Передоплата
1. Отримано передоплату за запчастини на поточний рахунок КНП	311	681	12 000,00
2. Відображено суму податкового зобов’язання з ПДВ у складі попередньої оплати	643	641	2 000,00
3. Відображено дохід від реалізації запчастин	377	712	12 000,00
4. Списано раніше відображену суму податкового зобов’язання з ПДВ	712	643	2 000,00
5. Відображено залік заборгованостей	681	377	12 000,00
6. Списано собівартість реалізованих запчастин:
якщо КНП для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9	943	207	7 800,00
якщо КНП для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9	84	207
	943	84
7. Сформовано фінансовий результат:
списано дохід від реалізації запчастин (12 000,00 – 2 000,00 = 10 000,00 грн)	712	791	10 000,00
списано собівартість реалізованих запчастин	791	943	7 800,00
Післяплата
1. Відображено дохід від реалізації запчастин	377	712	12 000,00
2. Відображено суму податкового зобов’язання з ПДВ	712	643	2 000,00
3. Списано собівартість реалізованих запчастин:
якщо КНП для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9	943	207	7 800,00
якщо КНП для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9	84	207
	943	84
4. Отримано на поточний рахунок плату за реалізовані запчастини	311	377	12 000,00
5. Сформовано фінансовий результат:
списано дохід від реалізації запчастин (12 000,00 – 2 000,00 = 10 000,00 грн)	712	791	10 000,00
списано собівартість реалізованих запчастин	791	943	7 800,00

Якщо КНП безоплатно передає раніше придбані виробничі запаси, то в обліку треба буде відобразити збільшення інших операційних витрат (рахунок 84 та/або субрахунок 949 залежно від варіанта обліку витрат) на суму вартості таких запасів.

Якщо ж на підприємстві виявлено нестачу запасів або їх псування, то їхню вартість списують аналогічно прикладу 9, але на рахунок 84 та/або субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» залежно від варіанта обліку витрат, який обрало підприємство.

Приклад 9. У поточному місяці КНП безоплатно передало лікарні перев’язувальні матеріали, які були придбані за власні кошти, на суму 7 000,00 грн, а також списало з обліку медикаменти, отримані централізовано, у зв’язку із закінченням терміну придатності на суму 1 450,00 грн.

У бухобліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 9.

Таблиця 9. Списання виробничих запасів

Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн
	дебет	кредит
1. Передано безоплатно перев’язувальні матеріали:
якщо КНП для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9	949	201	7 000,00
якщо КНП для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9	84	201
	949	84
2. Списано медикаменти у зв’язку із закінченням терміну придатності:
якщо КНП для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9	949	201	1 450,00
якщо КНП для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9	84	201
	949	84
3. Визнано дохід від цільового фінансування	482	718	1 450,00

Якщо ЗОЗ за відповідним рішенням передає виробничі запаси, які були отримані централізовано, то в цьому випадку відображають повернення цільового фінансування: Дт 201 — Кт 48, без відображення витрат і доходів.

Оцінка запасів на дату балансу

Будь-які запаси відображають у бухобліку та звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Запаси відображають за чистою вартістю реалізації лише у випадку, коли на дату балансу їхня ціна знизилась, вони зіпсувалися, застаріли або іншим чином утратили первісно очікувану економічну вигоду (п. 25 НП(С)БО 9 «Запаси»). При цьому різницю між первісною вартістю та чистою вартістю реалізації списують на витрати звітного періоду: рахунок 84 та/або субрахунок 946 «Втрати від знецінення запасів» залежно від варіанта обліку витрат.

Якщо чиста вартість реалізації запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації в межах величини попереднього зменшення (уцінки) визнають інший операційний дохід за кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» зі збільшенням балансової вартості відповідних запасів (пп. 5.8 Методрекомендацій № 2).

 

Використані документи

Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.1999 № 291.

Методрекомендації № 2 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом МФУ від 10.01.2007 № 2.

Наказ № 431 — наказ МФУ «Про затвердження типових форм з обліку та списання запасів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.12.2022 № 431.

НП(С)БО 9 «Запаси» — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом МФУ від 20.10.1999 № 246.

НП(С)БО 16 «Витрати» — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом МФУ від 31.12.1999 № 318.

План рахунків № 291 — План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом МФУ від 30.11.1999 № 291.

Положення № 88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.1995 № 88.