Олена Залісна, експерт газети «Зарплата та кадрова справа»
Нюанси індексації в місяці простою
Згідно зі ст. 34 КЗпП простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Час простою не з вини працівника оплачують з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу) (ст. 113 КЗпП).
При цьому оплата простою — це виплата за невідпрацьований час (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5). Про це, наприклад, зазначає Мінсоцполітики у листі від 05.07.2022 № 2063/0/290-22/45:
ЦИТАТА. «Оплата простою не з вини працівника згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713, віднесена до гарантійних і компенсаційних виплат фонду додаткової заробітної плати як оплата за невідпрацьований час».
Отже, оскільки період простою — це невідпрацьований час, тому у випадку простою, як і в разі невідпрацювання робочого часу з інших причин (відпустка, хвороба, мобілізація, призупинення, прогул («НЗ»)1), працює норма абз. 6 п. 4 Порядку № 1078:
ЦИТАТА. «У разі коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу».
(абз. 6 п. 4 Порядку № 1078)
Тому, якщо працівник не повністю відпрацював робочі дні (години), встановлені графіком роботи, через простій, індексація йому виплачується пропорційно відпрацьованому часу. При цьому сума індексації визначається для працівників, яким встановлено:
1) місячну (оклад, ставка) або денну оплату праці, — пропорційно відпрацьованим робочим дням та дням за нормою;
2) погодинну оплату праці (не плутати з місячним окладом/ставкою!), — пропорційно фактично відпрацьованим годинам та годинам за нормою.
Приклади
Приклад 1 (оклад). Працівник працює в режимі повної зайнятості. Оклад за посадою підвищувався в січні 2024 року («базовий» місяць). Працівник перебував у простої з 23 по 30 вересня 2024 року (6 р. дн.). Тому відпрацьовано 15 р. дн. із 21 р. дн. за нормою вересня 2024 року (режим роботи — 5-денка з вихідними в суботу та неділю).
Оскільки в цьому випадку працівник через простій відпрацював не всі робочі дні за графіком (15 р. дн. із 21 р. дн.), то суму індексації визначають з розрахунку ПМПО на місяць, а виплачують пропорційно відпрацьованим дням.
Виходячи з повної зайнятості, сума індексації за вересень 2024 року — 115,06 грн (див. табл. 2 у газеті «Зарплата та кадрова справа», № 15/2024, с. 29). А з урахуванням відпрацьованих у вересні 2024 року днів:
115,06 грн : 21 р. дн. норма на вересень 2024 року × 15 р. дн. відпрацьовано з 1 по 22 вересня 2024 року = 82,19 грн.
Зверніть увагу: якби працівник не був у простої та відпрацював свої 21 р. дн., його індексація за вересень 2024 року становила б 115,06 грн.
Приклад 2 (погодинна оплата праці). Працівник (погодинна оплата праці) був у простої з 5 по 30 вересня 2024 року. У вересні 2024 року він мав відпрацювати за його графіком роботи 168 год (режим роботи — 5-денка з вихідними у суботу та неділю), але через простій фактично відпрацював тільки 24 год. «Базовий» місяць для нарахування індексації — січень 2024 року.
Виходячи з повної зайнятості, сума індексації за вересень 2024 року становила 115,06 грн (див. табл. 2 у газеті «Зарплата та кадрова справа», № 15/2024, с. 29). Для працівника, який відпрацював усі години за нормою при погодинній оплаті праці, суму індексації виплачують пропорційно відпрацьованим годинам:
115,06 грн : 168 год за нормою для вересня 2024 року × 24 год фактично відпрацьовано = 16,44 грн.
Зверніть увагу: якби працівник не був у простої та відпрацював свої 168 годин, його індексація за вересень 2024 року становила б 115,06 грн.
