«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
Винен, не винен — штраф отримай! Або Несправедливість ПДВ-штрафу

Версія для друку

06 вересня, 2024

Тема: ПДВ Адміністрування податків, зборів, внесків Відповідальність, санкції

Законодавчі норми Перш ніж перейти до суті справи, згадаємо деякі нюанси застосування штрафу за нереєстрацію ПН/РК. Якщо податківці під час перевірки виявили, що платник податків не зареєстрував ПН або РК 1, то це тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50 % від суми ПДВ, зазначеної у всіх не зареєстрованих в ЄРПН ПН/РК, термін своєчасної реєстрації яких сплинув до початку податкової перевірки. У такому ж порядку визначатимуться штрафи від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію взагалі не складено (абз. 1 п. 1201.2 ПКУ).

Так, за наслідками перевірки платник ПДВ отримає ППР 2за формою «ПН», в якому буде зазначена інформація про загальну суму ПДВ за незареєстрованими ПН/РК, а також визначена сума штрафу (50 % від суми ПДВ). Крім того, ППР міститиме застереження щодо застосування додаткового 50-вісоткового штрафу в разі нереєстрації в ЄРПН відповідних ПН/РК у 10-денний строк. Розберімося, про що йдеться.

Річ у тому, що абз. 2 п. 1201.2 ПКУ передбачено зобов’язання платника ПДВ зареєструвати в ЄРПН відповідні ПН/РК, сума ПДВ за якими визначена в отриманому таким платником ППР за формою «ПН», протягом 10 к. дн., наступних за днем отримання такого ППР. Інакше податківці застосують додатковий штраф (надіславши (вручивши) ППР за формою «Н»), і знову ж таки в розмірі 50 % від суми ПДВ.

Якщо ж платник ПДВ буде слухняним та зареєструє відповідні ПН/РК у ЄРПН у зазначений термін, то йому відповідно до абз. 3 п. 1201.2 ПКУ не загрожуватимуть ані додатковий 50-відсотковий штраф, визначений абз. 2 п. 1201.2 ПКУ, ані штрафи, передбачені п. 1201.1 ПКУ.

Історія платника ПДВ А тепер звернемося до ситуації, розглянутої в коментованій ІПК. За результатами документальної перевірки контролюючий орган ухвалив ППР за формою «ПН», відповідно до якого платника податків попереджено про потребу скласти та/або зареєструвати ПН/РК у 10-денний строк, визначений пунктом 1201.2 ПКУ, та про застосований штраф у розмірі 50 %.

З поданих платником на реєстрацію в ЄРПН ПН, сформованих на підставі ППР за формою «ПН», не прийнято до реєстрації ПН, складені за періоди, які перевищують 1095 днів. Підставою відмови в реєстрації ПН згідно з текстом квитанції зазначено порушення вимог п. 46.1 ПКУ.

Не дивно, що платник податків переймається такими питаннями:

• чи є правомірним неприйняття ПН до реєстрації в ЄРПН після спливу 1095-денного строку;
• чи не отримає він додатковий 50-відсотковий штраф за ПН, відправлені ним до ЄРПН, але не з його вини не прийняті до реєстрації?

Позиція податківців У відповіді платнику податківці виклали доволі сумнівні тези. Радує лише той факт, що вони, здається, й самі розуміють усю недолугість ситуації.

• Теза 1. Як ПН, так і РК до неї можуть бути зареєстровані в ЄРПН не пізніше 1095 к. дн. із дати складання такої ПН. У разі невідповідності таким умовам, тобто якщо від дати складання ПН минуло понад 1095 днів, такі ПН/РК не приймаються до реєстрації в ЄРПН.
  Водночас податківці й самі визнають, що 1095-денний строк реєстрації ПКУ встановлює лише для РК (п. 192.1 ПКУ). Натомість не визначено прямої норми щодо загального терміну, протягом якого є можливість зареєструвати ПН. Як же виправдати фактичний стан справ, а саме неадекватне налаштування фільтрів ЄРПН, які відбраковують за строком давності не лише РК, а й ПН? Податківці з цією метою посилаються на термін загальної позовної давності, встановлений тривалістю у три роки (1095 днів) відповідно до ст. 257 ЦКУ та ст. 102 ПКУ. На нашу ж думку, таке посилання має, м’яко кажучи, слабку позицію.
• Теза 2. Згідно з п. 109.3 ПКУ відповідальність за несвоєчасну реєстрацію та/або нереєстрацію ПН/РК в ЄРПН не передбачає визначення контролюючим органом вини платника.
  Тут можемо зазначити, що податківці мають рацію. Хоча такий стан справ явно є ляпом законодавців. Тішить лише те, що контролери розуміють відсутність вини платника податків в ситуації, що склалася. Але, як то кажуть, розуміють, проте нічим допомогти не можуть, адже штрафних послаблень ПКУ не передбачає .
• Теза 3. Податківці пам’ятають про карантинні та воєнні мораторії на перевірки, а також про зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Втім, вони зазначають, що «з метою забезпечення можливості виконання платниками податків обов’язку щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних, сформованих за результатами документальної перевірки на підставі ППР за формою «ПН» за періоди, які у зв’язку з частковим, починаючи з 01.08.2023 відновленням можливості проведення більшості видів перевірок, можуть перевищувати 1095 днів, ДПС проводяться заходи із доопрацювання інформаційно-комунікаційних систем ДПС щодо функціонування ЄРПН».

Висновки З усього цього потоку податкової думки вбачається, що додатковий 50-відсотковий штраф до платника податків вони все ж таки застосують. Але фіскальні позиції в цій ситуації слабкі. Отже, у суді платник напевно зможе захистити свої інтереси. І здається, в цьому не сумніваються навіть самі податківці.

Світлана Куртенок, провідна експертка, ACCA DipIFR