ФОП — платник ЄП групи 3 за надані послуги отримує від нерезидентів оплату в іноземній валюті на рахунок, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, в банку на території України.
Передусім нагадаємо, що валютні операції за рахунками клієнтів банку здійснюються відповідно до валютного законодавства та нормативно-правових актів Нацбанку з питань здійснення операцій з валютними цінностями (п. 24 Інструкції № 162 1). А отже, розпоряджатися коштами на валютному підприємницькому рахунку доведеться з урахуванням певних правил та обмежень, встановлених окремими нормативними актами НБУ, зокрема Положенням № 5 2та Положенням № 2 3. Зокрема, п. 113 Положення № 5 визначає, що зарахування коштів на поточний рахунок в іноземній валюті резидента — ФОП, відкритого як суб’єкту господарювання, та переказ таких коштів із цього рахунку здійснюються згідно з режимом поточного рахунку в іноземній валюті юридичної особи — резидента, зазначеним у пп. 109 та 110 Положення № 5.
Крім того, на період воєнного стану постановою Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18 (далі — постанова № 18) запроваджено додаткові валютні обмеження, на які також доведеться зважати.
Тож розберімося, як ФОП зможе скористатися валютною виручкою в законний спосіб.
Обов’язковий продаж валюти Відповідно до ст. 12 Закону про валюту 4Нацбанк з метою збереження стабільності банківської та/або фінансової системи може запроваджувати тимчасові засоби захисту, тобто встановлювати певні правила проведення валютних операцій та валютні обмеження. Бувалі підприємці напевно пам’ятають, що доволі тривалий час банки були зобов’язані здійснювати примусовий продаж (обмін на гривні за комерційним курсом валютного ринку) частини валютних надходжень на рахунки клієнтів у межах, передбачених нормативно-правовими актами НБУ. Час від часу НБУ переглядав розмір відсотків валютних надходжень, які підлягали такому примусовому обміну. Проте ще в далекому 2019 році Нацбанк постановою № 78 5скасував вимогу щодо обов’язкового продажу валюти і відтоді її не поновлював. А отже, наразі отримана валютна виручка може залишатися на підприємницькому рахунку в межах дії договору з банком. Коли продати отриману валюту, вирішує безпосередньо підприємець, а банк може здійснити таку операції виключно за заявою власника рахунку або його довіреної особи. Причому строку зберігання валюти на рахунку законодавство не обмежує.
Переказ валюти на особистий рахунок фізособи На жаль, тут для ФОП невтішні новини. Переказ валюти з підприємницького рахунку ФОП на особистий рахунок (відкритий для власних потреб) такої фізособи заборонений. Пряму заборону на такий переказ містить норма абз. 2 п. 113 Положення № 5. Єдиним винятком є ситуація, коли банк отримує інформацію від контролюючих органів про припинення підприємницької діяльності ФОП та підтвердження цієї інформації в ЄДР. В цьому випадку банк здійснює закриття поточного рахунку в іноземній валюті ФОП, а залишки коштів перераховує на діючий в цьому банку валютний рахунок цієї фізособи, відкритий для власних потреб.
Отже, ФОП не може перевести валюту на свій особистий рахунок. Доведеться спочатку продати валюту з підприємницького рахунку (обміняти на гривні), а потім переказати гривню на свій «непідприємницький» рахунок.
Зняття валюти через касу банку В цьому питанні можуть виникнути певні труднощі. Річ у тому, що зняти готівкою валюту з рахунку підприємець може лише за певним цільовим призначенням. Такий висновок випливає з п. 42 розд. VI Положення № 2, який визначає, що резиденти — юридичні особи і ФОП мають право проводити розрахунки з використанням знятої для цих цілей із власних поточних рахунків готівкової іноземної валюти для:
- забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон;
- проведення розрахунків з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном.
Крім того, п. 50 розд. VI Положення № 2 дозволяє здійснювати розрахунки як у гривні, так і в готівковій іноземній валюті на території України в разі оплати дипломатичним представництвам, консульським установам іноземних держав консульських зборів.
ДО ВІДОМА. Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за операціями, перелік яких визначає ч. 2 ст. 5 Закону про валюту. Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) у готівковій формі заборонено, крім випадку, коли нерезидент — суб’єкт господарювання оплачує експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резидентові — стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов’язань останнього за експортним договором (п. 16 Положення № 5).
Також відповідно до п. 109 Положення № 5 за поточними рахунками в іноземній валюті суб’єктів господарювання — резидентів (юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців) здійснюються операції, що не суперечать вимогам законодавства України, уключаючи, зокрема, операції із виплати / повернення коштів на відрядження за кордон (п.п 16 п. 109 Положення № 5).
Із наведеного можна зробити висновок, що зняти готівку з валютного рахунку ФОП зможе хіба що на забезпечення витрат на відрядження за кордон або представницьких витрат за кордоном, а також для оплати консульських зборів.
ВАЖЛИВО! На період дії режиму воєнного стану встановлено заборону на видачу в Україні готівкових коштів в іноземній валюті з рахунку клієнта в іноземній валюті в обсязі, що перевищує в еквіваленті 100 000 грн у день (без урахування комісії банку), крім певних винятків для державних підприємств, дипломатичних представництв, небанківських фінустанов тощо (п. 5 постанови № 18).
Враховуйте також, що, найімовірніше, банк вимагатиме від ФОП певних документів, які б підтвердили його наміри, наприклад, відправитися у закордонне відрядження. Перелік таких документів краще уточнити в обслуговуючому банку, в якому відкритий підприємницький рахунок. Практика доводить, що зазвичай банки вимагатимуть щонайменше наказу на відрядження, підтвердження укладених контрактів з нерезидентом, розрахунок (кошторис) витрат на відрядження тощо. Хоча такий перелік більше стосується зняття готівки з рахунку юрособи для відрядження найманих працівників за кордон, ФОП, який має укладені контракти та/або запрошення від потенційних клієнтів, на нашу думку, має право цілком законно вважати проведення зустрічей та/або перемовин із замовниками за кордоном своєю робочою поїздкою, тобто відрядженням. Водночас деякі банки готівку з валютного підприємницького рахунку не видають, а можуть запропонувати ФОП оформлення корпоративної картки (яка «прив’язана» до його підприємницького рахунку) та може використовуватися виключно для розрахунків за кордоном.
Також зверніть увагу на такі моменти.
① Валютний нагляд за дотриманням валютного законодавства згідно з ч. 6 ст. 11 Закону про валюту здійснює податковий орган. А отже, податківці формально мають право вимагати підтвердні документи щодо використання валюти, яка була знята з підприємницького рахунку з метою забезпечення витрат на відрядження (наявність відміток про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на оплату за проживання, харчування, інших документів, що могли б підтвердити фактичне перебування за кордоном та мету поїздки). Сміливі ФОП, звісно, можуть доводити, що ПКУ не вимагає від ФОП-єдинників (які не є платниками ПДВ) документального підтвердження понесених витрат, адже відповідно до п. 296.1 ПКУ ФОП — єдинники груп 1–3 (неплатники ПДВ) ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів, тоді як ведення обліку витрат не передбачено (до речі, проти цього не заперечують і контролери, наприклад у роз’ясненні в категорії в 107.01.06 ЗІР). Проте, враховуючи розміри штрафів за порушення порядку здійснення валютних операцій (згідно зі ст. 1621 КпАП — від 1000 до 3000 нмдг (17000,00–51000,00 грн)), ми б радили такі документи за можливості оформити та зберігати.
② Щодо «вільного» використання коштів із підприємницького рахунку за кордоном на власні потреби однозначної думки немає. З одного боку, податківці у своїх роз’ясненнях, посилаючись на норми ст. 44 ГКУ, визначають, що підприємництво здійснюється на основі, зокрема:
- вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;
- самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд (див. роз’яснення в категорії 112.04 ЗІР).
Тож формально контролери визнають право ФОП використовувати кошти для власних потреб, на відрядження тощо з поточного рахунку в іноземній валюті, який відкрито на території України для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності. Водночас у наведеному вище роз’ясненні податківці радять із цим питанням звернутися до Нацбанку, який у своїх нормативно-правових актах, зокрема, передбачив відкриття окремих рахунків для підприємницької діяльності, а окремо — для власних потреб.
НАГАДАЄМО. Згідно з п. 10 Інструкції № 162 фізособа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької незалежної професійної діяльності, для власних потреб. Рахунки, відкриті фізособою для власних потреб, заборонено використовувати для проведення операцій, пов’язаних зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності (п. 24 Інструкції № 162).
На жаль, свою позицію щодо вільного розпорядження за кордоном валютою з підприємницького рахунку на особисті потреби Нацбанк поки що офіційно не оприлюднював. А отже, обережним ФОП не зайвим буде заручитися власними роз’ясненнями.
Дохід ФОП-платника ЄП Для повноти картини нагадаємо, що доходи, отримані в іноземній валюті, ФОП-єдинник має відобразити у звітності в національній валюті, як того вимагають норми п. 292.5 ПКУ, за курсом НБУ на дату отримання такого доходу. У загальних випадках датою отримання доходу платника ЄП є дата надходження коштів платнику ЄП у грошовій (готівковій або безготівковій) формі. Тобто перерахувати валютну виручку у гривні та відобразити цю суму у складі доходу ФОП має, орієнтуючись на офіційний курс, встановлений НБУ на дату зарахування коштів на його поточний рахунок. Зауважте, що до доходу має потрапити вся сума коштів, визначена в договорі (контракті), перерахована у гривні за офіційним курсом, встановленим НБУ на дату отримання валюти, не зменшена на суму комісії банку (див. роз’яснення в категорії 107.01.03 ЗІР).
Пам’ятайте, що ФОП не зобов’язані здійснювати перерахунок валюти, яка залишається на кінець звітного періоду на поточному рахунку. Це виключно прерогатива юросіб, які зобов’язані вести бухоблік і здійснюють такий перерахунок за нормами НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» (див., наприклад, роз’яснення в категорії 107.01.03 ЗІР).
Якщо підприємець у майбутньому вирішить продати валюту і валютний курс на дату продажу валюти виявиться вищим за курс НБУ на дату її отримання (дату відображення доходу платника ЄП), додаткового доходу у ФОП-єдинника не виникне. Додатна різниця від продажу банком іноземної валюти за дорученням ФОП не є доходом ФОП — платника ЄП (див. роз’яснення в категорії 107.01.03 ЗІР).
Євгенія Поставна, консультантка
