Статті

«

«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
Експрес-відповіді за мотивами консультаційної лінії

Час від часу на нашу консультаційну лінію надходять запитання, які хоч і мають індивідуальний характер, але їх розв’язання може зацікавити й інших колег по цеху.
Можливо, саме зараз вам стануть у пригоді наші пояснення.

Питання

Відповідь редакції

ПДВ

1. Як виправити помилку в заголовній частині ПН, якщо в полі «Отримувач (покупець)» неправильно вказано назву покупця?

Якщо ІПН покупця в ПН вказано правильно, а виправити потрібно лише назву покупця, то продавець на дату виявлення помилки має скласти РК, в якому:

  • у заголовній частині слід зазначити правильну назву покупця;
  • решту реквізитів заголовної частини слід заповнити так само, як в ПН;
  • розділи А і Б — залишити порожніми.

Принаймні такий порядок виправлення помилки в назві пропонували фіскали в ІПК ДПС від 02.02.2022 № 278/ІПК/99-00-21-03-02-06.

Також податківці у згаданому листі наголошували: «реквізит “Назва продавця товарів/послуг”, який віднесено до складу обов’язкових, має відповідати формулюванню у статутних документах та не повинен містити інших даних. Таким чином, у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.
<…> Такий розрахунок коригування
підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем) товарів/послуг та після такої реєстрації платник податку — покупець має право включити суми ПДВ, зазначені у податковій накладній, до якої його складено, до податкового кредиту (з урахуванням терміну, встановленого п. 198.6 ПКУ (не пізніше 365 днів з дати складання податкової накладної))».

2. Чи має право підприємство — платник ПДВ, що здійснює міжнародні вантажні перевезення, на формування ПК з ПДВ у разі придбання паливно-мастильних матеріалів та отримання послуг з ремонту вантажного автомобіля, який належить такому підприємству?

Тут все залежить від того, які саме послуги надає підприємство. Зокрема, в разі якщо підприємство здійснює власне послуги з міжнародного перевезення, такі операції оподатковуються ПДВ за ставкою 0 % за умови, що таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

ДО ВІДОМА. Відповідно до ст. 9 Закону № 1955 1перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна СМГС (накладна УМВС), коносамент (Bill of Lading), накладна ЦІМ (CIM), вантажна відомість (Cargo Manifest).

Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07. 2004 № 1955-IV.

Отже, підприємство, яке здійснює міжнародні перевезення, має право на ПК з ПДВ за ПН постачальників на товари, роботи, послуги, що їх придбано / отримано для здійснення такої діяльності, зокрема за операціями з придбання ПММ, з ремонту авто тощо, щоправда, за умови, що ПН за такими операціями належно складені та зареєстровані в ЄРПН постачальниками.

Принаймні територіальні податківці ГУ ДПС в Івано-Франківській обл. у роз’ясненні, розміщеному 06.07.2023 на офіційному сайті (https://if.tax.gov.ua/ «Прес-центр» «Новини»), щодо права на ПК ФОП — єдинника — платника ПДВ у разі придбання паливно-мастильних матеріалів та отримання послуг з ремонту вантажного автомобіля, зокрема, визначають таке: «<…> платник ПДВ, що здійснює вантажні перевезення при придбанні паливно-мастильних матеріалів та отриманні послуг з ремонту вантажного автомобіля, який оформлено на дану фізичну особу або не є його власністю, формує податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг. При цьому у разі подальшого використання таких товарів/послуг в неоподатковуваних операціях такий платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, та не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду скласти і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну».

Оскільки послуги з міжнародних перевезень є оподатковуваною операцією, у платника не виникає обов’язку визначати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ.

Інша річ, якщо підприємство надає допоміжні при перевезенні послуги або транспортно-експедиторські послуги. В такому разі доведеться враховувати, що правила оподаткування ПДВ таких послуг залежать від визначення місця їх постачання 2(пп. 186.2, 186.3 та 186.4 ПКУ). До речі, докладно це питання контролери розглядали в УПК 610 3. Зокрема:

Докладно див. у матеріалі «Місце постачання товарів та послуг: ключовий ПДВ-аспект» // «ПБ», № 35/2020, с. 9.
Узагальнююча податкова консультація щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затверджена наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610.
  • місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання (п.п «ж» п. 186.3 ПКУ);
  • місцем постачання послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності (навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг), є місце фактичного постачання послуг (п.п. «а» п.п 186.2 ПКУ):

а) якщо такі допоміжні послуги надаються на території України, то вони підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою (20 %);

б) якщо такі допоміжні послуги надаються поза межами митної території України, то вони не підлягають оподаткуванню ПДВ.

А отже, може статися ситуація, що товари, роботи послуги, придбані з ПДВ для здійснення діяльності підприємства, повністю або частково використовуються платником в оподаткованих та неоподаткованих операціях. А тут вже щодо ПК за такими товарами / послугами потрібно діяти відповідно до приписів п. 198.5 ПКУ (якщо придбані товари, послуги повністю використовуються в неоподатковуваних операціях) або керуватися положеннями ст. 199 ПКУ (якщо товари, послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні).

3. Підприємство планує продати застарілі основні засоби. Як визначити базу оподаткування ПДВ у разі продажу ОЗ:

  • з нульовою балансовою вартістю;
  • за ціною, нижчою від балансової вартості?

Чи потрібно проводити незалежну експертну оцінку?

Щодо ПДВ У загальних випадках базою оподаткування ПДВ операцій з постачання необоротних активів, згідно з п. 188.1 ПКУ, є їхня договірна вартість, але її розмір має бути не нижчим від балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції. А отже:

  • в разі продажу ОЗ залишкова вартість якого дорівнює «0», нараховувати ПЗ з ПДВ потрібно з огляду на договірну вартість ОЗ;
  • в разі продажу ОЗ за ціною, нижчою від залишкової вартості, продавець нараховує ПЗ з ПДВ з огляду на договірну вартість, а також ПЗ з ПДВ на «мінбазу» (різницю між ціною продажу та залишковою вартістю). Тобто на таку операцію має бути складено дві ПН:
  • перша — з огляду на договірну вартість ОЗ (ПН складається на покупця);
  • друга — з огляду на суму перевищення залишкової вартості над фактичною (договірною) ціною.

ПН на «мінбазу» може бути складена не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання (п. 201.4 ПКУ). Принцип складання ПН наведено у п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого МФУ від 31.12.2015 № 1307. Приклад заповнення такої ПН можна подивитися на рис. 4 у матеріалі «Приклади заповнення податкових накладних: ситуації на всі випадки життя» // «ПБ», № 5/2021, с. 15.

Щодо експертної оцінки В разі продажу ОЗ у загальних випадках законодавство не вимагає проведення експертної оцінки майна. Вичерпний перелік випадків, в яких таку оцінку слід проводити, наведено у ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III. Зокрема, оцінка має бути проведена в разі здійснення переоцінки ОЗ для цілей бухгалтерського обліку, а також операцій приватизації або відчуження в іншій спосіб державного та комунального майна тощо.

Податок на прибуток

4. Чи потрібно юрособі, яка в ІV кварталі 2023 року перейшла зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, разом із Декларацією з податку на прибуток подавати фінзвітність за період перебування на ЄП?

Так, потрібно. Оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі даних фінзвітності, то в разі переходу посеред року зі спрощенки на загальну систему разом із Декларацією з податку на прибуток податківці вимагають подання двох комплектів фінансової звітності:

  • один — складений за період перебування на спрощеній системі оподаткування;
  • другий — складений наростаючим підсумком за звітний рік.

Наприклад, таку думку контролерів містить чинне роз’яснення в категорії 102.20.02 ЗІР.

Водночас у Декларації з податку на прибуток будуть відображені дані тільки за період перебування на загальній системі (який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року), а не за весь рік.

5. Чи враховується у загальній сумі сплачених податків за 2023 рік додатна різниця між сумою загального мінімального зобов’язання і сумою сплачених податків, яка була розрахована за підсумками 2022 року та сплачена в лютому 2023 року?

Ні, не враховується. Дійсно, додатна різниця між загальною сумою МПЗ 4і загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі — МПЗ-різниця) є частиною зобов’язань з податку на прибуток. Відповідно до п.п. 141.9.5 ПКУ на додатну МПЗ-різницю платник збільшує визначену в Декларації з податку на прибуток суму податку та сплачує таку збільшену суму податку до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток.

Мінімальне податкове зобов’язання.

Водночас останній абзац п.п. 141.9.5 ПКУ прямо вказує на те, що минулорічна додатна МПЗ-різниця під час розрахунку загальної суми сплачених податків у звітному році не враховується, а саме: «Сума податку на прибуток підприємств у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році».

Єдиний податок

6. Чи включається до складу доходу ФОП — єдинника групи 3 сума гранту від нерезидента, отримана на валютний рахунок такого ФОП?

Ні, на думку податківців, суми грантів, отримані від нерезидентів, не є доходом ФОП-єдинника. Водночас сума такого гранту оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку — фізичних осіб (ПДФО та ВЗ). І це, на жаль, тривалий час є усталеною позицією податкового органу.

Зокрема в чинному роз’ясненні в категорії 107.01.03 ЗІР податківці пояснюють це тим, що отримання ФОП— платником ЄП доходу у вигляді гранту від нерезидента не передбачає виробництво (виготовлення) та/або реалізацію товарів, виконання робіт, надання послуг таким підприємцем на користь нерезидента, а отже, зазначений дохід не включається до складу доходу ФОП-єдинника, оскільки не пов’язаний з його підприємницькою діяльністю. Своєю чергою, з огляду на п. 292.9 ПКУ доходи єдинника, отримані від підприємницької діяльності та оподатковані ЄП, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи. І навпаки, «непідприємницький» дохід у вигляді гранту від нерезидента має оподатковуватися як дохід фізособи за загальними правилами.

ДО ВІДОМА. Схожу позицію займають податківці щодо бюджетних грантів, що їх надано ФОП-єдиннику. В цьому випадку податківці спираються на норми п.п. 1 п. 292.1 ПКУ, де серед іншого наведено перелік доходів, що їх не включають до складу доходів ФОП-єдинника, зокрема це доходи у вигляді бюджетних грантів. Водночас податківці вимагають включати такий дохід до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої фізособи в порядку, визначеному п. 170.71 ПКУ (див. роз’яснення в категорії 107.01.03 ЗІР).

А отже, за приписами п.п. 170.11.1 ПКУ, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу фізособи-отримувача та оподатковується ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 1,5 %. Причому фізособа-отримувач є податковим агентом щодо отриманого ним доходу у вигляді гранту, тож має самостійно утримати, сплатити ПДФО та ВЗ з цієї суми і відобразити її в річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Зауважимо, що згідно з п. 164.4 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

7. ФОП — єдинник групи 3 зі ставкою ЄП 5 % у Декларації платника ЄП — ФОП за І квартал 2023 року занизив обсяг доходу і, відповідно, ЄП.  Чи потрібно нараховувати пеню та штраф у разі подання уточнюючої декларації?

Ні, не потрібно. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 пiдрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Зокрема, згідно з абз. 22 п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ в разі самостійного виправлення платником податків помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ПКУ, та пені.

ДО ВІДОМА. Після змін, які внесені Законом № 3219 5 в ПКУ, одночасно діють дві «воєнні» норми щодо особливостей здійснення самостійного виправлення помилок у податковій звітності: норма згаданого вище п. 69.1 та п.п. 69.38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, який визначає, що тимчасово, на період з 01.08.2023 до припинення або скасування воєнного стану, самостійно виправити помилки, що призвели до заниження податкового зобов’язання, платник може без нарахування «самоштрафу» за п. 50.1 ПКУ, та пені. На нашу думку, це означає, що йдеться про виправлення будь-яких помилок, а не тільки тих, що припадають на воєнний час.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 № 3219-IX.

До речі, те, що ФОП-єдиннику в разі виправлення помилок за «воєнні» періоди не потрібно нараховувати пеню та «самоштраф», підтверджують і податківці у роз’ясненні в категорії 107.5 ЗІР.

Нагадаємо, що для виправлення помилок після спливу граничного терміну подання звітності п. 50.1 ПКУ  пропонує два шляхи: або подання уточнюючої декларації, або виправлення помилки через поточну декларацію. Зверніть увагу, що в разі виправлення через поточну декларацію в одній декларації можна виправити помилку лише за один звітний період. Правила заповнення декларації платника ЄП — ФОП у разі виправлення самостійно виявлених помилок з податкового зобов’язання з ЄП податківці наводили, зокрема, в роз’ясненні в категорії 107.01.07 ЗІР. Ми ж свої поради щодо виправлення помилок у декларації єдинника наводили в матеріалі: «Помилка в Декларації ФОП — єдинника групи 3: варіанти виправлення» // «ПБ», № 10/2023, с. 18.

Трудові питання

8. Чи може головний бухгалтер, який за трудовим договором постійно працює дистанційно, підписувати касові документи?

Оскільки касові документи (ПКО 6, ВКО 7) оформлюють безпосередньо під час здійснення операцій прийняття / видавання готівки в касу / з каси, то, на нашу думку, режим роботи головного бухгалтера має передбачати його присутність під час складання цих касових документів. А отже, якщо головбух знаходиться постійно на дистанційній роботі, логічно було б делегувати (окремим наказом керівника) повноваження підпису іншому працівникові. Зокрема, відповідно до пп. 25, 26 Положення № 148 8документи на видавання готівки (ВКО) та ПКО підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником.

Прибутковий касовий ордер.
Видатковий касовий ордер.
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

Крім того, згідно з п. 451 розд. ІV Положення № 148 для забезпечення оптимального процесу документообігу та контролю керівник установи / підприємства визначає відповідним внутрішнім розпорядчим актом перелік посад та кількість посадових осіб, уповноважених підписувати касові документи, зазначені у розділах III та IV Положення № 148. Йдеться власне про складання касових ордерів (ПКО, ВКО) та здійснення записів у касовій книзі.

Податківці свого часу у своїх консультаціях (див., наприклад, ПК ДПС від 22.06.2020 № 2499/10/26-15-05-09-01/ІПК) визначали, зокрема, таке: «ТОВ може покласти повноваження з підписання касових ордерів на працівника (керуючого магазином), аби він міг підписувати їх за керівника, головного бухгалтера та касира за умови, що йому будуть надані відповідні повноваження згідно з відповідним внутрішнім розпорядчим актом про перелік посад та кількість посадових осіб, уповноважених підписувати касові документи».

9. Чи може підприємство прийняти на роботу за сумісництвом жінку, яка за основним місцем роботи перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку?

Так, законодавство не містить прямої заборони щодо працевлаштування за сумісництвом жінки, яка на основному місці роботи перебуває у відпустці для догляду за дитиною. Зокрема, відповідно до ст. 179 КЗпП за бажанням матері у період її перебування у відпустці для догляду за дитиною вона може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. Аналогічну норму містить ч. 4 ст. 18 Закону про відпустки 9.

Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.

Свого часу інспектори Північно-Східного МУ Державної служби з питань праці на офіційному сайті (https://pl.dsp.gov.ua/ «Новини») у відповіді на подібне запитання, посилаючись на норми згаданої вище ст. 179 КЗпП, визначали, зокрема, таке: «<…> чинним законодавством не встановлено, де саме жінка має право працювати на умовах неповного робочого дня: на підприємстві, з яким вона перебуває у трудових відносинах, чи на іншому підприємстві.
Отже, жінка має право працювати і на тому самому, і на іншому підприємстві або вдома.
Якщо жінка приступає до роботи на іншому підприємстві, то з нею укладається трудовий договір про роботу за сумісництвом».

Євгенія Волох, бухгалтерка-експертка

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку