З позначкою «терміново»: бухоблік, преміювання держслужбовців, сплата ЄСВ

Установа провела капітальний ремонт приміщення. Витрати становлять 1 млн грн. Чи правомірно буде відобразити їх як витрати поточного періоду? Або ж доцільніше збільшувати первісну вартість приміщення?

Відповідно до п. 2 розд. ІІІ НП(С)БО в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом МФУ від 12.10.2010 р. № 1202, утримання об’єкта основних засобів, зокрема ремонт, визнають витратами звітного періоду, в якому вони були понесені. Отже, з цієї точки зору всі витрати і на капітальний, і на поточний ремонт необхідно відносити одразу на один з таких субрахунків:

• 8013 «Матеріальні витрати» — якщо об’єкт, що підлягає ремонту, використовують для основної діяльності установи чи для виконання бюджетних програм;
• 8113 «Матеріальні витрати» — якщо об’єкт, що підлягає ремонту, використовують для надання платних послуг, виготовлення продукції, виконання робіт.

В такому разі отримані асигнування на оплату ремонтних робіт і будматеріалів відображають на субрахунку 7011 «Бюджетні асигнування», а не на субрахунку 5411 «Цільове фінансування розпорядників бюджетних коштів».

Проте п. 2 розд. VI Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом МФУ від 23.01.2015 р. № 11, дозволяє керівнику установи приймати рішення щодо характеру проведених робіт, а саме:

• чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей об’єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигід,
• чи здійснюються для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання.

Отже, керівник установи з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат може прийти до висновку, що первісно оцінені вигоди від приміщення після ремонту збільшились. Тоді в бухобліку відображають збільшення первісної вартості цього об’єкта (рахунок 10) на суму витрат з капремонту, а вартість отриманих асигнувань на ремонт спочатку показують на субрахунку 5411, а потім відносять на субрахунок 5111.

Наш дитячий садок купляє продукти харчування в тарі (скляні банки). Потім скляні банки ми реалізуємо. Як зробити переоцінку таких запасів?

Запаси відображаються в бухобліку і звітності на дату балансу (в тому числі у разі зміни мети утримання запасів) за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації (п. 1 розд. ІІІ НП(С)БО в державному секторі 123 «Запаси», затвердженого наказом МФУ від 12.10.2010 р. № 1202, далі — НС 123 «Запаси»). Тобто якщо у вас первісна вартість є меншою або відповідає чистій вартості реалізації, то переоцінку робити не потрібно. Достатньо на підставі накладної (іншого документа, що підтверджує факт реалізації) виконати проводку Дт 2113 — Кт 7211 на суму, за якою ви фактично реалізуєте тару, а також списати собівартість реалізованих активів проводкою Дт 8211 — Кт 1516 на суму, за якою вони обліковуються на балансі.

Якщо ж реалізація тари буде в наступному звітному періоді та на дату балансу первісна вартість тари вище чистої вартості реалізації, доцільно зробити запис Дт 8411 — Кт 1516 на суму різниці між первісною вартістю і чистою вартістю реалізації (п. 4 розд. ІІІ НС 123 «Запаси»). А в наступному звітному періоді вже відображати реалізацію проводками (як це описано вище):

Дт 2113 — Кт 7211

Дт 8211 — Кт 1516.

Держслужбовець за результатами оцінювання отримав оцінку «відмінно», отже має право на премію, яку виплачуємо в грудні 2018 року. Але в грудні він хворів, отже посадовий оклад отримає пропорційно відпрацьованому часу. А як виплатити премію?

Відповідно до ч. 9 ст. 44 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі — Закон про держслужбу) та п. 3 розділу 2 Типового положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів), затвердженого наказом Мінсоцполітики від 11.06.2016 р. № 646 (далі — Положення № 646), отримання держслужбовцем відмінної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності є підставою для його преміювання.

Виплачується така премія не пізніше терміну виплати зарплати за місяць, у якому затверджено висновок щодо результатів оцінювання, але не пізніше грудня року, у якому провадиться оцінювання службової діяльності (абз. 2 п. 4 розд. 3 Положення № 646).

Розмір такої премії встановлюється в однакових відсотках до посадового окладу для всіх держслужбовців відповідного держоргану, які отримали відмінну оцінку за результатами щорічного оцінювання в поточному році (абз. 2 п. 3 розд. 2 Положення № 646).

Абзацом 1 п. 4 розд. 3 Положення № 646 передбачено, що за періоди відпусток, тимчасової непрацездатності та в інших випадках, коли згідно із законодавством виплати проводяться з розрахунку середньої заробітної плати, не нараховується місячна або квартальна премія.

Але от щодо щорічної премії за відмінну оцінку жодних обмежень немає. Тож, незважаючи на лікарняний працівника, премія йому виплачується на рівні з іншими працівниками, що отримали аналогічну оцінку — у відсотках до посадового окладу, визначеного штатним розписом.

Нагадаємо, що встановлення премій здійснюється керівником держслужби відповідно до затвердженого ним положення про преміювання (ст. 52 Закону про держслужбу). А фонд преміювання за результатами щорічного оцінювання визначається відповідним держорганом самостійно в межах фонду преміювання. Отже, питання преміювання держслужбовців за результатами оцінювання, у тому числі і у випадку лікарняного, відпустки тощо, у місяці виплати доцільно врегулювати у такому документі.

В установу прийшла працювати особа з інвалідністю. Має ІІ групу (вказано в пенсійному посвідченні) і є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС. Проблема в тому, що копію пенсійного посвідчення надано, але довідки МСЕК немає (загубив). Будемо нараховувати йому ЄСВ в розмірі 22 %, але нам потрібно закрити вакансію інваліда. Чи можна це робити на підставі пенсійного посвідчення?

Так, для врахування даного працівника у виконання «інвалідного нормативу» пенсійного посвідчення достатньо. Пенсійне посвідчення як раз і підтверджує інвалідний статус такого працівника та дає право особам з інвалідністю на отримання пільг (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-XII). Головне для нормативу, щоб це місце роботи було для працівника з інвалідністю основним.

А ось для пониженої ставки єдиного внеску (8,41 %) установі одного пенсійного посвідчення не достатньо — обов’язково має бути довідка МСЕК, копію якої установа засвідчує самостійно (п. 6 та абз. 2, 3 п. 8 розд. III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 р. № 449 (у редакції наказу МФУ від 04.05.2018 р. № 469). Детальніше див. на сторінках цього номера.

Сплатили за виготовлення проектно-кошторисної документації з реконструкції об’єкта. Куди в обліку віднести ці витрати?

Проектно-кошторисна документація (далі — ПКД) під визначення об’єкта основних засобів чи запасів не підпадає (абз. 15 п. 4, розд. І, пп. 1 і 2 розд. ІІ НП(С)БО в державному секторі 121 «Основні засоби», абз. 4–7 п. 4 розд. І НС 123 «Запаси»).

Але виготовлення і експертиза проектної документації є обов’язковою умовою проведення робіт з будівництва (у тому числі капітального ремонту). Отже, витрати на створення ПКД мають відображатися в бухобліку так само, як і витрати на будівництво (у тому числі капітальний ремонт). Тобто якщо йдеться про:

• створення нового об’єкта або поліпшення існуючого, то вартість ПКД відносять на субрахунок 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби», а потім загальну суму витрат на будівництво (поліпшення) зараховують на рахунок 10 «Основні засоби»;
• проведення ремонту, що не призвів до збільшення первісної вартості об’єкта, то вартість ПКД (так само, як і вартість ремонтних робіт) списують на витрати звітного періоду (субрахунок 8013 або 8113).