«ЗАРПЛАТА ТА КАДРОВА СПРАВА»:
Зміни у відпускному законодавстві
Версія для друку
20.11.2023 депутати проголосували за Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» від 22.11.2023 № 3494-IX (проєкт Закону України від 27.12.2022 № 83131).
Минув майже рік з того часу, як проєкт подано до ВРУ. Наразі його передано на підпис Президента України. Тож не виключено, що найближчими днями його буде підписано та опубліковано. Тому пройдемося по основних новаціях вже зараз. А більш детальний коментар чекайте у наступному випуску газети «Зарплата та кадрова справа».
По-перше, передбачається визначення у трудовому та/або колективному договорі чи за наказом (розпорядженням) роботодавця перенесення вихідних та робочих днів, крім випадків, встановлених КЗпП (нова ч. 4 ст. 67 КЗпП).
По-друге, тривалість щорічних додаткових відпусток, умови та порядок їх надання встановлюються тепер не лише нормативно-правовими актами України, а й трудовим та/або колективним договором (оновлені ч. 2 ст. 76 КЗпП та ч. 1 ст. 5 Закону про відпустки).
По-третє, планувалося переписати правила надання творчої відпустки. Але до фінішу зміни так і не дійшли — зміни до ст. 77 КЗпП та ст. 16 Закону про відпустки не внесено.
По-четверте, оновлено правила надання відпустки для підготовки та участі в змаганнях (оновлено ст. 771 КЗпП та ст. 161 Закону про відпустки).
По-п’яте, оновлено правила надання відпустки при народженні дитини (оновлено ст. 773 КЗпП та ст. 191 Закону про відпустки).
По-шосте, відтепер у випадку призову працівника на військову службу без звільнення з роботи (під час мобілізації, на особливий період, призову працівника на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) за його бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу.
Така норма прописана у ст. 83 КЗпП та ст. 24 Закону про відпустки.
По-сьоме, збільшено максимальний строк з 15 к. дн. до 30 к. дн. на рік для відпустки без збереження зарплати, яку надають відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки за сімейними обставинами та з інших причин.
Цікаве нововведення: час відпустки без збереження зарплати, наданої відповідно до ст. 26 Закону про відпустки (в т. ч. наданої на підставі ч. 3 ст. 12 Закону № 2136), не зараховується до стажу для щорічної основної відпустки!
По-восьме, внесено зміни до ч. 2 ст. 12 Закону № 2136, завдяки яким відмова у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до 3-х років) передбачається не лише для працівника, залученого до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, а й якщо він залучений «до виконання робіт, виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення)». Також оновлено правила використання поточної відпустки — тут чергова революція (про це у наступному випуску газети).
По-дев’яте, з дати набуття чинності цими змінами не потрібно зберігати середню зарплату за педагогічними та науково педагогічними працівниками, призваними за мобілізацією або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Норму про збереження вилучено з ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.
