Через війну, що триває в нашій країні, на жаль, чимало осіб працездатного віку отримали інвалідність, а проте мають можливість та бажають працювати. Для того щоб підтримати роботодавців, які готові не тільки формально працевлаштовувати осіб з інвалідністю, а й створювати для них комфортні умови роботи, Уряд постановою № 893 ухвалив механізм надання компенсації фактичних витрат на облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю І та ІІ груп. Умови надання компенсації, строки та розміри визначає Порядок надання роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю, затверджений постановою № 893 (далі — Порядок № 893).
На кого поширюється Дія Порядку № 893 поширюється на роботодавців, які починаючи з дня набрання чинності постановою № 893 (з 29.08.2023 1) працевлаштували особу з інвалідністю І або ІІ групи, яка є застрахованою особою. Причому в п. 2 Порядку № 893 уточнено, що термін «роботодавець» вживається у значенні, наведеному в ПКУ, а термін «застрахована особа» — у значенні, наведеному в Законі про ЄСВ. Отже, з огляду на п.п. 14.1.222 ПКУ, отримати компенсацію зможуть:
- юрособи та їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи чи їх представництва;
- самозайняті особи (незалежні професіонали та ФОП), які використовують найману працю фізосіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів).
Отже, отримати компенсацію роботодавець зможе за умови, що для працевлаштованих після 29.08.2023 (дати набрання чинності постановою № 893) осіб з інвалідністю довелося переобладнати (або адаптувати під потреби такої особи) робоче місце.
Які витрати компенсуватимуть Як визначено п. 2 Порядку № 893, облаштуванням робочого місця вважається комплекс заходів та засобів, вжитих роботодавцем для адаптації та розумного пристосування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю згідно з документом, в якому визначена така рекомендація, з урахуванням потреби такої особи. На жаль, Порядок № 893 не визначає, яким саме документом має бути підтверджена рекомендація щодо облаштування робочого місця особи з інвалідністю.
ДО ВІДОМА. Термін «робоче місце» в контексті Порядку № 893 вживається в значенні, наведеному в п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону № 5067 2, тобто це місце (приміщення), на якому працівник постійно чи тимчасово перебуває в процесі трудової діяльності і яке визначене, зокрема, на підставі трудового договору (контракту).
Але! Компенсуватимуть роботодавцям витрати на придбання допоміжних засобів, які потрібні для пристосування робочого місця під потреби конкретної особи з інвалідністю. Вичерпний перелік таких допоміжних засобів 3визначено в Додатку 1 до Порядку № 893. Зокрема, це витрати на придбання: меблів (крісел з регульованими або фіксованими сидіннями, поручнів та брусів, розсувних дверей, засобів для їх відчинення / зачинення, протиковзних та тактильних матеріалів для підлог і сходів); транспортерів для піднімання сходами з електроприводом; допоміжних засобів для позиціонування курсору та тактильних комп’ютерних дисплеїв; брайлівських клавіатур та портативних пристроїв; підйомних платформ для робочих місць; допоміжних засобів для відтворення звуку та для забезпечення здатності чути й бачити тощо.
Розмір компенсації Компенсація за облаштування робочого місця передбачає відшкодування роботодавцю фактичних витрат на облаштування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю у розмірі, що не перевищує граничного розміру компенсації, встановленого п. 5 Порядку № 893. А саме, граничний розмір компенсації не може перевищувати:
- 15 розмірів МЗП 4 — для осіб з інвалідністю І групи;
- 10 розмірів МЗП — для осіб з інвалідністю ІІ групи.
Отже, компенсуватимуть не всю суму, яку фактично витратив роботодавець на переобладнання робочого місця, а лише в межах граничної суми, встановленої Порядком № 893 на одну особу з інвалідністю (залежно від її групи інвалідності), у 2023 році: 100 500,00 грн — для осіб з інвалідністю І групи та 67 000,00 грн — для осіб з інвалідністю ІІ групи.
Але це не єдине обмеження за розміром суми компенсації. Згідно з п. 3 Порядку № 893 сума компенсації та допомоги за будь-якими іншими напрямами державної підтримки та/або допомоги (незалежно від її видів та джерел) сукупно не може перевищувати суму незначної державної допомоги, визначену Законом № 1555 5. Відомості про сукупний розмір незначної держдопомоги, отриманої протягом 3 років, її форму та мету роботодавець, який бажає отримати компенсацію, має також подавати до центру зайнятості. Зауважимо, що п. 11 Порядку № 893 визначено, що ці обмеження щодо розміру допомоги під час воєнного стану не діють.
ДО ВІДОМА. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 1555 незначна державна допомога — це державна допомога одному суб’єкту господарювання, сукупний розмір якої незалежно від її форми та джерел не перевищує за будь-який трирічний період суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим НБУ, що діяв на останній день фінансового року. Тож роботодавець, який протягом останніх трьох років отримував будь-яку іншу допомогу від держави, може розраховувати на компенсацію лише в межах 200 тис. євро.
Як отримати компенсацію Для отримання компенсації роботодавець має подати до центру зайнятості за місцем провадження його господарської діяльності Заяву про надання компенсації за облаштування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 893 (далі — Заява).
НЮАНС. Заяву та документи роботодавець подає до Регіонального центру зайнятості (далі — РЦЗ) за місцем провадження господарської діяльності, проте абз. 2 п. 10 Порядку № 893 передбачено, що в разі, якщо місце провадження господарської діяльності роботодавця змінилося, компенсацію такому роботодавцю виплачує РЦЗ, який ухвалив рішення про її надання.
До заяви роботодавець має додати такі документи / інформацію:
- засвідчену ним копію наказу (розпорядження) про прийняття на роботу або примірник трудового договору, а в разі їх відсутності — відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
- засвідчену ним копію документа, що підтверджує придбання роботодавцем допоміжного засобу (допоміжних засобів) для облаштування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю (договір, рахунок-фактура (рахунок), квитанція, накладна тощо);
- відомості про господарську діяльність, а також про всю незначну державну допомогу, отриману роботодавцем протягом останніх трьох років, її форму та мету. Зауважимо, що під час воєнного стану ці відомості не подають.
ВАЖЛИВО! Заяву заповнюють на кожну особу з інвалідністю, працевлаштовану на облаштоване робоче місце. В заяві, зокрема, наводять інформацію про таку особу: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності), номер паспорта громадянина України (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті). Заяву слід подати протягом 90 к. дн. із дня працевлаштування такої особи.
Роботодавець може самостійно з урахуванням своїх технічних можливостей обирати спосіб подання Заяви: або в паперовій формі (особисто до центру зайнятості), або в електронній формі в один із способів:
- засобами офіційного вебсайту Державного центру зайнятості;
- за допомогою засобів електронних комунікацій шляхом надсилання заяви з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, на офіційну адресу електронної пошти відповідного центру зайнятості;
- засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі — Портал Дія). В разі подання Заяви через Портал Дія її подають у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, визначених у Додатку 2 до Порядку № 893. На сформовану заяву та сканкопії документів накладають КЕП роботодавця.
Строки отримання компенсації Механізм ухвалення РЦЗ рішення про надання або відмову в наданні компенсації визначено положеннями пп. 7–9 Порядку № 893. Зокрема, РЦЗ має перевірити відомості, зазначені роботодавцем у Заяві, та ухвалити відповідне рішення протягом 10 р. дн. із дня подання роботодавцем Заяви та документів. Відповідне рішення оформлюється наказом РЦЗ. Протягом 3 р. дн. із дня ухвалення рішення про надання або відмову в наданні компенсації РЦЗ має надсилати роботодавцю на адресу електронної пошти, зазначену в Заяві, відповідну інформацію, зокрема обґрунтувати причини відмови. А в разі подання Заяви та документів через Портал Дія рішення надсилають засобами Порталу Дія.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! В разі подання неповного пакета документів РЦЗ протягом 10 р. дн. із дня подання роботодавцем Заяви та документів може запропонувати роботодавцю подати доповнення або доопрацювати такі документи. Повторно звернутися до РЦЗ з доповненим пакетом документів роботодавець має право протягом 5 р. дн. із дня отримання повідомлення центру зайнятості. Розглянути доповнений пакет документів РЦЗ має протягом 5 р. дн. із дня повторного подання роботодавцем документів.
Компенсацію роботодавцю виплачують на його банківський рахунок, зазначений у Заяві, протягом 5 р. дн. із дня ухвалення рішення про надання компенсації.
Коли можуть відмовити в наданні компенсації Вичерпний перелік підстав, за яких роботодавцю можуть відмовити в наданні компенсації, наведено в п. 7 Порядку № 893. Зокрема, РЦЗ відмовить роботодавцю в наданні компенсації в разі, якщо:
- такий роботодавець має заборгованість / податковий борг з ЄСВ (станом на 1 число місяця, в якому подано заяву), зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, із виплати заробітної плати, з податків, зборів та інших платежів до державного і місцевого бюджетів (понад шість місяців, що передують 1 числу місяця, в якому подано заяву);
- щодо роботодавця станом на дату подання заяви застосовуються судові процедури банкрутства (неплатоспроможності), передбачені Кодексом України з процедур банкрутства 6, або роботодавець перебуває на стадії ліквідації;
- станом на дату подання заяви сума компенсації та допомоги за будь-якими іншими напрямами державної підтримки та/або допомоги (незалежно від її видів та джерел) сукупно перевищує суму незначної державної допомоги, визначену Законом № 1555;
- особа з інвалідністю станом на дату її працевлаштування на умовах Порядку № 893 не була застрахованою особою;
- працевлаштування роботодавцем особи з інвалідністю, за яку компенсація вже була виплачена або виплачується такому або іншому роботодавцю станом на дату подання заяви;
- особа з інвалідністю протягом 180 к. дн., що передують дню її працевлаштування, перебувала у трудових відносинах з роботодавцем, який подав заяву, або перебувала у трудових відносинах з таким роботодавцем протягом 180 к. дн., що передують дню набрання чинності постановою № 893;
- Заяву подано після спливу 90 к. дн. із дня працевлаштування особи з інвалідністю;
- роботодавець подав неповний пакет документів або повторно не подав доповнений пакет документів у строки, передбачені абз. 3 п. 9 Порядку № 893, а також у разі подання до заяви нерозбірливої копії (сканованої копії, фотокопії) документів;
- подано недостовірну інформацію, зазначену в заяві, та/або недостовірні документи та/або підтвердження факту невідповідності роботодавця або працевлаштованої ним особи вимогам Порядку № 893;
- придбаний (придбані) роботодавцем допоміжний засіб (допоміжні засоби) для облаштування робочого місця не визначений (визначені) переліком згідно з Додатком 1 до Порядку № 893;
- станом на дату подання заяви роботодавець фактично перебуває та провадить свою господарську діяльність на тимчасово окупованих територіях та територіях активних бойових дій, включених до Переліку № 309 7, та для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, а також у разі, якщо діяльність провадиться на території рф та республіки білорусь;
- станом на дату подання заяви роботодавця віднесено до юридичних або фізичних осіб, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідними рішеннями РНБО 8 , введеними в дію указами Президента України, щодо застосування персональних (спеціальних) економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII тощо.
Також відмовити в наданні компенсації можуть і в разі відсутності коштів на фінансування компенсації, передбачених на такі цілі в бюджеті Фонду 9, протягом строку розгляду рішення про надання або відмову в наданні компенсації.
Насамкінець зазначимо, що додаткових вимог щодо подання будь-якої звітності та/або відомостей про цільове використання наданої компенсації Порядок № 893 не висуває. Також Порядком № 893 не передбачено перевірок РЦЗ щодо тих роботодавців, які отримали допомогу. І навпаки, положення цього порядку передбачають отримання / підтвердження інформації, необхідної для ухвалення рішення про надання компенсації, шляхом електронної інформаційної взаємодії Державного центру зайнятості з ДПС, ПФУ, а також шляхом отримання інформації з державних електронних реєстрів. Тож перевірка роботодавця та документів, наданих ним до РЦЗ, відбуватиметься до ухвалення рішення про надання / відмову в наданні компенсації. Водночас роботодавець буде змушений повернути надану компенсацію в разі, якщо за результатами верифікації, здійсненої Мінфіном, та додаткової перевірки буде отримано підтвердження факту невідповідності роботодавця або особи з інвалідністю вимогам Порядку № 893.
Марія Мельнікова, консультантка
