«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
Воєнні податкові послаблення: римейк

Версія для друку

04 серпня, 2023

Тема: Єдиний податок для юросіб Єдиний податок для фізосіб

Поновлення строків

На воєнний час перебіг усіх строків, визначених ПКУ, окрім тих, про які йдеться в п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, був зупинений. Це було передбачено положеннями п. 102.9 ПКУ, а також п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Зараз п. 102.9 ПКУ виключено, а до абз. 1 п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ внесено зміни.

ВАЖЛИВО! Починаючи з 01.08.2023 перебіг усіх строків, визначених ПКУ, поновлюється. Хоча з цього правила і є окремі точкові винятки.

Так, в Інформаційному листі № 4/2023 податківці наголошують, що відновлено перебіг строків надання ІПК, розгляду скарг платників податків, надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів.

Крім того, строк на включення до ПК сум ПДВ (за зареєстрованими в ЄРПН ПН, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений п. 198.6 та п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, починаючи з 01.08.2023 продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до ПК, які припадають на період починаючи з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023 1.

ПДФО

Тут звернемо увагу на такі оновлення:

• у звітному податковому році, що передує року внесення фізичної особи до Реєстру волонтерів;
• у звітному податковому році, в якому фізичну особу внесено до Реєстру волонтерів;
• у звітних податкових роках, наступних після року внесення фізичної особи до Реєстру волонтерів, але не пізніше 31 грудня року, наступного за роком, в якому завершено проведення антитерористичної операції, та/або припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, та/або завершено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф.

ПДВ

Місце постачання послуг До п. 186.3 ПКУ, який визначає перелік послуг, місцем постачання яких є місце реєстрації (проживання) їх отримувача, додано новий п.п. «и». Тож відтепер до таких послуг належать послуги з доступу до пропускної спроможності міждержавних перетинів (фізичні права на передачу) та допоміжні послуги, визначені Законом про ринок електроенергії 4.

Повернення контрагента-постачальника з «особливої» спрощенки Як ми вже знаємо, з 01.08.2023 скасовано «особливу» спрощенку під 2 %. Положення п. 69.39 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ визначають, як діяти платникам ПДВ, які сформували ПК за звітні періоди лютий–травень 2022 року на підставі первинних документів, отриманих від особи, яка на дату виникнення ПЗ з постачання товарів / послуг була зареєстрована як платник ПДВ та обрала «особливу» спрощенку. Встановлено, що право на такий ПК зберігається за умови реєстрації таким уже колишнім «особливим» спрощенцем відповідних ПН в ЄРПН протягом 60 к. дн. із дня відновлення реєстрації платником ПДВ.

Тож якщо такому постачальнику відновлено реєстрацію платником ПДВ з 01.08.2023, то зареєструвати ПН за лютий–травень 2022 року він має не пізніше 29.09.2023. Якщо цього не станеться, вочевидь, покупцю, який сформував ПК за первинкою, доведеться подати УР та відмінусувати суми непідтвердженого ПК.

Водночас постачальник не втратить можливості зареєструвати такі ПН і пізніше (але вже, звісно, зі штрафом за несвоєчасну реєстрацію). Якщо це станеться, то в періоді, в якому така реєстрація відбудеться, у покупця відновиться і право на формування ПК. Підтверджують таку думку і податківці в Інформаційному листі № 4/2023.

НЮАНС. Якщо ж покупець взагалі не ризикував формувати ПК за первинкою, то тепер він зможе спокійно це зробити, дочекавшись реєстрації ПН в ЄРПН. Звісно, контролюємо строки формування ПК, встановлені п. 198.6 ПКУ та п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, зважаючи на «воєнне» продовження.

Податок на прибуток

Перехідні операції Усунуто прогалини, які існували стосовно оподаткування податком на прибуток операцій з постачання товарів (послуг), які здійснюються при переході платника зі спрощеної системи оподаткування на сплату податку на прибуток.

① Відвантаження товару (надання послуги) відбулося під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, а сплата — на загальній системі оподаткування. Раніше п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ містив лише вказівку, що в таких випадках фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за такі товари (роботи, послуги). Водночас витрати за операцією «випадали» з цієї схеми, що призводило до необґрунтованого завищення бази оподаткування податком на прибуток.

Тепер законодавці прибрали цю колізію, тож механізм відображення таких операцій в обліку з податку на прибуток буде таким: фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (абз. 1 п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ):

• збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами НП(С)БО або МСФЗ визнано у складі доходу під час перебування на такій системі;
• зменшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами НП(С)БО або МСФЗ під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування.

② Передоплату отримали, коли підприємство було в статусі єдинника, а відвантаження відбувається вже під час перебування на загальній системі оподаткування. Логічно, що на дату відвантаження товарів (робіт, послуг) вже на загальній системі така операція не має впливати на оподаткування (з таких доходів уже сплатили ЄП). Проте до 01.08.2023 жодних послаблень (коригувань) для такої ситуації в ПКУ не було, а отже, платник податку на прибуток на дату відвантаження товарів формував і доходи, і витрати (у розмірі собівартості реалізації) та сплачував з фінрезультату 18 % податку на прибуток. Саме такої позиції дотримувалися податківці (зокрема, в категорії 102.11 ЗІР) незважаючи на те, що однозначно в таких ситуаціях відбувалося подвійне оподаткування операції (і ЄП, і податком на прибуток).

Тепер законодавці виправилися, додавши нові положення до п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Відтепер у разі здійснення таких перехідних операцій фінансовий результат до оподаткування (абз. 2 п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ):

• зменшується на суму доходу, визнаного згідно з НП(С)БО або МСФЗ, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у такому періоді, в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, та оподаткованого ЄП;
• збільшується на суму собівартості таких відвантажених (наданих) товарів (робіт, послуг), що врахована в податковому (звітному) періоді у складі витрат згідно з правилами НП(С)БО або МСФЗ.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Також з’явилося положення, яке регулює питання часткових авансових оплат (абз. 3 п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Так, якщо під час перебування на спрощенці платник отримав оплату частини вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у подальшому у звітному періоді перебування на сплаті податку на прибуток підприємств, збільшити фінансовий результат слід на суму частини собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована в такому періоді у складі витрат. Таку частину визначають пропорційно тому, як сума попередньої оплати відноситься до загальної вартості таких відвантажених (наданих) товарів (робіт, послуг).

Цікаво, що в Інформаційному листі № 4/2023 податківці дещо розширюють тлумачення цієї норми на будь-які ситуації, коли оплата за товар (послугу) «розривається» між різними статусами постачальника (єдинник та платник податку на прибуток). Розглянемо приклади, наведені податківцями, в табл. 1 на с. 8.

В Інформаційному листі № 4/2023 податківці зазначили, що положення п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ стосуються усіх колишніх спрощенців, в тому числі й тих, які повертаються на загальну систему оподаткування з «особливого» ЄП під 2 %. Проте застосовувати їх слід до операцій, що будуть здійснюватись починаючи з 01.08.2023. Чесно кажучи, податківці сформулювали свою думку не дуже вдало. Адже з 01.08.2023 «особливу» спрощенку скасували, тож скористатися оновленими положеннями п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ колишні «особливі» спрощенці зможуть лише щодо тих операцій, що їх почали здійснювати до 01.08.2023, а закінчили — вже після цієї дати.

ДО ВІДОМА. Чомусь законодавець вирішив окремо зауважити, що зазначені різниці застосовують і платники податку на прибуток — «малодохідники», які відмовилися від коригувань фінансового результату. Але це й так зрозуміло, адже апріорі різниці, визначені за межами розд. ІІІ ПКУ, застосовують усі прибутківці.

Як і раніше, положення п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ не поширюються на платників податків, які були платниками ЄП групи 4.

Допомога армії Вже тривалий час ПКУ містить норму, передбачену п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ, яка дозволяє не здійснювати коригування фінансового результату, визначене п. 140.5.9 ПКУ, зокрема, на вартість товарів (робіт, послуг) для потреб забезпечення оборони держави 5.

Водночас перелік таких товарів (робіт, послуг) мав визначити Кабмін, який так і не спромігся цього зробити. Зараз завдяки змінам, внесеним до п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ, згадка про цей перелік зникла, тож починаючи з 01.08.2023 це обмеження прибрали.

Акциз

З підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ прибрали п. 293, отже, тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів скасовано.

«Звичайні» платники ЄП

З 01.08.2023 скасовано можливість для ФОП — платників ЄП груп 1 та 2 не сплачувати ЄП (п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Але це стосується не всіх. Виняток із цього правила передбачено п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ (див. табл. 2).

Таблиця 2. Умови, за яких ФОП — платники ЄП груп 1 та 2 мають право не сплачувати ЄП

Крім цього, п. 12 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ вже на законодавчому рівні визначив, що для платників ЄП, які скористалися правом не сплачувати ЄП відповідно до п.п. 9.1 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ (нагадаємо, що таке право мали всі ФОП — платники ЄП груп 1 та 2 у період з 01.04.2022 по 31.07.2023), нараховані контролюючим органом суми авансових внесків з ЄП, суми штрафних санкцій та пені за несплату або сплату не в повному обсязі авансових внесків з ЄП підлягають скасуванню.

Водночас визначено, що податкові зобов’язання зі сплати ЄП нараховуються таким платникам ЄП за періоди, за які був фактично сплачений ЄП, що відображені в декларації платника ЄП.

Податкові перевірки

Спочатку може здатися, що мораторій на податкові перевірки скасовано, але це не так. Його просто дещо «модернізовано» на період з 01.08.2023 до припинення або скасування воєнного стану. Далі детальніше про оновлення.

• 78.1.1 ПКУ (в частині перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію про порушення податкового законодавства з питань оподаткування нерезидентів, платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор, надають фінансові, платіжні послуги);
• 78.1.2 ПКУ (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням);
• 78.1.5 ПКУ (в разі подання платником заперечень до акта перевірки або скарги на ППР 8;
• 78.1.7 ПКУ (в разі якщо розпочато процедуру ліквідації / припинення);
• 78.1.8 ПКУ (перевірка відшкодування ПДВ);
• 78.1.9 ПКУ (за скаргою щодо ненадання покупцю ПН/АН або порушення порядку її складання чи реєстрації);
• 78.1.12 ПКУ (в разі дисциплінарного провадження);
• 78.1.14–78.1.16 ПКУ (з питань трансфертного ціноутворення);
• 78.1.21 ПКУ (в разі отримання інформації про порушення від іноземних державних органів);
• 78.1.22 ПКУ (в разі ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік).

Тож бачимо, що до підстав, за якими можуть проводитися документальні позапланові перевірки, додали усього дві підстави (позначені жирним шрифтом).

• які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
• які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
• які надають фінансові, платіжні послуги.

• доступу, допуску до відповідних територій, приміщень та іншого майна;
• доступу, допуску до документів, довідок та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, а також до фінансової і статистичної звітності;
• проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

НЮАНС. Раніше такі умови безпечності поширювалися лише на документальні перевірки.

• виникненням обставин небезпеки, перелічених вище;
• або з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених п.п. 69.28 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (повідомлення від платників податків, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, про неможливість надати первинні документи);
• та/або за вмотивованою заявою платника податків зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за наказом керівника контролюючого органу.

НЮАНС. Раніше таке зупинення могло відбутись виключно за наявності небезпеки.

ВАЖЛИВО! Це стосується лише податкових зобов’язань, нарахованих за результатами документальних перевірок. Камеральні та фактичні перевірки тут не «грають». Ба більше, такі документальні перевірки мають бути відновлені або розпочаті з 01.08.2023 та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану.

І хоча протягом 30 к. дн. (або до моменту повної сплати, якщо вона відбудеться раніше) сума грошового зобов’язання, визначеного в ППР, вважатиметься неузгодженою, оскаржити її платник зможе лише у звичайні строки, визначені ст. 56 та 57 ПКУ (10 р. дн., наступних за днем отримання ППР).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Сума податкового зобов’язання, сплаченого в порядку, передбаченому п.п. 69.37 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, не підлягає оскарженню.

Отже, ухвалити остаточне рішення щодо будь-якого оскарження (адміністративного або судового) слід до сплати відповідної суми. Після оплати шляху назад не буде. Хоча цікаво, як розглядатимуть в цьому контексті ситуацію, якщо погашення сум, нарахованих за ППР, відбудеться за рахунок переплати в разі її наявності в інтегрованій картці платника. Напевно, тут важливо буде спиратися на призначення платежу у платіжних інструкціях.

Самовиправлення

Тут цікаво. Наразі діє дві «воєнні» норми щодо особливостей самовиправлення:

• абз. 14 п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачає, що в разі самостійного виправлення платником податків 9помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ПКУ, та пені;
• новий п. 69.38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ визначає, що тимчасово, на період з 01.08.2023 до припинення або скасування воєнного стану, в разі самостійного виправлення платником податків помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ПКУ, та пені.

Тож в п. 69.38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ вже не йдеться про те, що його норми стосуються самовиправлень у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану. На нашу думку, це свідчить про те, що наразі при самостійному виправлені помилок у податковій звітності навіть за довоєнні періоди самоштраф та пеню нараховувати не потрібно. Єдина умова — здійснити таке самовиправлення потрібно в період з 01.08.2023 до припинення або скасування воєнного стану. Поки що податківці не висловилися на цю тему.

РРО

Законом № 3219 внесено зміни і до Закону про РРО:

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Наразі п. 12 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону про РРО встановлює звільнення від відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону про РРО, вчинені ними в період з 01.01.2022 до 01.10.2023, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій в разі продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

А далі, починаючи з 01.10.2023, суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону про РРО (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій в разі продажу підакцизних товарів), вчинені ними під час продажу товарів, надання послуг на:

• тимчасово окупованих територіях, — по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
• територіях активних бойових дій, — по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
• територіях можливих бойових дій, — по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

Такі положення містить новий п. 14 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону про РРО.

ДО ВІДОМА. Для визначення відповідних територій та часових діапазонів орієнтуємося на Перелік № 309 та стежимо за його актуалізацією.

• 25 % вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;
• 50 % вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.

ВАЖЛИВО! Такі зменшені штрафи не стосуються ФОП, які здійснюють діяльність з продажу підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Їх каратимуть за повною програмою відповідно до ст. 17 Закону про РРО.

ЄСВ

Штрафи та пеня Відповідно до оновлених положень пп. 921 та 922 розд. VIII Закону про ЄСВ:

• тимчасово за порушення, вчинені в період з початку дії воєнного стану до 01.08.2023, штрафні санкції, визначені ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, не застосовуються;
• тимчасово за період з початку дії воєнного стану до 01.08.2023 платникам ЄСВ не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню.

Отже, вбачаємо, що після 01.08.2023 краще не порушувати , адже наразі штрафи та пеня повернулися.

Перевірки А от мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ продовжили й після 01.08.2023 до припинення або скасування воєнного стану (п. 923 розд. VIII Закону про ЄСВ).

ВИНЯТОК. Але наразі з цього мораторію є винятки, адже він більше не поширюється на такі перевірки:

• перевірки, пов’язані з припиненням юридичної особи або підприємницької діяльності ФОП;
• перевірки, що проводяться на звернення платника ЄСВ;
• документальні планові перевірки, передбачені абз. 1–3 п.п. 69.35 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

За аналогією з грошовими зобов’язаннями, донарахованими за результатами перевірок у ППР, для сплати суми ЄСВ, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01.08.2023 та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану, також надано 30-денний пільговий період. Якщо встигнути сплатити відповідну суму в цей період, то штрафи вважатимуться скасованими, а пеня не нараховуватиметься. Але після такої сплати шлях до оскарження закритий.

«Особлива» спрощенка в минулому

Насамкінець зазначимо, що багато питань виникає у колишніх «особливих» спрощенців. Оскільки з 01.08.2023 скасовано можливість для ФОП та юридичних осіб бути платниками ЄП групи 3 за ставкою 2 %, то тим, хто після цієї дати опинився на старій або іншій системі оподаткування, треба визначатися, які перехідні нюанси слід врахувати, щоб рухатися далі. Цій темі ми присвятимо окремий матеріал.

Світлана Куртенок, провідна експертка, ACCA DipIFR