«ЗАРПЛАТА ТА КАДРОВА СПРАВА»:
Компенсація за затримку виплати середнього заробітку мобілізованому працівнику — коли платити? Роз’яснює Держпраці
(коментар до листа Держпраці від 17.03.2023 р. № 380/2/2.1-ЗВ-23а)
Версія для друку
Галина Казначей, консультант газети «Зарплата та кадрова справа»
Проблема «Чи платити компенсацію за затримку середнього заробітку мобілізованих працівників? Чи є різниця, коли роботодавець знав про мобілізацію і не виплачував середній заробіток, і якщо роботодавець не знав про мобілізацію і не виплачував середній заробіток? Якщо затримка виплат відбулася внаслідок бойових дій, чи платити компенсацію?» — відповіді на ці запитання присвячено коментований лист. То яка думка Держпраці?
Головні моменти компенсації В газеті «Зарплата та кадрова справа», № 11/2022 (с. 12) можна докладно прочитати про компенсацію за затримку виплати зарплати з урахуванням реалій воєнного стану.
Стисло нагадаємо. Зокрема, у ст. 2 Закону про компенсацію зазначено, що в разі затримки виплати зарплати на 1 і більше календарних місяців роботодавець зобов’язаний нарахувати та виплатити працівникам компенсацію втрати частини зарплати.
Компенсацію зобов’язані нараховувати усі роботодавці, які «заборговували» зарплату працівникам. Затримку виплати зарплати, нарахованої з 2001 року, компенсують згідно з Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 159.
Насамперед, нагадаємо 10 правил компенсації:
1. Компенсації підлягають грошові доходи.
2. Компенсацію не нараховують, якщо зарплату не виплатили вчасно з вини працівника.
3. При погашенні заборгованості із зарплати частково компенсація розраховується на цю фактично виплачену частину.
4. Сума компенсації визначається окремо за кожен місяць затримки (якщо виплачують заборгованість із зарплати за декілька місяців), а потім підсумовують та нараховують.
5. Суму компенсації включають до фонду оплати праці того місяця, у якому фактично проводиться її нарахування (п.п. 2.2.8 Інструкції № 5).
6. Сума компенсації не враховується при визначенні доплати до МЗП.
7. Сума компенсації не підлягає індексації.
8. Розрахована сума компенсації — це нарахована (тобто «грязна»!) заробітна плата.
9. Сума компенсації — це зарплатна виплата і для ПДФО, ВЗ та ЄСВ є базою у формі зарплати.
10. У Податковому розрахунку компенсацію показуємо як звичайну заробітну плату. Окремим рядком не виділяємо ні в Д1, ні в 4ДФ!
Нюанси компенсації мобілізованим працівникам Далі поговоримо про компенсацію за затримку виплати середнього заробітку мобілізованого працівника.
Нагадаємо, ч. 3 ст. 119 КЗпП зазнала змін з 19.07.2022 р. До цього часу передбачалося, що за мобілізованими працівниками (призваними на строкову військову службу, контрактниками) зберігається місце роботи, посада та середня зарплата, але вже з 19.07.2022 р. у роботодавця залишився обов’язок зберігати лише місце роботи і посаду (виняток — педагогічні та науково-педагогічні працівники, крім тих, що служать за контрактом (див. газету «Бухгалтерія: бюджет», № 33/2022, с. 20 та № 38/2022, с. 5)).
Повернімося до періоду, коли роботодавці мали зберігати середню зарплату, тим паче, що на сьогодні, як показує практика, ще не всі роботодавці розрахувалися з працівниками-солдатами за період до 19.07.2022 р. І звісно, це не може не мати наслідків, але потрібно розібратися з певними нюансами.
В коментованому листі фахівці Держпраці зазначають, що підставами для збереження місця роботи, посади і середнього заробітку на підприємстві є сам факт призову або прийняття працівника на військову службу за контрактом (який підтверджується наданими власнику або уповноваженому ним органу відповідними довідками, витягами з наказів, повістки, розпорядження, витяги із наказів про включення до особового складу військової частини тощо) під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
Тож, отримавши документи щодо мобілізації працівника, роботодавець зобов’язаний провести нарахування середньої заробітної плати такому працівнику за період з дня мобілізації по 18.07.2022 р.1 включно.
Розглянемо три ситуації і визначимося, коли ж компенсацію роботодавцю за затримку виплати доведеться сплатити, а коли — ні.
Ситуація 1 (працівник зник на тривалий час, пізніше надав підтвердження мобілізації). З березня 2022 року працівник перестав виходити на зв’язок. Родичі говорили, що він пішов служити, але жодних підтверджень цьому не було. Лише у вересні 2022 року стало достеменно відомо, що працівника мобілізовано з березня 2022 року. Працівник передав роботодавцю підтвердні документи про включення його до особового складу військової частини. Роботодавець у вересні 2022 року нарахував і виплатив середню зарплату мобілізованому працівнику за весь період по 18.07.2022 р. включно. Чи потрібно виплатити ще й компенсацію?
В коментованому листі фахівці Держпраці зазначили, що компенсація проводиться у разі нарахування, але невиплати грошових доходів громадян у строки, встановлені законодавством.
Тож в описаній вище ситуації, на нашу думку, не виникає обов’язку у роботодавця платити компенсацію за затримку виплат, оскільки роботодавець не мав інформації про працівника (зазвичай непідтверджена та непояснена відсутність до з’ясування її причин табелюється позначкою «НЗ», що потім коригується після пояснення причин відсутності). А як тільки отримав інформацію та підтвердні документи, одразу ж нарахував та виплатив середню зарплату, починаючи з дня мобілізації по 18.07.2022 р. включно. Отже, дохід нарахували й одразу ж виплатили (хоча і здійснені ці дві операції пізніше, ніж мало бути, якби роботодавець вчасно отримав документальне підтвердження служби). Тобто не було заборгованості більше місяця за Кт 661 (у бюджетних роботодавців — Кт 6511).
Зауважимо, що в цій ситуації наказ (розпорядження) на увільнення працівника від роботи у зв’язку із призовом на військову службу під час мобілізації буде датовано вереснем 2022 року, але в тексті наказу зазначатиметься дата призову — березень 2022 року.
Ситуація 2 (через брак коштів роботодавець не виплачував, хоча і нараховував, середній заробіток). Працівника було мобілізовано 25.02.2022 р. Всі підтвердні документи про його мобілізацію було надано своєчасно і кадрова служба видала наказ про увільнення працівника від роботи у зв’язку з мобілізацією з 25.02.2022 р. Роботодавець виплатив за лютий 2022 року середню зарплату мобілізованому в строки, призначені для виплати заробітної плати, разом із зарплатою за лютий 2022 року. У зв’язку з тим, що на підприємстві різко знизилась реалізація продукції, починаючи з березня 2022 року і по 18 липня 2022 року середню зарплату не виплачували, оскільки не було коштів (але її нараховували за Кт 661). Виплату заборгованості середньої зарплати мобілізованому здійснили в лютому 2023 року. Чи слід платити компенсацію за затримку?
А от ця ситуація, кардинально відрізняється від попередньої. Тут виникла заборгованість за Кт 661 (у бюджетних роботодавців — Кт 6511) і погасили її лише у лютому 2023 року. Однозначно, в цій ситуації необхідно буде виплатити компенсацію за затримку, оскільки компенсація проводиться у разі нарахування, але невиплати грошових доходів громадян у строки, встановлені законодавством.
Індекси споживчих цін для розрахунку суми компенсації зарплати ми щомісяця публікуємо на сторінках газети. Зокрема, для виплати у лютому 2023 року можна знайти у газеті «Зарплата та кадрова справа», № 3/2023, с. 32.
Ситуація 3 (роботодавець не нараховував і, відповідно, не виплачував мобілізованому працівнику середній заробіток, на який він мав право до 19.07.2022 р.). Працівник повідомив про мобілізацію одразу в лютому 2022 року, але керівник дав вказівку бухгалтеру нічого не оформляти і не платити, бо грошей немає. Тобто наказу на увільнення не було і заборгованість у бухобліку ніби не виникала. Табель обліку використання робочого часу не вівся. У жовтні працівник поцікавився, де його виплата середньої зарплати з дати мобілізації по 18.07.2022 р., почав погрожувати тим, що звернеться до суду, і в листопаді 2022 року роботодавець таки виплатив середню зарплату. Чи необхідно в цій ситуації виплатити компенсацію за затримку розрахунку?
У цій ситуації, на думку редакції, як і в ситуації 1, компенсація не нараховується. Аргумент — працівнику не було проведено нарахування середнього заробітку у бухгалтерському обліку (за Кт 661; у бюджетних роботодавців — Кт 6511) і при цьому не маємо заборгованості із такої виплати. Фактично роботодавець нарахував виплату із запізненням (це його помилка) і, відповідно, через це і виплату зроблено пізніше. На це фактично вказує і Держпраці у коментованому листі: «компенсація проводиться у разі нарахування, але невиплати грошових доходів громадян у строки, встановлені законодавством».
При цьому вважаємо, що наявність вини роботодавця у несвоєчасному нарахуванні середнього заробітку значення не має. Тож несвоєчасно виданий наказ про увільнення від роботи та збереження місця роботи, посади та середнього заробітку (хоча працівник надав для цього документи своєчасно), значення для нарахування компенсації не має.
Зверніть увагу: те, що роботодавець «одумався» і вирішив виконати норми законодавства вже після 19.07.2022 р., коли скасовано норму про збереження середньої зарплати мобілізованим працівникам, не позбавляє працівника права на середню зарплату, яку йому мали зберігати по 18.07.2022 р. Роботодавець зобов’язаний щодо такого працівника дотримуватися норм ч. 3 ст. 119 КЗпП в редакції, що діяла до 19.07.2022 р. Оскільки, згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Чи є відповідальність за затримку виплат працівникам в період дії воєнного стану Багато хто з роботодавців пояснює невиплату війною в країні. Чи врятує їх це від відповідальності?
В багатьох випадках роботодавці неправильно зрозуміли норму ст. 10 Закону № 21362. І чи були кошти чи не були, людям зарплату переставали виплачувати. Зокрема, у згаданій статті зазначено, що роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Тож, якщо є аргументи, що порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили, тоді відповідальності не буде. Але тут йдеться не про невиплату компенсації, а про звільнення від відповідальності за ст. 265 КЗпП чи від адмінвідповідальності. Отже, якщо є підстави нараховувати компенсацію, то її все одно потрібно нарахувати та виплатити.
Але звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати, в тому числі від нарахування та виплати компенсації за затримку.
Тож, на думку автора, якщо затримували виплату зарплати працівникам більше місяця, навіть внаслідок бойових дій, компенсацію за затримку виплати все одно сплатити доведеться.
