«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
Помилка в судовому рішенні: прикро, але не безнадійно

Зауважимо, що помилки в судовому рішенні — річ не така вже й рідкісна, адже рішення готують люди, а жодна людина не застрахована від помилок. Однак ситуація не безнадійна, і вирішується вона доволі просто. Розглянемо виправлення помилок у судових рішеннях на прикладах господарських та адміністративних справ, які найбільше цікавлять наших читачів. Водночас зауважимо, що алгоритм виправлення помилки в цивільному процесі практично такий самий, як в адміністративному та господарському (див. ст. 269 ЦПКУ 1).

Виправлення помилки в судовому рішенні

Як бачимо, загалом суттєвих відмінностей між процедурою виправлення помилок в адміністративному та господарському процесах немає (власне, як і в цивільному процесі). Єдине, що ст. 253 КАСУ передбачає більш розширений суб’єктний склад осіб, які мають право звернутися до суду із відповідною заявою: учасник справи чи інша заінтересована особа (в господарському процесі «інші заінтересовані особи» не фігурують, лише учасники справи).

Якщо стисло, то алгоритм виправлення помилки в судовому рішенні за ініціативою учасника справи (іншої заінтересованої особи) такий.

► Крок № 1. Звернення до суду, який ухвалив рішення, постанову із заявою про виправлення помилки.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! За подання заяви про виправлення описки чи арифметичної помилки судовий збір не сплачується.

► Крок № 2. Розгляд судом заяви про виправлення помилки у судовому рішенні.

► Крок № 3. Винесення судом ухвали про виправлення помилки в рішенні, постанові або про відмову у внесенні виправлень.

Зауважте: якщо суд виніс ухвалу про відмову у внесені виправлень до рішення, постанови, таку ухвалу можна оскаржити до апеляційної чи касаційної інстанції (якщо ж у виправленні помилки відмовить Верховний Суд, скаржитися, на жаль, вже нікому ).

ДО ВІДОМА. Не слід плутати виправлення помилок у судовому рішенні із винесенням додаткового рішення. Суд може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1. стосовно якої-небудь позовної вимоги, щодо якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2. суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майна, яке підлягає передачі, або дій, що потрібно виконати;
3. суд не вирішив питання про судові витрати (ст. 244 ГПКУ, ст. 252 КАСУ).

Як випливає із вищенаведених процесуальних норм, виправленню підлягають:

• описки;
• арифметичні помилки.

На питання про те, що слід вважати опискою та арифметичною помилкою, відповідає судова практика (див., наприклад, постанови КЦС ВС 4від 21.07.2020 у справі № 521/1074/17 та від 29.01.2021 у справі № 22-ц/354/11; постанову КАС ВС 5від 18.02.2020 у справі № 818/2/14). Позиція судів така:

1. Описка — це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка в правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Водночас суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення.
Однак не кожна помилка має шанс на виправлення. Наприклад, Приватне акціонерне товариство «А» звернулося до Верховного Суду із заявою про виправлення описки в постанові суду, адже у вступній частині постанови суду було зазначено: «Закрите акціонерне товариство “А”», тоді як назва підприємства згідно з інформацією з ЄДР — Приватне акціонерне товариство «А». Однак Верховний Суд відмовив у задоволенні заяви з огляду на те, що на час звернення із позовом у цій справі Приватне акціонерне товариство «А» мало назву «Закрите акціонерне товариство “А”», тому зазначення саме цієї назви у вступній частині судового рішення не може вважатися опискою та не потребує внесення виправлення в судове рішення (ухвала ВП ВС 6від 11.01.2022 у справі № 921/730/13-г/3).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення (постанова КЦС ВС у постанові від 21.07.2020 у справі № 521/1074/17).

2. Арифметична помилка — це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв’язку із використанням несправної техніки.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені застосовані неправильні методики підрахунку та неправильні вихідні дані для проведення арифметичних обчислень.

Також врахуйте, що суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в наданих суду документах, то їх суд не виправляє. Як зазначено у вищезгаданій постанові КЦС ВС від 29.01.2021 у справі № 22-ц/354/11, арифметичні помилки у висновку експерта усуваються шляхом допиту експерта та уточнення ним свого висновку або враховуються судом під час оцінки цього доказу.

Тож вбачається, що у випадку, який розглядаємо, маємо справу з арифметичною помилкою в судовому рішенні, а отже, вона може бути виправлена. Водночас, якщо помилка у судовому рішенні — це помилка позивача, наприклад неправильно розраховано суму заборгованості, то підстав для внесення виправлення в рішення суду немає, адже в такому разі йтиметься вже не про виправлення, а про зміну позовних вимог, а це вже зовсім інша історія.

Катерина Литвиненко, юристка