«НОВИЙ БЮДЖЕТНИЙ ОБЛІК»:
Оприбутковуємо запаси від ліквідації

Лідія Безкоровайна, експертка газети

Демонтаж і розбирання майна

Якщо майно бюджетної установи морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача, воно підлягає списанню (абз. 1 п. 4 Порядку № 1314). Тож, дійсно, установа має право списати таке майно. Списання майна, яке є об’єктом державної власності, регламентується Порядком № 1314. А от на об’єкти комунальної власності він не поширюється, однак може використовуватись як рекомендаційний документ. Своєю чергою, органи місцевої влади, відповідно до Закону про місцеве самоврядування, мають розробити власний документ, який буде регламентувати порядок списання майна комунальної власності.

Оскільки порядок списання об’єктів комунальної власності може відрізнятись у різних органах місцевого самоврядування, а для об’єктів державної власності цей порядок уніфікований, тож саме його вимоги й будемо розглядати. Тим паче, що органи місцевого самоврядування найчастіше враховують вимоги Порядку № 1314, розробляючи власний порядок списання об’єктів комунальної власності. Однак наголошуємо, що для майна комунальної власності вимоги, які далі розглядатимемо, можуть відрізнятись!

Рішення про списання майна Відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку № 1314 суб’єкт господарювання може списати майно, яке перебуває на його балансі, на підставі ухваленого суб’єктом управління рішення надати згоду на його списання. Своєю чергою, суб’єкт управління ухвалює таке рішення лише за погодженням його з державним органом приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

Винятком є списання повністю амортизованих основних засобів, інших необоротних матеріальних активів суб’єкта господарювання, первісна (переоцінена) вартість яких становить менш ніж 50 000 грн. Такі об’єкти можна списати на підставі рішення керівника суб’єкта господарювання (абз. 5 п. 5 Порядку № 1314).

Комісія Визнати об’єкт основних засобів непридатним для використання й ухвалити рішення про його списання може комісія зі списання майна, яку призначає керівник. Головою комісії є заступник керівника установи, а членами — головний бухгалтер або його заступник, працівники інженерних, технічних, технологічних, будівельних, обліково-економічних та інших служб установи, а також залучені на вимогу суб’єкта управління його представники та інші фахівці (п. 9 Порядку № 1314).

Порядок оформлення списання Комісія зі списання майна оглядає майно й установлює факт його непридатності, а також недоцільність проведення його ремонту чи іншого використання. Після цього комісія у протоколі зазначає свої висновки та пропозиції стосовно списання майна. Крім нього, мають бути оформлені такі документи (відповідно до п. 14 Порядку № 1314):

• акт інвентаризації майна, що пропонується до списання;
• акти технічного стану майна, що пропонується до списання;
• акти на списання майна (затверджені наказом № 818);
• інші документи (копія акта про аварію, висновки відповідних інспекцій, державних органів тощо (за наявності)).

Після оформлення всіх необхідних документів комісією зі списання майна установа готує пакет документів для суб’єкта управління, необхідний для отримання згоди на списання майна. Перелік цих документів зазначено в п. 6 Порядку № 1314.

З моменту надходження документів до суб’єкта управління в нього є 30 робочих днів для того, щоб ухвалити рішення про згоду чи відмову на списання майна. Згоду на списання майна оформлюють розпорядчим документом суб’єкта управління, а відмову — листом. Лише після отримання згоди на списання майна установа може розпочати його демонтаж. У результаті демонтажу можуть бути отримані активи, які мають бути оприбутковані у складі запасів, основних засобів, вторинної сировини тощо. У місячний термін після закінчення процедури демонтажу основного засобу, оприбуткування матеріалів, отриманих від ліквідації, установа повинна подати суб’єкту управління звіт про списання майна за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку № 1314. Цей звіт може бути повернений установі для доопрацювання, якщо до нього є зауваження в суб’єкта управління. Для врахування цих зауважень установа має 10 днів, після чого звіт подають на повторний розгляд.

Оприбуткування активів

Від ліквідації основних засобів можуть бути оприбутковані товарно-матеріальні цінності (запчастини, будівельні матеріали, брухт тощо). Відповідно до п. 23 Порядку № 1314 усі вузли, деталі, матеріали та агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, а також матеріали, отримані в результаті списання майна, оприбутковують із відображенням на рахунках бухгалтерського обліку запасів. Отримані в результаті списання майна основні засоби оприбутковують із відображенням на рахунках бухгалтерського обліку основних засобів. Непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати оприбутковують як вторинну сировину (брухт тощо).

Оформити таке оприбуткування слід відповідним первинним документом. Це може бути акт про приймання матеріалів чи інший аналогічний документ. На такому документі має стояти підпис матеріально відповідальної особи, яка прийняла відповідні товарно-матеріальні цінності.

Під час оприбуткування активів від ліквідації основного засобу слід правильно визначити їхню вартість. Щоб вирішити це питання, звернімося до МР з обліку запасів, згідно з п. 5 розд. ІІ яких запаси, отримані у процесі ліквідації основних засобів, оприбутковують за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена на основі вартості подібних запасів у разі наявності їх на балансі суб’єкта державного сектору, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації. Причому витрати на ремонт отриманих матеріальних цінностей, які будуть використовувати як запасні частини, витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням цих запасів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою, включають до їхньої первісної вартості.

Оприбуткований об’єкт запасів визнають активом у той момент, коли його фактично оприбуткували на склад або передали сторонній організації (реалізували), тобто коли достовірно відомо вагу (кількість) отриманих запасів і їхню вартість.

Брухт Докладніше розглянемо особливості оприбуткування брухту від ліквідації основних засобів, оскільки це є досить поширеною господарською операцією.

Почнемо із сутності: у ст. 1 розд. І Закону про металобрухт зазначено, що брухт — це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність унаслідок фізичного або морального зносу й містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів та їх сплавів.

Оприбуткований від ліквідації основних засобів брухт установа може використовувати у процесі провадження діяльності або передати за плату спеціалізованим підприємствам, які збирають і перероблюють цей вид вторинної сировини. У будь-якому разі цей брухт має бути визнано активом та оприбутковано на баланс установи.

Заборонено знищувати, здавати як брухт із кольорових і чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали й дорогоцінне каміння, без попереднього їх вилучення та одночасного оприбуткування придатних для подальшого використання деталей.

Дорогоцінні метали Деякі об’єкти необоротних активів можуть містити дорогоцінні метали. Такими є золото, срібло, платина й метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).

Установи обліковують дорогоцінні метали, зокрема брухт із умістом дорогоцінних металів, згідно з Методрекомендаціями № 780. Згідно із цим документом організацію оперативного обліку дорогоцінних металів забезпечують керівник і головний бухгалтер (бухгалтер) установи, виконання вимог щодо оперативного обліку у структурних підрозділах забезпечують керівники цих підрозділів.

Якщо в установі виникають відходи з умістом дорогоцінних металів, то має бути розроблений внутрішній документ, який передбачатиме:

• умови збирання брухту й відходів з умістом дорогоцінних металів за кожною матеріально відповідальною особою;
• умови збирання та зберігання брухту й відходів з умістом дорогоцінних металів загалом на підприємстві;
• терміни вилучення відходів з умістом дорогоцінних металів з місць їх накопичення та терміни їх переробки в разі використання на виробництві дорогоцінних металів у сировині або матеріалів з їх умістом (п. 5.1 Методрекомендацій № 780).

Для визначення вмісту дорогоцінних металів у брухті та відходах можна скористатися паспортами, формулярами, етикетками або іншими документами, що містять таку інформацію. Відомості про вміст дорогоцінних металів в об’єкті, який демонтують, зазначають у відповідному акті, який складає комісія установи.

Макулатура Макулатура може бути отримана в результаті ліквідації як оборотних активів, так і необоротних. Наприклад, використаний офісний папір, непотрібні бланки документів, які свого часу обліковувались у складі запасів і були списані на витрати, або непотрібні друковані періодичні видання, раніше визнані витратами, можуть перетворитись у макулатуру. Також макулатурою можуть стати непотрібні книжки (довідники, наукова, методична література), які обліковувались як необоротні активи (як правило, малоцінні необоротні матеріальні активи або бібліотечні фонди). Методика їх оцінки буде однаковою, різними будуть лише рахунки для визнання доходу від такого оприбуткування.

ПДВ

Якщо установа є платником ПДВ, то їй слід пам’ятати нюанси обліку ПДВ, пов’язані з оприбуткуванням запасів від ліквідації активів і їх реалізацією. Якщо установа оприбутковує запаси для використання у своїй господарській діяльності, то податкові зобов’язання з ПДВ не нараховують. Якщо ж вона планує реалізувати оприбутковані активи, постає логічне запитання: чи потрібно нараховувати при цьому ПДВ?

Звільнені операції Щоб відповісти на це запитання, звернімося до ПКУ. Відповідно до п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово, до 1 січня 2027 року, від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД.

Перелік таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджено постановою № 15. Якщо в установі здійснюють операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, які утворилися під час розібрання (демонтажу) ліквідованих основних засобів та інших подібних операцій, то обов’язку нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ не виникає. Однак не забуваємо про те, що від обліку та подання звітності щодо таких операцій установу — платника ПДВ ніхто не звільняв.

Попри те що операції з продажу брухту й макулатури звільнені від оподаткування, продавець датою першої події (п. 187.1 ПКУ) має скласти ПН і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені строки (пп. 201.3, 201.10 ПКУ). Особливості складання такої ПН наведені в роз’ясненні контролерів у категорії 101.16 ЗІР.

Звичайна реалізація У разі продажу інших активів (окрім брухту та макулатури згідно з переліком, наведеним у постанові № 15), оприбуткованих від ліквідації, податкові зобов’язання з ПДВ нараховують у загальному порядку за ставкою 20 %.

Реалізація оприбуткованих активів

Брухт Здавання брухту доволі клопіткий процес. Адже обіг брухту в Україні врегульовує окремий Закон про металобрухт, у якому передбачено, що діяльність із заготівлі брухту здійснюють спеціалізовані підприємства, до яких висувається багато вимог.

А ось власники брухту (установи) мають дотримуватися чинних положень Закону про металобрухт, зокрема таких:

• збирати, заготовляти, переробляти, реалізувати промисловий брухт заборонено фізичним особам, такою діяльністю можуть займатися лише суб’єкти господарювання, зареєстровані як юридичні особи, тож простежте, щоби підприємство, що прийматиме брухт, було саме юридичною особою;
• обов’язковою вимогою є оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на брухт, та актів приймання брухту.

Здавання брухту спеціалізованим підприємствам оформлюють як звичайний продаж запасів з оформленням товарно-транспортної накладної. Підтверджувати здавання брухту буде акт приймання металів чорних (вторинних) і брухту та відходів кольорових металів, який підприємству надає приймальний пункт. Ці документи мають зберігатись у власника брухту не менше ніж один рік.

Дорогоцінні метали Брухт і відходи, які містять дорогоцінні метали, передають спеціалізованим підприємствам на підставі договорів купівлі-продажу або на умовах давальницької сировини для виконання послуг переробки, укладених у письмовій формі. У договорі має бути передбачено:

• порядок і місце підготовки брухту та відходів до відбирання проб;
• порядок і місце відбирання проб;
• порядок і місце проведення аналізів;
• порядок узгодження масової частки дорогоцінних металів у брухті та відходах;
• можливість повернути власнику брухт і відходи в разі неузгодженого вмісту дорогоцінних металів;
• терміни надання паспорта на передані брухт і відходи;
• порядок і терміни розрахунків;
• вартість перероблення брухту та відходів (п. 5.4 Методрекомендацій № 780).

Коли установа отримує кошти від реалізації дорогоцінних металів у складі брухту, вона повинна дотримуватися вимог БКУ, у п. 54 ч. 2 ст. 29 якого зазначено, що 80 % коштів, отриманих установами за здане як брухт і відходи золото, платину, метали платинової групи, а також дорогоцінне каміння, і 50 % коштів, отриманих установами за здане як брухт і відходи срібло, належать до доходів загального фонду державного (місцевого) бюджету. Решта коштів зараховується на спеціальний реєстраційний рахунок (четверта підгрупа першої групи) та використовується за установленими напрямами витрат.

Макулатура Аналогічно можна отримати дохід і від реалізації іншої вторинної сировини, зокрема макулатури. Звичайно, він буде набагато меншим порівняно з доходом від здавання брухту, але й не передбачає таких суворих вимог. Єдина особливість — це те, що установи повинні дотримуватися Правил № 1000 і можуть здати лише папір, який дійсно не має жодної користі та не підлягає здаванню до архівного фонду (якщо йдеться про макулатуру від документів установи). Також у макулатуру можна перетворити застарілу літературу, що обліковується в установі, або неактуальні бланки документів.

Звичайно, для цього макулатуру також потрібно оприбуткувати у складі запасів. Первинним документом, на підставі якого установа відображає в обліку її реалізацію, є накладна, де зазначають вагу макулатури, що передана для перероблення, та її вартість реалізації.

Запчастини, будматеріали Установи, звісно, мають право реалізувати оприбутковані під час ліквідації основних засобів запчастини та будматеріали, якщо використовувати їх для власних потреб не планують. Оскільки йдеться про реалізацію запасів, то для цього достатньо рішення керівника установи. Продаж таких активів оформлюватимуть аналогічно до продажу будь-яких запасів установи, що виявилися непотрібними для її діяльності.

Використання коштів від продажу Кошти, отримані від продажу майна установи, є складовою частиною доходів спецфонду. Вони належать до підгрупи 4 першої групи — надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).

Отримані кошти спрямовують на (ч. 4 ст. 13 БКУ):

• ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матцінностей, покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання та транспортування відходів і брухту на приймальні пункти;
• господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг та енергоносіїв.

Бухоблік оприбуткованих активів

Обліковують запаси, отримані в результаті ліквідації активів, на різних субрахунках залежно від призначення таких запасів (табл. 1).

Таблиця 1. Субрахунки для обліку оприбуткованих активів

Субрахунок	Призначення
1513 «Будівельні матеріали»	Обліковують будівельні матеріали, оприбутковані після ліквідації будівлі та призначені для використання під час здійснення будівельних і монтажних робіт.
1515 «Запасні частини»	Обліковують запасні частини, вузли та агрегати, оприбутковані після ліквідації транспортних засобів, машин та обладнання. Оприбутковані активи використовують для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання тощо.
1518 «Інші виробничі запаси»	Обліковують матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини в установі (брухт, утиль тощо).
1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу»	Обліковують активи, що отримані під час ліквідації необоротних активів і призначені для реалізації.

Оприбутковуючи такі запаси, потрібно відобразити дохід або на субрахунку 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі» (якщо оприбутковані активи будуть використовуватися для потреб установи), або на субрахунку 7211 «Дохід від реалізації активів» (якщо установа планує реалізувати такі активи).

Операції з оприбуткування активів від ліквідації є надходженнями в натуральній формі, а тому необхідно не пізніше останнього робочого дня місяця подати відповідну довідку в Казначейство та внести зміни до кошторису (п. 12.7 Порядку № 938, п. 11.17 Порядку № 1407). На підставі цієї довідки проводять касові доходи й витрати через спеціальний реєстраційний рахунок.

Далі на прикладах розглянемо особливості відображення в обліку оприбуткування запасів від ліквідації основних засобів.

Приклад 1. У бюджетній установі ліквідували холодильник, від якого оприбуткували брухт на суму 650,00 грн. У наступному місяці брухт реалізували спеціалізованій організації на суму 685,00 грн. Кошти надійшли на реєстраційний рахунок установи.

У бухобліку ці господарські операції будуть відображені господарськими операціями, наведеними в табл. 2.

Таблиця 2. Бухоблік оприбуткування та реалізації брухту

Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн	Меморіальний ордер
	дебет	кредит
1. Оприбутковано брухт від ліквідації холодильника	1815	2117, 6211, 6415	650,00	№ 4 або № 6
2. Відображено дохід від оприбуткування брухту	2313	7211	650,00	№ 3 та № 14
3. Відображено касові видатки	2117, 6211, 6415	2313	650,00	№ 3 та № 4 або № 6
4. Відображено вартість реалізованого брухту	8211	1815	650,00	№ 13
5. Нараховано дохід від реалізації брухту	2117	7211	685,00	№ 14 і № 4
6. Отримано кошти від спеціалізованої організації	2313	2117	685,00	№ 4 та № 3

Приклад 2. У бюджетній установі списали застарілу літературу та оприбуткували макулатуру на суму 127,00 грн, яку реалізували спеціалізованому підприємству на таку ж суму. Кошти за макулатуру надійшли на поточний рахунок установи.

У бухобліку ці господарські операції будуть відображені господарськими операціями, наведеними в табл. 3.

Таблиця 3. Бухоблік оприбуткування та реалізації макулатури

Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн	Меморіальний ордер
	дебет	кредит
1. Оприбутковано макулатуру	1815	2117, 6211, 6415	127,00	№ 4 або № 6
2. Відображено дохід від оприбуткування макулатури	2313	7211	127,00	№ 3 та № 14
3. Відображено касові видатки	2117, 6211, 6415	2313	127,00	№ 3 та № 4 або № 6
4. Передано макулатуру спеціалізованому підприємству	2111	1815	127,00	№ 4 та № 13
5. Надійшли кошти від спеціалізованого підприємства	2311	2111	127,00	№ 4 та № 3

Приклад 3. У бюджетній установі (неплатник ПДВ) ліквідували обладнання, у складі якого міститься срібло. Установа не має документів, за якими можна визначити вміст срібла, тому передала деталі обладнання, що містять срібло, спеціалізованому підприємству. Спеціалізоване підприємство визначило вагу та вартість срібла, перерахувало на реєстраційний рахунок установи кошти в сумі 1 420,00 грн і надало необхідні підтвердні документи щодо виконаних робіт. 50 % отриманої суми установа перерахувала в дохід бюджету.

У бухобліку ці господарські операції будуть відображені господарськими операціями, наведеними в табл. 4.

Таблиця 4. Бухоблік оприбуткування та реалізації дорогоцінних металів

Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн	Меморіальний ордер
	дебет	кредит
1. Оприбутковано брухт срібла	1815	2117, 6211, 6415	1 420,00	№ 4 або № 6
2. Відображено дохід від оприбуткування срібла	2313	7211	1 420,00	№ 3 та № 14
3. Відображено касові видатки	2117, 6211, 6415	2313	1 420,00	№ 3 та № 4 або № 6
4. Списано собівартість реалізованого брухту срібла	8211	1815	1 420,00	№ 13
5. Нараховано дохід від реалізації брухту срібла	2117	7211	1 420,00	№ 14 і № 4
6. Отримано кошти від спеціалізованої організації	2313	2117	1 420,00	№ 4 та № 3
7. Нараховано заборгованість перед бюджетом за зданий брухт срібла (50 % × 1 420,00 = 710,00 грн)	7211	6312	710,00	№ 14
8. Перераховано в дохід бюджету частину коштів, отриманих від здавання брухту срібла	6312	2313	710,00	№ 3 та № 6

Приклад 4. Під час ліквідації будівлі в установі оприбуткували будматеріали на суму 7 360,00 грн. Їх використали під час здійснення будівельних робіт в установі.

У бухгалтерському обліку господарські операції з оприбуткування будівельних матеріалів будуть відображені господарськими операціями, наведеними в табл. 5.

Таблиця 5. Бухоблік оприбуткування та використання будівельних матеріалів

Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн	Меморіальний ордер
	дебет	кредит
1. Оприбутковано будівельні матеріали	1513	2117, 6211, 6415	7 360,00	№ 4 або № 6
2. Відображено дохід від оприбуткування будматеріалів	2313	7112	7 360,00	№ 3 та № 14
3. Відображено касові видатки	2117, 6211, 6415	2313	7 360,00	№ 3 та № 4 або № 6
4. Використано будматеріали під час здійснення капітального будівництва	1311	1513	7 360,00	№ 13

Приклад 5. Під час ліквідації автомобіля в установі оприбуткували запасні частини. Комісія установи визначила їхню вартість у розмірі 3 500,00 грн. Ці запчастини використали для проведення поточного ремонту іншого автомобіля установи.

У бухобліку ці господарські операції будуть відображені господарськими операціями, наведеними в табл. 6.

Таблиця 6. Бухоблік оприбуткування та використання запасних частин

Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн	Меморіальний ордер
	дебет	кредит
1. Оприбутковано запасні частини	1515	2117, 6211, 6415	3 500,00	№ 4 або № 6
2. Відображено дохід від оприбуткування запасних частин	2313	7112	3 500,00	№ 3 та № 14
3. Відображено касові видатки	2117, 6211, 6415	2313	3 500,00	№ 3 та № 4 або № 6
4. Використано запасні частини під час здійснення ремонту автомобіля	8013	1515	3 500,00	№ 13