«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
Працівник придбав товар. Чи буде податковий кредит у підприємства?

Відповідно до п.п. «а» п. 198.1 ПКУ до ПК відносяться суми ПДВ, сплачені / нараховані в разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг. Водночас ПК звітного періоду визначається з огляду на договірну (контрактну) вартість товарів / послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (п. 198.3 ПКУ).

Положення п.п. 14.1.195 ПКУ визначають, що працівник — фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону. Отже, якщо працівник в межах своїх трудових функцій за дорученням та за рахунок підприємства придбав для підприємства товар, то така операція цілком «вписується» в положення пп. 198.1 та 198.3 ПКУ. Водночас неважливо, чи видали працівнику кошти під звіт або ж він витратив з такою метою власні кошти, які роботодавець потім відшкодував.

Щодо підтвердних документів, за якими можна ідентифікувати операцію, не має бути проблем, адже працівник (підзвітна особа) має додати їх до Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі — Звіт). Нагадаємо, що форму Звіту, а також порядок його складання затверджено наказом МФУ від 28.09.2015 № 841.

ДО ВІДОМА. З 01.04.2023 із набранням чинності Законом № 2888 1у документуванні підзвітних операцій відбудуться суттєві зміни. Зокрема, в інформаційному листі № 2/2023 податківці з огляду на майбутню редакцію п.п. 170.9.2 ПКУ зауважили: «У разі якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку для проведення розрахунків застосував платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити, вартість витрат засвідчується документом (випискою та/або відомостями з рахунку) в електронній або паперовій формі, що містить визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітований такий платіжний інструмент». Чи буде податківцям достатньо такого документа і для ідентифікації операції з точки зору оподаткування ПДВ, наразі невідомо.

Однак для того щоб підприємство отримало право на ПК, цього недостатньо, адже п. 198.6 ПКУ визначає, що не відносяться до ПК суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені ПН, зареєстрованими в ЄРПН, чи іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.

Своєю чергою, п.п. «б» п. 201.11 ПКУ передбачає, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до ПК без отримання ПН, є, зокрема, касові чеки, які містять:

• суму отриманих товарів / послуг;
• загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника).

Водночас з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів / послуг не може перевищувати 200 грн за день (без урахування податку).

НЮАНС. У разі використання платниками для розрахунків зі споживачами РРО та/або ПРРО касовий чек має містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму ПДВ, що сплачується у складі загальної суми.

Отже, якщо сума придбання не перевищує 200 грн (без урахування ПДВ) та касовий чек відповідає вищенаведеним вимогам, то підприємство має право сформувати ПК за такою операцією без отримання ПН. При цьому в колонці 2 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» таблиці 2.1 розділу II «Податковий кредит» додатка 1 до декларації з ПДВ вказують ІПН постачальника — платника ПДВ, зазначений у такому касовому чеку (категорія 101.24 ЗІР).

ВАЖЛИВО! Податківці в категорії 101.24 ЗІР , відповідаючи на питання, чи відображається в розділі II декларації з ПДВ касовий чек, в якому загальна сума отриманих товарів перевищує 200 грн (без урахування ПДВ), зауважують, що за таких обставин платник податку в разі відсутності ПН не має права віднести до складу ПК ані всю суму ПДВ, ані її частину, а отже, такий чек у розділі II податкової декларації з ПДВ не відображається.

Отже, якщо вартість придбаних товарів перевищує 200 грн (без урахування ПДВ), то для отримання права на ПК підприємству потрібна від постачальника ПН, зареєстрована в ЄРПН. Водночас у полі «Отримувач (покупець)» мають бути зазначені реквізити підприємства. А отже, працівник, який здійснює придбання, має повідомити постачальника, що робить він це за дорученням та за рахунок підприємства. Інакше постачальник складе ПН на неплатника, а підприємство, відповідно, права на ПК не отримає.

Які саме аргументи працівник має використати в такому разі, законодавство не визначає. Тож усе залежить від ситуації. Наприклад, у магазинах торговельної мережі METRO працівник під час оплати товару може надати касиру картку METRO, оформлену на підприємство. Інколи постачальнику достатньо усного повідомлення від покупця. Але про всяк випадок доцільно забезпечити працівника документом довільної форми, в якому вказати, що особа (зазначити прізвище, ім'я, по батькові) є працівником підприємства (зазначити найменування підприємства, його ІПН і код за ЄДРПОУ) та здійснює придбання товарів / послуг за дорученням і за рахунок такого підприємства.

Насамкінець зазначимо, що податківці в категорії 101.13 ЗІР зауважують наступне: оскільки документи, що підтверджують витрати, понесені підзвітною особою під час виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок платника податку, подаються разом зі Звітом, то датою формування ПК на підставі ПН та інших документів (які дають право на формування податкового кредиту без отримання ПН) є дата подання Звіту підзвітною особою.

Світлана Куртенок, провідна експертка, ACCA DipIFR