Статті

«

«МЕДИЧНА БУХГАЛТЕРІЯ»:
Оприлюднення фінансової звітності: хто, де, коли?

Чинне законодавство, а точніше Закон про бухоблік, вимагає від підприємств не лише складати, а й оприлюднювати фінансову звітність. Які саме підприємства повинні це робити, у які строки — ці та інші нюанси розглянемо у статті.

21 лютого, 2023

Хто зобов’язаний оприлюднити фінзвітність?

Суб’єкти господарювання, які зобов’язані оприлюднювати фінансову звітність, зазначені в ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік. КНП можуть потрапити під норми абз. 2 ч. 3 ст. 14 цього Закону, які передбачають, що великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, і середні підприємства зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, наступного за звітним періодом, оприлюднити річну фінансову звітність і річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй вебсторінці (у повному обсязі).

Нагадаємо, хто ж належить до великих і середніх підприємств. Ці особи вказані в ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік (табл. 1).

Таблиця 1. Критерії великих і середніх підприємств

Категорії підприємств

Показники

Середнє

До цієї категорії належать підприємства, які не відповідають критеріям для малих підприємств і показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

  • балансова вартість активів — до 20 млн євро (для фінансової звітності за 2022 рік; за показниками за 2021 рік — це 646 179 848,05 грн);
  • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 40 млн євро (для фінансової звітності за 2022 рік; за показниками за 2021 рік — це 1 292 359 696,11 грн);
  • середня кількість працівників — до 250 осіб включно.

Велике

До цієї категорії належать підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств і показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

  • балансова вартість активів — понад 20 млн євро (646 179 848,05 грн);
  • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — понад 40 млн євро (1 292 359 696,11 грн);
  • середня кількість працівників — понад 250 осіб.

Тому ті КНП, які відповідають зазначеним критеріям, зобов’язані оприлюднити свою фінансову звітність за 2022 рік не пізніше ніж до 01.06.2023 разом з аудиторським висновком на своїй вебсторінці (у повному обсязі).

Яку фінзвітність оприлюднюють КНП?

КНП, які належать до середніх і великих підприємств, складають та оприлюднюють повний комплект фінзвітності відповідно до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Податківці в консультації з категорії 102.20.02 ЗІР підкреслюють, що неприбуткові установи та організації, до яких зазвичай належать КНП, подають разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації Баланс, Звіт про фінансові результатиЗвіт про рух грошових коштівЗвіт про власний капітал і Примітки до річних звітів (форми № 1–5).

Крім того, КНП, які належать до середніх і великих підприємств, оприлюднюють звіт про управління. Згідно із ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік звіт про управління подають разом із річною фінансовою звітністю та консолідованою фінзвітністю. Положення п. 2 Порядку № 419 установлюють, що річна фінансова звітність і річна консолідована фінзвітність разом із відповідними аудиторськими звітамизвітом про управління мають бути оприлюднені на вебсторінці або вебсайті підприємства (у повному обсязі) та іншим способом у випадках, визначених законодавством, у форматі, який унеможливлює внесення змін до фінансової звітності іншими користувачами.

Звіт про управління

З метою систематизації та порівнянності інформації ЗОЗ-КНП формують звіт про управління за такими напрямами:

  • організаційна структура та опис діяльності підприємства;
  • результати діяльності;
  • ліквідність і зобов’язання;
  • екологічні аспекти;
  • соціальні аспекти та кадрова політика;
  • ризики;
  • дослідження та інновації;
  • фінансові інвестиції;
  • перспективи розвитку.

Для зручності користувачів відповідну інформацію за напрямами доцільно навести у звіті за окремими розділами. Крім того, можна розміщувати посилання на загальнодоступні джерела, які містять інформацію, розкриття якої передбачено у звіті. Підприємство може розширити звіт про управління додатковою інформацією.

Підприємства, які згідно з критеріями, наведеними в ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік, належать до великих підприємств, крім зазначеної інформації, мають зазначати у звіті нефінансові показники діяльності, які містять інформацію щодо впливу діяльності таких підприємств на довкілля. Також вони наводять інформацію про соціальні питання, у тому числі питання соціального захисту працівників підприємства, поваги прав людини, боротьби з корупцією та хабарництвом, а саме:

  • стислий опис моделі діяльності підприємства;
  • опис політики, яку провадить підприємство, щодо зазначених питань;
  • результат такої політики;
  • основні ризики, пов’язані із зазначеними питаннями, що стосуються діяльності підприємства, у тому числі (якщо доречно) ділові відносини, послуги, які можуть спричинити негативні наслідки в цих сферах, та яким чином підприємство управляє цими ризиками;
  • основні нефінансові показники, що характеризують діяльність підприємства.

Якщо підприємство не провадить політики щодо зазначених питань, то слід чітко й аргументовано пояснити, чому саме так відбувається. А от середні підприємства навіть не повинні пояснювати ці питання, адже їм дозволено не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію.

Використовуючи Методрекомендації № 982, подамо схематично, яку саме інформацію та за якими напрямами мають наводити ЗОЗ-КНП у звіті про управління (табл. 2).

Незважаючи на різноманіття та обсяг інформації, яку подають у складі звіту про управління, можна виділити такі основні моменти:

1) звіт про управління можна використовувати як платформу для додаткового трактування фінансової звітності, також туди можна включати інформацію, яка з тих чи інших причин не була висвітлена в межах фінзвітності;

2) у звіті велика увага приділяється стратегії та ризикам: в умовах невизначеності користувачам вкрай важливо ухвалювати рішення, розуміючи, які напрями планує розвивати підприємство та що може йому завадити;

3) не останнє місце у звіті посідає також інформація щодо соціальної відповідальності: як компанія дбає про працівників, навколишнє середовище тощо.

Таблиця 2. Розкриття інформації у звіті про управління

Напрям

Інформація, яку слід розкрити

Організаційна структура та опис діяльності підприємства

Інформація про організаційну структуру підприємства, його стратегію та цілі, сферу його діяльності за географічним розташуванням і галузевим спрямуванням, а також інформація про послуги, які надає підприємство, його ринкову частку в різних сегментах, у яких провадить свою діяльність підприємство (за наявності таких відомостей), тощо.

Результати діяльності

Аналіз результатів діяльності підприємства, включаючи пояснення щодо динаміки розвитку протягом звітного періоду.

Ліквідність і зобов’язання

Інформація про основні джерела забезпечення ліквідності (активи, які забезпечують своєчасне виконання зобов’язань), наявні зобов’язання, їхні види та строки їх погашення, умовні зобов’язання, їхні види та оцінка їх можливого впливу на ліквідність.

Також рекомендується наводити фактори, які впливають або згодом можуть вплинути на ліквідність.

Екологічні аспекти

Інформація щодо впливу діяльності підприємства на навколишнє середовище залежно від галузі, у якій функціонує підприємство, і від заходів з охорони довкілля та зменшення впливу діяльності підприємства на навколишнє середовище.

Показники, що характеризують:

  • раціональне використання води;
  • управління відходами;
  • викиди парникових газів;
  • споживання енергії тощо.

Соціальні аспекти та кадрова політика

Інформація про:

  • загальну кількість працівників та частку жінок на керівних посадах;
  • заохочення (мотивацію) працівників;
  • охорону праці та безпеку;
  • навчання та освіту персоналу;
  • рівні можливості працевлаштування;
  • повагу прав людини;
  • заходи з боротьби з корупцією та хабарництвом тощо.

Ризики

Інформація про політику підприємства щодо управління операційними та фінансовими ризиками (ринковий ризик, кредитний ризик, ризик ліквідності) з описом їхнього впливу на діяльність підприємства, а також підходів або інструментів, які підприємство використовує для зменшення впливу таких ризиків на його діяльність, тощо.

Дослідження та інновації

Загальна інформація про дослідження, інноваційну діяльність і розробки, які проводить підприємство, обсяг витрат на такі заходи та їхній вплив на діяльність підприємства.

Фінансові інвестиції

Загальна інформація про фінансові інвестиції підприємства в цінні папери інших підприємств, фінансові інвестиції в асоційовані й дочірні підприємства тощо.

Перспективи розвитку

Інформація про перспективи розвитку підприємства з урахуванням ризиків та викликів під час провадження діяльності.

Який аудиторський висновок треба додати до фінзвітності?

Обов’язковий аудит фінансової звітності — аудит фінзвітності (консолідованої фінзвітності) суб’єктів господарювання (їхніх груп), утворень без статусу юридичної особи, які відповідно до законодавства зобов’язані оприлюднити або надати таку фінансову звітність (консолідовану фінансову звітність) користувачам фінзвітності разом з аудиторським звітом, а також комбінованої (субконсолідованої) фінзвітності банківських груп і небанківських фінансових груп, інших утворень, які відповідно до законодавства зобов’язані надати таку звітність разом зі звітом суб’єкта аудиторської діяльності, що проводиться суб’єктами аудиторської діяльності на підставах і в порядку, передбачених Законом № 2258 (пп. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 2258).

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону № 2258 замовник має право вільно вибрати суб’єкта аудиторської діяльності, дотримуючись вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Водночас треба врахувати, що обов’язковий аудит фінзвітності мають право проводити не всі аудитори.

Так, суб’єкти аудиторської діяльності можуть надавати аудиторські послуги лише після включення їх до Реєстру аудиторів і суб’єктів аудиторської діяльності (далі — Реєстр) (ч. 1 ст. 20 Закону № 2258).

Реєстр складається з таких розділів (ч. 1 ст. 21 Закону № 2258):

1) аудитори;

2) суб’єкти аудиторської діяльності;

3) суб’єкти аудиторської діяльностіякі мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності;

4) суб’єкти аудиторської діяльностіякі мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, які становлять суспільний інтерес.

Обов’язковий аудит фінзвітності КНП можуть провести суб’єкти з 3-ї та 4-ї групи. Їх перелік розміщений на сайті Аудиторської палати України.

В аудиторському звіті за результатами обов’язкового аудиту має бути щонайменше така інформація (ч. 3 ст. 14 Закону № 2258):

1) повне найменування юридичної особи; склад фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності; звітний період і дата, на яку складено звітність; також зазначають, відповідно до яких стандартів складено фінзвітність або консолідовану фінзвітність (за МСФЗ чи НП(С)БО, за іншими правилами);

2) твердження про застосування міжнародних стандартів аудиту;

3) чітко висловлена думка аудитора, немодифікована або модифікована (думка із застереженням, негативна чи відмова висловити думку), про те, чи розкриває фінзвітність або консолідована фінзвітність в усіх істотних аспектах достовірно та об’єктивно фінансову інформацію згідно з МСФЗ або НП(С)БО та чи відповідає вимогам законодавства з питань її складання. Якщо суб’єкт аудиторської діяльності не може висловити аудиторську думку, звіт має містити відмову від висловлення думки;

4) окремі питання, на які суб’єкт аудиторської діяльності вважає за доцільне звернути увагу, але які не вплинули на висловлену думку аудитора;

5) про узгодженість фінансової інформації у звіті про управління (консолідованому звіті про управління), який складають відповідно до законодавства, з фінансовою звітністю (консолідованою фінансовою звітністю) за звітний період та/або з іншою інформацією, отриманою аудитором під час аудиту, а за наявності суттєвих викривлень у звіті про управління наводять опис таких викривлень та їхній характер;

6) суттєва невизначеність, яка може ставити під сумнів здатність продовжити діяльність юридичної особи, фінансову звітність якої перевіряють, на безперервній основі в разі наявності такої невизначеності;

7) основні відомості про суб’єкта аудиторської діяльності, який провів аудит (повне найменування, місцезнаходження, інформація про включення до Реєстру).

Зауважимо також, що КНП, які вважаються великими підприємствами, належать до підприємств, які становлять суспільний інтерес.

ЦИТАТА. «Підприємстващо становлять суспільний інтерес, — підприємства — емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік належать до великих підприємств».

(ст. 1 Закону про бухоблік)

Для таких підприємств додатково до наведеної вище інформації в аудиторському звіті мають бути зазначені такі відомості (ч. 4 ст. 14 Закону № 2258):

1) найменування органу, який призначив суб’єкта аудиторської діяльності на проведення обов’язкового аудиту;

2) дата призначення суб’єкта аудиторської діяльності та загальна тривалість виконання аудиторського завдання без перерв з урахуванням продовження відповідних повноважень, які були, та повторних призначень для надання послуг з обов’язкового аудиту;

3) аудиторські оцінки, які включають, зокрема:

а) опис та оцінку найбільш значущих ризиків суттєвого викривлення інформації у фінансовій звітності (консолідованій фінансовій звітності), яку перевіряють, зокрема внаслідок шахрайства;

б) чітке посилання на відповідну статтю або інше розкриття інформації у фінансовій звітності (консолідованій фінансовій звітності) для кожного опису та оцінки найбільш значущих ризиків у звітності, яку перевіряють;

в) стислий опис заходів, вжитих аудитором для врегулювання таких ризиків;

г) якщо це доречно, основні застереження щодо таких ризиків;

4) пояснення щодо того, якою мірою вважалося можливим виявити порушення, зокрема шахрайство, під час обов’язкового аудиту;

5) підтвердження того, що думка аудитора, наведена в аудиторському звіті, узгоджується з додатковим звітом для аудиторського комітету;

6) твердження про ненадання неаудиторських послуг, визначених ст. 6 Закону № 2258, і про незалежність ключового партнера з аудиту та суб’єкта аудиторської діяльності від юридичної особи під час проведення аудиту;

7) інформація про інші надані аудитором або суб’єктом аудиторської діяльності послуги юридичній особі або контрольованим нею суб’єктам господарювання, крім послуг з обов’язкового аудиту, що не розкрита у звіті про управління або у фінансовій звітності;

8) пояснення щодо обсягу аудиту та властивих для аудиту обмежень.

Воєнні особливості оприлюднення фінзвітності

Якщо у воєнний період звітність не була оприлюднена в передбачені для цього терміни, підприємство без негативних для себе наслідків зможе зробити це протягом трьох місяців після припинення / скасування воєнного стану. Так, відповідно до пп. 4 1 і 2 п. 1 Закону № 2115 у період дії воєнного стану, а також протягом трьох місяців після його припинення чи скасування особи, відповідальні за своєчасне та в повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності, звільняються від відповідальності за порушення строків оприлюднення річної фінзвітності з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління тощо. Юрособи, які зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність разом із відповідними звітами, оприлюднюють таку звітність у повному обсязі згідно із законодавством протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неоприлюднення.

Використані документи

Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

Закон № 2115 — Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 № 2115-IX.

Закон № 2258 — Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 № 2258-VIII.

Методрекомендації № 982 — Методичні рекомендації зі складання звіту про управління, затверджені наказом МФУ від 07.12.2018 № 982.

НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом МФУ від 07.02.2013 № 73.

Порядок № 419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 № 419.

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку