«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
Зустрічаймо зміни в законодавстві: «енергетичні» й не тільки…

Про що йдеться

Наразі йтиметься про Закони України:

• «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» від 13.12.2022 № 2836-IX (далі — Закон № 2836);
• «Про внесення зміни до розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» від 13.12.2022 № 2837-IX (далі — Закон № 2837).

Обидва закони набрали чинності 03.01.2023.

«Генераторні» зміни

Напевно найочікуванішим для багатьох було вирішення дозвільних, податкових та штрафних питань тих суб’єктів господарювання, які змушені були придбати генераторні установки, щоб мати можливість пережити війну. Коло проблем, з якими зіткнулися щасливі власники генераторів, ми окреслили в матеріалі «Резервні джерела енергії чи генератори проблем? Або Купили генератор: про що варто замислитися?» // «ПБ», № 48/2022, с. 5. Також ми проаналізували, як законодавці пропонують вирішити ці проблеми в законопроєкті № 8196. Нарешті зазначений законопроєкт став повноцінним законом (Закон № 2836), і ми раді констатувати, що в ньому все залишилось так само, як ми й очікували. Це означає, що власники генераторів можуть не турбуватися про таке:

① Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Адже в розд. ІХ «Прикінцеві положення» Закону № 2707 2додано п. 12 такого змісту: «тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні <…> та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, дозволяється експлуатація генераторів, систем безперебійного електроживлення, електрогенераторних установок без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, крім випадків, якщо вони є невід’ємною частиною об’єкта нерухомого майна, введеного в експлуатацію до 24 лютого 2022 року».

② Екологічний податок. Зазвичай його мають сплачувати суб’єкти господарювання, якщо під час провадження своєї діяльності вони здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення. Проте тепер з’явився новий п. 46 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ: «тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування розділу VIII цього Кодексу не вважаються стаціонарними джерелами забруднення у значенні, наведеному у підпункті 14.1.230 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД».

③ Реєстрацію акцизного складу. Відповідно до положень нового п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, в доповнення до критеріїв, визначених п.п. 14.1.6 ПКУ, не є акцизним складом:

• приміщення або територія, в тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів;
• приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких виконуються умови, зазначені в абзаці другому цього пункту, та одночасно зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

④ Дозвіл на зберігання пального. Статтю 18 Закону № 481 3доповнено новими положеннями, відповідно до яких на період дії воєнного стану та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:

• суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів;
• зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі безоплатного подання до територіальних податкових органів декларації про провадження господарської діяльності зі зберігання пального.

Така декларація може бути подана у довільній формі (водночас вона має містити інформацію, передбачену в ст. 18 Закону № 481) нарочно, поштою або в електронному вигляді (за вибором суб’єкта господарювання). З моменту її подання декларація надає суб’єкту право на зберігання пального у відповідних обсягах. Нехтувати поданням декларації не варто, адже якщо суб’єкта господарювання піймають на зберіганні пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії та за відсутності належним чином поданої декларації, до нього застосують відповідальність, передбачену ст. 17 Закону № 481 за здійснення зберігання пального без ліцензії (штраф 500 тис. грн).

І тут напрошується запитання: як бути тим суб’єктам господарювання, які придбали генератор під час дії воєнного стану, але до 03.01.2023? Адже саме з цієї дати набрав чинності Закон № 2836, який додав усі ці зміни. Вважаємо, що нові положення мають діяти також і заднім числом. Такого висновку доходимо через те, що в усіх вищенаведених положеннях фігурує фраза: «на період дії воєнного стану». Коли ж законодавці хочуть обмежити дію норми датою набрання чинності відповідним законом, то зазвичай пишуть: «на період до припинення або скасування воєнного стану на території України». Отже, сподіваємося, що в цій ситуації це не марна гра слів.

Звільнення від оподаткування ПДВ, акцизом, ввізним митом

Закон № 2836 та Закон № 2837 запровадили додаткові тимчасові пільги:

① Підрозділ 2 розд. ХХ ПКУ доповнили новими пунктами, положення яких передбачають тимчасове (на період дії воєнного стану на території України, але не довше ніж до 1 травня 2023 року) звільнення від оподаткування ПДВ таких операцій:

• ввезення, переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених п. 921 розд. XXI МКУ (п. 87 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) 4.

ДО ВІДОМА. Згідно з новим п. 921 розд. XXI МКУ (цей пункт доданий Законом № 2837) на такий самий період звільняються від оподаткування ввізним митом товари, що ввозяться на митну територію України для вільного обігу підприємствами або громадянами, у тому числі переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, що класифікуються за визначеними в цьому пункті кодами УКТ ЗЕД (серед таких товарів, зокрема, електроізоляційні масла, смоли, прокат текстурований, литі вироби з нековного чавуну, дріт алюмінієвий, двигуни внутрішнього згорання, фільтри для очищення води, електрогенератори, трансформатори, електричні акумулятори тощо).

Можна побачити, що в п. 921 розд. XXI МКУ йдеться про звільнення від ввізного мита не лише «поштового», а й «звичайного» імпорту відповідних товарів. Проте положення п. 87 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ звільняють від ввізного ПДВ лише «поштовий» імпорт. Вважаємо, що справа тут у тому, що ПДВ-звільнення «звичайного» імпорту певних товарних позицій передбачено п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ 5;

• ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів, визначених п. 923 розд. XXI МКУ, що безоплатно надаються Енергетичним співтовариством як допомога на користь суб’єктів господарювання, що мають ліцензії на окремі види господарської діяльності на ринку електричної енергії (виробництво електричної енергії, передача електричної енергії, розподіл електричної енергії), та ввозяться такими суб’єктами на митну територію України для цілей відновлення та ремонту інфраструктури таких підприємств за погодженням з Міненерго (п. 88 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

ДО ВІДОМА. Своєю чергою, п. 923 розд. XXI МКУ звільнив від оподаткування ввізним митом товари, що ввозяться на таких самих умовах і в такий самий період. Водночас положеннями цього пункту визначено конкретні коди товарів за УКТ ЗЕД, до яких таке звільнення застосовується. Серед таких товарів одяг та додаткові речі з незатверділої вулканізованої гуми (крім хірургічних), вироби литі з чорних металів, водонепроникне взуття, вироби мідні та алюмінієві (провід кручений, троси, плетені шнури), електроди, двигуни турбореактивні, акумулятори електричні, електрогенератори, трансформатори тощо.

② Додано новий п.п. 69.51 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, відповідно до якого звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів (крім товарів за товарними позиціями 2203–2208, 2401–2403 та кодами 2103 90 30 00, 2106 90, 3824 99 96 20 згідно з УКТ ЗЕД) громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для подальшої їх безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі:

• Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад;
• Національній гвардії України;
• Службі безпеки України;
• Службі зовнішньої розвідки України;
• Державній прикордонній службі України;
• Міністерству внутрішніх справ України;
• іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам.

ДО ВІДОМА. За дотримання зазначених умов товари 6звільняються також і від оподаткування ввізним митом (п. 922 розд. XXI МКУ).

Також відповідно до нового п.п. 69.52 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ звільняються від оподаткування акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України товарів, що класифікуються за кодами 8702 10 19 10, 8702 10 19 90, 8702 90 11 00, 8702 90 19 00, 8703, 8704 згідно з УКТ ЗЕД, якщо такі товари ввозять громадські об’єднання та/або благодійні організації на таких самих умовах, що передбачені у п.п. 69.51 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

НАГАДАЄМО. Положення п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ є чинними на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Окремо звертаємо увагу на таке: товари, які відповідно до положень пп. 69.51, 69.52 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ та п. 922 розд. XXI МКУ під час їх ввезення на територію України були звільнені від оподаткування ПДВ, акцизним податком, ввізним митом, мають бути передані відповідним отримувачам не пізніше 45 к. дн. (або 90 к. дн. якщо щодо таких товарів після завершення їх митного оформлення здійснювалося на території України підтверджене документально технічне обслуговування та/або ремонт) із дня завершення митного оформлення таких товарів.

У разі порушення такого строку або нецільового використання товарів платник податку зобов’язаний сплатити суму ПДВ, акцизного податку та мита, що мали бути сплачені при ввезенні, а також пеню.

Штрафне звільнення: оновлена версія

Законодавці оновили положення п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ та підкоригували умови, за яких платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов’язки, звільняються від відповідальності за їх несвоєчасне виконання. Водночас оновлені положення цього підпункту застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року (п. 1 розд. ІІ Закону № 2836).

Реєстрація ПН/РК Платники ПДВ, які мають можливість своєчасно виконувати свої обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання обов’язків щодо реєстрації в ЄРПН ПН/РК, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року (а для ПН/РК, складених за операціями, визначеними пп. 198.5 та 199.1 ПКУ, — не пізніше 20 липня 2022 року).

НАГАДАЄМО. Попередня редакція п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачала, що для уникнення штрафів платники мали зареєструвати відповідні ПН/РК в ЄРПН до 15 липня 2022 року, а отже, ті платники, які здійснили таку реєстрацію починаючи з 15 липня 2022 року, мали бути притягнені до відповідальності. До того ж було не чітко прописано, яких саме ПН/РК це стосується, адже формально йшлося про ті ПН/РК, граничний термін реєстрації яких припав на період з 24.02.2022 до 27.05.2022 7, а це фактично ПН/РК, складені у лютому–квітні 2022 року. Проте податківці та Мінфін власними роз’ясненнями штучно поширили «пільгу» і на травневі ПН/РК.

Наразі ж законодавці чітко визначили, що безштрафна реєстрація поширюється на ПН/РК, складені в період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, а також подарували додаткові безштрафні дні. Тож звільняються від відповідальності також і ті платники податків, які вчинили реєстрацію в ЄРПН відповідних ПН/РК:

• 15 липня 2022 року — щодо реєстрації «звичайних» ПН/РК;
• у період з 15 липня 2022 року по 20 липня 2022 року (включно) — для ПН/РК, складених відповідно до пп. 198.5 та 199.1 ПКУ.

Подання звітності Більш чітко прописано й умови, за яких несвоєчасне подання податкової звітності, у тому числі передбаченої п. 46.2 ПКУ 8, обійдеться без штрафів.

► Умова 1. Таку податкову звітність складено за звітні (податкові) періоди:

• 2021 рік — для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період, граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року;
• I квартал 2022 року — для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період;
• за лютий–травень 2022 року — для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період).

►  Умова 2. Подання такої звітності до контролюючого органу відбулося не пізніше 20 липня 2022 року (у попередній редакції було «до 20 липня 2022 року», а отже, і тут законодавці подарували один додатковий безштрафний день).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Крім цього, тепер передбачено, що платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону про бухоблік зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності за:

• неподання або несвоєчасне подання річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом;
• уточнюючого розрахунку до річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що подається на підставі абз. 3 п. 50.1 ПКУ 9.

Але обов’язковою умовою тут є виконання таких обов’язків протягом 3 місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Сплата податків Несвоєчасна сплата податків та зборів за такі звітні (податкові) періоди, як 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень–травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду) обійдеться без штрафів за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року. А для сплати ПДФО та/або ВЗ — не пізніше 31 грудня 2022 року. Отже, тут також маємо подарунок від законодавців у вигляді подовження безштрафного періоду.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Наразі окремо прописали умови щодо сплати грошових зобов’язань, визначених контролюючими органами. Якщо граничний строк сплати таких зобов’язань припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, а їх фактична сплата відбулась не пізніше 1 серпня 2022 року, то до відповідальності за прострочення платника не притягнуть.

Скасування застосованих штрафів Як бачимо, щодо низки випадків порушення строків реєстрації ПН/РК, подання податкової звітності та сплати грошових зобов’язань помилування відбулося заднім числом. А як бути, якщо податківці вже встигли застосувати відповідні санкції? Радує, що законодавці про це подбали. В такому разі ППР 10, якими були визначені штрафні санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов’язків (крім сплати ПДФО/ВЗ), вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом № 2836 (тобто з 03.01.2023). І якщо сплата за такими ППР вже відбулася, то логічно, що після їх скасування в ІКП 11має утворитися переплата, яку можна повернути або якою можна скористатися під час сплати майбутніх платежів.

А от що стосується ПДФО та ВЗ, то нараховані та сплачені (стягнуті) раніше суми штрафних санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату ПДФО та/або ВЗ із сум доходів, зазначених у податковій звітності за І квартал 2022 року, поданій не пізніше 20 липня 2022 року, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податків, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів.

Самоштрафи Попередня редакція положень щодо нарахування платниками податків штрафів у разі самостійного виправлення помилок у податковій звітності дозволяла податківцям трактувати їх так:

• якщо платник податків занизив податкове зобов’язання в податковій звітності за податкові звітні періоди, які припадали на період дії воєнного стану (лютий–червень 2022 року), та здійснив до 25.07.2022 самостійне виправлення таких помилок в уточнюючій податковій звітності за цей період, то такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ПКУ, та пені;
• починаючи з 25.07.2022 в разі подання платником податків уточнюючої податкової звітності, в якій він самостійно виправляє помилки, що призвели до заниження податкового зобов’язання в будь-яких звітних (податкових) періодах (у тому числі періодах, що припадають на період дії воєнного стану), в такій уточнюючій звітності платник податків нараховує штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ПКУ, та пеню.

І хоча такій підхід фіскалів був спірним 12, більшість платників, не бажаючи наражатися на неприємності, нараховували та сплачували самоштраф.

Тепер формулювання ПКУ суттєво змінилися.

ЦИТАТА. «У разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені».
(абз. 14 п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ)

Більше про «воєнні» самоштрафи не йдеться. Але що ж робити тим платникам, які раніше вже встигли виправили «воєнні» помилки та нарахувати самоштраф, а можливо, й пеню? З одного боку, оскільки зазначена норма має застосовуватися починаючи з 27 травня 2022 року, то такі штрафи / пеня мають бути скасовані. З іншого боку, податківці зазвичай наполягають, що виправлення суми штрафних санкцій та пені в декларації не передбачено (див., зокрема, категорію 102.20.02 ЗІР). Тож почекаємо, можливо, фіскали змінять позицію.

Інші зміни

«Блокувальні» скарги Поновили перебіг строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, передбачених п.п. 56.23.3 ПКУ (абз. 6–8 п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

НАГАДАЄМО. Така скарга подається протягом 10 р. дн. з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК (п. 56.3 ПКУ, п. 3 Порядку розгляду скарг № 1165 13). Проте цікаво, що в категорії 101.18 ЗІР досі є чинною консультація про те, що перебіг цих строків зупиняється на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину .

Також визначено, що у воєнний період розгляд таких скарг податківці здійснюватимуть протягом 10 р. дн. із дня її отримання (хоча у звичайний час п.п. 56.23.3 ПКУ  передбачає для цього всього 10 к. дн.). І якщо рішення за скаргою не буде надіслано платнику протягом цього строку, то скарга вважатиметься задоволеною.

ПДВ-реєстрація Відповідно до оновлених положень п.п. 69.12 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями під час визначення загальної суми для обов’язкової реєстрації платником ПДВ відповідно до ст. 181 ПКУ (1 млн грн) не враховуються операції з надання благодійної допомоги (звільнені від оподаткування ПДВ на підставі п.п. 197.1.15 ПКУ), здійснені протягом періоду дії воєнного стану (а не лише протягом 2022 року, як було передбачено попередньою редакцією цього положення).

Оподаткування виноробів Відтепер не оподатковуються акцизним податком виноматеріали виноградні (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29–2204 30), вироблені на підприємствах первинного виноробства, які експортуються цими підприємствами (п. 225.9 ПКУ).

Також підкориговано положення п. 291.51.2 ПКУ щодо виноробів, які не можуть бути платниками ЄП групи 4.

ПДФО Згідно з п.п. «б» п.п. 165.1.1 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку не включається сума міжнародних премій у сфері наукової, науково-технічної діяльності, стипендій, грантів, що виплачуються (надаються) в рамках фінансування наукових (науково-технічних) проєктів, виконання яких здійснюється відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та які зареєстровані відповідно до ст. 66 Закону № 848 14.

Світлана Куртенок, провідна експертка, ACCA DipIFR