«МЕДИЧНА БУХГАЛТЕРІЯ»:
Знищення, пошкодження або викрадення авто: дії КНП

Альона Момот, юристка газети

Лідія Безкоровайна, експертка газети

Кримінальний аспект

Якщо вже сталася така ситуація, що транспортний засіб викрали, знищили чи пошкодили, то слід розуміти, хто за це має відповідати і з чого почати оформлення такого правопорушення.

Повідомлення про кримінальне правопорушення Під ознаки діянь, передбачених ККУ, підпадає викрадення автомобіля (ст. 289 ККУ), а знищення / пошкодження авто протиправними діями може підпасти (ст. 194 ККУ, ст. 438 ККУ) (див. табл. 1). Тож у такому разі слід негайно повідомити поліцію про кримінальне правопорушення, у письмовій заяві — описати обставини вчиненого правопорушення. До заяви доцільно додати копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та останні фото / відео автомобіля. Протягом 24 годин з моменту повідомлення слідчий зобов’язаний внести ці відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі — ЄРДР). Саме із цього моменту розпочинається досудове розслідування. Через 24 години після внесення таких відомостей слідчий повинен надати заявнику витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК), це підтверджує, що кримінальне провадження відкрито.

Таблиця 1. Кримінальна відповідальність за викрадення / знищення / пошкодження авто

Кримінальне правопорушення, кваліфікаційні ознаки	Покарання	Коментар
Незаконне заволодіння транспортним засобом (ч. 1 ст. 289 ККУ).	Обмеження волі на строк від 3 до 5 років або позбавлення волі на той самий строк.	Під незаконним заволодінням транспортним засобом розуміється умисне з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їхньої волі (ч. 1 примітки до ст. 289 ККУ). Якщо службовий автомобіль використала особа без достатніх правових підстав, її дії кваліфікуються за ст. 289 ККУ. Але не є суб’єктами цього злочину працівники, які без належного дозволу здійснили поїздку на закріпленому за ними транспортному засобі, та службові особи, наділені повноваженнями щодо використання чи експлуатації транспортних засобів (п. 18 ППВСУ № 14). Частиною 4 ст. 289 ККУ передбачено звільнення судом від кримінальної відповідальності, якщо особа: вперше вчинила дії, передбачені ч. 1 ст. 289 ККУ (не кваліфікований склад); добровільно заявила про це правоохоронним органам; повернула транспортний засіб власнику; повністю відшкодувала завдані збитки.
Незаконне заволодіння транспортним засобом: вчинене повторно; вчинене за попередньою змовою групою осіб; поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства; вчинене з проникненням у приміщення чи інше сховище; вчинене з використанням електронних пристроїв для втручання в роботу техзасобів охорони; якщо предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, вартість якого становить від 100 до 250 НМДГ (ч. 2 ст. 289 ККУ).	Позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої.
Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах (ч. 1 ст. 194 ККУ).	Штраф від 1 000 до 4 000 НМДГ (17 000,00–68 000,00 грн), або громадські роботи на строк від 120 до 240 годин, або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на той самий строк.	Для кваліфікації за ч. 1 ст. 194 ККУ необхідно, щоб розмір шкоди був великим. Наразі у гривневому еквіваленті — це 310 125,00 грн. При цьому в такому разі знищення або пошкодження транспортного засобу може бути здійснене будь-яким способом. Якщо ж умисно знищено / пошкоджено майно шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, то розмір спричиненої майнової шкоди не має правового значення. Утворюється кваліфікований склад цього злочину, який потребує кваліфікації за ч. 2 ст. 194 ККУ. Обов’язковою характеристикою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 ККУ, є не наслідки (шкода у великих розмірах), а саме діяння (спосіб вчинення), оскільки воно в цьому випадку має більшу суспільну небезпеку порівняно зі шкодою у великих розмірах (постанова ВС від 05.11.2020 у справі № 536/621/16-к 2 ).
Діяння, передбачене ч. 1 ст. 194 ККУ (умисне знищення або пошкодження чужого майна), вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах 1 , або що спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 194 ККУ).	Позбавлення волі на строк від 3 до 10 років.
Застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, а також віддання наказу про вчинення таких дій (ч. 1 ст. 438 ККУ).	Позбавлення волі на строк від 8 до 12 років.	Порушенням законів та звичаїв війни є, зокрема, широкомасштабне руйнування та привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю та здійснюване незаконно та безцільно (ст. 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949). Закцентуємо увагу ще на Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію, від 10.10.1980 і протоколах, які до неї додаються. Підкреслимо: в одному міжнародному договорі вичерпний перелік порушень законів і звичаїв війни та заборонених засобів ведення війни не знайти. Вони розкидані по низці міжнародних договорів.
1. Наразі — 744 300,00 грн. 2. https://reyestr.court.gov.ua/Review/92765517

ДО ВІДОМА. Про знищення / пошкодження автомобіля внаслідок ДТП, що призводить до адміністративної відповідальності (ст. 124 КУпАП), читайте на с. 16 газети «Медична бухгалтерія», № 18/2019).

Цивільний аспект

Страхування Яка саме подія визнається страховим випадком (подія, яка відбулася та з настанням якої виникає обов’язок страховика виплатити страхову суму), має бути детально зазначено в договорі страхування, як і процедура врегулювання страхового випадку. Зокрема, несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку є підставою для відмови страховика здійснити страхові виплати або страхове відшкодування (п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону про страхування). Тож, якщо подія, що сталася, у договорі страхування визнається страховим випадком, КНП, щоб отримати страхове відшкодування, необхідно чітко дотримуватися положень договору страхування.

Страховий ринок пропонує різні види автострахування, серед них два основних: обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності та КАСКО.

КАСКО — це вид страхування, який захищає ваш транспортний засіб від будь-яких ризиків, що можуть трапитись під час його експлуатації: крадіжка, грабіж, збитки внаслідок ДТП (незалежно, хто винуватець) та будь-яке інше пошкодження.

Тож, якщо транспортний засіб пошкоджено, знищено, викрадено, слід повідомити страхову компанію про виникнення страхового випадку. Зазначимо, що якщо потерпіла сторона, авто якої було застраховане, отримає повне відшкодування збитку від особи, винної в його виникненні, то страхова компанія в такому разі страхове відшкодування не виплачує (п. 4 ст. 26 Закону про страхування).

Згідно зі ст. 441 ЦКУ збиток, заподіяний з вини працівника під час виконання ним своїх службових обов’язків, зобов’язана відшкодувати організація, де він працює. При цьому організація, яка відшкодувала збиток, на підставі ст. 452 ЦКУ має право зворотної вимоги (регресу) до свого працівника, з вини якого був заподіяний збиток.

Цивільний позов Якщо винуватця знайдено, до нього можна подати цивільний позов у межах кримінального провадження. Точніше — до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Особа, яка не подала цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право подати його в порядку цивільного судочинства (ч. 7 ст. 128 КПК).

Якщо ж винуватець — працівник КНП, то передусім необхідно визначити, шкоду він заподіяв під час виконання трудових обов’язків чи ні.

Так, у разі самовільного використання з особистою метою автомобіля, що належить підприємству, з яким особа перебуває у трудових відносинах, слід виходити з того, що така шкода, як заподіяна не під час виконання трудових (службових) обов’язків, підлягає відшкодуванню із застосуванням норм цивільного законодавства. У цих випадках шкоду відшкодовують у повному обсязі, включаючи й не одержані підприємством, установою, організацією прибутки від використання зазначених технічних засобів (п. 18 ППВСУ про відшкодування шкоди, заподіяної працівниками).

Порушення ж трудових обов’язків призводить до матеріальної відповідальності згідно зі ст. 130 КЗпП. При цьому порушник несе повну матеріальну відповідальність, якщо шкоду завдано діями, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку (п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП). За змістом п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП працівник несе повну матеріальну відповідальність не тільки у випадках, коли щодо нього ухвалено обвинувальний вирок, а й тоді, коли наявність складу кримінального правопорушення в його діях установили органи досудового розслідування (Узагальнення).

Притягають працівника до повної матеріальної відповідальності, як правило, в судовому порядку (ч. 3 ст. 136 КЗпП). Проте можливим є й варіант добровільного покриття шкоди повністю або частково. За згодою роботодавця працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або полагодити пошкоджене (ч. 5 ст. 130 КЗпП).

Таблиця 2. Порівняльна характеристика цивільно-правової та повної матеріальної відповідальності

Критерій	Цивільно-правова відповідальність (ст. 1166 ЦКУ)	Повна матеріальна відповідальність (п. 3 ст. 134 КЗпП)
Розмір стягнення	У повному обсязі (реальні збитки + упущена вигода) (ч. 3 ст. 22 ЦКУ).	Посадові особи — у повному обсязі (пряма дійсна шкода + не одержаний підприємством прибуток), інші працівники — лише в розмірі прямої дійсної шкоди (ч. 2, 4 ст. 130 КЗпП).
Тягар доказування, покладений на роботодавця	Ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог (ч. 1 ст. 81 ЦПК).	1. Наявність шкоди та її розмір. 2. Порушення трудових обов’язків не під час їх виконання. 3. Вина працівника. 4. Причинно-наслідковий зв’язок між діянням працівника та заподіяною шкодою (ст. 138 КЗпП).
Тягар доказування, покладений на працівника	Невинуватість (ч. 2 ст. 1166 ЦКУ) та ті обставини, на які посилається як на підставу своїх заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК).	Ті обставини, на які посилається як на підставу своїх заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК).
Строк позовної давності	3 роки від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 257 ЦКУ).	1 рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди (ч. 3 ст. 233 КЗпП).

Оцінка збитків Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначають проведенням незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки (п. 2 Порядку № 116).

Для визначення матеріальних збитків, завданих у разі пошкодження авто, визначення вартості відновлювального ремонту проводять автотоварознавчу експертизу, під час якої застосовують Методику № 142.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК слідчий або прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документа, який підтверджує розмір такої шкоди.

Списання авто

Провести інвентаризацію Згідно з абз. 5 п. 7 Положення № 879 проведення інвентаризації обов’язкове, якщо установлено факти крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день установлення таких фактів), в обсязі, визначеному керівником підприємства. Тобто в разі викрадення автомобіля чи його пошкодження необхідно обов’язково провести інвентаризацію.

Керівники підприємств, які з дати початку тимчасової окупації були розташовані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території в Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які (були) розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), у разі установлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна можуть ухвалити рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна на день установлення таких фактів.

Якщо автомобіль пошкоджено й він потребує ремонту, то необхідно провести відповідні ремонтні роботи. Про це читайте в газеті «Медична бухгалтерія», № 9/2022, с. 9.

Якщо автомобіль викрадено, знищено чи пошкоджено так, що він не підлягає ремонту, то його слід списати. Оскільки майно, яким користується ЗОЗ-КНП, є комунальною власністю, то під час його списання потрібно керуватися документами щодо списання майна, що їх затвердили органи місцевого самоврядування.

Комісія Визначає причини списання з балансу автомобіля, а також документально оформлює комісія зі списання майна, створена за наказом керівника КНП. До участі в роботі комісії, утвореної серед працівників КНП, можуть залучатися фахівці відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів.

Документи За результатами огляду автомобіля комісія зі списання майна складає протокол засідання, до якого можна додавати такі документи:

• акт інвентаризації майна, що пропонується до списання;
• акт технічного стану майна, що пропонується до списання;
• акт на списання майна;
• інші документи (висновки відповідних інспекцій, державних органів тощо (за наявності).

Інформація, яку вказують у цих документах, наведена в табл. 3.

Таблиця 3. Документи, які складає комісія зі списання майна

Назва документа	Зміст документа
Протокол засідання комісії зі списання майна	Вказують пропозиції про способи використання майна, списувати яке, за висновками комісії, недоцільно, заходи щодо відшкодування вартості майна, якщо воно не придатне для експлуатації. Протокол засідання комісії підписують усі члени комісії. У разі незгоди з рішенням комісії її члени мають право викласти письмово свою особливу думку, що додається до протоколу засідання.
Акт інвентаризації	Вказують характеристику об’єкта, який пропонується до списання: рік виготовлення, дату введення в експлуатацію, первісну (переоцінену) вартість об’єкта тощо.
Акт технічного стану	Зазначають рік виготовлення (будівництва) майна, дату введення в експлуатацію, обсяг проведеної роботи з модернізації, модифікації, добудови, дообладнання та реконструкції, стан основних частин, деталей та вузлів, конструктивних елементів.
Акт на списання майна	Наводять причини списання майна, описують стан основних частин, деталей, вузлів, елементів та вказують висновок про економічну (технічну) недоцільність та/або неможливість відновлення такого майна. В акті про списання автотранспортних засобів зазначають: найменування транспортного засобу, що підлягає списанню; рік випуску; дату введення в експлуатацію; первісну вартість, суму нарахованого зносу; пробіг транспортного засобу; кількість проведених капітальних ремонтів; зовнішній вигляд транспортного засобу; технічну характеристику агрегатів та вузлів транспортного засобу; можливість подальшого використання основних деталей і вузлів, отриманих від розбирання, а також причини списання.

Отримати згоду на списання Майно, яким користуються ЗОЗ-КНП на праві оперативного управління, належить територіальній громаді. Представниками власника такого майна є органи місцевого самоврядування. Тож саме з ними потрібно погоджувати списання майна.

При цьому органи, уповноважені управляти комунальним майном, мають право делегувати повноваження щодо управління об’єктами комунальної власності безпосередньо або через передання керівникам підпорядкованих підприємств відповідних повноважень залежно від вартості за одиницю (комплект) матеріальних цінностей та причин списання.

Майте на увазі: таке право має бути оформлено відповідним розпорядчим документом органу місцевого самоврядування, де, зокрема, має бути вказано, на яке майно (із зазначенням вартісних меж) поширюються повноваження з управління майном.

Щоб отримати згоду на списання транспортного засобу, КНП подає засновнику необхідні документи, які мають бути вказані в порядку списання об’єктів комунальної власності. Однак оскільки, як правило, органи місцевого самоврядування для розроблення такого порядку за основу використовують Порядок № 1314, то саме його вимоги й розглянемо далі. Так, документами для отримання згоди на списання майна є:

• техніко-економічне обґрунтування необхідності списати майно;
• відомість про майно, що пропонується списати, за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 1314;
• акт інвентаризації майна, що пропонується до списання, за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 1314;
• акт технічного стану майна, затверджений керівником КНП;
• відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати (разом із підтвердним документом). Процедуру отримання витягів про наявність чи відсутність запису в Реєстрі обтяжень рухомого майна та розмір плати за видачу витягів із Реєстру обтяжень рухомого майна визначено Порядком № 830, а форму заяви про надання інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна — Інструкцією № 73.

Однак ще раз наголошуємо, що такий перелік потрібно звірити з тим, що наводиться в положенні (порядку) списання майна, затвердженому відповідним органом місцевого самоврядування. Тож рекомендуємо дізнатися повну інформацію про те, які документи потрібно зібрати, щоб отримати дозвіл на списання транспортного засобу в органах місцевого самоврядування.

Засновник протягом 30 днів з дати надходження документів від КНП ухвалює рішення надати чи відмовити в наданні згоди на списання майна. Тільки отримавши згоду від засновника на списання майна, підприємство може розпочати розбирання транспортного засобу.

Зняти з обліку У разі вибракування автомобіля необхідно його зняти з обліку. Здійснюють це територіальні сервісні центри МВС безкоштовно на підставі акта списання (вибракування) автомобіля. Транспортний засіб не оглядають, номерні знаки та реєстраційні документи здають до сервісних центрів МВС. Вивільнені після зняття з обліку транспортних засобів у зв’язку з їх вибракуванням складові частини, що мають ідентифікаційні номери, залишаються в розпорядженні власників. Відповідні сервісні центри МВС за зверненням власника мають видати на такі складові частини довідки установленого зразка (п. 45 Порядку № 1388).

Оприбуткування запчастин і брухту від ліквідації авто

Якщо транспортний засіб отримав пошкодження та не підлягає відновленню, необхідно розглянути можливість оприбуткувати окремі вузли та запчастини від його розбирання. Можливість використовувати окремі деталі, вузли, матеріали списаного транспортного засобу визначає комісія зі списання майна. Вона ж і контролює процес їх вилучення із транспортного засобу, що підлягає списанню, а також здавання на склад та оприбуткування на відповідних рахунках бухобліку. Не придатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати оприбутковують як вторинну сировину (брухт тощо).

Первинні документи Всі оприбутковані матеріальні цінності мають бути оформлені відповідними первинними документами. Так, оприбуткування матеріальних цінностей від ліквідації транспортного засобу оформлюють прибутковим ордером, накладною, актом про приймання матеріалів чи іншим аналогічним документом. Дані про матеріальні цінності, отримані від ліквідації транспортного засобу, також наводять в акті на списання автотранспортних засобів. Форми первинних документів КНП визначає самостійно та затверджує в розпорядчому документі з організації бухгалтерського обліку.

Вартість При цьому вартість оприбуткованих запасів визначають за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена на основі вартості подібних запасів за наявності їх на балансі підприємства, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації (п. 2.12 розд. 2 Методрекомендацій № 2). Ця вартість фіксується в акті про оцінку матеріальних цінностей, який складає комісія зі списання майна.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо після розбирання транспортного засобу вилучено вузли й агрегати, що мають ідентифікаційні номери, то на них у сервісному центрі МВС має бути оформлена довідка на вивільнені вузли та агрегати, яку слід зберігати протягом 10 років (пп. 4.5.3 Інструкції № 379). Форма цієї довідки наведена в додатку 6 до Інструкції № 379.

Вартість оприбуткованих матеріалів, отриманих від ліквідації транспортного засобу, визнають іншим доходом КНП. Напрями використання коштів, отриманих від здавання брухту, визначає керівник КНП (якщо інше на зазначено в порядку списання майна комунальної власності).

Оприбуткований після списання автомобіля брухт необхідно здати спеціалізованим підприємствам. У цьому випадку для визначення вартості брухту можна орієнтуватися на ціни, установлені пунктами прийому вторинної сировини у вашому місті.

НАГАДАЄМО. Вилучені після демонтажу та розбирання майна вузли, деталі, матеріали й агрегати, що містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, підлягають здачі суб’єктам господарювання, які провадять діяльність зі збирання та первинної обробки брухту й відходів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підставі ліцензій, одержаних відповідно до вимог Закону про ліцензування видів господарської діяльності (п. 25 Порядку № 1314).

Дізнатися про наявність дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, їхню масу в деталях і вузлах ліквідованого транспортного засобу можна з технічного паспорта автомобіля, первинної бухгалтерської (інвентарна картка обліку об’єкта основних засобів), супровідної та технічної документації.

Якщо з якихось причин цієї документації немає, то можна звернутися до відповідної організації, що збирає, переробляє відходи та утилізує дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, для отримання висновку про їхній вміст у деталях і вузлах. Більш детально про оприбуткування брухту читайте в газеті «Медична бухгалтерія», № 18/2022, с. 24.

Бухоблік

Крадіжка За результатами проведеної інвентаризації в бухобліку відображають нестачу автомобіля. Як відображати в бухобліку нестачі основних засобів, виявлені в результаті інвентаризації, ні в НП(С)БО 7 «Основні засоби», ні в Методрекомендаціях № 561 не зазначено. Логічно, що якщо виявили нестачу основного засобу, то його треба списати з обліку. Для цього складають кореспонденцію рахунків:

• Дт 131 — Кт 10 на суму нарахованого зносу;
• Дт 976 — Кт 10 на суму залишкової вартості.

Однак лише списати нестачу основного засобу буде недостатньо. Аналогічно до вимог розд. IV Положення № 879 щодо відображення нестач запасів нестачу основного засобу також слід віднести на рахунок винної особи (якщо таку установлено) в розмірі, визначеному відповідно до законодавства. Якщо ж винну особу не установлено, то суму нестачі зараховують на позабалансовий рахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» до моменту установлення винної особи або закриття справи згідно із законодавством.

Розрахунки за страхуванням Отримання страхового відшкодування можливе, лише якщо підписано договір зі страховою компанією та сплачено страховий платіж. Для обліку розрахунків за страхуванням майна призначено субрахунок 655 «За страхуванням майна». Відображення в бухобліку розрахунків за страхуванням майна буде залежати від терміну, на який здійснюють це страхування, та від напрямів використання майна підприємства. Так, службовий автомобіль ЗОЗ-КНП буде пов’язаний зі здійсненням адміністративних витрат, тому суму страхового платежу слід відображати на рахунку 92 «Адміністративні витрати». КНП, які для обліку витрат використовують одночасно рахунки класу 8 та класу 9, будуть відображати суму страхового платежу також на рахунку 84 «Інші операційні витрати». Тож варіанти обліку можуть бути такі.

Варіант 1. Якщо термін дії договору не перевищує року, то на вказану суму необхідно скласти кореспонденцію рахунків:

1) Дт 92 «Адміністративні витрати» — Кт 655 «За страхуванням майна» (якщо підприємство для обліку витрат використовує лише рахунки класу 9 «Витрати діяльності»);

2) Дт 84 «Інші операційні витрати» — Кт 655 «За страхуванням майна»,

Дт 92 «Адміністративні витрати» — Кт 84 «Інші операційні витрати» (якщо підприємство для обліку витрат одночасно використовує рахунки класу 8 та класу 9).

Варіант 2. Якщо термін дії договору перевищує рік, то на вказану суму необхідно скласти кореспонденцію рахунків:

1) Дт 39 «Витрати майбутніх періодів» — Кт 655 «За страхуванням майна»,

Дт 92 «Адміністративні витрати» — Кт 39 «Витрати майбутніх періодів» (якщо підприємство для обліку витрат використовує лише рахунки класу 9 «Витрати діяльності»);

2) Дт 39 «Витрати майбутніх періодів» — Кт 655 «За страхуванням майна»,

Дт 84 «Інші операційні витрати» — Кт 39 «Витрати майбутніх періодів»,

Дт 92 «Адміністративні витрати» — Кт 84 «Інші операційні витрати» (якщо підприємство для обліку витрат одночасно використовує рахунки класу 8 та класу 9).

Суми страхового платежу щомісяця включають до складу витрат поточного періоду в сумі, що відповідає щомісячному страховому платежу.

Перерахування страхового платежу для першого та другого варіантів буде відображено кореспонденцією рахунків Дт 655 «За страхуванням майна» — Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Страхове відшкодування У бухобліку сума страхового відшкодування включається до складу доходу: в обліку слід відобразити дебіторську заборгованість (Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків») з одночасним визнанням доходу (його відображають на субрахунку 746 «Інші доходи»). Як правило, дохід визнають уже на дату складання страхового акта.

Потім, під час надходження коштів безпосередньо на рахунок КНП, відображаємо їх: Дт 311 — Кт 375.

Списання транспортного засобу Відображення в обліку списання транспортного засобу, який викрали чи який став непридатним для використання, нічим не відрізняється від відображення будь-якого іншого способу його вибуття. Списують суму нарахованого зносу автомобіля (Дт 131 «Знос основних засобів» — Кт 105 «Транспортні засоби») та його залишкову вартість (Дт 976 «Списання необоротних активів» — Кт 105 «Транспортні засоби»). Якщо цей автомобіль був придбаний за цільові кошти або отриманий як цільове фінансування, то одночасно складають кореспонденцію рахунків Дт 69 — Кт 745 на суму його залишкової вартості. Якщо залишкова вартість такого авто обліковується у складі додаткового капіталу, то складають кореспонденцію рахунків Дт 424 — Кт 745 на суму залишкової вартості. І лише якщо автомобіль було придбано за власні кошти КНП, дохід визнавати не потрібно.

Оприбуткування запчастин і брухту Оприбутковані від ліквідації транспортного засобу запасні частини, готові деталі, вузли, агрегати обліковують на субрахунку 207 «Запасні частини». Для обліку матеріальних цінностей, одержаних від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали або запасні частини (брухт, утиль), призначено субрахунок 209 «Інші матеріали».

Якщо від ліквідації транспортного засобу отримано дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, їх також обліковують на субрахунку 209 «Інші матеріали».

Розглянемо на прикладі, як відображати в бухобліку ліквідацію транспортного засобу, пошкодженого внаслідок воєнних дій.

Приклад 1. Автомобіль ЗОЗ-КНП, первісна вартість якого — 430 000,00 грн, сума нарахованого зносу — 280 000,00 грн, пошкоджено внаслідок воєнних дій. Ремонту він не підлягає. Автомобіль обліковується у складі додаткового капіталу КНП.

За договором ЗОЗ має право отримати страхове відшкодування. Сума страхового відшкодування — 100 000,00 грн. Комісія зі списання майна ухвалила рішення про списання пошкодженого авто. Від його розбирання оприбутковано запчастини на суму 5 200,00 грн і брухт на суму 4 100,00 грн. Брухт реалізували спеціалізованому підприємству на суму 4 100,00 грн.

У бухобліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 4.

Таблиця 4. Бухоблік пошкодження автомобіля

Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн
	дебет	кредит
Отримання страхового відшкодування
1. Відображено нарахування страхового відшкодування	375	746	100 000,00
2. Отримано страхове відшкодування	311	375	100 000,00
Списання автомобіля
1. Списано суму зносу ліквідованого автомобіля	131	105	280 000,00
2. Списано залишкову вартість ліквідованого автомобіля (430 000,00 – 280 000,00 = 150 000,00 грн)	976	105	150 000,00
3. Визнано дохід від безоплатного отримання автомобіля в сумі залишкової вартості	424	745	150 000,00
Оприбуткування запчастин і брухту
1. Оприбутковано запчастини від ліквідації автомобіля	207	746	5 200,00
2. Оприбутковано брухт	209	746	4 100,00
Реалізація брухту
1. Реалізовано брухт спеціалізованому підприємству	377	712	4 100,00
2. Списано собівартість брухту:
якщо підприємство для обліку витрат використовує лише рахунки класу 9 «Витрати діяльності»	943	209	4 100,00
якщо підприємство для обліку витрат одночасно використовує рахунки класу 8 та класу 9	84	209
	943	84
3. Кошти за брухт надійшли на рахунок КНП	311	377	4 100,00
Списання на фінансовий результат у кінці звітного періоду
1. Списано інший дохід на фінансовий результат (100 000,00 + 150 000,00 + 5 200,00 + 4 100,00 = 259 300,00 грн)	745, 746	793	259 300,00
2. Списано інший операційний дохід на фінансовий результат	712	791	4 100,00
3. Списано інші витрати на фінансовий результат	793	976	150 000,00
4. Списано інші операційні витрати на фінансовий результат	791	943	4 100,00

На наступному прикладі розглянемо, як відображати в бухобліку списання викраденого об’єкта основних засобів.

Приклад 2. У ЗОЗ-КНП викрадено автомобіль, первісна вартість якого становить 527 000,00 грн, нарахований знос — 180 000,00 грн. Винна особа не установлена. Автомобіль було придбано за цільові кошти.

У бухобліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 5.

Таблиця 5. Бухоблік викрадення автомобіля

Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн
	дебет	кредит
1. Списано суму зносу автомобіля	131	105	180 000,00
2. Списано залишкову вартість автомобіля (527 000,00 – 180 000,00 = 347 000,00 грн)	976	105	347 000,00
3. Відображено суму нестачі на позабалансовому субрахунку	072	—	347 000,00
4. У кінці звітного періоду витрати списано на фінансовий результат	793	976	347 000,00

Суму нестачі обліковують доти, доки не буде знайдена винна особа і збитки будуть відшкодовані. Якщо цього не станеться, то таку суму потрібно обліковувати на позабалансовому рахунку до закінчення строку позовної давності.

Використані документи

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII.

ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III.

КПК — Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI.

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X.

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

ЦПК — Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV.

Закон про ліцензування видів господарської діяльності — Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII.

Закон про страхування — Закон України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР.

Інструкція № 379 — Інструкція про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затверджена наказом МВСУ від 11.08.2010 № 379.

Інструкція № 73 — Інструкція про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затверджена наказом Мін’юсту від 29.07.2004 № 73/5.

Методика № 142 — Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом МЮУ, Фонду держмайна від 24.11.2003 № 142/5/2092.

Методрекомендації № 2 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом МФУ від 10.01.2007 № 2.

Методрекомендації № 561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом МФУ від 30.09.2003 № 561.

НП(С)БО 7 «Основні засоби» — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом МФУ від 27.04.2000 № 92.

Положення № 879 — Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом МФУ від 02.09.2014 № 879.

Порядок № 116 — Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.1996 № 116.

Порядок № 830 — Порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затверджений постановою КМУ від 05.07.2004 № 830.

Порядок № 1314 — Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 № 1314.

Порядок № 1388 — Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою КМУ від 07.09.1998 № 1388.

ППВСУ про відшкодування шкоди, заподіяної працівниками — постанова Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.1992 № 14.

ППВСУ № 14 — постанова Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14.

Узагальнення — лист ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Узагальнення про практику застосування судами законодавства, що регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю» від 01.09.2015.