«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
Майно поза зоною досяжності: вплив на щорічну інвентаризацію та фінансову звітність

Загальновідомо, що перед складанням річної фінансової звітності проведення інвентаризації є обов’язковим. Цей постулат міститься в п. 7 Положення № 879 1, а також у п. 12 Порядку № 419 2. Водночас така інвентаризація має бути суцільною та охоплювати всі види зобов’язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження та технічного стану (п. 6 Положення № 879). Строки її проведення регламентовано п. 10 Положення № 879. Зокрема, інвентаризацію необоротних активів та запасів проводять в період трьох місяців до дати балансу.

Але ситуація в країні внесла свої корективи в усі процеси. Не стала винятком і щорічна інвентаризація. Так, відповідно до п. 8 Положення № 879 та п. 12 Порядку № 419 деякі підприємства, які «зачепила» війна, проводять інвентаризацію в разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал підприємств. Це стосується підприємств:

• які з дати початку окупації мали місцезнаходження на окупованих територіях;
• які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану;
• структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах).

НЮАНС. Райони проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану мають визначатися відповідно до законодавства. Єдиним нормативним актом, що визначає перелік відповідних територіальних громад, сьогодні є наказ № 75 3. Тож на нього й орієнтуємося.

У разі встановлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна керівники зазначених підприємств можуть ухвалити рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна на день встановлення таких фактів.

Зазначені підприємства зобов’язані провести інвентаризацію станом на 1 число місяця, що настає за місяцем, в якому зникли перешкоди для доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Тут зробимо ремарку, що законодавство дозволяє відтермінувати також і подання власне фінансової звітності. А саме згідно з абз. 20 п. 2 Порядку № 419 підприємства, які не подали в період дії воєнного стану або стану війни фінансову звітність у загальновстановлені строки, подають її протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання. Тож закрадається думка: а чи можна зараз причаїтися і дочекатися більш сприятливих часів для проведення інвентаризації та складання фінансової звітності? Щодо цього питання хочемо звернути увагу на такі моменти.

► Момент 1. Що стосується фінансової звітності, то принаймні платникам податку на прибуток, які не підтвердили податківцям неможливість виконувати свої податкові обов’язки 4, в будь-якому разі доведеться її складати та подавати як додаток до декларації з податку на прибуток підприємств (п. 46.2 ПКУ). І жодні негаразди з інвентаризацією (навіть якщо зараз провести її взагалі неможливо) не мають стати тут перешкодою.

► Момент 2. Якщо саме підприємство має місцезнаходження у «воєнних» чи окупованих районах, що взагалі унеможливлює проведення інвентаризації, то її доцільно перенести. На нашу думку, рішення про це має ухвалити керівник підприємства на підставі п. 8 Положення № 879 та п. 12 Порядку № 419. Таке рішення слід оформити відповідним наказом. Однак оскільки в ситуації, яка описана в запитанні, в районі проведення бойових дій опинилися лише деякі активи підприємства, то це не має завадити проведенню щорічної інвентаризації загалом. У такому разі в наказі про її проведення доцільно зазначити, які саме активи наразі перебувають поза зоною безпечного та безперешкодного доступу, а отже, будуть проінвентаризовані пізніше, а саме станом на 1 число місяця, що настає за місяцем, в якому зникнуть перешкоди для доступу до них. До наказу радимо додати документи, які підтверджують знаходження активів на відповідних територіях (правовстановлюючі документи, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, документи складського обліку тощо).

► Момент 3. Відповідно до п. 12 Порядку № 419 у річній фінансовій звітності інформація про активи, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та зобов’язання і власний капітал, які не можуть бути документально підтверджені у зв’язку з відсутністю доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, відображається за даними бухгалтерського обліку. Мінфін у листі від 29.06.2016 № 31-11410-07-10/18732 рекомендує інформацію про відсутність доступу до активів та первинних документів підприємства зазначати в примітках до фінансової звітності.

► Момент 4. Отже, як бачимо, списувати недоступне майно до того моменту, як отримаєте до нього доступ та проведете інвентаризацію, не можна, навіть якщо є інформація про його пошкодження або взагалі знищення. Проте щодо ОЗ можна застосувати процедуру їх оцінки на наявність ознак можливого зменшення корисності, передбачену НП(С)БО 28 «Зменшення корисності активів». Стосовно ж запасів слід згадати, що відповідно до п. 24 НП(С)БО 9 «Запаси» вони відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. І якщо є підстави вважати, що запаси втратили первісно очікувану економічну вигоду (наприклад, сплинув термін їхньої придатності), то суму, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, або вартість повністю втрачених (зіпсованих) запасів списують на витрати звітного періоду (п. 27 НП(С)БО 9). Детальніше про це читайте в матеріалі «Майно зіпсовано війною: настанови податківців щодо формування витрат» // «ПБ», № 18/2022, с. 5.

Світлана Куртенок, провідна експертка, ACCA DipIFR