Які юридичні підстави для відшкодування збитків від агресії рф?
О. М., К. М.: Відповідь на це запитання необхідно шукати у площині декількох правових систем.
Міжнародне публічне право проголошує, що держава-агресор повинна нести відповідальність за свої протиправні діяння. Ця відповідальність втілюється в обов’язку відшкодувати завдані збитки. Після збройних конфліктів держави використовували різні механізми визначення та компенсації збитків: спеціальні міжнародні або національні комісії, розгляд справи в міжнародному суді тощо. Проте для реалізації таких механізмів необхідно отримати згоду держави-агресора або рішення компетентного органу. Таким органом могли би бути Рада Безпеки ООН або Міжнародний Суд ООН. Право вето рф у першій та лише фрагментарне визнання нею юрисдикції другого суттєво знижують імовірність отримання такого рішення. Відповідно, Україна та союзники наразі шукають інші міжнародні формати, у яких можна було б притягнути рф до відповідальності.
Якщо говорити про право України, то однією з підстав відповідальності рф, яка вже була успішно використана у практиці Верховного Суду, є норма загального делікту за статтею 1166 Цивільного кодексу України. Ця підстава дає змогу особам, які постраждали від дій рф на території України, подавати позови проти рф в українські суди. Такий спосіб відшкодування містить багато складних правових питань, які виходять за межі теми цієї статті. Відзначимо тільки, що важко передбачити, наскільки рішення українських судів будуть визнавати та виконувати в інших юрисдикціях, де розташовані російські активи.
Окрім цього, Україна може розробити адміністративні процедури для відшкодування шкоди. Наприклад, ще до 24 лютого 2022 року в Україні діяла постанова Кабінету Міністрів України від 02.09.2020 р. № 767, яка визначала механізм компенсації фізичним особам, чиє майно постраждало внаслідок бойових дій. Однак ця постанова не є достатньо дієвою зараз, адже передбачає компенсацію лише за зруйновані житлові будинки на суму не більше ніж 300 000 гривень. Наразі обговорюються нові законопроєкти, адаптовані до реалій сьогодення. Читачам може бути цікаво ознайомитися із законопроєктом № 7198 (готується на 2-ге читання — прим. ред.) та законопроєктом № 7237 (опрацьовується в комітеті — прим. ред.).
Окремо варто згадати Європейську конвенцію з прав людини. Пошкодження майна військовими рф може кваліфікуватися як порушення права власності, гарантованого статтею 1 Протоколу 1 Конвенції, а отже, бути ще однією підставою відповідальності рф. Проте, як і у випадку з позовами до українських судів, звернення до Європейського суду з прав людини пов’язане з низкою складних юридичних питань щодо прийнятності заяви.
Чи варто взагалі зараз збирати докази, щось документувати?
О. М., К. М.: Безумовно, так. Негайне збирання доказів може бути критично важливе для відшкодування збитків.
Хоча поки невідомо, яким буде механізм компенсації, а отже, які будуть вимоги до доказів, ми вважаємо, що будь-який механізм компенсації покладатиме на заявника обов’язок довести факт заподіяння шкоди. Саме тому важливо належно задокументувати факт отримання збитків. Якщо постраждала особа збере докази одразу після події, це допоможе їй уникнути ризику їх зникнення (наприклад, унаслідок забування свідками деталей, руйнування будівель тощо).
Які поради з фіксації збитків ви можете надати? Яких експертів доцільно залучати на етапі збирання доказів?
О. М., К. М.: Щодо фіксації збитків можемо виокремити два кроки. По-перше, необхідно зібрати документи для підтвердження права власності на зруйноване майно. По-друге, потрібно задокументувати самі пошкодження.
У межах першого кроку радимо зібрати всі правоустановчі документи на майно. Які саме це будуть документи, залежатиме від типу майна. Це можуть бути договори купівлі-продажу та контрактна документація (специфікації, рахунки-фактури, листування щодо виконання контрактів), договори оренди землі, документи, що підтверджують уведення об’єкта нерухомості в експлуатацію, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, технічні паспорти, рахунки-фактури, інвентаризаційні описи, касові розрахункові документи тощо.
На другому кроці потрібно ретельно зафіксувати пошкодження. Радимо зробити фото та відеофіксацію відповідно до плану приміщення з обов’язковим збереженням метаданих. Під час відеофіксації зазначте ім’я оператора та дату запису, називайте кожен об’єкт, який фіксується, та описуйте характер пошкоджень. Наголосимо, що необхідно зберігати пристрій, на який здійснено зйомку, чи відповідну картку пам’яті: вони будуть необхідні, якщо вимагатиметься проведення експертизи. Також варто подбати про збереження та належне сортування файлів.
Якщо є свідки, які були присутні в момент заподіяння шкоди, потрібно зібрати їхні показання. Це можуть бути менеджмент чи працівники підприємства, військовослужбовці ЗСУ, рятувальники, посадові особи місцевого самоврядування чи мешканці ближніх будинків. Пріоритет варто надавати особам, які були особисто присутні під час відповідних подій і можуть комплексно та зрозуміло їх описати. Щодо оформлення показань свідків, наразі можна письмово записати показання зі слів свідка чи зробити відеозапис інтерв’ю. Коли будуть відомі процесуальні правила розгляду справи про відшкодування збитків, тоді вже належно оформити показання відповідно до таких правил. У самих показаннях радимо дотримуватись такої структури: інформація про особу (ім’я, рік народження, адреса та професійна діяльність); джерело інформації про події; виклад фактів у хронологічній послідовності; надання огляду збитків та їх вплив на підприємство (якщо свідок має такі знання); підтвердження того, що, наскільки відомо свідку, усі свідчення правдиві.
Щодо залучення експертів на етапі збирання доказів, ми радимо залучати адвоката. Він може допомогти як із процесом фіксування (наприклад, брати участь в огляді пошкоджень і складати відповідні протоколи, допомагати з опитуванням свідків), так і зі взаємодією з органами влади (готувати заяви про злочин до слідчих органів, перевіряти правильність оформлення актів розмінування або огляду, складених працівниками ДСНС чи місцевих органів влади). Також доцільно буде якомога раніше залучити кваліфікованого експерта з оцінки вартості майна для того, щоб найкраще розуміти, які саме докази необхідні для коректного підрахунку суми збитків.
На якому етапі варто залучати оцінювачів для визначення розмірів збитків?
О. М., О. Н.: До того як залучати експертів з оцінки, організації, яка хоче оцінити розмір збитків, треба визначитися з метою оцінки, тобто що організація буде робити з результатами оцінки.
Простими словами, будь-яка оцінка, зокрема оцінка з метою отримати компенсацію, має починатися з розроблення стратегії, плану дій та з постановки конкретної мети оцінки. Після визначення цілей можна починати залучати команду оцінювачів, яка зазвичай складається з юристів, експертів-форензик та експертів з визначення розмірів збитків.
Варто зауважити, що методологія оцінювання буде залежати від того, у якому суді та юрисдикції будуть розглядати справу. Поки йде війна, важко передбачити, у яких судах братимуть такі справи до розгляду та які будуть застосовуватись додаткові механізми, але на цьому етапі команда експертів з оцінювання може провести попередній аналіз та розрахунки.
Якою може бути роль бухгалтерської служби у процесі збирання доказів для відшкодування збитків?
О. М., О. Н.: Якщо підприємство внаслідок бойових дій втратило майно (товари на складі, готову продукцію, обладнання, транспортні засоби тощо), необхідно, наприклад, сформувати бухгалтерську довідку про залишки товару станом на дату призупинення діяльності підприємства, сформувати відомості амортизації за основними засобами, підняти первинні документи про придбання обладнання, яке було пошкоджене або знищене. Усі ці документи допоможуть зібрати бухгалтерські служби підприємства.
Яка світова практика щодо відшкодування збитків унаслідок воєнної агресії?
О. М., О. Н.: Є декілька прикладів практики відшкодування збитків унаслідок воєнної агресії. Один із них — вторгнення Іраку в Кувейт на початку 1990 року, що мало на меті примусити Кувейт до зняття «економічної блокади». У результаті було знищено понад 70 % нафтового сектору Кувейту.
Для забезпечення компенсацій була організована окрема Комісія з відшкодування при ООН. Протягом періоду виплат до комісії надійшло 2,7 млн заявок на суму 352 млрд дол. США. Були чітко визначені категорії виплат і заявки, і розрахунки проводили працівники комісії. Всі розрахунки й перевірки заявок провела спеціально створена міжнародна комісія. Під егідою Компенсаційної комісії ООН (UNCC), що була визнана Іраком, Ірак був зобов’язаний сплатити 52,4 млрд дол. США (1,5 млн заявок): це лише 15 % від початково заявлених вимог до Іраку. Остання виплата виконана в січні 2022 року.
Ще один приклад — російська анексія територій Донбасу та Криму у 2014 році. Тоді було захоплено активи «Чорноморнафтогаз» (дочірнє підприємство НАК «Нафтогаз»). Вартість шкоди внаслідок утрати контролю над активами компанії: родовищами, буровими установками, трубопровідною системою, кораблями та вигодами, пов’язаними з ними, — «Нафтогаз» оцінює на суму 10 млрд дол. США.
Відповідний позов «Нафтогаз» подав до Арбітражного суду в Гаазі проти рф. На початку рф ігнорувала цей процес, проте після рішення Арбітражу, яким рф було визнано винною в експропріації активів, відповідач долучився до процесу. У лютому 2022 року в Гаазі розпочались відповідні слухання справи щодо незаконної націоналізації майна на суму заявленої компенсації.
Які поради ви можете надати щодо процесу отримання відшкодування збитків?
О. М., О. Н.: По-перше, варто почати збирати докази вже зараз, щоб вони не зникли внаслідок руйнувань, наприклад. По-друге, як уже зазначено, підприємству варто визначитися з метою оцінки та відповісти собі на питання, навіщо робити звіт з оцінки розмірів збитків.
