«ЗАРПЛАТА ТА КАДРОВА СПРАВА»:
Середній заробіток захисникам… тепер НЕ зберігаємо!

Версія для друку

19 липня, 2022

Тема: Відпустки

Олена Коновалова, заступник директора департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці

Яна Ярошенко, провідний експерт газети «Зарплата та кадрова справа»

Коментованим Законом внесено зміни до ч. 3 ст. 119 КЗпП. Зокрема, у нормі слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено на слова «зберігаються місце роботи і посада». Оновлена ч. 3 ст. 119 КЗпП виглядає так:

ЦИТАТА. «За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада [«і середній заробіток» — вилучено з 19.07.2022 р. — Прим. ред.] на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову».

(ч. 3 ст. 119 КЗпП)

Спеціального застереження щодо набуття чинності цією нормою коментований Закон не містить. Отже, ця зміна починає працювати одночасно з набуттям чинності коментованим Законом, а саме з 19.07.2022 р. Тож можна зробити висновок, що з 19.07.2022 р. за захисниками, зокрема, за мобілізованими, строковиками, контрактниками, резервістами, роботодавці не зберігають середній заробіток. Що з цього роботодавцям?

ДО ВІДОМА. Гарантії, визначені у ч. 3 ст. 119 КЗпП, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми (ч. 5 ст. 119 КЗпП). Отже, за такими працівниками середній заробіток з 19.07.2022 р. також не зберігаємо, бо гарантії для них прописані у ч. 3 ст. 119 КЗпП, а з зазначеної дати збереження середнього заробітку серед гарантій вже немає.

4 головні питання Якщо працівника призвано з 19.07.2022 р. (дати набрання чинності коментованим Законом) і пізніше, то«увільнюємо без збереження»? Однозначно зберігати середній заробіток вже не потрібно.

А що робити, якщо працівник пішов служити до оновлення ч. 3 ст. 119 КЗпП, тобто до 19.07.2022 р.? На нашу думку, збереження середнього заробітку слід припинити з дати виключення норми про збереження середньої зарплати з ч. 3 ст. 119 КЗпП, тобто з 19.07.2022 р.1. Наведемо аргументи.

По-перше, гарантія про середній заробіток встановлювалася ч. 3 ст. 119 КЗпП. Проте після оновлення зазначена норма вже вимогу про збереження заробітку не містить.

По-друге, у ч. 3 ст. 119 КЗпП, а також у коментованому Законі не зазначено, що тим працівникам, у яких військова служба почалася до внесення змін (до 19.07.2022 р.), треба продовжувати зберігати середній заробіток.

До речі, на думку Мінекономіки (роз’яснення від 19.07.2022 р.) роботодавець відповідно до ст. 9¹ КЗпП в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів може встановити додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. А отже може забезпечити і надалі виплату середньої зарплати. Але навряд чи це можуть собі дозволити бюджетні роботодавці.

Чи потрібно наразі, після набуття чинності змінами у законодавстві, видавати наказ (розпорядження) про припинення збереження середнього заробітку? Нагадаємо, що перед початком служби було видано наказ (розпорядження) про увільнення працівника від роботи зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку (як це було сформульовано у нормі ч. 3 ст. 119 КЗпП на дату початку служби). На нашу думку, так: роботодавець має видати окремий наказ (розпорядження), у якому зазначити, що з 19.07.2022 р. припиняється збереження середнього заробітку на період військової служби. Зразок такого наказу наведено на рис. 1. На нашу думку, зміст даного наказу варто довести до відома працівника, який служить, будь-яким доступним способом (наприклад, засобами електронного зв’язку тощо). Якщо з цим проблема, то все одно середній заробіток з 19.07.2022 р. не зберігаємо.

Чи слід якось сторнувати і повертати середній заробіток, виплачений за першу половину липня 2022 року (тобто за робочі дні, що припали на період служби з 1 по 15 липня 2022 року)? Питання виникло, бо сам коментований Закон датований 1 липня 2022 року. Відповідаємо: ні, сторнувати і повертати середній заробіток не треба, бо коментований Закон набув чинності з 19.07.2022 р. Саме з цієї дати не зберігаємо працівнику середній заробіток. До дня набуття чинності змінами, в т.ч. за дні, що прийшлися на першу половину липня 2022 року, середній заробіток зберігаємо. Отже, за робочі дні за графіком роботи працівника по 18.07.2022 р. включно усі роботодавці мають виплатити середній заробіток своїм працівникам, які служать.

А інші гарантії? Під іншими гарантіями розуміємо збереження місця роботи і посади. В цьому сенсі нічого не змінилося. Майте на увазі, що на місце захисника можна прийняти нового працівника за строковим трудовим договором. До речі, в нормі про укладення строкових трудових договорів (ст. 23 КЗпП) теж є оновлення (див. окремий матеріал).

Як «відгукнеться» відсутність середнього заробітку? Звісно про це поки що говорити зарано, але все ж таки… Такий період:

• не враховують до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку (оновлений п. 2 ч. 1 ст. 82 КЗпП та п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки; деталі в окремому матеріалі цього номера);
• при розрахунку середньоденної зарплати для відпускних (компенсації відпускних) виключаємо з розрахункового періоду на підставі абз. 6 п. 2 Порядку № 100 (як дні, коли працівник відповідно до законодавства не працював (підстава — ч. 3 ст. 119 КЗпП) без збереження заробітку). Тож заниження середньоденної зарплати не буде (що стосовно лікарняних/декретних, див. далі);
• не зараховується до страхового та трудового стажу за місцем роботи. Майте на увазі, що за липень 2022 року (коли набула чинності оновлена редакція ч. 3 ст. 119 КЗпП), скоріш за все, доведеться визначати додаткову базу нарахування ЄСВ, тож ЄСВ буде сплачено як з МЗП, адже частину місяця (по 18 липня включно) заробіток все ж таки був. А тому щодо основних працівниках без інвалідності потрібно контролювати сплату ЄСВ з МЗП;
• без нарахування середнього заробітку у подальшому для нарахування лікарняних/декретних не виключається при розрахунку середньої зарплати, адже служба не названа як поважна причина у п. 3 Порядку № 1266. Це фактично зменшить розмір середньоденної зарплати. Ситуацію виправити зможе внесення відповідних змін до п. 3 Порядку № 1266. Або, варіант 2 — ФСС та Мінсоцполітики будуть лояльними і дозволять виключати такі дні без оплати, як це було у 2016 році, коли період військової служби застрахованої особи за призовом під час мобілізації, на особливий період віднесли до поважних причин, визначених Порядком № 1266, листом ФТВП від 25.05.2016 р. № 5.2-32-812 (див. газету «Зарплата та кадрова справа», № 17/2016, с. 22). Але для цього мають прийняти відповідні рішення. Наша редакція обов’язково з’ясує позицію ФСС та Мінсоцполітики щодо цього. Також такі місяці без оплати не включаться до страхового стажу, а отже, може статися, що за останні 12 місяців «не набіжить» 6 місяців стажу. Тому, можливо, при розрахунку середньоденної зарплати доведеться застосовувати обмеження, передбачені ч. 4 ст. 19 Закону про соцстрахування;
• із втратою нарахування середньої зарплати працівникам, з яких відраховували аліменти на дітей, доведеться показувати борг по аліментам.

У Податковому розрахунку період служби без збереження зарплати відображаймо так:

• у Д5 та 4ДФ не показуємо;
• у Д1 буде рядок без сумових показників (поки є питання щодо коду застрахованої особи, який слід відображати у графі 08, — звичайний зарплатний («1», «2», «25», «32») чи «47» («66»)). Виняток може бути у липні 2022 року (місяць набуття чинності змінами) та у місяці демобілізації (якщо після повернення на роботу працівнику буде проведено нарахування виплат за дні після демобілізації).

Що іншим захисникам? Є такі категорії захисників, яким середній заробіток гарантовано іншими нормами. Чи зберігати середній заробіток їм після 19.07.2022 р.?

Щодо добровольців тероборони, то нагадаємо, що їм збереження місця роботи (посади) та середнього заробітку гарантоване ч. 1 ст. 119 КЗпП2. До цієї норми коментованим Законом зміни внесено не було, а отже, таким працівникам слід продовжувати зберігати середній заробіток за час служби в теробороні.

Аналогічно і з держслужбовцями, що вступили до лав тероборони. В роз’ясненні НАДС від 04.03.2022 р. № 149 зазначено, що збереження середнього заробітку для них гарантоване як за виконання державних та громадських обов’язків (гарантії ч. 1 ст. 119 КЗпП). Отже, і тут гарантії продовжують працювати.

Також майте на увазі, що громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональним органом Служби безпеки України, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати (ч. 2 ст. 21 Закону № 22323). Тобто у такому випадку норма про збереження середньої зарплати передбачена не ч. 3 ст. 119 КЗпП, а вже ч. 2 ст. 119 КЗпП. Тож у таких випадках і надалі продовжують зберігати середню зарплату.

Аналогічна ситуація й у разі виклику працівників на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, які передбачені ст. 29 Закону № 2232, то відповідно до ч. 11 ст. 29 Закону № 2232 та ч. 2 ст. 119 КЗпП у такому випадку будемо зберігати середню зарплату, оскільки це передбачено саме ч. 2 ст. 119 КЗпП, а не ч. 3.

Триває передплата газети "Зарплата та кадрова справа" на 2-ге півріччя, а також відкрита передплата на 2023 рік.

Колеги, давайте підтримувати один одного у скрутні часи. З нас, швидкий та професійний аналіз змін законодавства, з вас - передплата газети .

Швидко оформити передплату можна за телефоном гарячої лінії 0 800 300 395, написавши нам на адресу info@ibuhgalter.net або зателефонувавши до вашого менеджера.