«БУХГАЛТЕРІЯ: БЮДЖЕТ»:
Викладачі ЗФПО, які мають педзвання «старший викладач», з 01.01.2022 р. отримали право на підвищення окладу: чи є місяць «базовим»?

Статтю взято з газети "Бухгалтерія: бюджет" № 22/2022

Алла Головко, експерт газети «Бухгалтерія: бюджет»

Про що мова?

Як відомо, з 01.01.2022 р. викладачам закладів фахової передвищої освіти (ЗФПО) Розмірами підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) працівникам у державних і комунальних закладах та установах освіти, затвердженими постановою № 13911, встановлено підвищення посадового окладу за наявність педагогічного звання «старший викладач» у розмірі 10 % окладу.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Зауважуємо, що Інструкція № 1022 на сьогодні чинна і застосовується:

Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом МОН від 15.04.1993 р. № 102.

• з 1 вересня 2005 року в частині, що не суперечить умовам оплати праці, визначеним наказом МОН від 26.09.2005 р. № 557;
• а з 1 січня 2022 року встановлені підвищення посадових окладів (ставок зарплати) та доплати за відповідні види педагогічної діяльності не мають суперечити розмірам і умовам їх встановлення, визначеним постановою № 1391 у відповідних типах закладів та установ освіти.

Тож, незважаючи на те, що чинним лишається п.п. «д» п. 24 Інструкції № 102 (яким передбачено, що підвищення за звання «старший викладач» не встановлюється викладачам вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації), слід керуватися саме постановою № 1391. Нею передбачено підвищення посадових окладів педагогічним працівникам за наявність педагогічного звання «старший викладач» у розмірі 10 % посадового окладу.

Отже, з 01.01.2022 р. викладачі ЗФПО, які мають педагогічне звання «старший викладач», отримують підвищення посадового окладу в розмірі 10 % посадового окладу. Це підкреслив фахівець МОН у консультації, наведеній у газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 13/2022, с. 19. Нагадаємо, що таке підвищення встановлюється на все педагогічне навантаження та визначається від посадового окладу працівника без урахування інших підвищень окладу (п. 5 наказу МОН від 26.09.2005 р. № 557).

Чи є січень 2022 року «базовим»?

Згідно з п. 5 Порядку № 10783 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 %. Тобто цей місяць стає «базовим». Оскільки підвищення посадових окладів (зокрема, підвищення за наявність педагогічного звання) формують новий оклад (п. 34 Інструкції № 102), то закономірно виникає питання: чи є місяць встановлення підвищення «базовим»?

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У своїх роз’ясненнях Мінсоцполітики неодноразово підкреслювало, що в п. 5 Порядку № 1078 йдеться про підвищення посадових окладів на законодавчому рівні за посадою, яку обіймає працівник (див., наприклад, лист Мінсоцполітики від 21.03.2016 р. № 138/10/136-16).

Наприклад, якщо йдеться про працівників, оплата праці яких здійснюється відповідно до Єдиної тарифної сітки, то «базовим» для них є підвищення посадових окладів відповідно до постанови КМУ від 30.08.2002 р. № 1298. Таке підвищення окладів останнього разу відбулося в грудні 2021 року, і цей місяць став «базовим».

Натомість індивідуальне зростання окладу (зокрема, за рахунок встановлення окремої виплати «підвищення посадового окладу за наявність педагогічного завдання») не впливає на «базовий» місяць. Це підкреслило Мінсоцполітики в коментованому листі.

Отже, у ситуації, що розглядається, «базовим» місяцем для працівника залишається грудень 2021 року — місяць останнього законодавчого підвищення посадових окладів за Єдиною тарифною сіткою. Право на індексацію настало в травні 2022 року — докладніше про індексацію в травні див. газету «Бухгалтерія: бюджет», № 17/2022, с. 21, а в червні 2022 року — в газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 20/2022, с. 20.

Чи обов’язково платити індексацію, якщо коштів не вистачає?

Додатково в коментованому листі Мінсоцполітики нагадало про п. 6 Порядку № 1078, яким встановлено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік. Додамо, що така ж сама норма передбачена ч. 6 ст. 5 Закону про індексацію4.

Тобто Мінсоцполітики натякає, що за відсутності коштів індексація може не виплачуватися.

Але річ у тім, що Держпраці та суди дотримуються іншої думки, про що ми розповідали в газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 18/2022, с. 26.

Тому, аби уникнути штрафів та судових спорів, слід виплачувати індексацію в повному розмірі. А якщо коштів зовсім немає? Варіанти дій можуть бути такі.

1. Слід звернутися до вищої за рівнем організації з проханням про виділення додаткових коштів.

2. Зняти з працівників необов’язкові виплати (доплати і надбавки, премії тощо).

3. Вдатися до непопулярних методів: просити працівників піти у відпустку за власний рахунок (але це можливо лише за їхньою згодою); переводити працівників на неповний робочий час; скорочувати штат.

4. Якщо установа надає платні послуги, частину доходів (якщо обсяги власних надходжень перевищують витрати) можна виділити на погашення заборгованості за захищеними статтями видатків, до яких належать і витрати на зарплату. Так, ч. 9 ст. 51 БКУ5 визначено: якщо обсяги власних надходжень перевищують відповідні витрати, розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких надпланових обсягів у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на зарплату, стипендій, комунальних послуг та енергоносіїв. Якщо такої заборгованості немає, розпорядник бюджетних коштів спрямовує 50 % коштів на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень, і 50 % — на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою. У такому разі розпорядник бюджетних коштів здійснює перерозподіл обсягів узятих бюджетних зобов’язань за загальним фондом бюджету для проведення видатків за цими зобов’язаннями зі спеціального фонду бюджету.

Усі ці заходи було вжито, а коштів усе одно не вистачає? Тоді ситуація, на жаль, підштовхує зменшити суму індексації або не виплачувати її взагалі. Але на цей випадок все ж таки збирайте аргументи, які стануть достатнім виправданням перед органами Держпраці при проведенні перевірок. Вважаємо, враховуючи воєнний стан та його наслідки, вони будуть дивитися на цю ситуацію іншими очима.