Статті

«

«МЕДИЧНА БУХГАЛТЕРІЯ»:
Облік пального в запитаннях і відповідях

Багато запитань стосовно обліку пального отримуємо від читачів, тож спробували їх узагальнити й надати на них відповіді.

Лідія Безкоровайна, експертка газети

Чи може КНП придбати пальне за готівку? Якщо так, то які особливості такого придбання?

Готівка на сьогодні вже поступово відходить у минуле, адже сучасні засоби розрахунку зручніші як із погляду розрахунків, так і з погляду контролю. Звичайно, коли автомобіль використовують рідко або виникає необхідність «заправитися не за планом» чи у відрядженні в місцевості, де немає тих заправних станцій, з якими КНП уклало договір, тоді у пригоді стає готівка, адже «заводити» картку чи користуватися талонами або недоцільно, або неможливо.

Розрахунок готівкою передбачає складання авансового звіту та отримання чека на АЗС, адже виникає необхідність повернути кошти підзвітній особі на підставі наданих документів.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! За будь-якого способу розрахунку водій зобов’язаний надати до бухгалтерії разом із подорожнім листом, форма якого має бути визначена наказом про облікову політику, оскільки затвердженої його форми не існує (п. 2.7 Положення № 881), касові чеки, які підтверджують відпуск пального і є підставою для його оприбуткування та списання. Якщо з будь-яких причин чеків немає, слід звірити взаєморозрахунки з АЗС, щоб убезпечити себе в майбутньому під час перевірки контролюючими органами.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.1995 № 88.

Тож, якщо для підприємства купує пальне підзвітна особа, то вона може оплатити його готівкою, отриманою з каси, або корпоративною платіжною карткою. Видачу готівки під звіт оформлюють видатковим касовим ордером та записом у касовій книзі. Якщо в розрахунках підзвітна особа використовує корпоративну платіжну картку, то підтверджуватимуть операцію оплати пального виписка з поточного рахунку та квитанція платіжного термінала. Якщо підзвітна особа зніме готівку в банкоматі, то підтвердним документом, крім виписки банку, буде чек банкомата.

Господарську операцію з придбання пального підзвітна особа має підтвердити, подавши до бухгалтерії звіт про використання коштіввиданих на відрядження або під звіт. До звіту слід додати підтвердні платіжні документи (чеки РРО).

Яка ставка ПДВ для пального під час воєнного періоду?

На період дії режиму воєнного, надзвичайного стану відповідно до п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ2, якщо здійснюють операції з постачання пального та інших нафтопродуктів, до складу вартості таких товарів включається ПДВ, визначений за ставкою 7 %.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Наприклад, відображаючи в обліку придбання пального на суму 856,00 грн, ЗОЗ-КНП (платник ПДВ) складає кореспонденцію рахунків:

1) Дт 203 — Кт 631 на 800,00 грн — відображено вартість пального без ПДВ;

2) Дт 641 — Кт 631 на 56,00 грн — відображено податковий кредит із ПДВ (якщо ПН зареєстровано в ЄРПН).

Волонтери надали нашому ЗОЗ бензин, але немає жодного підтвердного документа. Як поставити цей бензин на облік?

Оскільки пальне отримано безоплатно від волонтерів, то таке отримання можна вважати благодійною допомогою. Згідно з постановою № 2023 в умовах воєнного стану не поширюються встановлені законодавством вимоги щодо отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги від юридичних і фізичних осіб — резидентів і нерезидентів. Тож КНП може не обліковувати таке пальне. Однак вважаємо, що якщо є можливість достовірно визначити вартість і кількість безоплатно отриманого пального, усе ж таки краще це зробити й поставити таку благодійну допомогу на облік.

Постанова КМУ «Деякі питання отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги» від 05.03.2022 № 202.

Оприбуткувати безоплатно отримане пальне потрібно за справедливою вартістю — про це зазначено в п. 12 НП(С)БО 9 «Запаси»4. Цю вартість має визначити комісія КНП, і, власне, для такого активу, як пальне, це не буде важко, адже ціни є у відкритому доступі. Оформити отримання пального можна актом або іншим прибутковим документом. В обліку це буде відображено як отримання цільового фінансування. Під час використання пального необхідно визнавати витрати й одночасно дохід від цільового фінансування.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом МФУ від 20.10.1999 № 246.

На прикладі розглянемо, як відображати в бухобліку безоплатне отримання пального.

Приклад 1. ЗОЗ-КНП отримав від волонтерів 50 літрів бензину марки А-92. Супровідних документів, що підтверджували б вартість пального, волонтери не надали. Комісія КНП оприбуткувала бензин, визначивши його справедливу вартість у сумі 1 690,00 грн. Бензин використали для заправлення автомобіля, що перевозить лікаря до пацієнтів.

У бухобліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 1.

Таблиця 1. Бухоблік безоплатного отримання пального

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

дебет

кредит

1. Отримано пальне

203

483

1 690,00

2. Використано пальне для заправлення автомобіля:

  • якщо КНП для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9

91

203

1 690,00

  • якщо КНП для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9

803

203

91

803

3. Визнано дохід від цільового фінансування

483

718

1 690,00

Ще до війни КНП придбало талони на пальне. Зараз постачальник не працює, але погоджується повернути нам сплачені кошти. Як це відобразити в обліку?

Спочатку нагадаємо про особливості розрахунків з використанням талонів.

Використання талонів для придбання пального передбачено Інструкцією № 2815, згідно з п. 3 якої талон — це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника отримати на АЗС фіксовану кількість нафтопродукту певного найменування й марки, які позначені на ньому.

Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена спільним наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв’язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 № 281/171/578/155.

У талоні обов’язково має бути серійний і порядковий номер (пп. 10.3.3.1 Інструкції № 281), а всі інші вимоги (зміст, ступінь захисту, форму) визначає емітент талона.

Використання талонів має бути передбачено договором між покупцем і продавцем (АЗС). Талони, по суті, будуть проміжною ланкою між моментом купівлі пального й моментом його фактичного отримання (заправки транспортного засобу). За цієї форми розрахунків важливим є момент переходу права власності на пальне від продавця до покупця. Це може бути або момент отримання талонів, або момент отримання пального. У договорі обов’язково має бути зазначено цей момент. Також у договорі може бути обмежено строк дії талонів, і якщо покупець за цей строк їх не використав, то вже не зможе отримати ту кількість пального, яка в них зазначена. Тож слід звертати увагу на цей пункт, укладаючи договір.

Отримує придбані талони відповідальна особа підприємства на підставі довіреності. Передання талонів продавець оформлює накладною чи актом приймання-передачі, складеним у довільній формі.

Отримані талони оприбутковують на баланс підприємства за вартістю пального, на яку вони виписані. Потім їх видають підзвітній особі (наприклад, механіку чи завгоспу), яка далі обліковує їх наявність і рух. Такий облік можна здійснювати у відомості, у якій фіксувати передання цих талонів у підзвіт водіям.

Після того як водій отримав пальне за талонами на АЗС, цю інформацію він заносить у подорожній лист чи інший документ, який використовує підприємство для обліку роботи транспорту. До нього долучають чек РРО, який підтверджує факт заправлення автомобіля. На підставі цих документів в аналітичному обліку списують відповідну суму з підзвіту водія.

У бухобліку згідно з Інструкцією № 2916 талони для придбання пального обліковують на субрахунку 203 «Паливо». Для того щоб розуміти, де талони, — у відповідальної особи на складі, у водія чи вони вже використані для заправлення бака, — можна вести аналітичний облік на цьому субрахунку або просто у відомості. Наприклад, аналітичними рахунками можуть бути такі:

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.1999 № 291.
  • 203.1 «Талони на складі»;
  • 203.2 «Талони у водіїв»;
  • 203.3 «Пальне у баках».

Тож, якщо талони придбані та зберігаються у відповідальної особи й виявляється, що використати ці талони змоги немає, а постачальник готовий прийняти їх і повернути кошти підприємству, то потрібно в обліку скласти таку кореспонденцію рахунків: Дт 631 — Кт 203.1. Коли постачальник поверне кошти, це слід відобразити кореспонденцією рахунків Дт 311 — Кт 631.

Які особливості застосування та обліку смарткарток на пальне?

Смарткартку використовують лише у визначеній АЗС, з якою підприємство укладає договір. Принципова особливість смарткартки полягає в тому, що вона може обліковуватися як самостійний об’єкт, тобто бути власністю підприємства, а може перебувати в його тимчасовому користуванні (на позабалансі). Коли підприємство купує картку, воно тим самим придбаває актив, який стає запасом. Розрахунок за смарткартками, своєю чергою, буває двох видів:

  • «літровий»;
  • грошовий.

Якщо на картку «зараховують літри», то в цьому випадку маємо визначений обсяг пального в літрах за ціною, яка є чинною на момент укладання договору. Значна перевага такого способу розрахунку в тому, що ціна не змінюється протягом дії договору, а пальне забирають зі «сховища» поступово. Чого не можна сказати про «грошові» смарткартки, коли ціна відпуску може коливатися (що на сьогодні буває чи не щодня!) й кінцева сума, на яку було придбано пальне, буде відома тільки наприкінці місяця.

Чи можна вважати пальне, яке зберігається на АЗС та буде отримане за «грошовою» смарткарткою, як таке, що перебуває на відповідальному зберіганні, адже немає точно визначеного обсягу товару в договорі? Якщо право власності настає тоді, коли відвантажують пально-мастильні матеріали, то і зберігання як такого не було, а була лише передоплата товару. Так це чи ні? Щодо цього звернемося до ЦКУ7. За загальним правилом ст. 334 ЦКУ право власності в набувача майна виникає з моменту передання майна, але з одним застереженням — якщо інше не передбачене договором або законом (ст. 664 ЦКУ). І ст. 667 ЦКУ остаточно розвіює сумніви, адже «якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов’язаний до передання зберігати товар».

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

Тож питання щодо перебування пального на відповідальному зберіганні, а відповідно, і передання права власності цілком залежить від умов договору. Тому й виникнення чи невиникнення заборгованості також обумовлене урегулюванням цього моменту.

Також слід мати на увазі, що залежно від умов договору смарткартка може бути видана покупцю пального на таких умовах:

  • безкоштовно;
  • у тимчасове користування (передбачає внесення заставної вартості картки або плати за користування нею);
  • на платній основі.

Найбільш поширеним є третій варіант.

Після укладання договору та проведення розрахунку з постачальником покупець отримує смарткартку (як правило, на підставі акта приймання-передачі смарткартки). Після цього на КНП слід налагодити документальний облік таких карток. Їх потрібно зберігати в бухгалтерії підприємства й видавати водіям у визначені терміни (щодня, щотижня, щомісяця).

Щоби підтвердити заправлення автомобіля на АЗС за допомогою смарткартки, водій повинен надати до бухгалтерії чек термінала, підписаний водієм, та фіскальний РРО АЗС. Для звіряння залишку та підтвердження кількості використаного пального наприкінці місяця підприємство отримує від постачальника прибуткову накладну з розшифруванням оборотів за відповідною карткою.

Що стосується рахунку для обліку смарткарток, однозначної відповіді Інструкція № 291 не містить. Натомість у Порядку № 12198, яким користуються бюджетні установи, чітко встановлено, що смарткартки слід обліковувати на субрахунку 1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». Тож, проводячи паралель між цими нормативними документами, вважаємо можливим для КНП обліковувати смарткартки на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». Однак це тільки у випадку, коли смарткартка переходить у власність КНП. Якщо ж ця картка залишається у власності постачальника, то обліковувати її на балансі підприємства безпідставно. У цьому випадку такі картки обліковують на позабалансі — на рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні».

Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений МФУ від 29.12.2015 № 1219.

Пальне, кошти за яке перерахували на смарткартки, радимо обліковувати на окремому аналітичному рахунку, наприклад 203.5 «Пальне за смарткартками».

Приклад 2. ЗОЗ-КНП (платник ПДВ) придбав «грошову» смарткартку для здійснення розрахунків за пальне на АЗСВартість смарткартки — 36,00 грн (у т. ч. ПДВ — 6,00 грн).

На підставі договору, який було укладено між КНП та АЗС, перераховано кошти постачальнику в сумі 16 872,00 грн, у т. ч. ПДВ (7 %) — 1 103,78 грн, за бензин марки А-92 в кількості 500 л. Протягом місяця було придбано 300 л пального, але вартість його, згідно з отриманим чеком РРО, змінювалася двічі і, відповідно, становила: 33,78 грн/л (придбано 200 л) та 33,82 грн/л (придбано 100 л). Протягом місяця використано 280 л пального. Для оцінки вибуття запасів підприємство використовує метод середньозваженої собівартості.

Автомобіль має загальновиробниче призначення, тож витрати на його утримання відображають у складі загальновиробничих витрат. ЗОЗ надає лише послуги, звільнені від оподаткування ПДВ.

У бухобліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 2.

Таблиця 2. Бухоблік придбання пального з використанням смарткартки

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

дебет

кредит

1. Перераховано кошти постачальнику за смарткартку

371

311

36,00

2. Відображено податковий кредит із ПДВ в сумі попередньої оплати

641

644

6,00

3. Оприбутковано смарткартку

22

631

30,00

4. Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ

644

631

6,00

5. Здійснено залік заборгованостей

631

371

36,00

6. Нараховано компенсувальні податкові зобов’язання з ПДВ

22

641

6,00

7. Перераховано постачальнику кошти за пальне

371

311

16 872,00

8. Відображено податковий кредит із ПДВ в сумі попередньої оплати

641

644

1 103,78

9. Відображено придбання пального

203.5

631

15 768,22

10. Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ

644

631

1 103,78

11. Здійснено залік заборгованостей

631

371

16 872,00

12. Нараховано компенсувальні податкові зобов’язання з ПДВ

203.5

641

1 103,78

13. Заправлено автомобіль пальним відповідно до чеків РРО (200 л × 33,78 + 100 л × 33,82 = 10 138,00 грн)

203.3

203.5

10 138,00

14. Включено вартість використаного пального за середньозваженою собівартістю до загальновиробничих витрат підприємства 1 :

  • якщо КНП для обліку витрат використовує лише рахунки класу 9

91

203.3

9 461,20

  • якщо КНП для обліку витрат одночасно використовує рахунки класу 8 та класу 9

803

203.3

91

803

1. Середньозважена собівартість пального = (200 л × 33,78 + 100 л × 33,82) : (200 л + 100 л) = 33,79 грн/л. Вартість використаного пального = = 33,79 × 280 л = 9 461,20 грн.

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку