«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
Видача готівки через POS-термінал

Законодавче підґрунтя

Почнемо з того, що видача готівки власникам електронних платіжних засобів (далі — ЕПЗ) в обмін на переказ, ініційований через POS-термінал, для торговців є цілком добровільним жестом, на відміну від обов’язку забезпечити можливість розрахуватися за товари (послуги) ЕПЗ.

Нагадаємо: якщо згідно з законодавством ви повинні приймати, проте не приймаєте ЕПЗ від покупців (споживачів) для оплати товарів чи послуг, то навіть в період воєнного стану вас можуть очікувати штрафи (див. матеріал «Сфера розрахунків та військовий стан: РРО, ПРРО, POS-термінал» // «ПБ», № 13/2022, с. 7). А ось за відмову видати готівку на касі відповідальності не передбачено, проте ці операції корисні для торговців.

На практиці ще на етапі укладення договору з еквайром щодо підключення та використання POS-термінала суб’єкт має бути проінформований про таку можливість та умови її реалізації (інструкція до POS-термінала, правила платіжної системи тощо).

Зауважимо, що така видача готівки на касі заохочується банками, зокрема, й тому, що фактично є швидкою інкасацією: з картки особи, якій видається з виручки готівка, відбувається переказ коштів на поточний рахунок суб’єкта. Ба більше, таку можливість передбачено нормативно-правовими актами.

Так, згідно з п. 1.321 ст. 1 Закону № 2346 платіжний термінал (POS-термінал) — електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунку, в тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням ЕПЗ. А в п. 1.42 ст. 1 Закону № 2346 вказано, що за договором з еквайром суб’єкт підприємницької діяльності (торговець) може надавати послуги з видачі коштів у готівковій формі.

Але для багатьох основним є питання: як реєструвати чи оформляти операції з видачі готівки? Про це розкажуть норми Положення № 148 та Закону про РРО.

Отже, право надавати послуги з видачі готівки за рахунок готівкової виручки або готівки, отриманої з банку, держателю ЕПЗ передбачено п. 9 Положення № 148.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Положення № 148 допускає, що готівка для видачі не обмежується виручкою. Це також може бути готівка, знята для таких цілей з поточного рахунку та внесена до місця розрахунків. Зауважимо, що POS-термінал встановлюють тоді, коли проводять розрахунки за товари чи послуги, тому зрозуміло, що операції з видачі готівки доцільно проводити суб’єктам сфери торгівлі, послуг тощо.

Правила та умови надання послуги такі:

• видача готівки є доступною підприємствам (юрособам), їх відокремленим підрозділам та ФОП;
• видача готівки має бути передбачена правилами відповідної платіжної системи;
• як підтвердження операції для цілей Положення № 148 треба роздрукувати квитанцію платіжного термінала або видати розрахунковий документ (роздрукувати або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти — про це поговоримо нижче);
• відобразити такі операції в книзі обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) або розрахунковій книжці (далі — РК) у разі їх використання.

Також Положенням № 148 встановлено, що суб’єкти, які проводять розрахунки із застосуванням РРО / ПРРО і надають держателям ЕПЗ послуги з видачі готівки, друкуючи квитанцію платіжного термінала (або розрахунковий документ), реєструють такі операції в розрахункових документах РРО (ПРРО) або РК у встановленому порядку.

Вище перелічено вимоги, встановлені Нацбанком в Положенні № 148, щодо роботи з готівкою, проте в цій ситуації Нацбанк встановив правила щодо сфери розрахункових операцій, яка йому не підвладна, тобто вийшов за межі свого регулювання та зазіхнув на територію Мінфіну. Тому детальніше про те, як проводити такі операції через РРО та ПРРО, поговоримо нижче.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Нацбанк, платіжна організація відповідної платіжної системи та банки — члени цієї системи мають право встановлювати обмеження на видачу готівки за ЕПЗ.

В Положенні № 148 види обмежень не конкретизовано, тож можемо припустити, що йдеться про ліміти певної суми для видачі одному споживачу, кількості транзакцій тощо.

НЮАНС. Операція з видачі готівки не пов’язана з розрахунком особи ЕПЗ в торговій точці тощо. Відповідно, якщо таку можливість реалізовано, то особа — отримувач грошей може й не бути покупцем (споживачем) (тобто може нічого не купувати у суб’єкта господарювання).

Реєстрація через РРО та ПРРО

Класифікація з погляду Закону про РРО Операції з видачі готівкових коштів держателям ЕПЗ не належать до розрахункових операцій в розумінні Закону про РРО. Це випливає з визначення, наведеного в ст. 2 Закону про РРО.

ЦИТАТА. «розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;».
(витяг зі ст. 2 Закону про РРО)

Відповідно, якщо суб’єкти сфери торгівлі, громадського харчування і послуг не зобов’язані використовувати РРО, ПРРО, КОРО та РК, то вони не зобов’язані їх реєструвати, фіскалізувати та використовувати для операцій з видачі готівки — для цього буде достатньо POS-термінала. Крім того, для таких готівкових операцій фінансові санкції, передбачені Законом про РРО для порушень, допущених під час здійснення розрахунків, не застосовуються, наприклад, у разі невидачі чека РРО / ПРРО тощо (а наразі взагалі діє мораторій на штрафи, пов’язаний з воєнним станом).

Проте, що цікаво, в ст. 15 Закону про РРО вказано, що контроль за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення операцій з видачі готівкових коштів держателям ЕПЗ здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до ПКУ. Якими можуть бути наслідки таких перевірок для тих, хто видає готівку, — поки що під питанням. Але радимо дотримуватися правил, передбачених порядками, які регламентують роботу з РРО та/або ПРРО.

Видача готівки в разі застосування РРО та/або ПРРО Отже, суб’єкти господарювання, які відповідно до вимог законодавства мають застосовувати зареєстровані фіскальні РРО та/або ПРРО, повинні реєструвати через них й операції з видачі готівки.

Відповідно до п. 6 Порядку № 547 1та п. 9 Порядку № 317 2внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО та/або ПРРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.

Це стосується й видачі готівки держателям ЕПЗ. Для її реєстрації РРО та/або ПРРО виконують операцію «службова видача».

КОРО та РК Якщо суб’єкт використовує КОРО та РК, то під час здійснення операції з видачі готівкових коштів держателям ЕПЗ за рахунок готівкової виручки або готівки, отриманої з банку, суму вказують на «корінці» та у відривній частині розрахункової квитанції зі знаком «–» (мінус) (п. 4 гл. 2 розд. III Порядку ведення КОРО 3).

Відповідно, запис про такі операції в КОРО роблять не як «службову видачу», а як у разі повернення товару (рекомпенсації послуги тощо). Тому вважаємо, що в КОРО як на РРО, так і на господиницю, інформацію щодо виданої готівки треба відображати в графі, де вказують суми повернення коштів за товари чи послуги.

Розрахунковий документ Якщо суб’єкт використовує РРО, пов’язаний з POS-терміналом, чи КОРО та РК, то він формує та видає розрахунковий документ. Як вже згадувалося вище, в разі застосування РК та КОРО це розрахункова квитанція стандартної форми.

Якщо ж суб’єкт використовує ПРРО, то він формує службовий чек щодо операції «службова видача».

Тож РРО під час проведення операції з видачі готівкових коштів держателю ЕПЗ створює в паперовій та/або електронній формі розрахунковий документ (електронний розрахунковий документ) — фіскальний чек за операцією з видачі готівкових коштів держателю ЕПЗ (чек видачі коштів держателю картки) за формою № ФКЧ-4 (додаток 6 до Положення № 13 4).

Фіскальний касовий чек за операцією з видачі готівкових коштів держателям ЕПЗ має містити такі обов’язкові реквізити (п. 2 розд. VII Положення № 13):

• найменування суб’єкта господарювання (рядок 1);
• назву господарської одиниці — найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування», повідомлене ДПС України за формою № 20-ОПП (рядок 2);
• адресу господарської одиниці — адреса, яку зазначено в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку / офісу / квартири) та повідомлено ДПС України за формою № 20-ОПП (рядок 3);
• для платників ПДВ — індивідуальний податковий номер платника ПДВ; перед номером друкують великі літери «ПН» (рядок 4);
• для суб’єктів, що не є платниками ПДВ, — податковий номер або серію та номер паспорта / номер ID-картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкують великі літери «ІД» (рядок 5);
• ідентифікатор еквайрингової установи (еквайра), що дає змогу її ідентифікувати (рядок 6);
• ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 7);
• назву операції з видачі готівкових коштів держателям ЕПЗ, суму виплачених готівкових коштів держателю ЕПЗ у межах чека, назву валюти, в якій здійснено операцію з виплати готівкових коштів (рядок 8);
• суму комісійної винагороди (рядок 9);
• реквізити ЕПЗ, які дозволені правилами безпеки платіжної системи (рядок 10);
• назву платіжної системи (рядок 11);
• код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або транзакції в платіжній системі (рядок 12);
• фіскальний номер чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 13);
• QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чека, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО) (рядок 14);
• заводський номер РРО, перед яким друкують великі літери «ЗН» (рядок 15);
• фіскальний номер РРО, перед яким друкують великі літери «ФН» (рядок 16);
• напис «ЧЕК ВИДАЧІ КОШТІВ» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 17).

Крім того, правила платіжних систем та/або внутрішньобанківські правила можуть передбачати також інші додаткові реквізити документів за операціями з використанням ЕПЗ.

Відображення операції з видачі готівки в бухгалтерському обліку

Вище ми вже говорили про те, що такі операції формально заміняють інкасацію готівки в банк. Відповідно, в бухгалтерському обліку будемо відштовхуватися від цього факту, а також наведемо й операції зі здачі готівки на поточний рахунок.

Видача готівки на касі та інкасація виручки в обліку суб’єкта або його відокремленого підрозділу

Ірина Шевчук, консультантка