Статті

«

«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
Строки та розміри виплати заробітної плати у період воєнного стану

Війна принесла дуже багато страждань на нашу землю.
Велика кількість суб’єктів господарювання вимушена була призупинити свою діяльність, у тому числі через брак коштів для виплати зарплати.
Тож дуже часто роботодавці запитують, як треба виплачувати зарплату в період воєнного стану?
Чи є якійсь відмінності / послаблення щодо цього питання?

Загальні правила

Давайте одразу виведемо основні правила, які діють зараз:

  1. Вимоги ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону про оплату праці щодо строків виплати зарплати не зупинено на період дії воєнного стану. Тобто увесь цей час роботодавці мають діяти стандартно, а саме виплачувати зарплату в строки, встановлені в колективному договорі або внутрішньому акті роботодавця. Водночас згідно зі ст. 115 КЗпП виплата зарплати має виплачуватися: не рідше 2 разів на місяць; через проміжок часу, що не перевищує 16 к. дн.; не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
    В разі виплати зарплати 2 рази на місяць ділимо місяць на два періоди: з 1 по 15 число та з 16 по 30 (31) число. Отже, зарплату за першу половину місяця (аванс) треба виплачувати в період з 16 по 22 число кожного місяця, а зарплату за другу половину місяця — з 1 по 7 число місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється виплата 1. Водночас між зафіксованими в документах роботодавця строками виплати зарплати не повинно бути більше 16 к. дн. Наприклад, строк для виплати авансу — 22 число, а за другу половину місяця — 7 число.
  2. Статтею 10 Закону № 2136 2встановлено особливості для періоду воєнного стану. Передусім сказано, що заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Тож слід дотримуватися «мирних» строків для виплати зарплати (ч. 1 ст. 10). Також вказано, що роботодавець повинен вжити всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати. Якщо неможливо своєчасно виплатити заробітну плату внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства. Зауважимо, що звільнення від відповідальності наразі прописано в Законі № 2136, який набрав чинності тільки з 24.03.2022 р., але й до цього моменту аналогічні роз’яснення надавала Держпраці (dsp.gov.ua «Головна» «Запитання/Відповіді»).
Див. лист Мінсоцполитики від 09.12.2010 р. № 912/13/155-10.
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX.

ВАЖЛИВО! Роботодавець має дотримуватися встановлених ним строків виплати зарплати (здійснювати виплату не рідше двох разів на місяць), у тому числі й протягом дії воєнного стану. Якщо він не може своєчасно виплатити зарплату працівникам (за першу чи за другу половину місяця) через бойові дії та він може це довести, то ніякої відповідальності (фінансової, адміністративної) не буде. Але! Це не позбавляє роботодавців від обов'язку розрахуватися з працівниками, коли діяльність підприємства буде відновлено.

Розмір виплати авансу

Розмір зарплати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим із виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом), але не менше від оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника (ч. 3 ст. 115 КЗпП).

Під час розрахунку авансу, як правило, обирають один із варіантів:

  • або розраховують суму оплати на підставі фактичних даних щодо відпрацьованого часу в першій половині місяця (на підставі даних за період з 1 по 15 число);
  • у відсотках від встановленого місячного окладу (ставки). Зауважимо, що сума авансу має бути не меншою, ніж сума за фактично відпрацьований час, тому, як правило, аванс виплачують у сумі 55–60 % окладу (тарифної ставки). А вже за підсумками місяця проводять кінцевий розрахунок.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Розраховуючи аванс, роботодавець може враховувати доплати і надбавки, що належать працівнику, з огляду на фактичні дані за першу половину місяця. Але більшість роботодавців виплачує аванс за фактично відпрацьований час тільки з огляду на розмір окладу (ставки) працівників. Якщо ця мінімальна гарантія ч. 3 ст. 115 КЗпП буде виконана, ніякого порушення не буде. Також не забувайте, що під час виплати авансу треба сплачувати всі «зарплатні» платежі — ПДФО, ВЗ та ЄСВ. Водночас ПСП застосовують тільки під час нарахування зарплати за весь місяць, тобто за другу половину місяця (якщо загальна сума доходу не перевищить граничної суми).

Якщо працівник не працював першу половину місяця і за цей період за ним не зберігався середній заробіток (наприклад, був у неоплачуваній відпустці чи відсутній з нез’ясованих причин), то і аванс такому працівнику виплачувати не потрібно. Те саме стосується прийняття працівника на роботу після 15 числа місяця, але до дати виплати авансу. Оскільки в першій половині місяця такий працівник не працював, то й аванс йому не виплачують.

Окремі питання

Вихідні дні За загальним правилом, у разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, зарплата виплачується напередодні (ч. 2 ст. 115 КЗпП та ч. 2 ст. 24 Закону про оплату праці).

Наприклад, якщо датою виплати зарплати за другу половину місяця встановлено 7 число, то при 5-денному режимі роботи з вихідними в суботу та неділю зарплату за квітень 2022 року треба виплатити напередодні — 6 травня (п'ятниця). Водночас, якщо наступна виплата зарплати буде у встановлений роботодавцем строк, але відрізок часу між виплатами перевищить 16 к. дн., порушення не буде. Такі невеликі «святково-вихідні» зрушення можливі. Головне, щоб на етапі встановлення строків виплати зарплати були виконані всі умови ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону про оплату праці.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У період дії воєнного стану норми ст. 73 КЗпП не застосовуються, а отже, в цей період немає святкових днів та не працює правило щодо перенесення святкового дня, що припадає на вихідний, на перший робочий день.

Відпускні, лікарняні, декретні Нагадаємо, що для деяких виплат встановлено окремі строки для виплати, а саме:

  • для відпускних — не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ч. 4 ст. 115 КЗпП, ч. 1 ст. 21 Закону про відпустки 4) 5;
  • для лікарняних за рахунок роботодавця (за перші 5 к. дн.) — загальні строки для виплати зарплати (після нарахування лікарняних);
  • для лікарняних за рахунок Фонду соцстрахування та декретних найближчий строк для виплати зарплати після отримання допомоги від Фонду соцстрахування (п. 1 ч. 2 ст. 32 Закону про соцстрахування).
Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.
Згідно із законопроєктом  від 05.04.2022 р. № 7251, до ст. 115 КЗпП та ст. 21 Закону про відпустки готуються зміни щодо виплати заробітної плати працівникам за весь час відпустки до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором.

Простій Ніяких відмінностей у цьому питанні немає, а отже, середній заробіток, який зберігається за такими працівниками, треба виплачувати не рідше 2 разів на місяць. Розрахувати суму авансу можна шляхом множення окладу (ставки) на встановлений роботодавцем відсоток виплати в аванс (55–60 %) та множенням на 2/3. Або за формулою: ЗП 1-ша половина місяця = (О (ТС) × 2/3) : РД гр. місяць × РД гр. 1-ша половина місяця, де:

  • О (ТС) — оклад (тарифна ставка), встановлена працівнику в поточному місяці;
  • РД гр. місяць — загальна кількість р. дн. за графіком роботи підприємства (індивідуальним графіком роботи працівника) в поточному місяці;
  • РД гр. 1-ша половина місяця — кількість р. дн. за графіком роботи підприємства (індивідуальним графіком роботи працівника) в першій половині місяця (з 1 по 15 число).

Щодо цього питання див. також матеріал «Простій: найактуальніші запитання» // «ПБ», № 14/2022, с. 11.

Працівники на військовій службі Нагадаємо, що за працівниками, які мобілізовані, служать за контрактом, проходять строкову військову службу, а також за працівниками, що пішли у тероборону, треба зберігати місце роботи, посаду та середній заробіток. Що стосується строків виплати зарплати, то тут діють загальні вимоги: середній заробіток, який зберігається за такими працівниками, треба виплачувати не рідше 2 разів на місяць. Розрахувати суму виплати в аванс можна за формулою:  ЗП1-ша половина місяця = С ЗП × РД гр. 1-ша половина місяця, де:

  • СЗП — розмір середньої зарплати за 1 р. дн. 6, з огляду на яку оплачується період військової служби працівника;
  • РД гр. 1-ша половина місяця — кількість р. дн. за графіком роботи підприємства (індивідуальним графіком роботи працівника) в першій половині місяця (з 1 по 15 число).
Розраховують з огляду на виплати за останні два календарні місяці згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Роботодавець зобов’язаний зберігати середній заробіток і за працівниками, які пішли добровольцями до територіальної оборони (докладніше див. матеріал «Нарахування та сплата ЄСВ у воєнний час: актуальні питання» // «ПБ», № 11/2022, с. 7.

Чи можна у період воєнного стану виплачувати зарплату наперед?

Чимало роботодавців, коли почалися бойові дії в Україні, ухвалили рішення щодо забезпечення своїх працівників грошима, виплативши їм заробітну плату за кілька місяців наперед. Є й такі роботодавці, які хочуть виплачувати зарплату тільки раз на місяць, виплачуючи аванс. Чи буде вважатися це порушенням?

Ми не радимо так робити, адже є норми законодавства, які встановлюють чіткі правила. До того ж, виплачуючи зарплату за наступний період, дуже важко спрогнозувати, а чи відпрацює працівник оплачений наперед час, чи не буде хвороби, призову на військову службу, звільнення тощо. Інакше (якщо щось піде не так) треба буде провести перерахунок зарплати працівнику. Але, звісно, ми розуміємо, що в мирний час — одні виклики та міркування, у воєнний — інші. Тому, якщо таке рішення все ж таки буде ухвалене, то чи буде привід для покарання роботодавця? Ми не бачимо підстав для цього, адже затримки розрахунку з працівником немає. Інша річ, що така виплата наперед — це певний клопіт для роботодавця. Вкрай не рекомендуємо ухвалювати рішення щодо виплати зарплати раз на місяць під час виплати зарплати за другу половину місяця. В такому разі буде порушення щодо строків виплати авансу, а отже, тут вже буде утиск прав працівників.

ДО ВІДОМА. Раніше Мінсоцполітики (див., наприклад, лист від 10.04.2017 р. № 628/0/102-17/282) беззаперечно висловлювалося проти виплати зарплати лише один раз на місяць. Не врятує від санкцій і заява працівника із проханням виплачувати зарплату раз на місяць. Тому, якщо це не крайній захід, спричинений бойовими діями в Україні, рекомендуємо дотримуватися виплати зарплати двічі на місяць.

Що робити, коли працівник отримує зарплату готівкою?

Тут поговоримо про тих працівників, які отримують зарплату готівкою, але зараз не можуть дістатися до роботи, щоб отримати гроші. Зауважимо, що йдеться про тих працівників, яким належать «зарплатні» виплати (тобто які продовжують працювати дистанційно або, наприклад, знаходяться в простої, на військовій службі тощо).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо працівник не з'являється на робочому місці (у тому числі й через виїзд закордон або в більш безпечні місця нашої країни) та не має можливості працювати дистанційно, то й підстав для нарахування заробітної плати йому немає. Як правило, в цих випадках або оформлюють відпустку без збереження заробітної плати, або роблять відмітку про неявку з нез'ясовних причин, або призупиняють дію трудового договору (якщо роботодавець, зі свого боку, не може забезпечити працівника роботою).

Тут є декілька варіантів вирішення цієї проблеми:

  • працівник пише заяву на отримання заробітної плати на будь-яку банківську платіжну картку, яку він має. Надіслати таку заяву можна електронними засобами зв’язку (зокрема, через імейл, месенджери);
  • оформити довіреність на іншу особу (представника), яка зможе отримувати зарплату замість цього працівника. Причому таку довіреність не обов'язково нотаріально завіряти. В довіреності треба чітко вказати дані представника, перелік виплат, які він уповноважений отримувати, а також період дії такої довіреності.

Якщо ці способи неможливо реалізувати, то не отриману працівником зарплату треба повернути на рахунок роботодавця та виплатити, коли з'явиться така можливість. Нагадаємо, що згідно з п. 31 Положення № 148 7касир зобов’язаний після закінчення встановлених строків виплат, пов’язаних з оплатою праці за видатковими відомостями:

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою КМУ від 29.12.2017 р. № 148.
  1. у видатковій відомості навпроти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис «Депоновано»;
  2. скласти реєстр депонованих сум;
  3. наприкінці видаткової відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за видатковою відомістю і засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівку видавав не касир, а інша особа, то на відомості додатково роблять напис «Готівку за відомістю видав (підпис)»;
  4. зробити запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за видатковою відомістю.

Бухгалтер перевіряє записи, зроблені касирами у видаткових відомостях, та здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.

Відповідальність

У першому розділі цієї статті ми звернули вашу увагу на послаблення у питанні відповідальності у воєнний час відповідно до Закону № 2136. Згідно з п. 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2136 він діє протягом воєнного стану та втрачає чинність із дня припинення або скасування воєнного стану 8. Чи означає це, що коли роботодавець не розрахується із працівниками після закінчення воєнного стану, то одразу він нестиме відповідальність (фінансову та адміністративну)? Ні, адже відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону № 2136, якщо неможливо своєчасно виплатити зарплату внаслідок ведення бойових дій, строк виплати зарплати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства. Впевнені, що кожний випадок буде розглядатися окремо.

Крім ст. 13 Закону № 2136, яка втрачає чинність з моменту завершення виплати державою, що здійснює військову агресію проти України, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам.
 

За невиплату авансу роботодавцю загрожує штраф у розмірі 1 МЗП, встановленої на момент виявлення порушення (абз. 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП) 9. Причому такий штраф встановлено за кожне порушення законодавства про працю, яке класифікують як «інше».

Якщо протягом року з дня виявлення порушення (день складання акта), буде виявлено аналогічне порушення, роботодавцю загрожує штраф у розмірі 2 МЗП (абз. 10 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

За заниження суми авансу — штраф у розмірі 2 МЗП, встановленої на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення (абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Крім того, за вказані вище порушення посадовим особам підприємства загрожує адмінштраф у розмірі від 510,00 до 1700,00 грн (ч. 1 ст. 41 КпАП) 10.

А в разі повторного протягом року порушення або якщо воно вчинене щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, — від 1700,00 до 5100,00 грн (ч. 2 ст. 41 КпАП).Тепер щодо звичайної (мирної) відповідальності за порушення оплати праці працівників. Так, порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі загрожують штрафом у розмірі 3 МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Також, нагадаємо, що затримка виплати зарплати на один та більше календарних місяців вимагає нарахування та виплати компенсації відповідно до Закону № 2050 11 та Порядку № 159 12(докладніше про розрахунок див. у матеріалі «Виплата заборгованості по зарплаті звільненому працівникові» // «ПБ», № 48/2021, с. 22).

Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. № 2050-III.
Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 159.

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку