Чи потрібно закладу охорони здоров’я нараховувати ПДВ у разі отримання коштів за програмою медичних гарантій?
Чи потрібно закладу охорони здоров’я нараховувати ПДВ у разі отримання коштів на виконання Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» за програмою медичних гарантій?
Законом України від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2168) визначено програму державних гарантій медичного обслуговування населення.
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону № 2168 програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) – програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.
При цьому, визначено, що надавачі медичних послуг – заклади охорони здоров’я усіх форм власності та фізичні особи – підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договір про медичне обслуговування населення з головними розпорядниками бюджетних коштів.
Держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій (п. 1 ст. 3 Закону № 2168).
За рахунок Державного бюджету України окремо здійснюється фінансове забезпечення програм громадського здоров’я, заходів боротьби з епідеміями, проведення медико-соціальної експертизи, діяльності, пов’язаної з проведенням судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, та інших програм у галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (п. 2 ст. 3 Закону № 2168).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розд. V та підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підпунктом 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 ПКУ встановлено, що операції з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ (крім послуг, перелічених в абзацах «а» – «о» п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 ПКУ).
Перелік закладів охорони здоров’я затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 № 385.
Виходячи із зазначеного, кошти, отримані закладом охорони здоров’я на виконання Закону № 2168 за програмою медичних гарантій, розцінюються як компенсація вартості послуг з охорони здоров’я, які згідно з п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ.
