Кошти, сплачені за розрахунково-касове обслуговування, відноситься до складу витрат ФОП – «загальносистемника»

Фахівці ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Норми визначені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

До переліку інших витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належить, зокрема, плата за розрахунково-касове обслуговування  (п. п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Водночас, п. 1.37 ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями визначено, що розрахунково-касове обслуговування – це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов’язані з переказом коштів з рахунку (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором.

Отже, суми коштів, сплачені ФОП – платником ПДФО на користь банку за надані послуги з розрахунково-касового обслуговування, пов’язані з веденням господарської діяльності (відкриття, закриття, переоформлення рахунків, відкритих безпосередньо на ФОП, надання виписок з рахунків тощо), включаються до складу витрат такої ФОП на загальній системі оподаткування.