Директора ТОВ не звільняють: як припинити трудові відносини

ВС/КЦС: ТОВ не звільнило директора. Ефективним і таким, що не суперечить закону, у цьому випадку буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України (ВС/КЦС, № 201/1384/16-ц, 25.11.19)

Фабула судового акта: Позивач в цій справі перебував у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ, відповідач), працюючи на посаді генерального директора. З 2012 року діяльність ТОВ не ведеться. На ім'я загальних зборів учасників ТОВ позивачем направлялалсь заява про звільнення його з займаної посади за власним бажанням, але позачергові збори учасників визнані такими, що не відбулись через відсутність кворуму для прийняття рішень. Зазначені обставини позивач вважав порушенням його трудових прав, тому звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов`язати ТОВ звільнити його з посади генерального директора на підставі ст. 38 КЗпП України (з ініціативи працівника).

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено. Судові рішення мотивовані, зокрема, наявністю об`єктивних причин непроведення загальних заборів учасників ТОВ внаслідок смерті його учасника, якому належало понад 79 % статутного капіталу товариства, спорів з приводу його спадщини між спадкоємцями, тим фактом, що після подання позивачем заяви про звільнення, він продовжив виконувати свої посадові обов`язки, що підтверджено відомостями з податкових органів.

Апеляційний суд також додатково зазначив, що у ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-ІV, (далі - ЦПК України 2004 року)), а також у КЗпП України не передбачено такого способу захисту своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, як зобов`язання звільнити з займаної посади. У справі, що переглядається, вирішення питання про звільнення з посади генерального директора товариства, яке діє в порядку, передбаченому статутом, урегульовано підпунктом «в» пункту 12.3 цього статуту, зокрема відкликання (звільнення) членів виконавчого органу (генерального директора) відноситься до виключної компетенції зборів учасників товариства. Водночас позивач не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом своїх прав у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду погодився з висновками судів попередніх інстанцій, зазначивши, зокрема, що оскільки згідно зі статутом ТОВ вирішення питання про звільнення керівника відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства позивач, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, обрав неналежний, неефективний та не передбачений законом спосіб захисту порушених прав.

Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У пункті 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України 2004 року передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

У пункті 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Отже, ефективним і таким, що не суперечить закону, у цьому випадку буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин між генеральним директором ТОВ та цим товариством на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.