Автомобіль, який використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності ЮО в цілому, не підлягає обов`язковому проходженню технічного контролю

Транспортний засіб, який використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності юридичної особи в цілому, не підлягає обов`язковому проходженню технічного контролю (ВС/КАС, № 678/483/17, 17.10.19)

Фабула судового акта: Не можна віднести до частих випадків скасування касаційним судом попередніх судових рішень з постановленням нового, - яким позов скаржника задовольняється. У справі, що пропонується увазі читачів, сам так вчинив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду. Він скасував негативні для позивача постанову районного суду і ухвалу апеляційного адміністративного суду та прийняв нову, якою повністю задовольнив позовні вимоги водія про визнання незаконними дій працівника поліції щодо складання постанови про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340, 00 грн за порушення ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Таким чином ВС/КАС погодився з доводами позивача щодо протиправного притягнення його до відповідальності з огляду на те, легковий автомобіль, яким він кермував, був наданий йому товариством з обмеженою відповідальністю, де він працює на посаді медичного представника, виключно для службового використання, службових поїздок, а не для перевезення вантажів та пасажирів, без мети отримання прибутку і тому не підлягає обов`язковому технічному контролю.

Висновок суду ґрунтується на наступних приписах законодавства і судженнях. Відповідно до ст. 35 Закону України "Про дорожній рух" обов`язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.

Відповідно до п.п 15 пункту 2 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.

Згідно з ст. 29 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (чинний на момент виникнення спірних відносин) автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Для віднесення автомобіля до об`єкту обов`язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ від 18 лютого 1997 року № 176.

Пунктом 1 цих Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг, автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються:

• транспортними засобами спеціального призначення;
• транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації;
• службовими легковими автомобілями;
• транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.

Відповідно до матеріалів справи, транспортний засіб, що фігурує у справі, є легковим седаном. Вказаний автомобіль належить товариству з обмеженою відповідальністю. Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено вид діяльності вказаного товариства як виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів, оптова торгівля фармацевтичними товарами, неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах.

Таким чином автомобіль, яким керував позивач, є службовим автомобілем, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.