При високих температурних показниках робочий графік на підприємствах може бути змінено
До уваги роботодавців та працівників: при температурі повітря понад 30°С працездатність людини починає падати
Спекотний мікроклімат має шкідливий вплив на організм людини, викликаючи погіршення самопочуття, зниження працездатності, загострення хронічних хвороб. Особливо це стосується тих, хто працює на відкритих місцевостях, у виробничих і громадських приміщеннях без кондиціонування.
Для забезпечення безпеки та захисту здоров’я працівників в умовах дії високих температур роботодавець має вживати заходів щодо забезпечення належних умов праці:
- внести корективи в розпорядок робочого дня, тривалості робочої зміни та обідньої перерви, збільшити кількість технологічних перерв;
- забезпечити працівників спеціальним одягом та взуттям, засобами індивідуального та колективного захисту, питною водою;
- провести позапланові інструктажі з працівниками щодо дотримання вимог безпечного ведення робіт та надання долікарської допомоги у разі сонячного та теплового удару, запаморочення;
- доукомплектувати медичні аптечки на робочих місцях;
- організувати відповідний контроль за робочими зонами з метою оцінювання ризиків для життя і здоров’я працівників та вжиття відповідних профілактичних заходів.
Так, при роботах на відкритій місцевості і температурі повітря 35ºС і вище, тривалість періодів безперервної роботи повинна складати 15-20 хвилин з наступною тривалістю відпочинку не менше 10-12 хвилин в охолоджуваних приміщеннях.
В охолоджуваних приміщеннях, аби уникнути негативного впливу на організм великого перепаду температур, слід підтримувати температуру повітря 24-25°C.
Робота при температурі зовнішнього повітря більше 37ºС за показниками мікроклімату відноситься до небезпечних (екстремальних). За цієї температури не рекомендується проведення робіт на відкритому повітрі. Слід змінити порядок робочого дня та перенести години роботи на ранковий або вечірній час.
Для захисту від надмірного теплового випромінювання необхідно використовувати спеціальний одяг або одяг з натуральних тканин.
В умовах підвищеної температури рекомендується допускати до роботи осіб не молодше 25 і не старше 40 років.
З метою профілактики зневоднення організму рекомендується правильно дотримуватися питного режиму. Рекомендована температура питної води, напоїв, чаю + 10-15 ºС.
ПОРЯДОК надання домедичної допомоги постраждалим при перегріванні
Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при перегріванні не медичними працівниками.
У цьому Порядку термін «перегрівання» вживається у такому значенні – це патологічний стан організму, що виникає внаслідок порушення терморегуляції та/або дії зовнішнього тепла.
При дії високих температур зовнішнього середовища у постраждалих можуть виникнути: теплові судоми, теплове перевтомлення, тепловий удар.
При перегріванні слід розрізняти такі ознаки:
1) теплові судоми – болісні скорочення м’язів (найчастіше в області гомілок або м’язів передньої черевної стінки);
2) теплове перевтомлення – нормальна або підвищена температура тіла, прохолодна, волога, бліда або почервоніла шкіра, головний біль, нудота, запаморочення або слабкість;
3) тепловий удар: висока температура тіла, іноді досягає 41°С, червона, гаряча суха шкіра, роздратованість, втрата свідомості, прискорене поверхневе дихання.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при перегріванні не медичними працівниками:
1) при теплових судомах:
а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;
б)дати постраждалому випити прохолодної води;
в) при можливості обережно промасажувати м’язи на місці судом;
2) при тепловому перевтомленні і тепловому ударі:
а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;
б) дати постраждалому випити прохолодної води;
в) розстебнути одяг постраждалого;
г) розмістити вологі, прохолодні компреси в області великих судин (бокова поверхня шиї, підпахвинні ділянки) та на лобі;
ґ) з метою загального охолодження можна використати вентилятори, обтирання постраждалого прохолодними компресами. Не слід охолоджувати постраждалого повністю, зануривши його у воду;
3) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.