Уряд затвердив нові критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації, яка складає кредитну історію

Кабмін постановою від 22 травня 2019 р. № 422 затвердив Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації, яка складає кредитну історію, та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації, яка складає кредитну історію, є:

• строк провадження діяльності із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації,  яка складає кредитну історію;
• кількість порушень вимог законодавства у сфері формування та обігу  кредитних історій, виявлених протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду;
• кількість позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері діяльності бюро кредитних історій, проведених щодо суб'єкта господарювання протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду, з підстав, передбачених абз. 3, 5, 7, 9 ч. 1 ст. 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Ризики настання негативних наслідків визначено у додатку 1.

Перелік критеріїв визначено у додатку 2.

Віднесення суб'єкта господарювання до ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, за такою шкалою:

• від 41 до 100 балів — до високого ступеня ризику;
• від 21 до 40 балів — до середнього ступеня ризику;
• від 0 до 20 балів — до незначного ступеня ризику.

Планові заходи держнагляду (контролю) здійснюються за діяльністю суб’єктів господарювання, яка віднесена до:

• високого ступеня ризику — не частіше одного разу на два роки;
• середнього ступеня ризику — не частіше одного разу на три роки;
• незначного ступеня ризику — не частіше одного разу на п’ять років.

Згаданий акт забезпечить упорядкування проведення планових заходів державного нагляду (контролю) відповідно до ризиковості діяльності бюро кредитних історій, посилення захисту майнових прав та інтересів їх споживачів.