Кількома юридичними особами у різних країнах володіє фізична особа: чи виникає в такому випадку міжнародна група компаній (МГК)?
У статті розглянуто відповідь на питання, чи виникатиме міжнародна група компаній (МГК) у випадку, коли фізична особа є засновником кількох юридичних осіб – податкових резидентів різних юрисдикцій.
Для повноцінного розгляду ситуації, візьмемо такий умовний приклад: фізична особа-нерезидент України є засновником наступних юридичних осіб:
- української компанії – частка в статутному капіталі 100%,
- польської компанії – частка в статутному капіталі 100%,
- американської компанії – частка в статутному капіталі 100%.
Відповідно до пп.14.1.113-3 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (далі – ПКУ), міжнародна група компаній (для цілей статті 39 цього Кодексу) – дві або більше юридичні особи або утворення без статусу юридичної особи, які є податковими резидентами різних юрисдикцій (держав, територій) (зокрема якщо хоча б одна з таких осіб є податковим резидентом однієї іноземної юрисдикції (держави, території), який провадить господарську діяльність через постійне представництво в іншій юрисдикції (державі, території) та пов’язані між собою за критеріями володіння або контролю таким чином, що згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності або іншими міжнародно визнаними стандартами фінансової звітності обов’язковою є підготовка консолідованої фінансової звітності або підготовка консолідованої фінансової звітності була б обов’язковою у разі, якщо б акції (корпоративні права) одного з таких учасників міжнародної групи компаній перебували в обігу на національному та/або іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі).
Прокоментуємо визначення міжнародної групи компаній, наведене у пп.14.1.113-3 п.14.1 ст.14 ПКУ, із врахуванням конкретних обставин нашого умовного прикладу:
- міжнародна група компаній – дві або більше юридичні особи, які є податковими резидентами різних юрисдикцій (держав, територій) – так, виконується
- та пов’язані між собою за критеріями володіння або контролю – так, виконується (спільний засновник – фізична особа)
- таким чином, що згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності обов’язковою є підготовка консолідованої фінансової звітності або підготовка консолідованої фінансової звітності була б обов’язковою у разі, якщо б акції (корпоративні права) одного з таких учасників міжнародної групи компаній перебували в обігу на національному та/або іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі) – ні, не виконується (див. роз’яснення нижче)
За міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, консолідовану фінансову звітність складає та подає суб’єкт господарювання, який є материнськими підприємством (п.2 Міжнародного стандарту фінансової звітності 10 «Консолідована фінансова звітність» (далі – МСФЗ 10)).
Аналогічну вимогу містить і п.4 МСФЗ 10, а саме: суб’єкт господарювання (материнське підприємство), який контролює одного або декількох інших суб’єктів господарювання (дочірні підприємства), зобов’язаний подавати консолідовану фінансову звітність.
При цьому, материнське підприємство – суб’єкт господарювання, який контролює одного або декількох суб’єктів господарювання (додаток А МСФЗ 10).
Водночас, засновник-фізична особа не є материнським підприємством в розумінні міжнародних стандартів фінансової звітності, та не має обов’язку готувати консолідовану фінансову звітність.
Отже, українська, польська та американська компанії, частками в розмірі 100% у статутному капіталі яких володіє фізична особа-нерезидент, не утворюють міжнародну групу компаній (МГК) в розумінні пп.14.1.113-3 п.14.1 ст.14 ПКУ.
За таких обставин, подавати повідомлення про участь у МГК та/або звіт про МГК не потрібно.





