Як визначити випадки роботи у вихідний день та коло працівників. яких можна залучити до такої роботи?

Робота у вихідні дні забороняється. Ця норма передбачена першим реченням частини першої статті 71 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Особливістю залучення працівників до робіт у вихідний день у період дії воєнного стану є застосування норми частини 6 статті 6 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закону № 2136), відповідно до якої, зокрема, не застосовуються норми статті 71 КЗпП «Заборона роботи у вихідні дні. Винятковий порядок застосування такої роботи».

ЗАЛУЧЕННЯ ОКРЕМИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО РОБОТИ У ВИХІДНІ ДНІ ДОПУСКАЄТЬСЯ У ВИНЯТКОВИХ ВИПАДКАХ:

1 для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків

2 для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна

3 для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства в цілому або його окремих підрозділів

4 для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення

Оскільки згідно з частиною 6 статті 6 Закону № 2136 призупинено дію статті 71 КЗпП, працівники можуть бути залучені до роботи у вихідний день. При цьому роботодавцеві не потрібно мати якихось виключних випадків для залучення працівників до роботи.

 ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ залучати до роботи у вихідні дні за будь-яких обставин:

• вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП);
• працівників молодше 18 років (ст. 192 КЗпП)

Термін «жінок, що мають дітей віком до трьох років» означає заборону залучення до роботи у вихідні дні жінок, які мають таких дітей, на період, що включає день, коли дитині виповнюється 3 роки. Наступного дня заборона вже не діє.

У період дії воєнного стану норми, передбачені статтями 176 та 192 КЗпП, зберігають свою чинність, а Закон № 2136 лише встановлює обмеження роботи жінок у нічний час і на шкідливих / важких роботах.

Документальною підставою для залучення працівників до роботи у вихідний день зазвичай є доповідна записка. Складання доповідної записки із зазначенням виключних випадків для застосування роботи працівників у вихідний день, а також переліком конкретних працівників напряму нормами законодавства не передбачено (і в мирний час, і в період воєнного стану), але на практиці є обґрунтованим і доцільним документом. Доповідна записка є підставою для складання наказу та запиту на отримання дозволу виборного органу щодо роботи у вихідні дні певних працівників.

Керівник структурного підрозділу викладає підстави, за яких окремі працівники мають бути залучені до роботи у вихідні дні, у доповідній записці на ім’я керівника підприємства.

Залучення до роботи у вихідний день у зв’язку з виробничою потребою чинним законодавством не передбачено. Проте, оскільки на період дії воєнного стану норми статті 71 КЗпП не застосовують — і роботодавець має право залучити працівників підприємства без урахування виключних випадків, перерахованих в цій нормі, формулювання підстави для залучення працівників для роботи у вихідний день може бути обумовлено виробничою потребою, інакше працівники це можуть сприйняти як свавілля роботодавця.